Ще не педагог, я лише навчаюся: чи можливе прийняття на роботу без повної вищої освіти
Дійсно, чи можуть узагалі особи без відповідної освіти бути прийняті на посади педагогічних працівників? Давайте розбиратися.
За вимогами ч. 2 ст. 24 КЗпП при укладенні трудового договору особа зобов’язана у випадках, передбачених законодавством, подати документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію).
У ч. 1 ст. 54 Закону про освіту зазначено: педагогічною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну освіту. У профільних законах продубльована аналогічна вимога. Так, згідно з:
а) ч. 1 ст. 24 Закону про середню освіту педагогічним працівником може бути особа, яка має відповідну педагогічну освіту;
б) ч. 1 ст. 30 Закону про дошкільну освіту педагогічний працівник дошкільного навчального закладу — особа, яка має відповідну вищу педагогічну освіту;
в) ч. 1 ст. 21 Закону про позашкільну освіту педагогічним працівником позашкільного навчального закладу може бути особа, яка має вищу педагогічну або іншу професійну освіту.
Зверніть увагу, що в цих документах не конкретизовано, що педагогічна освіта має бути обов’язково повною. Інакше кажучи, уже за наявності у претендента неповної або базової вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста або бакалавра), його можна прийняти на посаду педагога.
А чи можна прийняти особу, яка лише здобуває зазначену освіту? Якщо відповідати на це запитання однозначно, то — ні, адже в цьому випадку претендент на обіймання педагогічної посади ще не має достатньої кваліфікації для повноцінного виконання посадових обов’язків. Але на практиці бувають винятки, коли керівники навчальних закладів, зважаючи на брак педагогічних кадрів, беруть на роботу студентів (учнів), які лише отримують освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра.
Як установити посадовий оклад молодому фахівцю
Студент прийнятий на посаду вчителя. Посадові оклади вчителям загальноосвітніх навчальних закладів установлюють згідно з додатком 6 до наказу № 557 (див. табл. 1):
Таблиця 1
Вчителі всіх спеціальностей | Тарифний розряд |
Вищої категорії I категорії II категорії Без категорії | 12 11 10 8 — 9 |
При цьому згідно з абз. 2 приміток до додатка 6 до наказу № 557 9-й тарифний розряд установлюють вчителям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра.
Таким чином, якщо ви прийняли на роботу особу після закінчення педагогічного ВНЗ, яка має освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, то проблем з установленням їй посадового окладу не повинно бути. На підставі абз. 2 приміток до додатка 6 до наказу № 557 йому встановлюють 9-й тарифний розряд. Єдиною проблемою є те, що згідно з нормами наказу № 557 тарифні розряди встановлюють педагогічним працівникам за результатами атестації. Між тим, згідно з п. 3.18 Типового положення № 930 осіб, прийнятих на посади педагогічних працівників після закінчення ВНЗ, атестують не раніше ніж після двох років роботи на посаді. Тому до проведення в установлені строки атестації вчителю, який лише розпочинає свою кар’єру, встановлюють 9-й тарифний розряд. Претендувати на вищі тарифні розряди особа, яка не пройшла атестацію, не може.
Скрутніша справа зі студентами старших курсів педагогічних ВНЗ, які мають неповну або базову вищу освіту (освітньо-кваліфікаційного рівень молодшого спеціаліста або бакалавра). Як установити посадовий оклад у разі прийняття таких осіб на посаду вчителів, у наказі № 557 ані слова. Зате є норма, згідно з якою особам, котрі не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, встановлюють 8-й тарифний розряд (абз. 4 приміток до додатка 6 до наказу № 557). Що ж робити?
Вихід один: як особам, які мають неповну або базову вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра), так і таким, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, при прийнятті на роботу встановлюють 8-й тарифний розряд.
При отриманні диплома про вищу освіту таким працівникам присвоюють 9-й тарифний розряд.
Важливо! При здобутті освіти зміна розмірів ставок зарплати та посадових окладів протягом року здійснюється з дня подання відповідного документа (п.п. «б» п. 5 Інструкції № 102).
Студент прийнятий на посаду вихователя ДНЗ. Посадові оклади вихователям ДНЗ установлюють відповідно до додатка 9 до наказу № 557 (див. табл. 2):
Таблиця 2
Вихователі, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста | Тарифний розряд |
Вищої категорії I категорії II категорії Без категорії | 12 11 10 8 — 9 |
Тут ситуація аналогічна розглянутій вище. Насамперед, відразу відкидаємо 10 — 12-й тарифні розряди, оскільки їх встановлюють за наявності кваліфікаційної категорії, присвоєної за результатами атестації.
Отже, якщо ви прийняли на роботу вихователя, який має освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, то йому встановлюють 9-й тарифний розряд (примітка «**» до додатка 9 до наказу № 557).
Ідемо далі. Як випливає із самої таблиці додатка 9 до наказу № 557, вихователям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра або молодшого спеціаліста, встановлюють 8 — 9-й тарифний розряд. При цьому фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, — 8-й тарифний розряд. Так який саме тарифний розряд можна встановити вихователям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра або молодшого спеціаліста: 8 чи 9?
Як застережено в абз. 4 приміток до додатка 9 до наказу № 557, тарифні розряди встановлюються за результатами атестації відповідно до кваліфікаційних вимог.
У свою чергу, п. 4.11 Типового положення № 930 передбачено, що педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.
Оскільки новоприйнятий вихователь атестацію на присвоєння 9-го тарифного розряду ще не проходив, вважаємо, що йому слід встановлювати 8-й тарифний розряд.
Як уже зазначалося вище, пройти атестацію такий педагог зможе не раніше ніж після двох років роботи на посаді. При цьому, якщо він за ці два роки здобуде вищу освіту, атестуватися він зможе на присвоєння II кваліфікаційної категорії, а не 9-го тарифного розряду (п. 4.8 Типового положення № 930).
Студент прийнятий на посаду керівника гуртка. Посадові оклади керівникам гуртків усіх навчальних закладів встановлюють відповідно до додатка 8 до наказу № 557 (див. табл. 3):
Таблиця 3
Найменування посади | Тарифний розряд |
Керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста | 8 — 10 |
Посада керівника гуртка не передбачає наявності кваліфікаційних категорій. Таким педагогічним працівникам присвоюють тарифні розряди за результатами атестації (абз. 4 приміток до додатка 8 до наказу № 557).
Оскільки при першому прийнятті на роботу претенденти на посаду керівника гуртка атестацію ще не проходили, то їм встановлюють мінімальний 8-й тарифний розряд (незалежно від того, чи мають вони освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра або молодшого спеціаліста).
За престижність і за вислугу років: чи є право на надбавки
Що стосується надбавки за вислугу років, то право на таку виплату мають педагоги зі стажем педагогічної роботи понад 3 роки. Оскільки період навчання в педагогічному ВНЗ до такого стажу не зараховують, то право на надбавку у молодого фахівця настане через три роки роботи.
А ось надбавка за престижність праці не залежить від наявності стажу роботи. Право на її встановлення мають фахівці, які обіймають педагогічні посади. Тому вже при прийнятті на роботу педагогу-новачку можна встановити надбавку за престижність праці в розмірі, визначеному керівником навчального закладу в межах фонду оплати праці.
Проходження атестації
Як ми зазначали вище, особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення ВНЗ, атестуються не раніше ніж після двох років роботи на посаді (п. 3.18 Типового положення № 930). Тому студентам старших курсів, які суміщають роботу педагога з навчанням, для проходження атестації потрібно спочатку закінчити ВНЗ, а потім пропрацювати на посаді не менше двох років.
Також нагадаємо, що на педагогів, які працюють перші п’ять років після закінчення ВНЗ, не поширюється вимога про обов’язкове підвищення кваліфікації перед проведенням чергової атестації (абз. 2 п. 1.8 Типового положення № 930).
Нормативні документи
Закон про освіту — Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.
Закон про середню освіту — Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV.
Закон про дошкільну освіту — Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III.
Закон про позашкільну освіту — Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-III.
Наказ № 557 — наказ Міносвіти «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.
Типове положення № 930 — Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міносвіти від 06.10.2010 р. № 930.
Інструкція № 102 — Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102.
