(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 12/1
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8/1
  • № 8
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/9
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Квітень , 2015/№ 13

Оцінка вибуття запасів: який метод застосовувати

Звичайну діяльність будь-якої бюджетної установи супроводжує щоденне вибуття запасів. Для оцінки запасів, які відпускаються у використання, виробництво, продаж тощо, чинним законодавством передбачено три методи. І хоча ці методи в переважній більшості не нові для бухгалтерів бюджетних установ, однак порядок їх використання на практиці викликає низку запитань. Які переваги має кожен з методів оцінки вибуття запасів? Коли слід застосовувати той чи інший метод та який порядок їх використання? Чи можна в одній установі для оцінки вибуття запасів застосовувати відразу кілька методів? На ці та інші запитання з радістю відповімо у цій консультації.

З основними нововведеннями в обліку запасів ми познайомили вас у статті «Погляд на запаси під новим кутом» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 3). Сьогодні ж більш ґрунтовно поговоримо про нюанси оцінки запасів при їх вибутті. При цьому незмінно основними дороговказами в питаннях обліку запасів для нас будуть НП(С)БО 123 та Методичні рекомендації.

Основними шляхами вибуття запасів у бюджетних установах є:

— витрачання для потреб основної діяльності установи;

— відпуск на переробку або для потреб виробництва і виконання науково-дослідних робіт;

— нестачі (у тому числі в межах установлених норм) і втрати від псування, розкрадання та знищення;

— безоплатна передача за операціями з внутрівідомчої передачі;

— продаж стороннім організаціям.

Однак незалежно від напрямку вибуття запасів їх списання з балансу передбачає збільшення витрат та зменшення обсягу запасів звітного періоду ( п. 27 розд. ІІ Методичних рекомендацій). Винятком є лише продаж запасів, придбаних (створених) у минулих роках. У цьому разі на балансову вартість таких запасів зменшують накопичений фінансовий результат. Ця вимога передбачена п. 1 розд. IV НП(С)БО­­­ 123 та п. 25 розд. ІІ Методичних рекомендацій.

Вартість запасів при їх вибутті визначають за такими методами ( п. 4 розд. IV НП(С)БО 123):

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2) середньозваженої собівартості;

3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Зауважимо, що метод середньозваженої собівартості та метод ФІФО вам добре відомі. Адже раніше відпуск запасів необхідно було здійснювати за методом середньозваженої собівартості або за їх балансовою вартістю. На це указував п. 6 розд. V Положення № 947. Тож фактично новим є лише перший метод — метод ідентифікованої собівартості.

Увага! Для всіх одиниць обліку запасів однакового призначення та з аналогічними умовами використання слід застосовувати тільки один із наведених методів ( абз. 5 п. 4 розд. IV НП(С)БО 123 та п. 33 розд. ІІ Методичних рекомендацій).

Разом з тим чинним законодавством не заборонено одночасно застосовувати у одній і тій же установі декілька методів для оцінки вибуття різних за призначенням запасів. Звісно, щоб використовувати в установі більше ніж один метод, самого бажання бухгалтера замало. Для цього потрібні серйозні підстави (наприклад, велика різноманітність номенклатури запасів та значна кількість запасів принципово різного призначення). У такому разі застосування кількох методів у одній установі є допустимим. І пам’ятайте, що цей факт обов’язково слід зафіксувати і належним чином обґрунтувати у наказі про облікову політику установи.

Важливо! Метод оцінки вибуття запасів є одним із елементів облікової політики установи і не може змінюватися без вагомих на те причин. Вказівку на це містять пп. 1, 2 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо облікової політики.

Далі розглянемо, коли слід застосовувати кожен конкретний метод оцінки вибуття запасів та з’ясуємо, в чому їх переваги та недоліки.

 

Метод ідентифікованої собівартості

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, слід оцінювати за ідентифікованою собівартістю. Саме такі підстави для застосування цього методу визначені в  п. 5 розд. IV НП(С)БО 123. Але з цієї норми не зрозуміло, яким є порядок використання згаданого методу. Тож давайте розбиратися.

Суть методу ідентифікованої собівартості полягає у веденні обліку за кожною окремою одиницею запасів. Тобто кожну одиницю запасів при вибутті оцінюють за тією ж вартістю, за якою вона була оприбуткована при надходженні. Цей метод доцільно застосовувати, якщо обсяги вибуття запасів не значні і можна з легкістю відслідкувати, за якою вартістю вони були зараховані на баланс. При цьому в установі має бути добре налагоджений індивідуальний облік кожного виду запасів. Зокрема, доречно використовувати спеціальне маркування на однотипних запасах, призначених для виконання різних замовлень або проектів.

Основною перевагою цього методу є його висока точність, а конкретно, метод ідентифікованої собівартості дозволяє найбільш достовірно оцінити запаси при їх вибутті. До недоліків зазначеного методу можна віднести трудомісткість та незручність його застосування. Так, у результаті його використання на практиці трапляється, що однакові за призначенням запаси обліковуються в межах однієї установи (підрозділу) за різною вартістю. Погодьтесь, це не завжди зручно.

Порядок оцінки запасів при їх вибутті за ідентифікованою собівартістю пропонуємо розглянути на умовному прикладі.

 

Приклад 1. Вищий навчальний заклад має у своєму складі редакційно-видавничий відділ. Цей підрозділ не лише здійснює художнє оформлення і поліграфічне виконання видань з метою забезпечення навчального процесу університету, але й надає поліграфічні послуги за плату стороннім особам. При цьому витратні матеріали (папір, клей, палітурки тощо), придбані навчальним закладом для видавництва власної навчально-методичної літератури та придбані (надані замовником) для виконання замовлень, обліковують окремо.

Згідно з даними бухгалтерського обліку залишок паперу офсетного (формат А4) на початок місяця становить 16 пачок (по 500 арк.) загальною вартістю 515,20 грн. (16 пачок х 32,20 грн.).

Протягом місяця надійшло ще 24 пачки паперу, з них:

— 04.03.2015 р. 10 пачок на суму 564,20 грн. (ціна за 1 пачку — 56,42 грн.) для виконання замовлення сторонньої особи;

— 19.03.2015 р. 14 пачок на суму 615,16 (ціна за 1 пачку — 43,94 грн.) для друку навчально-методичної літератури (для потреб університету).

Протягом місяця було використано видавничим відділом і списано 30 пачок паперу:

— 02.03.2015 р. 10 пачок за ціною 32,20 грн. за 1 пачку;

— 05.03.2015 р. 10 пачок за ціною 56,42 грн. за 1 пачку;

— 12.03.2015 р. 6 пачок за ціною 32,20 грн. за 1 пачку;

— 19.03.2015 р. 4 пачки за ціною 43,94 грн. за 1 пачку.

 

Оцінка вибуття запасів за методом ідентифікованої собівартості

Назва запасів

Дата

Залишок на початок місяця

Надійшло

Вибуло

Залишок на кінець місяця

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Папір офсет 60 г/А4 — 500 У*

01.03.

16

32,20

515,20

16

32,20

515,20

Папір офсет 60 г/А4 — 500 У*

02.03.

10

32,20

322,00

6

32,20

193,20

Папір офсет 60 г/А4 — 500 З**

04.03.

10

56,42

564,20

10

56,42

564,20

Папір офсет 60 г/А4 — 500 З**

05.03.

10

56,42

564,20

Папір офсет 60 г/А4 — 500 У*

12.03.

6

32,20

193,20

Папір офсет 60 г/А4 — 500 У*

19.03.

14

43,94

615,16

4

43,94

175,76

10

43,94

439,40

Разом

Х

16

32,20

515,20

24

Х

1179,36

30

Х

1255,16

10

43,94

439,40

* — папір, придбаний для потреб університету; ** — папір для замовника.

 

Метод середньозваженої собівартості

Це, безумовно, найпопулярніший у вітчизняній бухгалтерській практиці метод. І своє визнання він здобув завдяки простоті і зручності у застосуванні навіть при оцінці вибуття великої кількості запасів різної номенклатури (наприклад, медикаменти, продукти харчування тощо). Окрім того, метод середньозваженої собівартості дає об’єктивну картину руху запасів в установі. Ще однією перевагою цього методу є урівноваження цінових коливань протягом звітного періоду, оскільки для кожної одиниці запасів розраховується середня (середньозважена) вартість. Однак у період пожвавлення інфляційних процесів в економіці ця перевага може обернутися недоліком. Так, згаданий метод не приділяє уваги останнім за часом цінам на запаси. Результатом є недостовірність оцінки залишків невикористаних матеріальних цінностей на звітну дату.

Що стосується порядку застосування методу середньозваженої собівартості, то цей метод передбачає оцінку вибуття запасів двома способами ( п. 35 розд. ІІ Методичних рекомендацій):

1) оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Тобто середньозважену собівартість одиниці запасів, що вибули, можна визначити за такою формулою:

де Сс — середньозважена собівартість одиниці запасів, що вибули;

ВЗпоч — вартість залишку запасів на початок місяця;

ВЗміс — вартість запасів, отриманих протягом звітного місяця;

КЗпоч — кількість запасів на початок місяця;

КЗміс — кількість запасів, одержаних протягом звітного місяця;

2) оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної операції з вибуття запасів діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції. При цьому формула середньозваженої собівартості одиниці запасів має такий вигляд:

де Сс — середньозважена собівартість одиниці запасів, що вибули;

ВЗпоч — вартість залишку запасів на початок місяця;

ВЗоперац — вартість запасів, які надійшли в результаті конкретної операції;

КЗпоч — кількість запасів на початок місяця;

КЗоперац — кількість запасів, які надійшли в результаті конкретної операції.

Розглянемо використання кожного зі способів цього методу на умовному прикладі.

 

Приклад 2. Згідно з даними Звіту про надходження та відпуск (використання) лікарських засобів та медичних виробів залишок препарату «Магнія сульфат» р-н д/ін 25 % у відділенні екстреної медичної допомоги на початок звітного місяця становить 5 амп. на суму 5,25 грн. (ціна за 1 амп. — 1,05 грн.). Протягом місяця у відділення надійшло 20 амп. препарату «Магнія сульфат», у тому числі:

02.03.2015 р. 10 амп. на суму 12,00 грн. (ціна за 1 амп. — 1,20 грн.);

20.03.2015 р. 10 амп. на суму 15,40 грн. (ціна за 1 амп. — 1,54 грн.).

Журнал обліку відділеннями отриманих і використаних лікарських засобів та медичних виробів свідчить, що протягом березня у відділенні екстреної медичної допомоги було використано 16 амп. препарату «Магнія сульфат». З них:

— 03.03.2015 р. — 4 амп.;

— 06.03.2015 р. — 6 амп.;

— 09.03.2015 р. — 2 амп.;

­— 21.03.2015 р. — 4 амп.

Варіант А. Оцінка вибуття медикаментів у лікарні проводиться за щомісячною середньозваженою собівартістю, тобто з обчисленням середньозваженої собівартості наприкінці звітного місяця.

 

Оцінка вибуття запасів за щомісячною середньозваженою собівартістю

Дата

Залишок на початок місяця

Надійшло

Вибуло

Залишок на кінець місяця

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

01.03.

5

1,05

5,25

02.03.

10

1,20

12,00

03.03.

4

1,31

5,24

06.03.

6

1,31

7,86

09.03.

2

1,31

2,62

20.03.

10

1,54

15,40

21.03.

4

1,31

5,24

Разом

5

1,05

5,25

20

Х

27,40

16

1,31

20,96

9

1,31

11,79

 

Щомісячна середньозважена собівартість визначається таким чином:

 

Варіант Б. Заклад охорони здоров’я застосовує для оцінки вибуття медикаментів метод середньозваженої собівартості з визначенням останньої щодо кожної операції з вибуття.

 

Оцінка вибуття запасів за періодичною середньозваженою собівартістю
(на дату операції з вибуття)

Дата

Залишок на початок місяця

Надійшло

Вибуло

Залишок на кінець місяця

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

01.03.

5

1,05

5,25

02.03.

10

1,20

12,00

03.03.

4

1,15

4,60

06.03.

6

1,15

6,90

09.03.

2

1,15

2,30

20.03.

10

1,54

15,40

21.03.

4

1,41

5,64

Разом

5

1,05

5,25

20

Х

27,40

16

Х

19,44

9

1,41

12,69

 

Середньозважена собівартість:

— на 03.03.2015 р.:

— на 06.03.2015 р.:

— на 09.03.2015 р.:

— на 21.03.2015 р.:

 

Як бачимо з наведеного прикладу, другий спосіб (оцінка за періодичною середньозваженою собівартістю) є більш точним, аніж перший спосіб (оцінка за щомісячною середньозваженою собівартістю). До речі, визначення середньозваженої собівартості на дату кожної операції з вибуття запасів практично нівелює недолік цього методу — недостовірність оцінки залишків невикористаних запасів. Але обчислення середньозваженої собівартості за кожною операцією з вибуття є досить трудомістким процесом, особливо при високій інтенсивності обігу запасів.

 

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО)

Оцінка за методом ФІФО (від англ. first in — first out — «першим надійшов — першим вибув») базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до установи (відображені у бухгалтерському обліку). Тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів. Такий порядок застосування цього методу передбачений п. 8 розд. IV НП(С)БО 123 та п. 36 розд. ІІ Методичних рекомендацій.

Варто зазначити, що метод ФІФО за своїм принципом нагадує метод списання запасів за балансовою вартістю. Так, запаси у бухгалтерському обліку та звітності на дату балансу відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації ( п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 123). На практиці балансова вартість матеріальних цінностей — це, як правило, вартість їх придбання або виготовлення. От і виходить, що ми оцінюємо запаси при їх вибутті за вартістю їх придбання (виготовлення). Проте метод ФІФО передбачає відпуск (витрачання) матеріалів, а значить, і списання, у чіткій послідовності відповідно до черговості їх надходження. Зауважимо також, що такий принцип використовується виключно бухгалтером при обліку запасів. І це зовсім не означає, що комірник або інша матеріально-відповідальна особа буде відпускати саме ті матеріальні цінності, які надійшли до установи першими. Іноді визначити черговість надходження запасів, які вже знаходяться у місцях зберігання, досить складно.

Основною перевагою цього методу оцінки вибуття запасів є його простота у використанні. Також він забезпечує відображення залишків невикористаних запасів на дату балансу за вартістю, максимально наближеною до реальної ринкової. Водночас в умовах постійного зростання цін на запаси метод ФІФО призводить до заниження витрат. Як наслідок, штучно збільшується фінансовий результат. Але для бюджетних установ, які не є платниками податку на прибуток підприємств ( п.п. 133.1.1 ПКУ), це не настільки суттєво.

Порядок використання методу ФІФО проілюструємо на прикладі.

 

Приклад 3. Згідно з даними бухгалтерського обліку та показаннями датчика ГБО залишок газу пропану у баку легкового службового автомобіля на 1 березня 2015 року становить 20 л на суму 200,00 грн. (ціна за 1 л — 10,00 грн.). Чеки РРО ГАЗС свідчать, що водій протягом звітного місяця заправив 60 л газу, зокрема:

05.03.2015 р. заправка 1 — 20 л на суму 260,00 грн. (ціна за 1 л — 13,00 грн.);

16.03.2015 р. заправка 2 — 40 л на суму 460,00 грн. (ціна за 1 л — 11,50 грн.).

Протягом місяця на роботу службового автомобіля згідно з подорожніми листами водія було витрачено 65 л газу:

— 04.03.2015 р. — 15 л;

— 11.03.2015 р. — 20 л;

— 19.03.2015 р. — 10 л;

— 25.03.2015 р. — 20 л.

 

Оцінка вибуття запасів за собівартістю перших за часом надходження запасів (ФІФО)

Показник

Дата

Залишок на початок місяця

Надійшло

Вибуло

Залишок на кінець місяця

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

к-сть

ціна, грн.

сума, грн.

Залишок (бак)

01.03.

20

10,00

200,00

20

10,00

200,00

Залишок (бак)

04.03.

15

10,00

150,00

5

10,00

50,00

Заправка 1

05.03.

20

13,00

260,00

20

13,00

260,00

Залишок (бак)

11.03.

5

10,00

50,00

Заправка 1

11.03.

15

13,00

195,00

5

13,00

65,00

Заправка 2

16.03.

40

11,50

460,00

40

11,50

460,00

Заправка 1

19.03.

5

13,00

65,00

Заправка 2

19.03.

5

11,50

57,50

35

11,50

402,50

Заправка 2

25.03.

20

11,50

230,00

15

11,50

172,50

Разом

Х

20

10,00

200,00

60

Х

720,00

65

Х

747,50

15

Х

172,50

 

Собівартість перших за часом надходження запасів:

С = (15 х 10,00) + (5 х 10,00 + 15 х 13,00) + (5 х 13,00 + 5 х 11,50) + (20 х 11,50) = 150,00 + 245,00 + 122,50 + 230 = 747,50.

Вартість кінцевого залишку газу:

ВЗкін = 15 х 11,50 = 172,50.

 

Ну ось, з особливостями застосування кожного з методів оцінки вибуття запасів розібралися. А який з них обрати для застосування у вашій конкретній установі, вирішувати вам.

І на завершення підсумуємо вищевикладене.

Отже, для невеликих установ з незначними обсягами надходження та вибуття запасів і різноманітністю їх видів найкраще підійде метод ФІФО. Якщо ж у вашій установі велика кількість запасів різноманітної номенклатури (медикаменти, продукти харчування) та ще й висока інтенсивність руху таких матеріальних цінностей, тоді для їх оцінки доцільно обрати метод середньозваженої собівартості. А от виконання замовлень, наукових проектів для сторонніх осіб, а також наявність в установі запасів, які не замінюють один одного, вимагає застосування методу ідентифікованої собівартості. Проте останній метод здебільшого носитиме характер допоміжного.

Упевнені, з урахуванням наших рекомендацій ви зробите раціональний вибір.

 

Нормативні документи

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

НП(С)БО 123 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2012 р. № 1202.

Методичні рекомендації — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Положення № 947 — Положення з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2013 р. № 947.

Методичні рекомендації щодо облікової політики — Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

вибуття, запаси додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті