Призупинення → декрет → закінчення строкового договору: як попрощатися з працівницею

Нюанси призупинення

Критерії та умови призупинення. З 24.03.2022 роботодавці можуть призупиняти дію трудових договорів (ст. 13 Закону № 2136).

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Але якщо одночасного виконуються три умови:

— роботодавець не має можливості надавати працівнику роботу;

— працівник не має можливості її виконувати;

— такі обставини пов’язані з військовою агресією (наприклад, якщо підприємство розташоване в зоні бойових дій).

Умови виконані? Роботодавець має повне право призупинити дію трудового договору працівника. У тому числі і того, який працює за строковим трудовим договором.

Деталі — у статті «Призупинення трудового договору: нова опція на час війни» // «Оплата праці», 2022, № 8 та статті «Зміни в трудовому законодавстві: як призупиняти дію трудового договору» // «Оплата праці», 2022, № 14.

Призупинення дії трудового договору має свої особливості. Так, за час призупинення дії трудового договору роботодавцю не потрібно нараховувати та виплачувати працівнику заробітну плату.

Відшкодування працівникам втрачених унаслідок збройної агресії проти України грошових сум (зокрема, зарплати) буде здійснюватися за рахунок (ст. 15 Закону № 2136):

— коштів держави-агресора;

— коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України;

— міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги;

— інших джерел, передбачених законодавством.

Ба більше, такий період не збільшить страховий стаж працівника та стаж для надання щорічної відпустки.

Подробиці — у статті «Призупинення трудового договору: «розгрібаємо» наслідки» // «Оплата праці», 2022, № 8.

Лікарняні під час призупинення. А чи оплачувати лікарняні в період призупинення? Якщо це звичайні лікарняні, то — ні.

Нагадаємо, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі для компенсації (повністю або частково) втраченого заробітку у разі настання страхового випадку (ст. 22 Закону про соцстрахування*).

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

Оскільки в період призупинення дії трудового договору втрати заробітку через хворобу або травму у працівника не відбувається, то й на оплату лікарняного листа він розраховувати не може.

Тобто лікарняні, що припали на період призупинення дії трудового договору, не підлягають оплаті. Компенсувати працівнику такі «втрачені» кошти повинна буде держава-агресор.

Проте ФСС робить один важливий виняток. У своєму роз’ясненні від 01.04.2022 спеціалісти відомства заявили:

Тому в разі отримання декретного лікарняного від працівниці, з якою призупинено дію трудового договору, потрібно призначити допомогу по вагітності та пологах за загальною процедурою. Тобто нарахувати декретні виплати та подати до ФСС заяву-розрахунок.

Як надати декретну відпустку? Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору передбачає, що обидві сторони трудових відносин (як роботодавець, так і працівник) на цей час перестають виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Отже, й у цей період працівникові не будуть надаватися будь-які відпустки. Проте якщо співробітник забажає скористатися своїм правом на відпустку, а роботодавець не буде проти — для цього спочатку доведеться відновити дію трудового договору.

А чи відновлювати дію трудового договору для надання працівниці відпустки по вагітності на пологах?

На жаль, Мінекономіки не надавало ніяких офіційних роз’яснень з цього приводу. Проте нагадаємо, що роботодавець (навіть у разі призупинення дії трудового договору) не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв’язку вагітністю та пологами. Тому якщо працівниця разом із лікарняним листком надала заяву про таку відпустку, то він повинен:

1) оформити наказ (розпорядження) про скасування призупинення дії трудового договору на період декретної відпустки;

2) видати наказ (розпорядження) про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Декретні: розрахунок та виплата

Особливості розрахунку. Розрахунок декретних лікарняних проводимо за загальними правилами відповідно до Порядку № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09. 2001 № 1266.

У загальному випадку розрахунковим періодом буде 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 7 Порядку № 1266).

Проте нагадаємо, що з розрахункового періоду слід виключити календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (перелічені у п. 3 Порядку № 1266). Це дні:

— тимчасової непрацездатності;

— відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років та 6 років;

— відпустки без збереження заробітної плати.

Як бачите, серед них немає такої причини, як призупинення дії трудового договору. Тоді логічно зробити висновок, що період призупинення дії трудового договору не слід виключати з розрахунку середньої зарплати при обчисленні суми допомоги по вагітності та пологах.

Однак Мінсоцполітики виявилося лояльнішим в цьому питанні. У своєму листі від 07.07.2022 № 53/0/248-22 спеціалісти відомства заявили, що період призупинення дії трудового договору може вважатися періодом, не відпрацьованим з поважних причин (див. коментар «Лікарняний у період призупинення дії трудового договору» // «Податки & бухоблік», 2022, № 77). А тому такий період можна виключити з розрахунку середньої зарплати при розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

Але, на наш погляд, тут поспішати не треба. Допоки відповідні зміни не будуть внесені у Порядок № 1266, виключати період призупинення з розрахунку «декретної» середньої зарплати доволі ризиковано.

Так, це зменшить суму декретних, але на сьогодні цього вимагає законодавство.

