Чи потрібно взагалі виконувати «інвалідний» норматив під час дії воєнного стану?
Так, потрібно. У частині працевлаштування осіб з інвалідністю законодавство не зазнало змін. Так само й немає тимчасових норм, пільг та послаблень на період дії воєнного стану.
Отже, під час його дії у питанні виконання нормативу працівників з інвалідністю діємо за загальними правилами: виконуємо вимоги ст. 19 Закону № 875*. Нагадаємо, що ця норма встановлює для підприємств, установ, організацій та ФОП норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Розмір нормативу — 4 % від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік (далі — СКШП). Якщо працює від 8 до 25 осіб, такий норматив встановлюють у кількості одного робочого місця.
Кого саме враховувати до СКШП, допоможе розібратися Інструкція № 286**.
Протягом 2022 року працівник отримував зарплату лише у січні. А з лютого 2022 він перебуває в неоплачуваній відпустці: спочатку в карантинній, потім — на час дії воєнного стану. Чи можна враховувати його у виконання «інвалідного» нормативу?
Так, безперечно, його можна і навіть потрібно враховувати.
Головною умовою для того, щоб норматив осіб з інвалідністю було виконано, є працевлаштування такої особи за основним місцем роботи. Це прямо передбачено ч. 5 ст. 19 Закону № 875.
Перебуваючи у відпустці за власний рахунок, працівник не розриває трудові відносини із роботодавцем. А отже, його можна і далі враховувати у виконання «інвалідного» нормативу. Звісно, якщо він є основним працівником.
Також не має значення зайнятість працівника (повна або неповна). Навіть якщо основний працівник трудиться на пів ставки (йому установлено неповний робочий день), то зараховуємо його до виконання «інвалідного» нормативу.
І ще одна важлива умова: треба розраховувати не лише загальну СКШП для визначення розміру нормативу, а і СКШП самих осіб з інвалідністю для його виконання.
Пояснимо на прикладі.
Приклад 1. Для виконання «інвалідного» нормативу необхідно працевлаштувати одну особу з інвалідністю. Такий працівник був прийнятий на основне місце роботи з 15.07.2022.
З 15 по 31 липня (17 календарних днів) у роботодавця щодня (включаючи вихідні дні) враховується один працівник з інвалідністю. Таким чином, за липень 2022 року СКШПінв становитиме:
1 особа х 17 к. дн. : 31 к. дн. = 0,55 особи ≈ 1 особа.
За умови, що цей працівник буде трудитись до кінця року, СКШПінв за 2022 рік становитиме:
1 особа х 6 міс. : 12 міс. = 0,5 особи ≈ 1 особа.
Якщо особу з інвалідністю було прийнято, наприклад, уже 18.07.2022, тоді для виконання нормативу необхідно прийняти не одного, а мінімум двох працівників з інвалідністю. Бо за рахунок округлень не вийде одинички.
І чим ближче до кінця року, тим більше осіб з інвалідністю потрібно працевлаштувати для виконання нормативу.
Працівниця виїхала за кордон. Їй надано відпустку за власний рахунок на 90 днів. На її місце прийнято іншого працівника за строковим трудовим договором. Кого з них враховувати до СКШП для розрахунку нормативу осіб з інвалідністю?
У цьому випадку до розрахунку СКШП враховують і працівницю, що перебуває в неоплачуваній відпустці, і прийнятого на її місце працівника. Це підтверджено приписами пп. 2.4.6 та 2.5.7 Інструкції № 286. Звісно, за умови, що обидва вони є основними (зовнішні сумісники до СКШП не входять).
У запитанні йдеться про «воєнну» відпустку без збереження зарплати. Цей новий вид відпустки запроваджено з 19.07.2022. Її надають в обов’язковому порядку в період дії воєнного стану за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи. Тривалість такої відпустки працівник визначає в заяві, але не більше 90 календарних днів. А час перебування у ній не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Детальніше про це читайте у статті «Відпустка для переселенців: з якої дати рахувати 90 днів?» // «Оплата праці», 2022, № 15. Як розрізняти поширені під час війни види неоплачуваної відпустки, дізнаєтесь зі статті «Зміни в трудовому законодавстві: як тепер надавати відпустки» // «ОП», 2022, № 14.
На такий неоплачуваний відпочинок від роботи працівниця має максимум 90 календарних днів (сукупно). Припустимо, що вона перебуватиме у відпустці для переселенців дозволені 90 днів безперервно з 01.08.2022. Така відпустка закінчиться 29.10.2022. Також припускаємо, що вона повернеться до виконання роботи з 31.10.2022. А отже, «строкового» працівника буде звільнено напередодні.
Приклад 2. У січні — липні 2022 року СКШП на підприємстві становила 7 осіб. Одна з основних працівниць виїхала за кордон і подала заяву про надання відпустки за власний рахунок з 1 серпня 2022 року. На її місце того ж дня за строковим трудовим договором на основну роботу прийнято іншого працівника. Його звільнено 28.10.2022, а з 31.10.2022 працівниця повернулася до виконання роботи.
У січні — липні 2022 року до СКШП враховуємо 7 працівників, у серпні — жовтні — 8 працівників, а в листопаді — грудні — знов 7 працівників.
СКШП за 2022 рік становитиме:
(7 працівників х 7 місяців + 8 працівників х 3 місяці + 7 працівників х 2 місяці ) : 12 місяців= 7,25 ≈ 7 працівників.
Таким чином, немає необхідності приймати на роботу працівника з інвалідністю.
Працівник пішов до лав тероборони. Чи враховувати його до СКШП для розрахунку «інвалідного» нормативу?
Так, враховувати. Підтвердженням цьому є п.п. 2.5.2 Інструкції № 286, де зазначено, що до СКШП включають працівників, які відсутні у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків.
Саме під це визначення потрапляє служба у складі територіальної оборони. Такий самий підхід застосовуємо і до тих, хто пішов захищати нашу країну до лав ЗСУ.
До речі, таких працівників також ураховують і при визначенні СКШПінв, тобто безпосередньо при виконанні «інвалідного» нормативу.
Звісно, ви спитаєте: а чи це взагалі можливо, щоб особу з інвалідністю призвали на військову службу? Примусово — ні, добровільно — так.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону про мобілізацію*** не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
*** Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII.
ВАЖЛИВО!
Осіб з інвалідністю можуть призвати на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Це прямо передбачено ч. 2 ст. 23 Закону про мобілізацію. Отже, особа з інвалідністю може добровільно піти до лав ЗСУ. У цьому разі продовжуємо враховувати її при виконанні «інвалідного» нормативу.
З 12.04.2022 працівниця пішла у відпустку по вагітності та пологах, а потім у відпустку для догляду за дитиною до трьох років. Замість неї 18.04.2022 прийнято нового працівника за строковим трудовим договором. Кого з них враховувати до СКШП для розрахунку нормативу у квітні?
У цій ситуації з 12.04.2022 майбутня матуся «випадає» з розрахунку СКШП. Відповідно до припису п.п. 3.2.2 Інструкції № 286 до СКШП не враховують працівників, які перебувають у відпустках по вагітності та пологах та для догляду за дитиною.
А нового (строкового) працівника починаємо враховувати при розрахунку цього показника з 18.04.2022.
Перерва (відсутність працівника) у 6 календарних днів не дуже вплине на розрахунок СКШП. Пояснимо на прикладі.
Приклад 3. У січні — березні 2022 року СКШП на підприємстві становила 7 осіб. З 12.04.2022 працівниця пішла у відпустку по вагітності та пологах. З 18.04.2022 на її місце прийнято нового працівника за строковим трудовим договором на основну роботу.
У квітні будемо враховувати 6 працівників:
7 працівників х 24 к. дн. : 30 к. дн. = 5,6 працівників ≈ 6 працівників.
За умови, що до кінця року картина не зміниться, СКШП за 2022 рік становитиме:
(7 працівників х 11 місяців + 6 працівників х 1 місяць) : 12 = 6,92. З урахуванням округлень виходить СКШП 7 осіб. Отже, необхідності створення робочого місця для особи з інвалідністю немає.
Якщо «інвалідний» норматив не виконано, чи будуть штрафувати роботодавця під час війни?
На жаль, адміністративно-господарські санкції (далі — АГС) у силі. На час війни їх не скасували і навіть не послабили. Як і раніше, АГС не загрожують лише підприємствам, установам і організаціям, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
А всіх інших роботодавців можуть «оштрафувати» за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю згідно зі ст. 20 Закону № 875.
За кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю та не зайняте ним, необхідно сплатити АГС у сумі, що дорівнює:
— половині середньої річної зарплати штатного працівника, якщо на підприємстві працює від 8 до 15 осіб;
— середній річній зарплаті штатного працівника, якщо на підприємстві працює 15 і більше осіб.
Підприємство має вакансію для працівника з інвалідністю, але не може знайти такого працівника. Чи накладуть АГС за невиконання нормативу?
Законодавство установлює для роботодавців норматив робочих місць для осіб з інвалідністю. Простими словами: роботодавці повинні створювати такі робочі місця. Тобто у штатному розписі має бути вакантна штатна одиниця (або її частина), на яку ви плануєте працевлаштувати особу з інвалідністю.
Водночас шукати працівника на це місце ніхто не вимагає.
У приписі ст. 18 Закону № 875 згадано лише те, що роботодавець повинен подати державній службі зайнятості інформацію, що потрібна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю. Йдеться про форму № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій слід зробити позначку про те, що ви бажаєте працевлаштувати саме особу з інвалідністю. І при цьому також позначте, що бажаний спосіб укомплектування вакансій — за сприяння центру зайнятості. Детальніше про цю форму читайте у статті «Маєте вакансії? Подайте нову форму № 3-ПН» // «Оплата праці», 2022, № 15.
Якщо подати цю форму вчасно, АГС за невиконання «інвалідного» нормативу можна уникнути. Бажано зробити це в тому місяці, в якому у вас СКШП досягне 8 осіб.
Щомісяця цю інформацію подавати не потрібно. Достатньо поінформувати центр зайнятості один раз, не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати відкриття вакансії. Актуальність зазначених у цій формі вакансій центр зайнятості уточнює сам не рідше ніж двічі на місяць.
А якщо центр зайнятості не направив вам потрібну кількість осіб з інвалідністю або направив, але вони відмовилися від запропонованої роботи, або ця робота їм була протипоказана згідно з висновками МСЕК? Роботодавець у цьому не винен, як і в невиконанні нормативу. Отже, і АГС до нього застосовуватися не повинні.
Якщо ж на Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю цей аргумент не подіє, то на ваш бік, найімовірніше, стануть судові інстанції.
Так, при розгляді справ про накладення АГС суди сходяться на тому, що такі санкції не можуть застосовуватися до роботодавця, який вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця (див., наприклад, постанову Третього апеляційного адмінсуду від 06.02.2019 у справі № 804/3940/18).
Але майте на увазі: суд може вимагати від роботодавця довести, що до місяця подання форми № 3-ПН у нього не було обов’язку щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (див. постанову Восьмого апеляційного суду від 03.04.2019 у справі № 857/261/19). Тому з наданням цього звіту не слід затягувати.
Маємо надію, що ви знайшли відповіді на свої запитання з приводу «інвалідного» нормативу.
