Спочатку нагадаємо, що надання навчальними закладами платних послуг з проживання у гуртожитках передбачено чинним законодавством.
Так, відповідно до п.п. 3 п. 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796, навчальні заклади, інші установи та заклади системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, можуть надавати платні послуги із надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків навчальних закладів для проживання:
— осіб, які навчаються або працюють у відповідному навчальному закладі;
— абітурієнтів відповідного навчального закладу під час вступних іспитів;
— осіб, які направлені у відрядження до таких навчальних закладів.
Визначення вартості такої платної послуги здійснюється з урахуванням вимог Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Міносвіти, Мінекономіки та Мінфіну від 23.07.2010 р. № 736/902/758.
Відповідно до розд. ІІ цього Порядку встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням.
При цьому складовими витрат є:
— витрати на оплату праці працівників;
— нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;
— безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;
— капітальні витрати;
— індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.
До витрат на оплату праці працівників, які залучені до надання платної послуги, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовими актами.
При формуванні витрат на оплату праці працівників, що залучені до надання платної послуги, можуть враховуватись виплати, що носять заохочувальний характер, матеріальна допомога у порядку, встановленому законодавством та колективними договорами.
У витратах на оплату праці працівників, які залучені до надання платної послуги, враховується оплата праці працівників, які не перебувають у штаті навчального закладу, але залучені до її надання.
Оплата праці таких працівників здійснюється на підставі трудових договорів та договорів цивільно-правового характеру за тими самими розмірами та умовами, за якими здійснюється оплата праці відповідних штатних працівників.
Кількість ставок (штатних одиниць) працівників, які залучаються до надання платної послуги, визначається виходячи з необхідності врахування всіх функцій і видів робіт, які безпосередньо пов’язані з організацією надання кожної конкретної платної послуги замовникам. Для цього можуть використовуватись затверджені у встановленому порядку штатні нормативи, встановлені для установ та закладів різних типів, що функціонують у відповідній сфері діяльності (громадське харчування, побутове обслуговування, туризм, будівництво, транспорт тощо), або штатні розписи навчальних закладів, затверджені вищою за рівнем установою у встановленому порядку.
Отже, в розрахунок вартості платної послуги з проживання у гуртожитку слід включити заробітну плату працівників, які безпосередньо надають платну послугу. Оплата праці таких працівників здійснюється виключно за рахунок спеціального фонду кошторису.
За рахунок коштів загального фонду кошторису здійснюється оплата праці працівників, які не беруть участі у наданні платних послуг (у цьому випадку обслуговують пільговий контингент).
Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету. Про це йдеться у п. 8 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).
Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, відноситься відповідно до п. 4 ст. 13 БКУ до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.
Витрачати кошти цієї підгрупи можна на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг.
Витрачати кошти спеціального фонду кошторису на цілі, що передбачені за загальним фондом кошторису, можливо лише у випадках, зазначених у п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.
Робимо висновок — має бути чітке розмежування витрат загального і спеціального фондів. Кошти на заробітну плату працівників, які безпосередньо надають платні послуги, включаються до вартості платних послуг і виплачуються працівникам зі спеціального фонду кошторису. Кошти на заробітну плату працівників, які обслуговують пільговий контингент і не надають платні послуги, плануються і виплачуються з загального фонду кошторису.
