Звільнення з військової служби: обчислюємо відпускні та «оздоровчі»

Нагадаємо, що з 19.07.2022 роботодавці більше не зобов’язані зберігати середній заробіток за працівниками, що перебувають на військовій службі. Відповідні зміни були внесені Законом № 2352* до ч. 3 ст. 119 КЗпП. Відтоді за солдатами установи потрібно зберігати лише місце роботи та посаду, а середній заробіток — ні.

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ.

Водночас за педагогічними та науково-педагогічними працівниками, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період і після 19.07.2022 зберігається середній заробіток. Детальніше про це читайте у статті «Середня педагогам, які воюють за контрактом: що кажуть Мінекономіки та МОН?» цього номера.

Але повернемось до ситуації, що розглядається. Орган місцевого самоврядування (далі — ОМС) до 18.07.2022 (включно) зберігав за працівником як місце роботи, посаду, так і середній заробіток. У свою чергу, з 19.07.2022 за ним зберігалися лише місце роботи та посада. Тому цікаво, як зазначений факт вплине на розрахунок відпускних та «оздоровчих». Особливо якщо враховувати, що для обчислення обох виплат використовують один і той же Порядок № 100* і при цьому різні «середні». Далі розглянемо усі нюанси.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Відпускна середня

Спеціаліст сільради належить до посадових осіб ОМС. Для такої категорії працівників ч. 5 ст. 21 Закону № 2493* передбачено щорічну основну відпустку подовженої тривалості — 30 к. дн. Утім будь-яких особливостей в обчисленні відпускної середньоденної зарплати для посадових осіб немає. Відповідний розрахунок, як і для решти працівників, здійснюється за нормами Порядку № 100.

* Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III.

Для визначення суми відпускних необхідно середньоденну зарплату помножити на кількість календарних днів відпустки. А для того, щоб знайти середньоденну зарплату, потрібно виплати, що включаються до розрахунку і нараховані за розрахунковий період, поділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

У загальному випадку розрахунковий період, за який обчислюють середньоденну відпускну зарплату, — це останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).

При цьому є виплати, які не беруть участі в розрахунку відпускних (п. 4 Порядку № 100), та періоди, які виключаються з розрахункового періоду.

Так, з розрахункового періоду виключають:

— святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП (але тут слід пам’ятати, що з 24.03.2022 й до скасування/припинення воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не працюють);

— час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково;

— час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Враховуючи зазначене, у нашому випадку із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді потрібно виключити час, коли працівник проходив військову службу, але середній заробіток за ним не зберігався. Тобто з 19.07.2022 і до моменту звільнення працівника з військової служби.

А як бути із періодом, коли середній заробіток за працівником зберігався? Відповідаємо: він бере участь у розрахунку відпускних. Підстава — абз. 4 п. 3 Порядку № 100. У цій нормі зазначено, що до виплат, які беруть участь у розрахунку «середньої», належать виплати, нараховані за час, протягом якого за працівником зберігали середній заробіток, у тому числі за час виконання державних і громадських обов’язків.

Свої роз’яснення з приводу включення середнього «військового» заробітку при обчисленні відпускних надали фахівці Мінсоцполітики у листі від 22.06.2015 № 802/13/84-15 (ср. ). Тож у ситуації, що розглядається, період військової служби працівника з 20.01.2022 по 18.07.2022 включається до розрахунку відпускної «середньої».

Розглянемо приклад обчислення відпускних з урахуванням запитання читача.

У наведеному прикладі загальна кількість календарних днів за розрахунковий період (жовтень 2021 року — вересень 2022 року) становить 365.

На цей період припадають 5 святкових (неробочих) днів — 14.10.2021, 25.12.2021, 01.01.2022, 07.01.2022 та 08.03.2022. Ці дні виключаємо з розрахунку.

Також на розрахунковий період припадає 74 к. дн. військової служби, коли працівник не працював і за ним не зберігався середній заробіток (з 19.07.2022 по 30.09.2022). Вони так само підлягають виключенню з розрахунку.

Таким чином, у розрахунку відпускних візьмуть участь:

365 - 5 - 74 = 286 (к. дн.).

Обчислимо середньоденну зарплату:

68354 : 286 = 239 грн.

Сума відпускних становить:

239 х 14 = 3346 грн.

Зверніть увагу на ще один важливий нюанс. До стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, включається період військової служби, коли за працівником зберігався середній заробіток. А ось період служби, коли за працівником зберігалися лише місце роботи і посада, не включається до відпускного стажу (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки*). Аналогічні роз’яснення з цього приводу надають фахівці Держпраці.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Середня для «оздоровчих»

У ч. 5 ст. 21 Закону № 2493 зазначено, що посадовим особам разом із наданням щорічної відпустки виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Водночас п.п. 3 п. 2 постанови № 268* передбачає право керівників ОМС у межах затвердженого фонду оплати праці виплачувати працівникам допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати працівника. Це означає, що за наявності коштів керівник може прийняти рішення про виплату такої допомоги у розмірі середньої зарплати (див. статтю «Оздоровчі» в ОМС: оклад або «середня»?» // «Оплата праці», 2020, № 15).

* Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268.

Допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної зарплати обчислюють множенням середньоденного заробітку на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 3 п. 8 Порядку № 100).

Для того щоб визначити середньоденний заробіток, треба зарплату за фактично відпрацьовані в розрахунковому періоді робочі дні поділити на число відпрацьованих робочих днів у цьому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховують діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два місяці згідно з графіком роботи установи.

Розрахунковим періодом для визначення суми «оздоровчих» у розмірі середньої є останні 2 календарних місяці (а не 12, як при розрахунку відпускних), що передують місяцю, в якому відбулася подія, що стала причиною для виплати допомоги (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

У запитанні читача зазначено, що початок відпустки припадає на жовтень 2022 року. Протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю початку відпустки (серпень — вересень 2022 року), працівник не відпрацював жодного дня, оскільки перебував на військовій службі. У такому випадку Порядок № 100 велить середню розраховувати виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи.

Проте і в червні та липні 2022 року працівник не працював, а середній «воєнний» заробіток, що нарахований за ці місяці, не бере участі у розрахунку «оздоровчих». Це прямо зазначено у абз. 20 п. 4 Порядку № 100. У такому разі:

— розрахунок проводимо виходячи із встановлених працівнику в трудовому договорі посадового окладу або розміру МЗП, установленого на час розрахунку (залежно від того, який показник вище);

— за розрахунковий період приймаємо умовний період — два календарні місяці, що передують місяцю надання допомоги на оздоровлення (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Розглянемо приклад за умовами запитання.

У нашому випадку оклад працівника не перевищує розміру МЗП, діючого у жовтні 2022 року (4540 < 6700), тож розрахунок проводимо виходячи з мінзарплати.

Розрахунковою виплатою буде:

6700 х 2 = 13400 (грн).

Кількість робочих днів в умовному розрахунковому періоді (серпень — вересень 2022 року) становить:

23 + 22 = 45 (роб. дн.),

де 23 — кількість робочих днів у серпні 2022 року згідно з графіком роботи ОМС;

22 — кількість робочих днів у вересні 2022 року згідно з графіком роботи ОМС.

Середньомісячна кількість робочих днів становить:

45 : 2 = 22,5 (роб. дн.).

Сума допомоги на оздоровлення дорівнює:

13400 : 45 х 22,5 = 6700 (грн).