Вогнегасники в установі: як їх обліковувати та списувати

В обраному У обране
Друк
МАТВЄЄВА ВІКТОРІЯ, МОРЕВА ОЛЕНА
Бюджетна бухгалтерія Липень, 2014/№ 27
Відчули запах паленого в приміщенні? У цій ситуації ваш головний помічник — вогнегасник. Відомо, що з метою забезпечення пожежної безпеки кожна установа повинна бути обладнана вогнегасниками. Яка кількість вогнегасників та якого типу повинна знаходитися в установі? Хто в установі уповноважений зай­матися вирішенням цих питань? Як часто необхідно проводити періодичний огляд та технічне обслуговування вогнегасників? Як правильно обліковувати та списувати вогнегасники? Ось далеко не повний перелік питань, які цікавлять наших читачів. Саме про те, як організувати в установі облік, обслуговування та списання вогнегасників, а також оформити необхідну документацію, ми розповімо у цій статті.

Організаційні питання

Забезпечити пожежну безпеку в установі чи закладі — першочергове завдання кожного керівника. Перш за все для цього необхідно обладнати всі виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та громадські будівлі та споруди об’єктів різного призначення переносними або пересувними первинними засобами пожежогасіння, протипожежним устаткуванням, інвентарем та установками автоматичного виявлення та гасіння пожеж.

Серед первинних засобів пожежогасіння одним з найефективніших є вогнегасники. Тип та необхідну кількість вогнегасників визначають відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 р. № 151.

Разом з тим зазначимо, що для деяких бюджетних установ та закладів норми первинних засобів пожежогасіння передбачено окремими документами. Наприклад, для закладів освіти такі норми встановлено у додатку 2 до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міносвіти і ГУДПО МВС від 30.09.98 р. № 348/70.

Який же вогнегасник краще придбати установі? Існує декілька типів вогнегасників: водяний, водопінний, водопінний аерозольний, вуглекислотний, порошковий. Всі вони маркіруються буквами, що характеризують тип і клас вогнегасника, і цифрами, які позначають масу вогнегасної речовини, що знаходиться в ньому.

При визначенні кількості вогнегасників необхідно ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, характер їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також площу приміщень, будинків і споруд. Необхідну кількість вогнегасників визначають окремо для кожного поверху та приміщення об’єкта.

Отже, основними критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників є:

— рівень пожежної небезпеки об’єкта (будівлі, приміщення, споруди);

— клас пожежі горючих речовин та матеріалів, наявних у ньому;

— придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;

— вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу;

— категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Відповідальними за своєчасне та повне забезпечення об’єктів вогнегасниками, утримання вогнегасників у працездатному стані, їх техобслуговування, організацію навчання працівників правилам застосування вогнегасників за призначенням є керівники закладів (п. 3.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 р. № 126).

Але безпосередньо питаннями, що стосуються забезпечення пожежної безпеки в кожній установі, повинна займатися відповідальна особа (інженерно-технічний працівник установи). Таку особу призначають наказом або розпорядженням керівника*.

* Зразок такого наказу наведено на с. 24.

Основні обов’язки та повноваження особи, відповідальної за пожежну безпеку на об’єкті, мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).

Серед основних обов’язків цієї особи є:

— виконання вимог Правил № 152;

— утримання вогнегасників у працездатному стані шляхом своєчасного проведення їх огляду та організації технічного обслуговування;

— контроль за систематичним веденням експлуатаційних документів;

— контроль за технічним станом вогнегасників, строком їх експлуатації, списанням по закінченні їх гарантійного строку експлуатації;

— навчання працівників установи застосовуванню вогнегасників за призначенням.

Звісно, на таку особу покладається чимала відповідальність — життя та безпека людей. Тому Правила зобов’язують її пройти спеціальне навчання за навчальними програмами, погодженими Державним департаментом пожежної безпеки МНС, і після складання заліку отримати посвідчення встановленого зразка. Один раз на три роки навчальний заклад, що видав посвідчення, проводить перевірку знань особи, відповідальної за пожежну безпеку на об’єкті. Дізнатися про таке навчання можна у територіальному органі пожежного нагляду за місцем розташування установи.

 

Облік та експлуатація вогнегасників

Кожен вогнегасник, яким оснащується установа, повинен відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 або ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) та ГОСТ 12.2.037-78, технічних умов, експлуатаційних документів виробників і бути сертифікованими в Україні.

Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, перед придбанням та розміщенням на об’єкті вогнегасника обов’язково повинна провести його первинний огляд.

Важливо! Під час проведення первинного огляду встановлюють:

— наявність сертифіката відповідності вогнегасників;

— наявність паспорта на кожен вогнегасник;

— цілісність пломб на вогнегасниках;

— відсутність зовнішніх пошкоджень вогнегасників;

— розміщення стрілок індикаторів тиску закачних вогнегасників. Вони мають перебувати у межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від температури експлуатації;

— наявність на маркуванні і в паспорті кожного вогнегасника інформації про виробника та пункти технічного обслуговування вогнегасників (далі — ПТОВ), які мають право проводити його технічне обслуговування, а також дату виготовлення (продажу) та дату проведення технічного обслуговування.

Яким чином установа повинна обліковувати вогнегасники? До якої категорії матеріальних цінностей їх доцільно віднести? Саме про це поговоримо далі.

Найчастіше бюджетні установи придбавають вогнегасники, первісна вартість яких за одиницю не перевищує 2500 грн.(без ПДВ), а термін експлуатації — більше одного року. З огляду на це такі вогнегасники відносять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів та обліковують на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Про облік матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 2500 грн., Держказначейська служба роз’яснювала у листі від 28.03.2014 р. № 17-08/320-7304.

Установи зараховують на баланс вогнегасники за первісною вартістю. У разі придбання за плату таку вартість визначають виходячи з суми, сплаченої постачальнику.

При встановленні інвентарних (номенклатурних) номерів на вогнегасники установи керуються вимогами п. 1.10 Положення № 611. Зокрема, перші три знаки інвентарного (номенклатурного) номера означають номер субрахунку, четвертий — підгрупу, усі інші знаки — порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається нулем.

На такі об’єкти необоротних активів установа нараховує знос у розмірі 50 % первісної вартості об’єкта у першому місяці його передачі в експлуатацію та решту 50 % первісної вартості — у місяці його ліквідації (списання з балансу). Така вимога передбачена п. 8.7 Положення № 611.

Видатки на придбання вогнегасників установи здійснюють за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Додамо, що до обов’язків відповідальної особи віднесено ведення Журналу обліку вогнегасників на об’єкті (далі — Журнал). Форма такого Журналу наведена у додатку 2 до Правил № 152, а приклад заповнення — на с. 25 цього номера.

При введенні вогнегасника до експлуатації до Журналу відповідальна особа записує таку інформацію:

— тип і обліковий номер кожного вогнегасника;

— місце розміщення вогнегасника в установі;

— дату проведення первинного огляду вогнегасника;

— висновки за результатами первинного огляду вогнегасника. У цій графі наводять характеристику стану вогнегасника. Наприклад, що всі вузли вогнегасника справні, зовнішніх пошкоджень немає.

Періодичний огляд вогнегасників

Для забезпечення робочого стану та якісної експлуатації вогнегасників в кожній установі має бути організовано їх періодичний огляд. Як часто необхідно проводити періодичний огляд вогнегасників та хто безпосередньо його проводить? Про це ви дізнаєтесь прямо зараз.

