(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/10
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Грудень , 2015/№ 48

Нестандартні ситуації при здійсненні держзакупівель

Сфера державних закупівель постійно оновлюється в частині правового регулювання. З одного боку, це великий плюс, адже Україна взяла на себе зобов’язання привести держзакупівельне законодавство до найкращих європейських практик. З іншого — через часті зміни нормативної бази в цій сфері в учасників держзакупівельної спільноти виникає багато запитань, зокрема, щодо правильного застосування на практиці тієї чи іншої норми. У певних випадках відповіді на такі запитання замовники отримують шляхом звернення за роз’ясненням або методологічною допомогою до Уповноваженого органу з питань державних закупівель — Мінекономрозвитку. В інших випадках замовники держзакупівель самостійно намагаються розібратися із ситуацією, що виникла, шукають відповіді на запитання, але не завжди їх знаходять. Тож сьогодні ми приділимо увагу нестандартним ситуаціям, які можуть виникнути у замовників при здійсненні держзакупівель, в частині, що стосується лотування.

Нюанси застосування переговорної процедури закупівлі при поділі предмета закупівлі на лоти

Ситуація 1. Для забезпечення котелень паливом (альтернативним його видом: солом’яні та дерев’яні пелети) замовник два рази оголошував відкриті торги на загальну суму 8 млн грн., проте на торги не з’явилися учасники. Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі у такому випадку?

При цьому враховуючи нестабільну роботу виробників пелет, їх малопотужність та доволі низьку якість палива, з метою унеможливлення виникнення надзвичайних ситуацій через відсутність у достатній кількості палива, бажано було б укласти договори з декількома постачальниками. Тобто передбачений річним планом загальний обсяг закупівлі буде розподілено між цими постачальниками.

Чи буде правомірним у зазначеній ситуації застосування переговорної процедури закупівлі палива у декількох постачальників, які розташовані в різних регіонах і пропонують різні ціни на один вид продукції?

Вирішення. Нагадаємо, що з 2014 року Урядом прийнято цілу низку рішень, що дали зелене світло для реалізації в Україні проектів із заміщення газу. Нині здійснюється подальший розвиток цього процесу. Та під час реалізації таких проектів подекуди виникають проблемні моменти при організації та проведенні закупівель твердих видів палива.

Для прийняття правильного рішення у зазначеній вище ситуації необхідно проаналізувати декілька моментів. Спочатку звернемо увагу на такий вид процедури закупівлі, як переговорна, та розглянемо підстави її застосування з огляду на описану ситуацію.

Наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі

Так, ч. 1 ст. 39 Закону № 1197 передбачено, що переговорна процедура закупівлі — це процедура, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Варто нагадати, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 1197 відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Водночас пам’ятайте: переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у виняткових випадках! При цьому виключний перелік таких випадків законодавець передбачив у ч. 2 ст. 39 Закону № 1197. Одним із них є ситуація, якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників ( п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону № 1197).

Слід зазначити, що законодавець не обмежує замовника у застосуванні зазначеного критерію щодо дворазової відміни певного виду торгів, чи то відкритих, чи запиту цінових пропозицій тощо.

Увага! Торги має бути відмінено саме у зв’язку з тим, що для участі в них подано менше двох пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій), а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій. Тобто відміна має бути на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 30 Закону № 1197.

У разі ж відміни процедури закупівлі згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 30 Закону № 1197 (якщо до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників) замовник не має права застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Слід зазначити, що загалом підтвердженням наявності підстави для застосування переговорної процедури закупівлі можуть бути як документи, підготовлені й видані замовником, так і документи, що видали інші підприємства, установи, організації, державні органи (зокрема, нормативні, технічні документи, експертні висновки тощо).

Деякі фахівці-держзакупівельники стверджують, що тільки експертний висновок є правомірним підтвердженням наявності підстави застосування переговорної процедури закупівлі, а документи, які замовник сам підготував, носять суб’єктивний характер, є спірними та можуть призвести до того, що торги буде оскаржено, або ж контролером прописано як порушення.

На таку позицію зауважимо, що на сьогодні відсутній нормативно-правовий акт, в якому було б затверджено перелік відповідних документів, якими замовник має підтвердити наявність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі. Також немає затвердженого нормативно переліку уповноважених органів, які б надавали зазначені підтверджуючі документи.

Зауважимо, що наявність підстави, яку ми розглядаємо в зазначеній ситуації, замовник може підтвердити лише документами, які складено ним самостійно. Тобто документами, що підтверджують наявність фактів відміни двох процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, можуть бути:

— повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися;

— оголошення про результати проведення торгів;

— інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій;

— звіт про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації;

— звіт про результати проведення процедури запиту цінових пропозицій.

Нагадаємо певні положення щодо зазначеного документального підтвердження у розрізі останніх змін до Закону № 1197:

— повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником усім учасникам протягом 3 робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення (не подається для оприлюднення);

— оголошення про результати проведення процедури закупівлі замовник подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протягом 7 календарних днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів або переговорної процедури закупівлі чи визнання торгів такими, що не відбулися. Цікава деталь — оголошення про результати проведення процедури закупівлі може бути оприлюднено за кожним лотом окремо;

— звіт про результати проведення процедури закупівлі замовник подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу у строк не пізніш як через 3 дні з дня його затвердження.

Рекомендація замовнику щодо підтвердження підстав для застосування переговорної процедури наступна: в кожній конкретній ситуації він має максимально об’єктивно, а також прозоро підійти до пошуку, відбору підтверджуючих документів:

— по-перше, з метою дотримання вимог законодавства;

— по-друге, з метою уникнення в майбутньому ризиків можливого суб’єктивного підходу з боку контролюючих органів у сфері держзакупівель.

Зауважимо: лише у випадку, якщо замовник двічі відмінив торги через те, що на торги подано одну або не подано жодної пропозиції, він має право провести переговорну процедуру.

Переконані, що є хибною позиція про те, що в зазначеному випадку підставою для відміни може бути абз. 7 ч. 1 ст. 30 Закону № 1197, а саме: якщо до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників. Оскільки в такому випадку в процедурі закупівлі взяло участь як мінімум два учасники. Іншими словами, кількість учасників була достатньою, проте пропозицію одного з таких учасників замовник відхилив.

Підсумуємо: щоб застосування в зазначеній нами ситуації переговорної процедури було правомірним, підставою для відміни торгів має бути тільки абз. 5 ч. 1 ст. 30 Закону № 1197, а саме: подання для участі в торгах менше двох пропозицій конкурсних торгів, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій.

Нюанси при відміні торгів за лотами

Як ми зазначали, переговорну процедуру можна застосувати, якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників. При цьому неоднозначною є позиція фахівців у сфері держзакупівель з питання: чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі, якщо попередньо було відмінено торги за певним лотом, а не за всіма лотами, на які було поділено предмет закупівлі.

Довідка. Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 1197 торги може бути відмінено частково (за лотом).

Слід зазначити, що Закон № 1197 не містить визначення терміна «процедура закупівлі». Натомість п. 3 ч. 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що державна закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим по тексту Закону № 1197 неодноразово зустрічається термін «процедура закупівлі».

Так, згідно з п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 торги (конкурсні торги) — це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Як передбачено ч. 1 ст. 12 Закону № 1197, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:

— відкриті торги;

— двоступеневі торги;

— запит цінових пропозицій;

— попередня кваліфікація учасників;

— переговорна процедура закупівлі.

Разом з тим п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 передбачено, що учасник процедури закупівлі — це фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів, або цінову пропозицію, або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

При цьому зауважимо, що учасник має право подати пропозицію й на окремий лот чи лоти, на які буде поділено замовником предмет закупівлі.

Так, відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 пропозиція конкурсних торгів — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів. Також учаснику дозволяється подавати щодо частини (лота) предмета закупівлі й цінову пропозицію при проведенні запиту цінових пропозицій.

