У сучасних умовах важко знайти галузь економіки, де б не використовувалися комп’ютери. Бюджетні організації не є винятком, адже в них за комп’ютерами працюють бухгалтери, секретарі, економісти, юристи, оператори комп’ютерного набору тощо.
Обов’язковість проведення медичних оглядів для працівників, які працюють за електронно-обчислювальними машинами, попросту комп’ютерами, передбачена розд. 6 Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7 (далі — ДСанПіН № 7).
Так, працюючі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) колективного використання та персональних ЕОМ (ПЕОМ) підлягають обов’язковим медичним оглядам: попереднім — при влаштуванні на роботу і періодичним — протягом трудової діяльності (п. 6.1 розд. 6 ДСанПіН № 7).
Такі медичні огляди проводяться відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 (далі — Порядок № 246).
Періодичні медичні огляди мають проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.
До речі, до складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огляди, при необхідності (за наявності медичних показань) можуть залучати лікарів інших спеціальностей.
Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому також враховується стан організму в цілому.
У розд. 6 ДСанПіН № 7 передбачено й протипоказання для роботи за комп’ютерами. До них відносять усі хронічні форми психічних захворювань, ендокринні захворювання, тяжкий ступінь бронхіальної системи, гіпертонічна хвороба III стадії та інші захворювання.
До відома зазначимо, що монітор або дисплей — це електронний пристрій для відображення інформації. Комп’ютерні монітори бувають кількох типів:
— на основі електронно-променевої трубки(CRT);
— рідкокристалічні(LCD, TFT як підвид LCD);
— плазмові;
— проекційні;
— OLED-монітори.
Плазмові і проекційні монітори використовують там, де потрібен великий розмір екрану (діагональ метр і більше).
І тут виникає запитання: чи необхідно проходити обов’язкові медогляди працівникам, які працюють за більш сучасними «тонкими» моніторами?
Дійсно, як зазначив наш читач у своєму запитанні, з цього приводу було надано роз’яснення заступника Головного державного санітарного лікаря України в листі від 20.01.2006 р. № 05.01.01-18-58/21. У цьому листі зазначено, що ДСанПіН № 7 поширюються на ВДТ усіх типів вітчизняного та зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок, тому вимога щодо проведення попередніх та періодичних медичних оглядів на працюючих з рідкокристалічними відеотерміналами ЕОМ машин у цьому випадку не діє.
Звичайно, якась логіка в цьому є, адже до шкідливих випромінювань комп’ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках.
Але все ж таки, слід розуміти, що лист не є нормативним документом і носить лише рекомендаційний характер. Винятків щодо непроведення обов’язкових медичних оглядів для працівників, які працюють з рідкокристалічними та іншими сучасними «тонкими» моніторами, до ДСанПіН № 7 внесено не було. Тож із фахівцями санепідстанцій можуть виникнути непорозуміння з цього приводу.
Вирішувати, звичайно, вам, але ми б рекомендували все ж таки додержуватися правил, визначених ДСанПіН № 7, та проводити обов’язкові медогляди працівників, які працюють за будь-якими видами моніторів комп’ютерів, як того вимагають ці Правила.
Нагадаємо деякі правила проведення обов’язкових медоглядів.
Як уже було зазначено вище, працівники, які працюють за комп’ютерами, підлягають обов’язковим попередньому та періодичним медоглядам.
Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:
— визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
— виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).
Періодичні медичні огляди проводяться з метою:
— своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
— забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
— вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
— розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
— проведення відповідних оздоровчих заходів.
Заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи, визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1 до Порядку № 246.
Потім на підставі зазначеного Акта роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам. Форма таких списків наведена у додатку 2 до Порядку № 246.
Ці списки на паперовому та електронному носіях узгоджують у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий надсилається до закладу охорони здоров’я, третій — до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий — до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Отже, як видно, списки працівників, які мають пройти медогляди, надаються та узгоджуються з санепідслужбою.
Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір із закладом охорони здоров’я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
Питання придатності до роботи в кожному окремому випадку вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.
При цьому кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров’я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та в разі необхідності визначає лікувально-оздоровчі заходи.
За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) комісія з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників. Форма цього акта наведена у додатку 9 до Порядку № 246 (ср. ). Такий акт складається у шести примірниках — один примірник залишається в закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Також зазначимо, що роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією (п. 2.21 Порядку № 246).
Наприкінці також звернемо вашу увагу на те, що право на додаткову відпустку за роботу на комп’ютері мають усі працівники, незалежно від того, за якими моніторами вони працюють.
Таке право передбачено п. 58 розд. ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наведеного у додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.1997 р. № 1290, без будь-яких обмежень щодо виду монітора.
Консультують фахівці Державної інспекції з питань праці