Так, не рідше ніж раз на місяць особа, відповідальна за пожежну безпеку, повинна проводити періодичний огляд вогнегасників. Не радимо відповідальній особі ігнорувати періодичний огляд вогнегасників. Адже такі перевірки необхідні перш за все для:

— контролю за місцем їх встановлення, за надійністю кріплення;

— можливості вільного підходу до них;

— контролю за наявністю, розташуванням і читаністю інструкції по роботі з вогнегасниками;

— контролю за станом вогнегасників (наявність та цілісність пломби, пристрою блокування, гнучкого рукава та кронштейна, відсутність видимих зовнішніх пошкоджень вогнегасників та слідів корозії на них);

— прийняття рішення про необхідність його технічного обслуговування або можливість подальшого очікування застосування за призначенням відповідно до експлуатаційних документів.

З повним переліком питань, які необхідно перевірити при періодичному огляді вогнегасників, можна ознайомитися в п.п. 3.16.2 Правил № 152.

Після проведення цього заходу особа, відповідальна за експлуатацію вогнегасників, повинна результати огляду відобразити в Журналі, а саме, зазначити:

— дату проведення періодичного огляду вогнегасників та прізвище особи, що їх проводила;

— результати періодичного огляду вогнегасників. Характеристика стану вогнегасника може бути визначена як: «відмінно» (всі вузли вогнегасника справні, зовнішніх пошкоджень немає), «добре» (всі вузли вогнегасника справні, несуттєві зовнішні недоліки), «задовільно» (всі вузли вогнегасника справні, але присутні істотні зовнішні недоліки, які проте не вплинуть на правильне функціонування вогнегасника, наприклад, закінчується термін придатності або відсутня етикетка);

— інформацію про направлення вогнегасників на технічне обслуговування та про їх повернення на місце розташування після проведення технічного обслуговування.

У разі отримання негативних результатів зовнішнього огляду, а також після закінчення гарантійного терміну експлуатації (12 місяців) вогнегасник потрібно направити до ПТОВ для проведення технічного обслуговування.

Увага! Особі, відповідальній за пожежну безпеку в установі, заборонено самостійно здійснювати (або доручати іншій особі) будь-які операції з технічного обслуговування вогнегасників, спрямовані на відновлення їх працездатного стану.

Що стосується періодичних оглядів вогнегасників, то це заходи, які проводить безпосередньо працівник установи. Їх результати відображаються тільки в Журналі та не потребують оформлення будь-якої документації та витрачання додаткових коштів.

 

Технічне обслуговування вогнегасників

Для підтримки вогнегасників в постійній готовності до використання та забезпечення надійної роботи усіх вузлів вогнегасника впродовж усього терміну експлуатації проводять їх технічне обслуговування. Технічне обслуговування вогнегасників включає технічне діагностування, ремонт, випробування і перезарядження вогнегасників.

Також зазначимо, що необхідність у направленні вогнегасника на технічне обслуговування може виникнути у разі, якщо під час періодичного огляду вогнегасника було виявлено, що такий актив не відповідає вимогам пп. 2 — 7 п.п. 3.16.2 Правил № 152. Крім того, установа повинна направити вогнегасники до ПТОВ для проведення їх технічного обслуговування після застосування вогнегасників за призначенням та після закінчення гарантійного строку їх експлуатації.

Зверніть увагу: не рідше ніж один раз на рік відповідно до експлуатаційних документів виробника необхідно проводити технічне діагностування у ПТОВ. Така вимога передбачена п.п. 3.20.2 Правил № 152. Допускається технічне діагностування закачних вогнегасників, обладнаних запірно-пусковими пристроями із зворотним клапаном, здійснювати безпосередньо на підприємстві працівником ПТОВ, який має посвідчення установленого зразка.

Технічне діагностування вогнегасників є першою стадією технічного обслуговування, під час якого визначають:

— відповідність вогнегасників вимогам нормативних та експлуатаційних документів;

— технічний стан вогнегасників;

— обсяг робіт, який необхідно провести для забезпечення працездатного стану вогнегасників.

Для виконання робіт з техобслуговування вогнегасників заклад повинен укласти договір з ПТОВ. Такі роботи виконують спеціалізовані підприємства, що мають ліцензію на право проведення такої діяльності. Де можна про них дізнатися? На маркуванні та в паспорті на вогнегасник мають бути перелічені ПТОВ, що надають послуги з його обслуговування, дата виготовлення (продажу) і дата проведення технічного обслуговування, яка повинна відповідати вимогам інструкції з експлуатації.

Передача вогнегасників на техобслуговування оформляється Актом приймання-передачі вогнегасника на технічне обслуговування, який складають у 2 примірниках та підписують представники установи та ПТОВ.

Якщо за результатами технічного діагностування вогнегасник визнано придатним до подальшого очікування застосування за призначенням, то на його корпусі працівник ПТОВ прикріплює етикетку ПТОВ установленого зразка. На такій етикетці здійснюють спеціальне маркування про проведене технічне діагностування (контрольний знак жовтого кольору) та зазначають дату проведення технічного діагностування та номер посвідчення працівника ПТОВ, який його проводив. Також аналогічну інформацію про проведене технічне діагностування працівник ПТОВ записує до паспорта вогнегасника. Після проведення технічного обслуговування на корпусі вогнегасника зазначають термін наступного обов’язкового технічного обслуговування.

Витрати, пов’язані з техобслуговуванням та діагностикою залежно від виду проведених робіт установи здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Прийняття вогнегасників після технічного обслуговування необхідно оформлювати Актом приймання-передачі вогнегасника з технічного обслуговування, який повинен складатися у двох примірниках і підписуватися представниками споживача послуг та ПТОВ. Саме підписаний споживачем або його представником акт засвідчує, що послуги з технічного обслуговування вогнегасників надано згідно з умовами договору.

 

Вогнегасник визнано непридатним: що робити далі

Не виключено, що при проведенні чергового технічного діагностування може бути виявлено, що вогнегасник є непридатним до подальшої експлуатації. Такі засоби пожежогасіння підлягають зняттю з експлуатації та утилізації (п.п. 3.20.8 Правил № 152).

Що робити далі з такими вогнегасниками?

По-перше, подальшу долю вогнегасника вирішує виключно працівник ПТОВ. Якщо за результатами технічної діагностики вогнегасники визнають непридатними до подальшого очікуваного використання за призначенням, то ПТОВ приймає рішення про їх ремонт, технічний огляд, перезарядження або завершення експлуатації. Рішення про зняття з експлуатації та утилізацію непридатних вогнегасників має бути документально підтверджене ПТОВ. Таке рішення може бути оформлено Актом дефектації вогнегасників (або іншим документом, що підтверджує непридатність вогнегасника для подальшого використання). Орієнтовну форму такого акта наведено на с. 25 цього номера.

За наявності відповідного документа постійно діюча комісія установи з дозволу керівника установи приймає рішення про списання вогнегасників і складає акт про їх списання (див. с. 26 цього номера).

Зверніть увагу: до складу комісії зі списання не включають особу, відповідальну за збереження матеріальних цінностей, які підлягають списанню. Для участі в роботі комісії залучають працівників закладу відповідного профілю або інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкти, що підлягають списанню

По-друге, вогнегасники, які підлягають зняттю з експлуатації та утилізації, дозволено використовувати для навчання (гасіння модельних вогнищ пожежі, виготовлення макетів тощо), якщо невідповідність їх технічного стану вимогам нормативних та експлуатаційних документів не впливає на безпеку застосування.

Але у разі якщо на таких вогнегасниках відсутні маркування, то вони підлягають зняттю з експлуатації, та більш того, використовувати їх для навчання в установах заборонено. Про це йдеться у п.п. 3.20.8 Правил № 152.

