Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я» від 29.12.2009 р. № 1418 (далі — Порядок № 1418) до стажу роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається, зокрема, час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах, визначених у п. 3 цього Порядку.
Зокрема, до таких посад належать: керівники закладів охорони здоров’я, їх заступники з числа лікарів, заступники головного лікаря з медсестринства, керівники структурних підрозділів з числа лікарів, головні медичні сестри, лікарі усіх спеціальностей, професіонали з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я, керівники фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступники, керівники структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів, провізори усіх спеціальностей, фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічники ентомолога.
Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III — IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом МОЗ від 19.09.96 р. № 291 (далі — Положення № 291), спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III — IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) — спеціаліста певного фаху.
Інтернатура проводиться в очно-заочній формі навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих закладів освіти ІІІ — ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів і закладів медичної (фармацевтичної) післядипломної освіти та стажування в базових установах і закладах охорони здоров’я (п. 1.4 Положення № 291).
Оскільки навчання в інтернатурі в обов’язковому порядку передбачає стажування в базових установах і закладах охорони здоров’я, періоди проходження інтернатури лікарями, які закінчили державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III — IV рівнів акредитації, медичні факультети університетів повинні зараховуватися до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років.
Такого самого висновку дійшло й МОЗ у листі від 12.06.2014 р. № 10.03.68/16283.
Крім того, лікарі-інтерни підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності після закінчення навчання в інтернатурі відповідно до п. 2.1 наказу МОЗ «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19.12.97 р. № 359.
А як бути, коли у лікаря-інтерна вже є достатній досвід роботи у медичних закладах? Чи має такий працівник право отримувати надбавку за вислугу років?
У переліку посад, наведеному у п. 3 Порядку № 1418, немає посади лікаря-інтерна, але є інформація щодо фахівців з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою.
Аби з’ясувати, хто ж належить до цієї категорії, звернемось до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. «Охорона здоров’я», затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117. У вступній частині цього Довідника розтлумачено, що до розділу «Фахівці» належать професії, які потребують від працівника кваліфікації за дипломом про вищу освіту, яка відповідає рівню молодшого спеціаліста, бакалавра або спеціаліста, що проходить післядипломну підготовку (стажування або інтернатуру).
Зважаючи на все вищенаведене, можна зробити висновок: робота на посаді лікаря-інтерна при наявності необхідного стажу дає змогу отримувати надбавку за вислугу років.
