(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/10
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Жовтень , 2014/№ 38

Підвищення норм витрат палива в холодну пору року


У п.п. 3.1.1.1 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43, передбачено встановлення надбавки до 2 %, 4 %, 6 %, 8 %, 10 %, 12 %.

Чи можна встановлювати максимальні коефіцієнти, тобто 2 %, 4 %, 6 %, 8 %, 10 % або 12 %?

Для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів застосовується наказ Мінтрансу «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.98 р. № 43 (далі — наказ № 43).

Але Головне контрольно-ревізійне управління України (на теперішній час — Державна фінансова інспекція України (далі — ДФІ)) у своєму листі від 11.08.2010 р. № 02-14/1232 зазначало, що наказ № 43 є обов’язковим до виконання лише для підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу. Іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями повинні бути розроблені власні нормативні документи щодо нормування витрат палива та мастильних матеріалів відповідно до законодавства.

Водночас під час проведення контрольних заходів фахівці органів ДФІ керуються Методичними рекомендаціями щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України, затвердженими наказом ДФІ від 14.12.2011 р. № 90, які розроблені з метою забезпечення єдиних підходів до підготовки до ревізії, її проведення, оформлення результатів та реалізації матеріалів.

У п.п. 11.11.3 розд. ІV цих Методичних рекомендацій зазначено, що при перевірці списання пально-мастильних матеріалів необхідно перевірити дотримання встановленого порядку та норм списання. При цьому у примітці до цього підпункту зазначено таке: «Списання пально-мастильних матеріалів здійснюється за Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, які затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43, на підставі даних про пробіг автомобіля.»

Отже, органи ДФІ не заперечують можливість застосування підприємствами, установами і організаціями саме Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, які затверджено наказом № 43 (далі — Норми № 43).

Таким чином, бюджетні організації при списанні пально-мастильних матеріалів можуть застосовувати Норми № 43, проте це необхідно чітко визначити в наказі про облікову політику та наказі про встановлення норм витрат палива на автотранспортні засоби.

Тепер розглянемо коефіцієнт підвищення норм витрат палива, передбачений п.п. 3.1.1.1 Норм № 43.

Так, норми витрат палива можуть бути підвищені під час роботи автомобіля в холодну пору року залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища:

від 0 °C (включно) та до -5 °C включно — до 2 %;

нижче ніж -5 °C та до -10 °C включно — до 4 %;

нижче ніж -10 °C та до -15 °C включно — до 6 %;

нижче ніж -15 °C та до -20 °C включно — до 8 %;

нижче ніж -20 °C та до -25 °C включно — до 10 %;

нижче ніж -25 °C — до 12 %.

На перший погляд здається, що все просто, але насправді, аби не помилитися із застосуванням коефіцієнта підвищення, слід уважно вивчити примітки щодо застосування коригуючих коефіцієнтів.

Так, згідно з приміткою 1 до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 така надбавка застосовується залежно від фактичної середньої (для звітного періоду експлуатації) температури повітря в межах певного діапазону за даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби, інших достовірних офіційних джерел або за результатами власних вимірювань, задокументованих належним чином.

Температура, що береться до розрахунків, визначається як середнє значення температури повітря навколишнього середовища для певного звітного періоду експлуатації.

Звітний період експлуатації обирається за рішенням керівництва установи.

Для всього автотранспортного парку установи може бути встановлений єдиний звітний період, а також, у разі потреби, індивідуальні звітні періоди для кожного транспортного засобу.

Для розрахунків може братися значення середньодобової температури, або, в разі потреби, середньої температури за певну частину доби (ніч, ранок, день, вечір), або їх комбінації (наприклад, середня температура за ранок-день або за ранок-день-вечір тощо), що припадає на час експлуатації техніки.

Середнє значення може бути встановлено на підставі температур на час початку і закінчення руху відповідно до записів у дорожніх листах та/або інших звітних документах тощо.

Можуть виділятися окремі періоди (час) експлуатації та пробіг, що йому відповідає, із встановленням на ці періоди (частину маршруту) індивідуальних значень надбавки (наприклад, рух у нічний час у холодну пору року при температурі, що є значно нижчою за середньодобову, тощо).

Для окремих автомобілів або всього автотранспортного парку може бути встановлено фіксоване значення надбавки на будь-який період за умови, що різниця між фактичною середньою температурою повітря навколишнього середовища, що припадає на час експлуатації техніки, за цей період та температурою, що відповідає початку дозволеного використання обраного значення надбавки, не перевищує 5 °C (наприклад, застосування мінімально можливих значень надбавки).