Довідка. Відповідно до п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 частина предмета закупівлі (лот) — це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів, або цінові пропозиції, або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для проведення процедури закупівлі на кожну окрему частину предмета закупівлі (лот) має бути надано не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником переговорної процедури закупівлі.

При цьому договір про закупівлю — це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари ( п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197). До речі, у разі поділу предмета закупівлі на лоти, замовник може укласти декілька договорів, а саме: за кожним лотом — окремий договір.

Отже, учасник може брати участь в торгах і по одному лоту, торги може бути відмінено й подекількох лотах, також замовник може здійснити акцепт окремо по лотах, оголошення про результати торгів може подаватися окремо по лотах, договір може бути укладено окремо по лотах. Процедурно алгоритм проведення торгів по лотах аналогічний тому, за яким проводяться торги без поділу на лоти (за виключенням, власне, тих особливостей, які тягне за собою лотування).

Таким чином, законодавець у межах якогось одного виду закупівельної процедури, чи то відкритих торгів, чи запиту цінових пропозицій, позиціонує закупівлю по лотах як окремі процедурні торги, що проводяться за правилами, алгоритмом, передбаченими для того виду процедури, в межах якого здійснюються (тобто як процедура закупівлі).

Підсумуємо: у разі відміни замовником торгів за окремим лотом двічі він має право виділити предмет закупівлі за таким лотом в окремий предмет закупівлі й для закупівлі цього предмета застосувати переговорну процедуру закупівлі.

Чи можливо укласти договори з декількома постачальниками

Нагадаємо, що в разі проведення переговорної процедури закупівлі замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Тобто щоб здійснити таку закупівлю, замовник може провести переговори як з одним, так і з багатьма учасниками, в разі, якщо підставою для застосування переговорної процедури не є відсутність конкуренції на відповідному ринку. Такі переговори з декількома учасниками проводять для того, щоб вибрати з-поміж них найкращого: за ціновими критеріями, за критеріями якості предмета закупівлі тощо.

При цьому, наприклад, як при відкритих торгах, так і при проведенні переговорної процедури закупівлі замовник може визначити частину товарів, робіт чи послуг (лот), на яку в межах єдиної переговорної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати пропозиції на переговорах. До речі, для проведення переговорної процедури закупівлі на кожну окрему частину предмета закупівлі (лот) достатнім буде наявність пропозиції від одного учасника і проведення з ним переговорів.

Довідка. Відповідно до абз. 1 п. 2.1 розд. II Порядку № 921 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пп. 20 і 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 та на основі Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» (CPV:2002, IDT) ДК 021:2007, затвердженого наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.04.2007 р. № 76* (ср. 025069200), за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

* Застосовується з 01.01.2016 р.

При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого — дев’ятого знаків зазначеного Класифікатора, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг ( абз. 2 п. 2.1 розд. II Порядку № 921).

Підсумуємо: у нашій ситуації предметом закупівлі є товар (солом’яні та дерев’яні пелети). Тож замовник з метою унеможливлення виникнення надзвичайних ситуацій через відсутність у достатній кількості палива може визначити окремі частини цього предмета закупівлі як лоти, керуючись Порядком № 921.

За результатами застосування переговорної процедури закупівлі замовник укладе декілька договорів.

При цьому варто враховувати те, що якщо за результатами лотування переможцями по різних лотах вийдуть учасники з однаковими загальними умовами пропозиції (за предметом закупівлі, його обсягом, номенклатурою, місцем поставки тощо), але з різними цінами за товар, то є ризик того, що в контролюючих органів виникне запитання: чому переможцем не обрано учасника з найнижчою ціною.

Не зайвим буде нагадати окремі нюанси щодо проведення переговорів при застосуваннi переговорної процедури закупівель.

Так, у разі якщо переговори проведено під час засідання комітету з конкурсних торгів, на якому приймають рішення застосувати переговорну процедуру закупівлі, то інформацію щодо переговорів висвітлюють у протоколі засідання комітету.

Така інформація може зазначатися також і в формі окремого протоколу переговорів. Якщо ж переговори проведено після прийняття конкурсним комітетом рішення про застосування переговорної процедури закупівлі, то результати таких переговорів оформлюють окремим протоколом засідання комітету з конкурсних торгів (оскільки, як у нашій ситуації, є потреба в кваліфікаційній перевірці).

При цьому протокол переговорів складають у довільній формі. Зауважимо, що підтвердженням факту проведення замовником переговорів можуть бути й інші документи.
Якщо ж виникне потреба в проведенні додаткових переговорів (з ініціативи замовника або учасника), то замовник може провести їх після оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі до прийняття рішення про акцепт пропозиції учасника.

Довідка. Наказом № 1106 затверджено форми інформації про застосування переговорної процедури закупівлі та обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, а також інструкції щодо їх заповнення.

Ситуація 2. ДП «Клінічний санаторій лікувально-оздоровчих закладів профспілок» бере участь у процедурах закупівель на реалізацію санаторно-курортного та відновлювального лікування, послуг з оздоровлення, що проводять відповідні фонди та управління соцзахисту населення.

Як у документації замовник має встановлювати вимоги щодо перевірки пов’язаності учасників?

Чи можуть брати участь у процедурах закупівель на реалізацію санаторно-курортного та відновлювального лікування, послуг з оздоровлення кілька санаторіїв, які є ДП одного й того ж ЗАТ, по одному або по декількох лотах?

Вирішення. Нормативне визначення, яку саме особу вважають пов’язаною для цілей Закону № 1197, закріплено в п. 19 ч. 1 ст. 1 цього Закону.

Далі розглянемо на схемі ознаки пов’язаності осіб.

З аналізу наведених ознак пов’язаності осіб бачимо, що ключовим моментом при визначенні питання: будуть особи вважатися пов’язаними між собою чи ні, є визначення наявності або ж відсутності у правовідносинах ознак контролю.

Довідка. Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197 контроль — це можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менше ніж 25 % статутного капіталу учасника процедури закупівлі.

Слід зазначити, що для фізичної особи загальну суму володіння часткою у статутному капіталі учасника процедури закупівлі визначають залежно від обсягу корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам її сім’ї та юридичним особам, які контролює така фізична особа або члени її сім’ї.

При цьому членами сім’ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дідусь, бабуся, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом з пов’язаною особою і ведення з нею спільного господарства. Таке визначення вживається для цілей Закону № 1197.

Щодо встановлення вимог у документації

Варто нагадати, що після змін, внесених до Закону № 1197 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції» від 15.09.2015 р. № 679-VIII, підстава відмови учасникам у разі виявлення пов’язаних осіб не змінилася. Передбачена така підстава у п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197.

Проте замовник нині не встановлює у документації конкурсних торгів і запиті цінових пропозицій зазначену вимогу, а також не вимагає від учасників надання ними документального підтвердження відсутності такої вимоги. Але це не означає, що замовник не повинен сам перевірити осіб на пов’язаність. Адже в разі наявності такої підстави пов’язаним особам має бути відмовлено в участі в торгах, а пропозиції цих учасників мають бути відхилені комітетом з конкурсних торгів замовника.

Увага! У разі застосування переговорної процедури закупівлі ст. 17 Закону № 1197 не застосовується.

Довідка. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону № 1197 замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації) у разі, якщо пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція) подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) комітету з конкурсних торгів замовника.

Незважаючи на те, що згідно з ч. 2 ст. 22 і ч. 3 ст. 17 Закону № 1197 замовник не встановлює в документації положення п. 6 ч. 1 ст. 17 цього Закону(щодо пов’язаності осіб), проте в силу норм п. 2 ч. 1 ст. 29 Закону № 1197 замовник повинен відхилити пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо наявні підстави, зазначені у ст. 17 цього Закону.

Як же замовнику дослідити, чи є між учасниками пов’язані особи?

Варто проаналізувати інформацію про учасників, розміщену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (інформацію щодо засновників), перевірити установчі документи учасників, документи про засновників учасника, накази про створення учасника та призначення керівництва, документи щодо розподілу повноважень між наглядовими й виконавчими органами суб’єкта господарювання (їх персонального складу) тощо.