Крім того, у основних працівниць (незалежно від їх страхового стажу за останні 12 місяців) сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць все одно не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із МЗП, установленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону про соцстрахування). Тобто у жовтні 2022 року — не менше 220,11 грн за день (6700 : 30,44).

Родзинки виплати. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить у загальному випадку 126 календарних днів.

Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів (ст. 25 Закону про соцстрахування).

Проте трудовий договір нашої працівниці добігає кінця 15 грудня 2022 року (тобто до того, як закінчиться відпустка по вагітності та пологах). Чи потрібно тоді повертати частину декретних виплат?

ФСС вважає — ні. У своєму листі від 15.05.2018 № 2.4-15-1677 // «Оплата праці», 2018, № 14 спеціалісти відомства заявляють:

У разі виявлення бажання жінки розірвати трудовий договір під час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, сума декретних за частину відпустки, що припадає на період після звільнення, перерахунку та поверненню не підлягає.

Підстава — абз. 2 ч. 1 ст. 25 Закону про соцстрахування, який не передбачає часткової виплати сум декретних навіть у випадку, якщо роботодавцеві наперед відомо, що жінка звільняється у зв’язку із закінченням строкового трудового договору та не використає всю відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Але чи можна взагалі звільнити працівницю, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, в разі закінчення строку дії трудового договору? Зараз з’ясуємо.

Цікавинки звільнення

Строкові трудові договори укладають лише тоді, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Строк дії такого трудового договору може бути визначений:

— або часом настання певної події;

— або конкретним строком;

— або виконанням певного обсягу робіт.

Після закінчення строку дію строкових трудових договорів припиняють (останнім днем дії такого договору). Але для цього роботодавець, який хоче розірвати трудові відносини, повинен не пізніше ніж в останній день роботи працівника за строковим договором видати наказ про його звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП (закінчення строку договору).

Навіть якщо працівник у цей час перебуває у відпустці або на лікарняному. Адже на звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП не поширюється заборона, передбачена ст. 40 КЗпП (при звільненні з ініціативи власника).

Проте ситуація, яку ми розглядаємо, дещо складніша. Адже на момент закінчення строку дії трудового договору наша працівниця буде у декретній відпустці.

А отже, вона потрапляє до пільгової категорії осіб, перелічених у ст. 184 КЗпП. Це, зокрема:

— вагітні жінки;

— жінки, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років);

— одинокі матері за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю.

Таких працівниць ст. 184 КЗпП дозволяє звільняти після закінчення строкового трудового договору тільки з обов’язковим працевлаштуванням на роботу за їх спеціальністю та на яку вони погодяться.

Ба більше, на період працевлаштування роботодавець зобов’язаний зберігати середню зарплату за такими працівницями, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (!).

Отже, роботодавець повинен виконати наступні дії.

Крок 1. Звільнити нашу працівницю у зв’язку з закінченням дії строкового трудового договору з додержанням процедури звільнення (на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Тобто вже 15 грудня 2022 року.

У такому разі звільнення буде обґрунтованим (див. постанову ВС від 16.05.2018 у справі № 759/19440/15-ц // «Оплата праці», 2018, № 14).

Попереджаємо: оскільки працівниця буде очікувати на подальше працевлаштування, тут треба слідкувати за тим, щоб строковий трудовий договір не перетворився на безстроковий (ст. 39¹ КЗпП).

Для цього завчасно (до закінчення строкового трудового договору) він повинен попередити працівницю (бажано письмово) про те, що після закінчення строкового трудового договору вона (лист Мінпраці від 01.03.2010 № 39/06/186-10):

— не буде допущена до роботи;

— на період пошуку відповідної роботи може перебувати вдома;

— повинна з’явитися на підприємство, коли буде знайдена можливість її працевлаштування.

З таким повідомленням слід ознайомити працівницю під підпис або надіслати його рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Днем попередження в цьому разі вважатиметься день вручення поштового відправлення.

Увага! Якщо строковий трудовий договір трансформується у безстроковий (працівниця продовжить виконувати свої трудові обов’язки, очікуючи працевлаштування), то після цього звільнення може відбутися лише на загальних підставах, передбачених КЗпП (а не за п. 2 ст. 36 КЗпП). Наприклад, через скорочення штату (за п. 1 ст. 40 КЗпП), за угодою сторін тощо.

Крок 2. Роботодавець зобов’язаний працевлаштувати жінку. Ба більше, до моменту працевлаштування, але не більше трьох місяців, йому доведеться виплачувати середній місячний заробіток такій працівниці.

Попереджаємо: не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов’язок із працевлаштування, якщо звільненій працівниці не була надана на тому ж або іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров’я) (див. постанову ВС від 21.10.2020 у справі № 640/11441/17).

А якщо роботодавець так і не працевлаштує жінку (протягом наданих йому 3 місяців)? Нічого страшного. Відповідальності за таке порушення не передбачено. Ба більше, поновлювати працівницю на колишньому робочому місці не доведеться.

Звернувшись до суду, жінка зможе вимагати лише виконання роботодавцем обов’язку з працевлаштування (постанова ВС від 03.02.2021 у справі № 682/2782/18). І все.

Для цього в неї є лише три місяці з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП.