При звільненні працівника ст. 116 КЗпП зобов’язує роботодавця повністю виплатити всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації у день звільнення. Зокрема, це зарплата, нараховані лікарняні (як за перші 5 днів, так і ті, що на момент звільнення профінансовані ПФУ), компенсація за невикористані дні відпусток (щорічних, соціальних на дітей), вихідна допомога (за необхідністю) тощо.
І навіть якщо працівник у день звільнення фактично не працює, а звільняється перебуваючи, наприклад, у довготривалій відпустці без збереження зарплати, то, ймовірно, на день звільнення він буде мати дні невикористаних щорічних відпусток. І роботодавець має йому нарахувати і виплатити компенсацію за ці дні.
Проте інколи звільнення відбувається взагалі без нарахування доходів у місяці, в якому працівник бажає звільнитися. Звільненню без нарахувань можуть передувати періоди перебування працівника у відпустках, які не зараховуються до відпускного стажу, або звільнення під час призупинення дії трудового договору, в останній день якого працівник бажає звільнитися. Також без нарахувань може бути звільнення у відпустці для догляду за дитиною до 3, 6, 16, 18 років. За умови, що працівник використав усі щорічні відпустки перед довготривалою відсутністю із зазначених причин. А також у нього немає додаткових соцвідпусток на дітей.