Чи може установа самостійно знищити непридатний вогнегасник? Звісно, що займатися цією справою самостійно жодна бюджетна установа не має можливості. Адже процес утилізації включає переробку вогнегасної речовини, що не підлягає регенерації, утилізацію складових частин і корпусу вогнегасника. Для цього необхідно звернутися до ПТОВ, з яким укладено договір на техобслуговування вогнегасників.

Найпростіший варіант для бюджетної установи — це списати непридатний вогнегасник та передати спеціалізованому підприємству для утилізації.

Але це ще не означає, що після цього установа може зовсім забути про такий непридатний вогнегасник. Річ у тому, що досить часто спеціалізовані підприємства повертають такі демонтовані вогнегасники їх колишнім власникам.

І для цього є певні законодавчі підстави. Так, відповідно до вимог п. 23 Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314, усі вузли, деталі, матеріали й агрегати розібраного та демонтованого устаткування, придатні для ремонту іншого устаткування або для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, підлягають оприбуткуванню з відображенням у бухгалтерському обліку на рахунках обліку запасів. Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали й агрегати установа повинна оприбуткувати як вторинну сировину (металобрухт тощо).

Тому повернуті корпуси вогнегасників необхідно оприбутковувати на субрахунок 239 «Інші матеріали». На цей момент Держказначейство звертало увагу в листі від 01.09.2010 р. № 17-04-2161-16395. На цьому субрахунку вони обліковуються до моменту їх здачі спеціалізованим підприємствам, що займаються збиранням такої сировини (відходів). Оприбуткування матеріальних цінностей, тобто вторинної сировини (металобрухту), установа здійснює на підставі накладної (акта приймання матеріальних цінностей).

Для бюджетних установ реалізація металобрухту — це операція, пов’язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів. Під час здійснення операцій із металобрухтом установам необхідно керуватися Законом України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV. Зокрема, у ст. 1 цього Закону визначено, що металобрухт — це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність унаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів та їх сплавів.

Операції з металобрухтом здійснюють тільки спеціалізовані підприємства або спеціалізовані металургійні переробні підприємства, а також їх приймальні пункти, що провадять свою діяльність на підставі ліцензії, виданої в установленому порядку. Як правило, такі підприємства (пункти прийому) є в кожному населеному пункті. Їх адреси можна дізнатися з довідкової літератури, рекламних оголошень тощо. Підприємства, які здійснюють операції з вторинною сировиною, проводять розрахунки в безготівковій формі шляхом перерахування належних до виплати коштів на спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ.

Кошти, отримані від реалізації металобрухту, належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ і зараховують до доходу спеціального фонду кошторису в повному обсязі. Такі кошти в повному обсязі залишають у розпорядженні закладу.

Підтвердженням надходження таких коштів буде виписка зі спеціального реєстраційного рахунку, надана органом казначейства.

У Звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1д, № 4-1м), такі надходження відображають у рядку 050 «Надходження коштів від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

Згідно із ст. 13 БКУ використовують такі надходження на:

— ремонт, модернізацію або придбання нових необоротних активів і матеріальних цінностей;

— покриття витрат, пов’язаних з організацією збору та транспортування відходів і брухту на прий­мальні пункти;

— господарські потреби бюджетних установ, уключаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

 

Бухгалтерський облік

Операції, пов’язані з придбанням, технічним обслуговуванням та списанням вогнегасників розглянемо на умовному прикладі.

 

Приклад. Навчальним закладом у травні 2014 року придбано за рахунок коштів загального фонду вогнегасники ОУ-3 у кількості 15 шт., вартістю за одиницю 204 грн. (у т. ч. ПДВ — 34 грн.) на загальну суму 3060 грн. (у т. ч. ПДВ — 510 грн.).

У липні 2014 року вогнегасники ОУ-3 у кількості 15 шт. передано до експлуатації. Нараховано знос в розмірі 50 % — 1275 грн.