Також звернемо увагу на примітку 4 до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43. У ній рекомендується застосовувати надбавку на роботу в зимових умовах залежно від частини їздок на короткі відстані (менше 5 км) у загальному пробігу автомобіля (більші значення надбавки слід застосовувати в умовах значної частини їздок на короткі відстані).

При цьому якщо середня довжина їздки у загальному пробігу автомобіля перевищує 10 км, рекомендується застосовувати мінімально можливі значення надбавки на роботу в зимових умовах.

Увага! Порядок урахування кліматичних умов під час розрахунків нормативних витрат палива визначається за рішенням керівництва та затверджується відповідним наказом (розпорядженням) по установі.

Згідно з приміткою 2 до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 під час здійснення перевезень в інші кліматичні зони, у тому числі за межі України, коригуючий коефіцієнт встановлюється з урахуванням температурних умов початкового і кінцевого (а за потреби і проміжних) пунктів прямування.

За межами України значення температури повітря визначаються за результатами належним чином задокументованих власних вимірювань або за даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби, метеорологічних служб інших країн, інших достовірних офіційних джерел.

Тепер розберемось, як же визначити ту температуру повітря, яка необхідна для проведення розрахунків її середнього значення в межах певного діапазону.

Так, у примітці 3 до п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 зазначено, що у разі використання власних вимірювань температури керівництво установи повинно призначити відповідальну особу та організувати ведення на постійній основі відповідного журналу.

Рекомендовано використання термометрів з абсолютною похибкою вимірювання температури не більше ±1 °C.

Вимірювання температури здійснюється у місці, захищеному від впливу прямого сонячного світла, на висоті близько 2 метрів від поверхні землі.

Допускається використання штатного покажчика температури повітря навколишнього середовища
(у випадку оснащення ним автомобіля) або переносних термометрів (що надаються водіям) за умови відсутності суттєвих розбіжностей у результатах вимірювання між різними автомобілями (а також відносно стаціонарно встановлених термометрів), що експлуатуються установою в однакових кліматичних умовах (у межах одного населеного пункту або району тощо).

Відмітимо, що повинна бути забезпечена відсутність суттєвих розбіжностей між результатами вимірювання та даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби або метеорологічних служб інших країн (у разі здійснення перевезень за межі України).

Суттєвими вважаються розбіжності, які дорівнюють або перевищують 5 °C (відповідно до прийнятого кроку в 5 °C щодо зміни значень корегуючих коефіцієнтів, що враховують кліматичні умови) за значеннями середньої (для звітного періоду експлуатації, що обирається за рішенням керівництва підприємства) температури повітря та не можуть бути інструментально доведені й обґрунтовані локальними кліматичними умовами.

Зазначимо, що у разі прийняття установою рішення щодо самостійного вимірювання температури не буде зайвим порівнювати дані власних вимірювань з даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби, наприклад, за допомогою Інтернету або засобів телефонного зв’язку.

Для наочності розглянемо умовний приклад.

 

Приклад. Для початку визначимось із звітним періодом експлуатації автомобілів.

Припустимо, що автомобіль Hyundai Sonata, базова лінійна норма якого становить 8,3 л/100 км, використовується виключно для службових роз’їздів посадових осіб з 08:00 до 17:00. Саме цей період може бути визначено як звітний період його експлуатації. Але, враховуючи вищезазначені вимоги щодо обрання звітного періоду експлуатації, він обов’язково повинен бути зазначений у наказі (розпорядженні) керівника установи.

Надалі слід визначити середню (для звітного періоду експлуатації) температуру повітря в межах певного діапазону.

Враховуючи той факт, що автомобіль Hyundai Sonata використовується впродовж робочого дня посадових осіб установи з 08:00 до 17:00, логічним буде застосування комбінації середньої температури за певну частину доби, а саме середньої температури за ранок-день-вечір, що припадає на час експлуатації автомобіля.

Визначимо середню температуру повітря в межах певного діапазону.

Припустимо, що температура повітря на час експлуатації автомобіля становила:

— ранок 08:00 — (-20 °C);

— день 13:00 — (-10 °C);

— вечір 17:00 — (-17 °C).

Отримуємо показник середньої температури повітря -15,7 °C ((20 + 10 + 17) : 3).

Враховуючи отриманий показник середньої температури, норму витрат палива можна збільшити включно до 8 %. Вона буде складати 8,96 л/100 км (8,3 л + (8,3 л х 0,08)).

 

Отже, відповідаючи на запитання дописувача, зазначимо: встановлення максимальних значень підвищень базової лінійної норми залежно від фактичної температури навколишнього середовища, тобто 2 %, 4 %, 6 %, 8 %, 10 % або 12 %, не буде порушенням норм діючого законодавства.

паливо, норми витрат додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті