* НП(С)БО — національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі.
Ред.: На сайті Мінфіну розміщено проект наказу Мінфіну «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України». Цим документом Мінфін підготував цілу купу змін, які наберуть чинності з 1 січня 2015 року. Насамперед, це набрання чинності з 2015 року деяких НП(С)БО. Також у проекті наказу передбачено внесення змін та доповнень до вже затверджених стандартів. Крім того, до діючих нормативно-правових актів Мінфін підготував певні зміни, які вже найближчим часом необхідно буде застосовувати установам.
Коли можна очікувати затвердження цього наказу Мінфіном? На вашу думку, чи зможуть бюджетні установи ознайомитися з ним до кінця 2014 року?
М. Ч.: Так, Мінфін вже видав наказ «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» від 25.11.2014 р. № 1163, який в установленому порядку подано на державну реєстрацію до Мін’юсту. Після державної реєстрації цього наказу його буде оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінфіну (http://www.minfin.gov.ua) в мережі Інтернет.
Ред.: Чи планується затвердження нормативно-правових актів, які більш детально пояснювали б застосування НП(С)БО? Чи слід найближчим часом чекати відповідних роз’яснень Мінфіну хоча б у листах?
М. Ч.: Так, Міністерство фінансів працює над такими нормативними актами та планує до кінця 2014 року затвердити Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, основних засобів та нематеріальних активів в державному секторі та Методичні рекомендації з облікової політики.
Також Мінфін готує додаткові матеріали щодо застосування стандартів, які будуть розміщені на веб-сайті Мінфіну в мережі Інтернет.
Ред.: Відомо, що з 1 січня 2015 року не всі НП(С)БО наберуть чинності. Яких стандартів це стосується?
М. Ч.: Згідно з наказом Мінфіну від 25.11.2014 р. № 1163 дати набрання чинності деякими НП(С)БО перенесено на рік. Тобто з 1 січня 2016 року набере чинності низка НП(С)БО, а саме:
1) затверджені наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629:
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 102 «Консолідована фінансова звітність»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 103 «Фінансова звітність за сегментами»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 129 «Інвестиційна нерухомість»;
2) затверджене наказом Мінфіну від 25.01.2012 р. № 52 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 105 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»;
3) затверджене наказом Мінфіну від 29.12.2011 р. № 1798 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 131 «Будівельні контракти»;
4) затверджені наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568:
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 134 «Фінансові інструменти»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати».
Ред.: Але частина НП(С)БО все ж таки набере чинності з 1 січня 2015 року. До цих документів Мінфін запланував внести деякі зміни та доповнення.
Які це стандарти та з чим пов’язано внесення змін до них?
М. Ч.: Так, ви маєте рацію. З 1 січня 2015 року наберуть чинності такі НП(С)БО, які затверджено:
1) наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202:
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси»;
2) наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629 :
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 127 «Зменшення корисності активів»;
— Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 128 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи»;
3) наказом Мінфіну від 11.08.2011 р. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів»;
4) наказом Мінфіну від 29.12.2011 р. № 1798 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам»;
5) наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 133 «Фінансові інвестиції».
Дійсно, до цих НП(С)БО Мінфін наказом від 25.11.2014 р. № 1163 затвердив зміни. Унесення таких змін пов’язано з необхідністю приведення положень стандартів до норм чинного законодавства.
Ред.: Нині об’єкти, вартість яких перевищує 2500 грн., відносяться до основних засобів.
Чи буде збільшено вартість основних засобів у НП(С)БО «Основні засоби», адже зараз там зазначена вартість 1000 грн.?
М. Ч.: Так, відповідні зміни передбачені наказом від 25.11.2014 р. № 1163. Згідно з цими змінами суб’єкти державного сектору зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 2500 гривень та строк використання яких перевищує один рік та сценічно-постановочні засоби вартістю, що не перевищує 5000 гривень за одиницю.
Ред.: У НП(С)БО 121 «Основні засоби» планується додати новий пункт, у якому визначити, що для інших необоротних матеріальних активів застосовується спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку.
У чому полягає суть такого обліку? Якими нормативно-правовими актами керуватися при його запровадженні в установі?
М. Ч.: Перш за все зазначу, що ця норма не є новою, оскільки до застосування НП(С)БО 121 «Основні засоби» бюджетні установи керуються Положенням з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, яке містить таку норму.
Для білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначення, встановлюються номенклатурні номери. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер. Перші три знаки номенклатурного номера означають номер субрахунку, четвертий — підгрупу, всі інші знаки — порядковий номер предмета у підгрупі.
Інші малоцінні необоротні матеріальні активи обліковуються за груповим обліком.
Особливості обліку інших малоцінних необоротних матеріальних активів зазначаються у розпорядчому документі щодо облікової політики суб’єкта державного сектору.
Ред.: У НП(С)БО 121 «Основні засоби» у розділі ІІІ «Оцінка після первісного визнання та переоцінка основних засобів» планується додати такий пункт:
«Рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів суб’єктом державного сектору погоджується з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено».