Також у травні 2014 року згідно з договором на технічне обслуговування проведені роботи з технічного обслуговування та діагностики вогнегасників ОХВП-10 у кількості 15 шт., які перебували на балансі установи більше 10 років. Згідно з актом виконаних робіт вартість таких робіт — 1200 грн.

У червні 2014 року комісією зі списання майна прийнято рішення про списання вогнегасників ОХВП-10 у кількості 15 шт., оскільки такі вогнегасники не підлягають ремонту, перезарядці, а також подальшій експлуатації. Підставою для списання вогнегасників є акт дефектації вогнегасників, наданий ТОВ «Пожежтехнологія». У місяці списання таких вогнегасників установа нарахувала другу частину зносу (50 % їх первісної вартості). Первісна вартість таких вогнегасників — 1500 грн.

Непридатні вогнегасники ОХВП-10 у кількості 15 шт. передано на утилізацію. Металеві корпуси цих вогнегасників повернуто закладу у вигляді металобрухту. За зданий металобрухт на спеціальний реєстраційний рахунок установа отримала 360 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

Придбання вогнегасників

1

Оприбутковано придбані за рахунок коштів загального фонду вогнегасники (сума без ПДВ)

113

675

2550

Одночасно проведено запис на створення фонду в необоротних активах (сума без ПДВ)

802

401

2550

2

Списано суму ПДВ

802

675

510

3

Перераховано кошти постачальнику за вогнегасники

675

321

3060

Передача вогнегасників до експлуатації

4

Нараховано 50 % зносу під час введення вогнегасників в експлуатацію

401

132

1275

Технічне обслуговування вогнегасників

5

На підставі акта виконаних робіт відображено фактичні видатки установи на проведення технічного обслуговування та діагностики вогнегасників

802

675

1200

6

Перераховано виконавцю кошти за виконані роботи

675

321

1200

Списання непридатних вогнегасників

7

Списано вогнегасники у результаті їх непридатності:

— нараховано другу половину (50 %) зносу

401

132

750

— списано первісну вартість вогнегасників

401

113

1500

— списано загальну суму зносу

132

401

1500

Оприбуткування та реалізація металобрухту

8

Оприбутковано металобрухт, що підлягає здачі спеціалізованому підприємству*

239

364

360

9

Передано металобрухт спеціалізованій організації

364

239

360

10

Надійшли кошти від реалізації металобрухту

323

711

360

* У разі оприбуткування таких матеріальних цінностей і деталей субрахунок 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» використовувати недоцільно. Доходи за спеціальним фондом установа відображає під час надходження коштів за реалізовані матеріальні цінності на спеціальний реєстраційний рахунок. Оскільки передбачається реалізація матеріальних цінностей (здавання на металобрухт), до органу Держказначейської служби немає необхідності подавати Довідку про надходження в натуральній формі.

 

На завершення наведемо приклади заповнення документів, що оформляються в процесі обліку та списання вогнегасників.

 

 

 

Додаток 2
до пунктів 3.5, 3.16.4
 Правил експлуатації вогнегасників

Журнал обліку вогнегасників

Обліковий № та тип вогнегасника

Місце розташування вогнегасника

Дата проведення огляду

Висновки за результатами огляду

Перелік ужитих заходів щодо усунення виявлених недоліків

Дата направлення вогнегасника на технічне обслуговування

Дата повернення вогнегасника з технічного обслуговування

Посада, прізвище та підпис особи, яка проводила огляд та (або) направляла вогнегасник на технічне обслуговування чи приймала вогнегасник після проходження технічного обслуговування

1

2

3

4

5

6

7

8

1137009
ОУ-3

2 поверх

10.05.2013

відмінно
(всі вузли вогнегасника справні, зовнішніх пошкоджень немає)

10.05.2014

20.05.2014

Коваль П. В.

 

 


 

 

 

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. 

Правила № 152 — Правила експлуатації вогнегасників, затверджені наказом МЧС від 02.04.2004 р. № 152.

Положення № 611 — Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити