Слідами вебінару: нюанси надання та розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності

Підкреслимо, що необхідність у визначенні середньогодинної зарплати виникає лише у випадках, зазначених у п. 15 Порядку № 1266, а саме коли працівнику:

1)встановлений підсумований облік робочого часу або облік робочого часу в годинах;

2)у місяцях розрахункового періоду, за який обчислюють середню зарплату, встановлений неповний робочий день;

3)у періоді, за який виплачують лікарняні, встановлений неповний робочий день.

У решті випадків обчислюють середньоденну зарплату згідно з п. 14 Порядку № 1266.

Дійсно, основу робочого часу педагогічних працівників становить педагогічне навантаження, яке встановлене в годинах. Але їх посадові обов’язки не обмежуються лише веденням занять. Протягом робочого дня педагоги виконують й іншу роботу: підготовка до уроків, класне керівництво, перевірка зошитів тощо. Робочий час, що витрачається на її виконання, законодавчо не нормований, на що звернуло увагу й Мінсоцполітики в листі від 30.06.2011 р. № 212/13/116-11. Тому облік робочого часу педагогів, основним місцем роботи яких є навчальний заклад, не ведуть в годинах.

Отже, якщо викладачу встановлений повний робочий день (тобто він працює на ставку та більше), то для обчислення суми лікарняних потрібно визначати середньоденну зарплату згідно з п. 14 Порядку № 1266. Це підтверджується роз’ясненнями як Мінсоцполітики (див.  лист від 19.05.2010 р. № 144/18/99-10), так і ФССТВП в листі від 11.06.2014 р. № 5-44/Б-944з-181, наведеному на с. 4 цього номера.

Нагадаємо, що середньоденну зарплату розраховують шляхом ділення зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, з якої сплачено єдиний соцвнесок, на кількість відпрацьованих у цьому періоді робочих днів.

У свою чергу, згідно з п. 20 Порядку № 1266 суму лікарняних розраховують шляхом множення суми денної виплати (її розмір встановлюється у відсотках до середньоденної зарплати залежно від страхового стажу) на кількість днів, які підлягають оплаті за графіком роботи установи (структурного підрозділу або за індивідуальним графіком роботи).

І лише якщо педагогічному працівнику встановлений неповний робочий день у місяцях розрахункового періоду або в періоді, за який виплачують лікарняні, то розраховують середньогодинну зарплату відповідно до п. 15 Порядку № 1266. Це, зокрема, стосується педагогів-сумісників.

Розглянемо порядок розрахунку середньоденної зарплати на прикладі.

Приклад 1. Викладач школи естетичного виховання був на лікарняному з 01.12.2014 р. по 05.12.2014 р. У розрахунковому періоді для обчислення лікарняних він заміщав свого колегу на умовах погодинної оплати. Кількість проведених годин заміни — 22. Листок непрацездатності працівника оплачується у розмірі 80 % середньої зарплати.

Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи розуміють заміну працівника, відсутнього через хворобу, відпустку, відрядження та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігають робоче місце (посаду).

За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюють доплату в розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою (п. 3.1 Умов № 308/519).

Як відомо, до розрахунку середньої зарплати уключають виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді, які (абз. 1 п. 7 Порядку № 1266):

1) входять до фонду оплати праці;

2) обкладаються податком на доходи фізосіб та єдиним соцвнеском;

3) нараховані за фактично відпрацьований час.

Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів) входять до фонду оплати праці, тому доплату за виконання обов’язків уключають до розрахунку середньої зарплати для обчислення лікарняних. Що стосується годин заміщення, то при обліку відпрацьованого часу їх не враховують, оскільки працівник виконував додаткові обов’язки у свій основний робочий час.

Приклад 2. Медсестра хворіла 01.12.2014 р. по 05.12.2014 р. Тривалість її робочого тижня становить 38,5 год. Їй установлений підсумований облік робочого часу. У розрахунковому періоді (у листопаді 2014 року) вона заміщала свою колегу. Листок непрацездатності працівника оплачується в розмірі 100 % середньої зарплати.

Право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі — допомога) виникає з настанням страхового випадку в період роботи (уключаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачене законодавством. Про це зазначено у ст. 4 Закону № 2240.

Отже, право на отримання допомоги виникає з першого дня укладення трудового договору та закінчується останнім днем роботи.

Виключний перелік випадків, коли допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають, містить ст. 36 Закону № 2240, а саме:

1) у разі отримання працівником травм або його захворювання при вчиненні ним злочину;

2) у разі умисного нанесення шкоди своєму здоров’ю з метою ухиляння від роботи або інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування працівника під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування працівника, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності працівника у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

6) за час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, у творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Як бачимо, Закон № 2240 не містить заборони щодо оплати днів непрацездатності, що припадають на період курсів з підвищення кваліфікації. Інструкцією № 455 також не встановлено жодних особливостей щодо видачі листка непрацездатності в разі хвороби працівника в період його перебування на курсах.

Допомога по тимчасовій непрацездатності повністю або частково компенсує втрату зарплати за робочі дні (години) за графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності (ст. 35 Закону № 2240). За період перебування на курсах за працівником зберігають середню зарплату, розраховану згідно з Порядком № 100.

Тому всі дні хвороби згідно з лікарняним листком підлягають оплаті, у тому числі і дні, що припадають на курси підвищення кваліфікації (з 01.12.2014 р. по 03.12.2014 р.). Відповідно середню зарплату, що зберігається за період перебування на курсах, роботодавець за ці дні не виплачує.

Згідно з абз. 1 п. 7 Порядку № 1266 при обчисленні лікарняних враховують всі види зарплати, нараховані в розрахунковому періоді, які обкладалися податком на доходи фізосіб та єдиним соц­внеском. При цьому виплати за невідпрацьований час, наприклад відпускні, в розрахунку не беруть участі.

Якщо матдопомога (як на оздоровлення, так і для вирішення соціально-побутових питань) відповідає цим умовам, то її включають до розрахунку лікарняних. Але з одним застереженням — не зав­жди її слід брати в повній сумі.

Так, якщо працівник не працював частину місяця в розрахунковому періоді з поважної причини, заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, враховують пропорційно відпрацьованому цього місяця часу (абз. 2 п. 9 Порядку № 1266).

Перелік поважних причин наведений в абз. 3 п. 4 Порядку № 1266. Зокрема, такими є:

— тимчасова непрацездатність, підтверджена листком непрацездатності;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років.

Отже, якщо працівник у розрахунковому періоді не працював з інших причин, наприклад перебував у відпустці (щорічній, без збереження зарплати і в інших відпустках), то заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, враховують повністю.Це стосується і того випадку, коли застрахована особа перебувала у відпустці весь місяць. При цьому дні відпустки не беруть участі в розрахунку, оскільки вони не є відпрацьованими (див. лист Мінпраці від 14.09.2006 р. № 600/2020/99-06).

Нагадаємо також: якщо в розрахунковому періоді працівник весь місяць (з 1-го до 1-го числа) не працював з поважної причини, то такий місяць виключається з розрахункового періоду. Відповідно виплати (у тому числі за відпрацьований період), нараховані в місяці, коли працівник не відпрацював жодного дня з поважної причини, в розрахунку не братимуть участі, оскільки цей місяць виключається з розрахункового періоду.

До них належать виплати, наведені в п. 2.3 Інструкції № 5.

Це, зокрема, матдопомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, зазначених у п. 3.31 Інструкції № 5).

Таким чином, матдопомогу на оздоровлення, а також матдопомогу для вирішення соціально-побутових питань, з яких утримали податок на доходи фізосіб, а також обклали ЄСВ, враховують пропор­ційно відпрацьованому часу, якщо в місяці розрахункового періоду, в якому вони нараховані, робочі дні відпрацьовані не повністю з поважної причини.

Приклад 3. Працівник хворів у листопаді 2014 року 5 робочих днів. Цього місяця йому виплатили матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки, наданої з 10 по 23 листопада 2014 року. Розмір матдопомоги становив 1397,00 грн. Усього в листопаді відпрацьовано 5 робочих днів.

Узагальнимо наведене вище в таблиці:  

Закон № 2240 — Закон України «Про загально­обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Умови № 308/519 — Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.