Відпустки працівникам територіального центру надають згідно із Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Як передбачено ст. 4 цього Закону, щорічна відпустка складається з:
— основної відпустки (ст. 6 Закону про відпустки);
— додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки), за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки);
— інших щорічних додаткових відпусток, передбачених законодавством.
Що стосується щорічної основної відпустки, то її тривалість становить 24 календарні дні.
Щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, надають згідно зі Списками виробництв, робіт, цехів, професій і посад, які затверджуються Кабміном.
Постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 затверджено Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (додатки 1 і 2 до зазначеної постанови).
Важливо! Зазначеними Списками не передбачено надання соціальному працівнику терцентру додаткових щорічних відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці.
Таким чином, соціальний працівник терцентру права на щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, не має.
На умовах, визначених колективним договором, йому може бути надана щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів (за винятком випадку, коли соціальний працівник працює за сумісництвом).
Таку відпустку надають пропорційно часу, відпрацьованому на роботі чи посаді, що дає на неї право. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначають у колективному договорі.