Де ж саме в документації замовник може передбачити обов’язок для учасників надати зазначені документи, щоб не порушити обмеження щодо документального підтвердження, встановлені у ст. 17 і 22 Закону № 1197?

Довідка. У ч. 3 ст. 22 Закону № 1197 передбачено, що документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Підсумуємо: замовник може включити до документації конкурсних торгів (запит цінових пропозицій) вимогу до учасників надати зазначені вище документи (з відповідною інформацією) у складі їх пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій). Зауважимо, що інформацію з відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, замовник не вимагає, а сам знаходить.

Одночасно нагадаємо, що відповідно до ч. 7 ст. 28 Закону № 1197 замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, яку надав учасник, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Якщо замовник отримає достовірну інформацію про наявність підстав для відмови учаснику в участі в торгах або факту зазначення у пропозиції конкурсних торгів (ціновій пропозиції) будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів такого учасника.

Чи відхиляти пов’язаних осіб по одному лоту?

Зауважимо, що поняття пов’язаності за Законом № 1197 стосується учасників процедури закупівлі. Слід звернути увагу, що вони можуть бути пов’язаними як через іншого учасника, так і через особу, яка не бере участі в торгах (у тому числі й через замовника). Тобто виникає пов’язаність через третю особу.

Одна з ознак пов’язаності осіб — така юридична особа здійснює контроль над учасником процедури закупівлі, або контролюється таким учасником, або перебуває під спільним контролем з таким учасником.

Отже, у ситуації, коли в процедурі закупівлі беруть участь два учасники, які перебувають під спільним контролем третьої особи, то такі два учасники будуть вважатися пов’язаними особами.

При цьому Закон № 1197 не визначає статус особи, яка спільно контролює учасників торгів. Водночас Закон № 1197 не містить обмеження в частині того, що така третя особа, яка здійснює спільний контроль обох учасників торгів, має бути також учасником торгів, щоб зазначені два учасники вважалися пов’язаними. Разом з тим у Законі № 1197 відсутні обмеження, що в разі, якщо такою третьою особою-контролером є замовник, то підконтрольних учасників не мають вважати пов’язаними.

Таким чином, якщо для участі в процедурі закупівлі подали пропозиції пов’язані особи, замовник відхиляє пропозиції таких учасників. Одночасно не забуваймо про можливу наявність пов’язаності осіб через члена комітету з конкурсних торгів.

Але чи відхиляти пропозиції в описаній нами ситуації, якщо учасники є фактично пов’язаними особами, але подали пропозиції на різні лоти процедури закупівлі?

Насамперед нагадаємо, що одним із принципів державних закупівель є забезпечення конкуренції під час здійснення торгів.

При цьому, як ми зазначали, в разі лотування замовником предмета закупівлі учасник має право подати пропозицію навіть на один лот. Визначення терміна «частина предмета закупівлі (лот)» наведено нами вище.

З огляду на зазначене, поняття «пов’язана особа» стосується правовідносин, які пов’язані з поданням учасниками торгів пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційної, цінової пропозиції).

Слід звернути увагу, що по кожному конкретному лоту між собою конкурують саме ті учасники, які подали пропозиції на цей лот. При цьому в межах одного лота замовник оцінює пропозиції тільки тих учасників, які подали пропозиції на цей лот.

Підсумуємо: зважаючи на те, що пропозиція учасника, подана ним щодо кожної окремої частини предмета закупівлі (лота), фактично розглядається як окрема пропозиція, то замовник має визначати пов’язаність осіб серед учасників, які подали пропозиції по одному лоту.

У разі якщо замовник здійснює процедуру закупівлі без поділу предмета закупівлі на його частини (лоти), а учасники торгів є пов’язаними особами й беруть участь у рамках однієї процедури, то замовник зобов’язаний відмовити таким учасникам в участі у процедурі закупівлі та відхилити їхні конкурсні пропозиції (кваліфікаційні, цінові пропозиції).

Нормативні документи

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.

Порядок № 921Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 921.

Наказ № 1106наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106.

держзакупівлі додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті