ВНЗ розміщує власні надходження на депозитному рахунку: чи обкладати їх податком на прибуток

Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Вищий навчальний заклад надає платні освітні послуги. Такі доходи є власними надходженнями закладу та відносяться до складу доходів спеціального фонду. У зв’язку з цим просимо відповісти на такі запитання:

1. Новий Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII надає можливість вищим навчальним закладам зараховувати власні надходження, отримані від платних послуг, на спеціальні рахунки в органі Казначейства або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків. Чи необхідно суми, що будуть зараховані на рахунки в банках, обкладати податком на прибуток?

2. У Податковому звіті про використання коштів неприбуткових організацій доходи, отримані від надання платних послуг, зокрема плату за навчання, показуємо в рядку 1.3.5. Знаємо, що такі доходи звільнені від обкладення податком на прибуток.

Підкажіть, який код пільги необхідно застосовувати при заповненні Звіту про суми податкових пільг щодо таких доходів, як доходи від надання платних освітніх послуг та від надання приміщення в оренду?

Дійсно, новий Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (далі — Закон № 1556), який набрав чинності 06.09.2014 р., надає вищим навчальним закладам (далі — ВНЗ) багато повноважень при вирішенні фінансових питань.

Зокрема, у ч. 2 ст. 70 Закону № 1556 визначено таке:

«Власні надходження державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ, отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою, науковою та навчально-виробничою діяльністю, благодійні внески та гранти відповідно до рішення, прий­нятого вченою радою вищого навчального закладу, наукової установи, зараховуються на:

— спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

— поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків.»

Як свідчить лист нашого читача, запровадження саме цієї норми в Законі № 1556 стурбувало бухгалтерську спільноту.

Дійсно, законодавці надали ВНЗ право вести свою діяльність за принципом фінансової автономії. Завдяки цьому такі заклади отримали більше самостійності, незалежності і відповідальності у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів.

Але це не означає, що, наділяючи ВНЗ такими пов­новаженнями, Закон № 1556 мав на меті обмежити або позбавити їх податкових пільг.

Із цього приводу варто нагадати, що ВНЗ і раніше було дозволено направляти кошти, отримані від надання платних послуг, на депозитні рахунки.

Так, право розміщувати кошти на депозитних рахунках в установах банків таким закладам було надано і раніше, а саме:

ч. 9 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) дозволено розміщувати вищим і професійно-технічним навчальним закладам на депозитах тимчасово вільні бюджетні кошти, отримані за надання платних послуг (якщо таким закладам законом надано відповідне право);

ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII, де зазначено, що до додаткових джерел фінансування державних навчальних закладів, зокрема, належать доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;

ч. 3 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III, у якій визначено, що вищий навчальний заклад державної та комунальної форм власності самостійно розпоряджається доходами та іншими надходженнями, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг. Таке розпорядження, зокрема, включає в себе право відкривати поточні та депозитні рахунки в банках, зберігати кошти на депозитних рахунках банків.

Крім того, таким закладам надано право отримувати кошти від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг (за умови, якщо таким закладам законом надано відповідне право). Більше того, відсотки, отримані від розміщення коштів на депозит, ВНЗ відносять до власних надходжень на підставі положень ч. 4 ст. 13 БКУ. До речі, зверніть увагу: ця норма БКУ діє і нині.

Звичайно, для того щоб привести у відповідність положення Закону № 1556 до діючого законодавства, потрібен певний час. Як зазначено в п.п. 6 п. 5 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, Кабміну дано доручення привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 1556, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

На виконання цього доручення у ВР зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (у зв’язку із прийняттям Закону України «Про вищу освіту»)» від 26.08.2014 р. № 4542а. Що цікавого у цьому документі?

Цим законопроектом запропоновано внести зміни до БКУ, а саме до статей 13, 43, 45 тощо. Головна суть таких змін — закріпити в БКУ, що доходи, отримані від плати за послуги, які надають ВНЗ згідно з основною та додатковою (господарською) діяльністю, благодійні внески та гранти вони відносять до своїх власних надходжень. Такі кошти заклади мають право зараховувати на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні рахунки установ державних банків. Таким чином, завдяки цим змінам ВНЗ матимуть можливість зараховувати власні надходженні як на спеціальний реєстраційний рахунок в органі Казначейства, так і на рахунки установ державних банків.

Але оскільки вищезгаданий законопроект досі не прийнято, поки не радимо ВНЗ відкривати поточні рахунки в установах державних банків для зарахування власних надходжень. Сподіваємось, що цей законопроект найближчим часом буде прийнято, про що ми обов’язкового повідомимо вас на сторінках нашої газети.

Тепер відповімо на друге запитання, яке стосується оподаткування операцій, пов’язаних з наданням платних послуг вищими навчальними закладами.

Для цього звернемось до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).

Так, платниками податку на прибуток з числа резидентів є неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню (п.п. 133.1.4 ПКУ). При цьому до неприбуткових організацій належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

До доходів таких організацій, в тому числі доходів установ і закладів освіти, які звільнені від обкладення податком на прибуток, належать доходи, перелічені в п. 157.2 ПКУ, зокрема:

— кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

— пасивні доходи;

— кошти або майно, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі від надання платних послуг, пов’язаних з їх основною статутною діяльністю;

— дотації або субсидії, отримані з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Крім того, звільняються від оподаткування власні надходження бюджетних установ, що зараховуються до складу спеціального фонду бюджету відповідно до вимог БКУ.

Доходи неприбуткових організацій, визначених у п.п. «а» п. 157.1 ПКУ, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, установленому Кабміном. Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними установами, визначається Кабміном (п. 157.10 ПКУ).

Для вас це означає, що кошти, отримані вищим навчальним закладом від надання платних послуг, звільнені від обкладення податком на прибуток за умови, що вони:

— надійшли від того виду платної послуги, яку Кабмін дозволив надавати згідно з Переліком платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженим постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796;

— передбачені кошторисом, затвердженим відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження і основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228;

— зараховані до складу доходів спеціального фонду відповідно до вимог БКУ;

— використані виключно на фінансування витрат такого закладу (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно зі статутом).

З огляду на це тільки після того, як будуть унесені зміни до БКУ щодо зарахування до власних надходжень коштів, які отримують ВНЗ як на спеціальний реєстраційний рахунок в органі Казначейства, так і на рахунки установ банків, такі кошти будуть звільнені від обкладення податком на прибуток. Тому, аби уникнути будь-яких непорозумінь щодо оподаткування доходів від надання платних послуг, радимо ВНЗ поки не поспішати спрямовувати такі кошти на депозитні рахунки установ банків.

І нарешті, останнє запитання.

Оскільки бюджетні установи мають податкові пільги, вони зобов’язані вести облік таких сум. Загальні вимоги до обліку податкових пільг визначені у Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. Також вони складають Звіт про суми податкових пільг за формою, наведеною в додатку до зазначеного Порядку.

Інформація про пільги зі сплати податків і зборів, передбачені чинним законодавством, міститься в Довіднику податкових пільг (далі — Довідник), який регулярно оновлюють та доводять до відома платників податків. Зокрема, перелік податкових пільг станом на 01.10.2014 р. наведено в Довіднику пільг № 72. Усі бажаючі можуть ознайомитися з таким Довідником на сайті Державної фіскальної служби (www.sfs.gov.ua).

По суті, Довідник повинен містити повний перелік податкових пільг, передбачених ПКУ, що діють на цей момент. Але, на жаль, трапляються ситуації, коли податкова пільга запроваджується після затвердження чергового Довідника або взагалі може бути в ньому відсутня. Саме така ситуація має місце і в нашому випадку. Тому у платника податку виникає запитання: як правильно зазначити код такої пільги? Давайте поміркуємо над цим питанням разом.

По-перше, факт відсутності податкової пільги та коду такої пільги в Довіднику жодним чином не повинен вплинути на право користування нею. Адже погодьтесь, що такий Довідник виконує лише інформаційну функцію.

По-друге, оскільки Звіт про пільги не є податковою декларацією, то до помилок при заповненні цього документа податківці ставляться більш-менш лояльно. Наприклад, виправлення помилок у Звіті про пільги не призводить до нарахування штрафних санкцій, і тому допущені помилки потрібно виправити в наступному Звіті (тобто у Звіті за поточний звітний період) у межах поточного року. А якщо помилки допущені у Звіті про пільги за минулий рік, то їх взагалі виправити немає можливості.

Тому вважаємо, що у нашій ситуації у Звіті про суми податкових пільг можна зазначити код пільги 11020195. За цим кодом показують звільнені від оподаткування доходи неприбуткових установ і організацій, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг. Також до такого Звіту доцільно додати довідку в довільній формі із зазначенням пунктів ПКУ, якими встановлено таку пільгу (тобто пп. 157.2 і 157.10 ПКУ).

Проте у будь-якому разі не радимо вам нехтувати поданням Звіту про пільги. Оскільки за неподання або несвоєчасне подання Звіту про пільги керівника бюджетної установи може бути притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 1631 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 5 до 10 нмдг* (від 85 до 170 грн.). Повторне таке порушення протягом року карається штрафом у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.). До речі, про можливість притягнення до адміністративної відповідальності вказують працівники фіскальної служби в консультації, розміщеній у категорії 138.01 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР».

* Неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі