Компенсація за затримку зарплати: нараховуємо, оподатковуємо та відображаємо у звітності

Правила виплати зарплати

Чинне законодавство вимагає виплачувати зарплату не менше двох разів на місяць (ст. 115 КЗпП). При цьому потрібно дотримуватися таких правил, які регламентують її виплату:

— через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів;

— не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1-го по 15-те число (див. лист Мінсоцполітики від 06.09.2019 № 1268/0/206-19). Тобто заробітна плата за першу половину місяця (аванс) повинна виплачуватися не пізніше 22-го числа поточного місяця, а за другу — не пізніше 7-го числа місяця, що йде за місяцем нарахування. Конкретні строки виплати зарплати встановлюються в колективному договорі або іншому нормативному акті.

Зауважте, затримкою виплати зарплати (авансу) вважається її виплата на один день і більше пізніше встановленого строку. А при якому часі затримки треба нараховувати компенсацію?

Коли та як нараховуємо компенсацію за затримку виплати

Нарахування компенсації проводять, коли виплачують зарплату із затримкою на один календарний місяць і більше (ст. 2 Закону № 2050*).

* Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III.

А від якої дати відштовхуватися при відліку такого місяця? Пояснимо.

А допоможе нам у цьому Порядок № 159*, яким установлені правила проведення компенсації затримки зарплати.

* Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом. Врахуйте, що інформацію про індекс споживчих цін за минулий місяць оприлюднюють у період із 7-го по 10-те число наступного місяця (у газеті «Урядовий кур’єр» і на офіційному сайті Держстату).

За умовами, наведеними у запитанні, зарплата за лютий 2022 року виплачується у вересні 2022 року. Лютий у розрахунку участі не бере. Індекс споживчих цін за березень опублікований на початку квітня. Отже, починаючи з квітня і за весь час затримки виплати лютневої зарплати нараховуємо компенсацію.

Таким чином, якщо після місяця нарахування зарплати минув один місяць або більше і зарплата не виплачена, то для розрахунку компенсації за час затримки при її виплаті радимо скористатися вже розрахованими коефіцієнтами для розрахунку суми компенсації у вересні 2022 року, які ви знайдете у наступній статті цього випуску. До речі, їх ми публікуємо щомісяця.

Розрахунок компенсації за затримку виплати

Звертаємо вашу увагу на такі важливі моменти при нарахуванні компенсації:

1) компенсації підлягають усі зарплатні виплати (разом із сумою індексації), які нараховані і не виплачені працівникові. А от затримка зарплати в натуральній формі компенсації не підлягає. Також не компенсуємо затримку виплат, які мають разовий характер;

2) нарахування компенсації здійснюється один раз безпосередньо перед виплатою заборгованості із заробітної плати. Вона нараховується лише на той борг, який безпосередньо виплачується. Тобто якщо підприємство заборгувало працівнику зарплату і виплачує частину боргу (за умови виникнення права на компенсацію на момент виплати), то компенсацію розраховуємо на цю частину боргу на день його виплати;

3) у розрахунку суми компенсації бере участь «чиста» заробітна плата (після утримання ПДФО і ВЗ);

4) сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводяться її нарахування і виплата.

Розраховується компенсація множенням невиплаченої чистої зарплати за відповідний місяць на обчислений «компенсаційний» коефіцієнт і діленням на 100. Скористаємося ситуацією, наведеною у запитанні, і розглянемо на числовому прикладі.

У наведеному прикладі маємо частину невиплаченої зарплати. Але цей факт ніяк не впливає на розрахунок компенсації за затримку її виплати, адже нам важлива невиплачена сума і місяць, за який її не виплачено. Орієнтуємося на чисту суму невиплаченої зарплати за лютий (3406,96 грн) і місяці затримки її виплати починаючи з квітня 2022 року. Але за наявності розрахованого нами коефіцієнта компенсації беремо до уваги місяць, в якому виплачується зарплатна заборгованість (вересень).

Для розрахунку компенсації скористаємося табличкою з «компенсаційними» коефіцієнтами для вересня. Їх ви знайдете у цьому номері в статті «Компенсація: виплата зарплатних боргів у вересні 2022 року». На перетині рядка лютий і графи з відповідним роком (2022) знаходимо потрібний нам коефіцієнт компенсації — 16,1.

Суму компенсації розраховуємо множенням зарплатного боргу (3406,96 грн), який виплачуємо у вересні 2022 року, на коефіцієнт 16,1 і ділимо на 100:

3406,96 х 16,1 : 100 = 548,52 (грн).

Зауважте, сума компенсації:

— не підлягає індексації;

— не бере участі в визначенні доплати МЗП (тобто враховується «зверху» МЗП). Таку думку висловили фахівці Мінсоцполітики у листі від 17.02.2017 № 394/0/101-17/282 (ср. ).

Оподаткування компенсації

ПДФО та ВЗ. Нарахована працівнику сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати включається до фонду оплати праці у складі додаткової зарплати (п.п. 2.2.8 Інструкції № 5).

Основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, для цілей оподаткування ПДФО прирівнюються до заробітної плати (п.п. 14.1.48 ПКУ). Отже, компенсацію за затримку виплати зарплати оподатковуємо ПДФО у загальній сумі заробітної плати місяця, в якому вона нарахована за передбаченими для цього ставками п. 167.1 ПКУ (18 %).

Також із компенсації за затримку виплати утримуємо ВЗ (1,5 %).

Оскільки компенсація за затримку зарплати належить до фонду оплати праці, то вона входить до бази нарахування ЄСВ. ЄСВ на неї нараховуємо за загальними правилами і ставками. Розглянемо на прикладі.

Отже, у вересні не маємо жодного відпрацьованого працівником дня і, відповідно, зарплати за відпрацьований час. Натомість маємо компенсацію за затримку виплати зарплати. Тоді сума нарахованої зарплати за вересень становить 548,52 грн. У цій ситуації відразу виникає два запитання.

1. Чи мусимо дотягувати зарплату вересня до МЗП? Ні, бо відповідно до п. 3¹ Закону про оплату праці* розмір зарплати працівника за повністю виконану ним місячну (годинну) норму праці має бути не нижчий розміру МЗП. Тобто ця норма передбачає прив’язку до відпрацьованого часу (виконання роботи). У наведеному випадку відпрацьований час (факт виконання роботи) відсутній. Тому доплати до МЗП тут не буде.

2. Чи потрібно проводити індексацію? Ні, такі виплати не підлягають індексації, бо мають разовий характер.

* Закон України про оплату праці від 24.03.95 № 108/95-ВР.

Розрахуємо ПДФО з зарплати за вересень. Припустимо, що працівник не користається податковою соціальною пільгою. Розрахунок буде такий:

548,52 х 18 % = 98,73 (грн).

Розрахуємо ВЗ:

548,52 х 1,5 % = 8,23 (грн).

ЄСВ. Розрахуємо суму ЄСВ за вересень 2022 року.

Обчислимо ЄСВ з фактичної бази нарахування:

548,52 х 22 % = 120,67 (грн).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ* треба визначити додаткову базу ЄСВ і сплатити з неї внесок, якщо зарплата працівника, який не є особою з інвалідністю, для якого це основне місце роботи і трудові відносини тривають повний місяць, а нарахована зарплата (виплати, що включаються в базу нарахування ЄСВ) менше мінімалки.

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Отже, за наведеним прикладом виконуються всі умови для визначення додаткової бази ЄСВ. При цьому зовсім не важливо, відпрацював працівник місяць повністю, частково або жодного дня не працював у такому місяці. Адже він весь місяць перебував у трудових відносинах з роботодавцем за основним місцем роботи, не є особою з інвалідністю і має базу ЄСВ за цей місяць більшу за нуль, але меншу за мінімалку. Тоді правило про сплату ЄСВ з МЗП у наведеній ситуації потрібно виконати.

Визначимо додаткову базу нарахування внеску:

6500,00 - 548,52 = 5951,48 (грн),

де 6500 — МЗП у місяці нарахування внеску.

Обчислимо ЄСВ з додаткової бази внеску:

5951,48 х 22 % = 1309,33 (грн).

Податковий розрахунок

Сума компенсації за затримку виплати зарплати належить до фонду оплати праці того місяця, в якому вона нарахована. У Податковому розрахунку і його додатках сума компенсації відображається в загальній сумі нарахованої зарплати за загальними правилами.

За умовами прикладу 2 у місяці нарахування компенсації більше немає зарплатних нарахувань. У звіті все одно відображаємо її як звичайну зарплату за тими самими зарплатними правилами.

Виходячи з ситуації прикладу 2 в Д1 компенсацію в сумі 548,52 грн відображаємо як звичайну зарплату за вересень 2022 року. При цьому також зазначаємо 30 днів перебування у відпустці без збереження зарплати.

Окремо формуємо рядок для відображення додаткової бази ЄСВ, оскільки фактична база внеску виявилася меншою за МЗП.

У 4ДФ суму компенсації також відображаємо як звичайний зарплатний дохід з ознакою доходу «101».