Раніше рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів керівник установи приймав самостійно. Чи означає це, що з 2015 року таке рішення установа повинна погоджувати з вищою за рівнем організацією?
М. Ч.: Так, з набранням чинності НП(С)БО 121 «Основні засоби» рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів суб’єкт державного сектору буде погоджувати з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності.
Ред.: Крім того, у розділі ІІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби» п. 9 планується викласти у такій редакції:
«Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів щорічно у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, відноситися до накопиченого фінансового результату виконання кошторису з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках, а при вибутті об’єкта основних засобів на всю суму залишку перевищення сум попередніх дооцінок цього об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок».
Чи означає, що для застосування цієї норми є обов’язковою умовою одночасне проведення дооцінок та оцінок об’єкта основних засобів?
М. Ч.: Суб’єкт державного сектору може прийняти рішення про переоцінку об’єкта основних засобів, якщо його загальна вартість суттєво відрізняється від справедливої. У п. 4 розд. ІІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби» передбачено, що порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів основних засобів приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості.
Згідно п. 3 цього ж розділу у разі прийняття рішення суб’єктом державного сектору об’єкт основних засобів може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
Таким чином, залежно від умов використання та ситуації у зовнішньому економічному середовищі за окремим об’єктом основних засобів, але у різні звітні періоди може бути проведена як дооцінка, так і уцінка.
Тому переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
Ред.: У НП(С)БО 121 «Основні засоби» визначено, що вартість об’єкта основних засобів розподіляється на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації) шляхом нарахування амортизації на дату балансу.
Як визначити строк його корисного використання (експлуатації)?
Нині для нарахування зносу бюджетні установи використовують строки корисного використання та річні норми зносу, які наведені у додатку до Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611. Однак у НП(С)БО «Основні засоби» такі строки та норми зносу відсутні. Яким чином нараховувати знос з 2015 року?
Чи можуть установи при визначенні таких показників продовжувати орієнтуватися на ті строки корисного використання та річні норми зносу, які наведені у додатку до Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611?
Також поясніть, коли установам нараховувати знос: щоквартально або наприкінці року?
М. Ч.: Передбачається, що орієнтовні строки корисного використання об’єктів основних засобів будуть наведені у Методичних рекомендаціях щодо облікової політики.
Вартість об’єкта основних засобів розподіляється на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації) шляхом нарахування амортизації на дату балансу.
Нагадаю, що дата балансу — дата, на яку складений баланс суб’єкта державного сектору. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Звітним періодом для складання фінансової звітності є рік та квартал.
Зважаючи на викладене, нарахування амортизації суб’єкта державного сектору буде здійснюватися щоквартально.
Ред.: У НП(С)БО 127 «Зменшення корисності активів» планується додати такий пункт:
«У разі якщо планується змінити призначення або спосіб використання активу, то майбутні грошові потоки від активу визначаються на підставі відповідного прогнозного розрахунку на період не більше п’яти років. При цьому майбутні грошові потоки слід попередньо оцінювати для активу виходячи з призначення та існуючого порядку використання активу».
Поясніть, як це розуміти? Наприклад, установа планує здавати частину приміщення чи транспортний засіб в оренду, тобто змінити спосіб його використання, або навіть продати такі об’єкти обліку. Як у такій ситуації застосовувати вимоги згаданого пункту?
М. Ч.: З цього питання визначу головне — при розрахунку грошових потоків враховується найбільш вірогідний порядок використання активу, який ухвалено керівництвом установи.
Ред.: Певні зміни планується унести до НП(С)БО 130 «Вплив змін валютних курсів». Зокрема, такі зміни уточнюють порядок застосування офіційного курсу валют для оцінки валютних операцій та розрахунку курсових різниць.
Ці зміни аналогічні тим, які були унесені в цьому році до Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372.
Чи означає це, що при застосуванні валютного курсу для оцінки операцій та розрахунку курсових різниць установи діють за тими правилами, які були визначені у зазначеному Порядку?
М. Ч.: Так, відповідні зміни внесено до НП(С)БО 130 «Вплив змін валютних курсів».
Ред.: Чи можуть на практиці розпорядники бюджетних коштів застосовувати НП(С)БО 133 «Фінансові інвестиції»? Яких суб’єктів державного сектору стосуються його положення, адже рядові розпорядники не можуть придбавати облігації?
М. Ч.: Дійсно, норми НП(С)БО 133 «Фінансові інвестиції» застосовуються суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі, зокрема розпорядниками бюджетних коштів, Казначейством та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Для відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності суб’єкти державного сектору застосовують рахунки бухгалтерського обліку 15 «Довгострокові фінансові інвестиції» та 37 «Поточні фінансові інвестиції».
Зверніть увагу: це НП(С)БО установи застосовуватимуть тільки у разі проведення відповідних господарських операцій.
Ред.: Останні запитання стосуються змін, які заплановані проектом наказу Мінфіну до діючих нормативно-правових актів. Так, планується залишити на 2015 рік План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (далі — План рахунків). У зв’язку з цим до Плану рахунків будуть додані нові рахунки (субрахунки):
1) рахунок 26 «Запаси для розподілу, передачі, продажу» та новими субрахунками 261 «Запаси для розподілу, передачі, продажу» і 262 «Державні матеріальні резерви та запаси». Які особливості застосування цих нових субрахунків?
Чи необхідно на ці нові субрахунки переносити залишки, які нині бюджетні установи обліковують на інших субрахунках, призначених для обліку запасів? Наприклад, на субрахунку 239 «Інші матеріали» установи обліковують відходи, які утворилися від списання непридатних для використання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів (у тому числі деталі, які містять брухт кольорових і чорних металів або дорогоцінні метали).
Як діяти тепер: продовжувати обліковувати такі відходи на субрахунку 239 чи перенести їх на новий субрахунок 261?
Чи можна на субрахунку 261 обліковувати матеріальні цінності, які установа придбала на умовах централізованого постачання для подальшої передачі (перерозподілу між підпорядкованими установами)? Наприклад, це стосується ліків, продуктів харчування, підручників для навчальних закладів;
2) субрахунки для обліку доходів та витрат майбутніх періодів: 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів», 841 «Витрати на амортизацію необоротних активів» і 851 «Витрати майбутніх періодів».
Які особливості їх застосування? Які бухгалтерські записи здійснюють установи при застосуванні цих субрахунків?
3) субрахунки 366 «Розрахунки зі спільної діяльності» та 676 «Розрахунки за зобов’язаннями зі спільної діяльності».
Поясніть, при здійсненні яких операцій застосовують такі субрахунки, адже для суб’єктів державного сектору (зокрема, розпорядників бюджетних коштів) такі операції не дозволені Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 р. № 2456-VI?
4) субрахунки 841 «Витрати на амортизацію необоротних активів». Поясніть, у яких ситуаціях установи застосовують цей субрахунок та які особливості його застосування.
М. Ч.: Так, дійсно, такий документ, як План рахунків, поки вирішено не скасовувати. Але до цього документа наказом Мінфіну від 25.11.2014 р. № 1163 буде унесено певні зміни. Розповім про них детальніше.
1. У Плані рахунків вводиться рахунок 26 «Запаси для розподілу, передачі, продажу» який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух матеріальних цінностей, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються установою з метою подальшого розподілу, передачі, продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, підручники й інші матеріали освітніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо; активи, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо).
Рахунок 26 «Запаси для розподілу, передачі, продажу» матиме такі субрахунки:
261 «Запаси для розподілу, передачі, продажу»;
262 «Державні матеріальні резерви та запаси».
На субрахунку 261 «Запаси для розподілу, передачі, продажу» ведеться облік запасів, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються з метою подальшого розподілу, передачі або продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, підручники й інші матеріали освітніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо.
На субрахунку 262 «Державні матеріальні резерви та запаси» ведеться облік активів, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо).
2. До Плану рахунків додано нові субрахунки для обліку доходів та витрат майбутніх періодів.
Так, на субрахунку 716 «Доходи майбутніх періодів» обліковуються доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. До доходів майбутніх періодів відносяться, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, абонентна плата за користування засобами зв’язку тощо.
На субрахунку 851 «Витрати майбутніх періодів» ведеться облік сум здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах (сплачені авансом орендні платежі, передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо).
3.Відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операцій зі здійснення спільної діяльності здійснюється у порядку, визначеному НП(С)БО 133 «Фінансові інвестиції».
Для цього в Плані рахунків передбачено окремі субрахунки 366 «Розрахунки зі спільної діяльності» та 676 «Розрахунки за зобов’язаннями зі спільної діяльності».
4. Тепер щодо останнього запитання.
До Плану рахунків додано новий субрахунок 841 «Витрати на амортизацію необоротних активів».
На цьому субрахунку установи ведуть облік сум нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що використовуються в процесі організації та надання послуг, виготовлення продукції (робіт). За дебетом субрахунку 841 «Витрати на амортизацію необоротних активів» відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, за кредитом — списання на субрахунок 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами».
Нарахування суми зносу (накопиченої амортизації) на необоротні активи відображають за дебетом субрахунку 841 та кредитом субрахунків 131 — 133. Водночас проводиться другий запис за дебетом субрахунку 401 та кредитом субрахунку 841.
Ред.: У Плані рахунків змінено пояснення до субрахунку 109 «Інші основні засоби», а саме — з переліку основних засобів, які відносяться до цього субрахунку, виключено документацію з типового проектування. З чим це пов’язано?
М. Ч.: Такі зміни пов’язані з тим, що документація з типового проектування не відповідає визначенню об’єкта основних засобів.
