(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/9
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Січень , 2015/№ 5

Бюджетний кодекс: вивчаємо нововведення

Законом № 79, який набрав чинності 01.01.2015 р., було внесено зміни до БКУ. Цей Закон спрямований на врегулювання бюджетних правовідносин, пов’язаних із впровадженням нової моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин, удосконаленням казначейського обслуговування бюджетних коштів, посиленням відповідальності їх головних розпорядників, функціонуванням бюджетної системи в особливий період. Внесені зміни викликали чимало дискусій на тему: чи дійсно розширено права місцевої влади, чи це лише «фікція». Зокрема, згідно з нововведеннями Уряд передає місцевим бюджетам 10 % податку на прибуток підприємств, 100 % державного мита, 100 % плати за надання адміністративних послуг, 80 % екологічного податку, акцизний податок, 25 % плати за надра, податок на майно, єдиний податок, податок на прибуток комунальних підприємств, місцеві збори, інші податки. Тож давайте разом розберемося, чи так це насправді, та розглянемо всі нововведення, які нам підготувала оновлена редакція БКУ.

Нові та виключені визначення

 

Перш за все розглянемо нові визначення, які тепер містить БКУ, та ті, що було виключено.

Виключені такі поняття, як «дотація вирівнювання», «коефіцієнт вирівнювання», «кошик доходів державного бюджету для надання міжбюджетних трансфертів», «кошик доходів місцевих бюджетів».

Додано нові визначення — «єдиний казначейський рахунок» та «тимчасово вільні кошти єдиного казначейського рахунку та валютних рахунків бюджету». Наведемо їх.

Єдиний казначейський рахунок — це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні.

Нагадаємо, що визначення «єдиний казначейський рахунок» не нове, а лише доповнене та розширене.

Так, у розд.1 Положення № 122 визначено, що єдиний казначейський рахунок — це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі елект­ронних платежів Національного банку України.

Тимчасово вільні кошти єдиного казначейського рахунку та валютних рахунків бюджету — це обсяг коштів, що обліковуються на рахунках у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, отримані як надходження бюджетів, відволікання яких не призведе до втрати платоспроможності бюджетів (спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати платежі та розраховуватися за всіма зобов’язаннями) та виникнення заборгованості протягом періоду, на який передбачається розміщення таких коштів на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів і спрямування на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України з подальшим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду.

Звернемо увагу на те, що виходячи з оновленого визначення місцевого фінансового органу тепер не лише сільський та селищний, а й міський голова (міст районного значення) забезпечує виконання функцій місцевого фінансового органу, якщо такий орган не створено.

 

Нові види власних надходжень бюджетних установ

 

Перелік другої групи власних надходжень бюджетних установ доповнено підгрупою четвертою, до якої віднесено кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти за державним замовленням або на умовах фінансової підтримки.

Витрачати кошти цієї підгрупи можна на організацію основної діяльності бюджетних установ.

 

Створення позабюджетних фондів

 

Розширено перелік коштів, за які можна створювати позабюджетні фонди.

Так, окрім раніше дозволених коштів, передбачених ч. 8 ст. 16 БКУ, та коштів від розміщення закордонними дипломатичними установами України бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків та вищими і професійно-технічними навчальними закладами на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, позабюджетні кошти можуть створюватись також за рахунок коштів, передбачених ч. 2 ст. 78 БКУ, та коштів від розміщення на поточних рахунках у банках державного сектору власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти.

До відома: на сьогодні банками держсектору є, зокрема, Державний ощадний банк України та Державний експортно-імпортний банк України.

При цьому звернемо особливу увагу на те, що згідно із п. 2 ст. 43 БКУ обслуговування органами Держказначейської служби установ, які функціонують за кордоном, а також державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури у частині власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, здійснюється відповідно до Порядку № 998.ср. 025069200

 

Здійснення місцевих запозичень

 

Нагадаємо, що право на здійснення місцевих запозичень мали всі міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів.

Тепер же таке право мають лише Верховна Рада АР Крим, Київська, Севастопольська міські ради, міські ради міст обласного значення (п. 3 ст. 16 БКУ).

 

Розробка та затвердження паспортів бюджетних програм головними розпорядниками бюджетних коштів

 

У новій редакції БКУ (п. 6 ч. 5 ст. 22) уточнено, що головний розпорядник бюджетних коштів при розробці та затвердженні паспортів бюджетних програм має забезпечити:

— своєчасність затвердження паспортів бюджетних програм, достовірність і повноту інформації, що в них міститься;

— відповідність змісту паспортів бюджетних програм закону про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) та/або розпису бюджету (крім випадків внесення змін до паспортів бюджетних програм у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису бюджетної установи в частині власних надходжень бюджетних установ), порядкам використання бюджетних коштів і правилам складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання;

— підтвердження результативних показників бюджетних програм офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, запровадження форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку для збору такої інформації.

 

Критерій розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку

 

Змінено критерій розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку(ст. 241 БКУ).

Так, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, на підставі поданих пропозицій здійснює оцінку та відбір інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на конкурсних засадах у межах індикативного прогнозного обсягу коштів державного фонду регіонального розвитку з дотриманням таких критеріїв розподілу між АР Крим, областями та містами Києвом і Севастополем:

80 % коштів — відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 % коштів — з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75 % середнього показника по Україні).

Раніше ці критерії були на рівні 70 та 30 % відповідно.

Крім того, у новій редакції БКУ зазначено, що тепер програми і проекти, які реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, підлягають співфінансуванню з місцевих бюджетів на рівні 10 %.

Тож і місцевим бюджетам доведеться розщедритися.

 

Основні напрями бюджетної політики

 

При визначенні основних напрямів бюджетної політики тепер враховуються показники валютно-курсової політики на наступний рік та наступні за плановим два бюджетні періоди, у тому числі обмінний курс гривні у середньому за рік та на кінець року (ч. 2 ст. 33 БКУ).

 

Складання проекту Держбюджету

 

У новій редакції БКУ визначено, що при розгляді проекту закону про Держбюджет головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують уточнення бюджетних запитів з урахуванням прийнятих Кабміном рішень щодо доопрацювання проекту закону про Держбюджет для подання до ВР та у триденний строк подають їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (п. 4 ст. 37 БКУ).

Також відмітимо, що змінились аналітичні дані, розрахунки з обґрунтуванням особливостей міжбюджетних взаємовідносин, що додаються до проекту закону про Державний бюджет України (п. 1 ст. 38 БКУ). Так, тепер до аналітичних даних щодо особливостей міжбюджетних відносин, які має містити пояснювальна записка до проекту закону про Держбюджет, відносять:

— детальні розрахунки обсягів базової та реверсної дотації за видами місцевих бюджетів, включаючи розрахунки індексів податкоспроможності місцевих бюджетів;

— розрахунки обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за їх видами і місцевими бюджетами з детальними фінансовими та кількісними показниками (включаючи розрахунки за видами пільг та допомоги);

— детальний розрахунок коригуючих коефіцієнтів.

 

Місцева влада може приймати бюджети, не чекаючи Держбюджету

 

Оновленою редакцію БКУ визначено, що до набрання чинності законом про Держбюджет на поточний бюджетний період діють норми закону про Держбюджет на попередній бюджетний період, крім норм, якими визначені загальні показники державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету.

При цьому перерахування з державного бюджету місцевим бюджетам базової дотації, освітньої та медичної субвенцій, субвенції на підготовку робітничих кадрів, субвенції на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплекс­них заходів програмного характеру, а також до державного бюджету з місцевих бюджетів реверсної дотації здійснюється відповідно до обсягів, визначених у законі про Держбюджет на попередній бюджетний період (ч. 5 п. 2 ст. 41 БКУ).

Таким чином, гарною новиною є те, що для прийняття місцевих бюджетів тепер не доведеться чекати прийняття Держбюджету.

Як визначено в оновленій редакції ст. 77 БКУ, місцеві бюджети затверджуються рішенням ВР АР Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня року, що передує плановому.

У разі неприйняття закону про Держбюджет відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів враховують обсяги міжбюджетних трансфертів, визначені у законі про Держбюджет на попередній бюджетний період.

Потім у двотижневий строк з дня офіційного опублікування закону про Держбюджет відповідні ради повинні будуть привести обсяги міжбюджетних трансфертів у відповідність до цього закону.

Також відмітимо, що бюджети об’єднаних територіальних громад, які створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають бути сформовані до 15 жовтня року, що передує плановому.

 

Виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період АТО

 

Не забули законодавці і про особливості діяльності місцевої влади у Донецькій та Луганській областях на сьогодні.

Так, у випадку припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабміну. Таке рішення приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації (ст. 672 БКУ).

 

Казначейське обслуговування бюджетних коштів

 

Уже досить давно говориться про те, що нау­кові установи та заклади культури слід перевести на «самоокупність». Вважаємо, що саме у зв’язку з цим були внесені зміни до БКУ, на які звернемо увагу далі.

Як вже зазначалось вище, відтепер не лише вищі навчальні заклади, а й наукові установи та заклади культури можуть створювати позабюджетні фонди за рахунок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основ­ною діяльністю, благодійних внесків та грантів.

Такі кошти зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні рахунки у банках державного сектору.

Розрахунково-касове обслуговування власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури здійснюється в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або у банках державного сектору (п. 9 ст. 43 БКУ).

І тут постають запитання: якою ж буде роль органів Держказначейства при розрахунково-касовому обслуговуванні у банках державного сектору; чи будуть органи Держказначейства реєструвати зобов’язання у цьому випадку, візувати платіжні доручення тощо? На сьогодні з цього приводу відповідних роз’яснень Держказначейство не надало. Будемо сподіватись, що світло на ці питання незабаром буде пролито.

До речі, такі кошти на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках для здійснення видатків у наступному бюджетному періоді відповідно до кошторисів.

Також відмітимо, що у разі розміщення коштів місцевого бюджету на депозитах та/або обслуговування коштів місцевого бюджету в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків обсяги тимчасових касових розривів за загальним фондом такого місцевого бюджету не покриваються за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку.

Щодо власних надходжень бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів, то тут все простіше.

Так, згідно із ст. 78 оновленого БКУ за рішенням відповідної ради при виконанні місцевих бюджетів обслуговування бюджетних коштів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ може здійснюватися установами банків державного сектору. У цьому випадку звичайно ж посилюється відповідальність головних розпорядників коштів місцевих бюджетів.

Порядок обслуговування коштів місцевих бюджетів у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору, а також особливості ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та складання звітності про виконання місцевих бюджетів щодо таких коштів визначаються Кабміном за погодженням з НБУ. Поки ще такий порядок не затверджено.

Також відмітимо, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів, оформлених відповідно до вимог законодавства, на підставі підтвердних документів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань та наявних бюджетних асигнувань за видатками місцевих бюджетів (протягом п’яти операційних днів з дати надання доручення на здійснення платежу за умови виконання доходів зведеного бюджету України).

Це говорить про те, що місцеві бюджети, на жаль, знову не мають належної самостійності, адже їх виконання залежить від виконання Держбюджету.

 

Захищені статті видатків

 

До переліку традиційних захищених статей видатків, які визначені ст. 55 БКУ, додано нові видатки на:

— заходи, пов’язані з обороноздатністю держави, що здійснюються за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету;

— здійснення розвідувальної діяльності.

Нагадаємо, що захищеними видатками є видатки лише загального фонду бюджету.

 

Склад доходів Держбюджету та місцевих бюджетів

 

Значні зміни відбулися у складі доходів Держбюджету та місцевих бюджетів (ст. 29 БКУ). Розглянемо їх по черзі.

Нагадаємо, що податок на доходи фізичних осіб раніше зараховувався до складу доходів Держбюджету на рівні 50 % цього податку, що сплачується (перераховується) на території міста Києва. Тепер зарахуванню до Держбюджету належить 25 % податку, що справляється на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 60 % — на території міста Києва.

До загального фонду місцевих бюджетів тепер належить 75 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на відповідній території (крім території міст Києва та Севастополя), з них 60 % — до бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад та 15 % — до бюджету АР Крим та обласних бюджетів.

До доходів бюджету міста Севастополя зараховується 100 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території міста Севастополя.

При цьому звернемо особливу увагу на те, що до бюджетів сільських, селищних, міських рад взагалі не буде надходити податок на доходи фізичних осіб. Але в той же час сильно хвилюватись не треба, адже й видатки, які слід здійснювати з цих бюджетів, значно зменшились.

Зарахування до складу доходів загального фонду Держбюджету податку на прибуток підприємств зменшено, адже тепер замість 100 % цей податок зараховуються у розмірі 90 %. Логічно, що 10 % цього податку тепер належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів.

Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є районні, міські ради, об’єднані територіальні громади, зараховується відповідно до районних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Звернемо увагу на те, що зазнали змін деякі назви податків та зборів, що знайшло своє відображення і в БКУ.

Так, наприклад, збір за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, тепер є рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування; збір за спеціальне використання води тепер є рентною платою за спеціальне використання води; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, є акцизним податком з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) за електричну енергію тощо.

Розглянути всі зміни назв податків і зборів можна у п. 17 розд. IV БКУ.

Звернемо увагу на те, що відсоток рентної плати (раніше — збору) за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення змінився. Так, якщо раніше така плата зараховувалась до Держбюджету у розмірі 50 %, то тепер — 75 %. Відповідно зарахуванню до місцевих бюджетів належить лише 25 %, замість 50, як було раніше.

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів та рентна плата за спеціальне використання води зараховуються по 50 % до Державного та місцевих бюджетів відповідно.

Також змінено відсоток зарахування до загального фонду Держбюджету збору, стягнутого органами державної виконавчої служби. Так, раніше цей збір зараховувався до загального фонду Держбюджету у повному обсязі, а тепер лише 50 %. Звернемо увагу на те, що решта 50 % цього збору належить зарахуванню до спеціального фонду Держбюджету.

Щодо екологічного податку зазначимо таке.

Раніше вся сума екологічного податку належала зарахуванню до спеціального фонду Держбюджету. Тепер 20 % належить до зарахування до загального фонду Держбюджету, 25 % — до загального фонду бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, та 55 % — до загального фонду бюджету АР Крим та обласних бюджетів.

Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка раніше зараховувалась до спеціального фонду Держбюджету, тепер зараховуватиметься до загального фонду Держбюджету.

Також до загального фонду Держбюджету тепер належить збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, який раніше зараховувався до спеціального фонду Держбюджету.

До доходів місцевих бюджетів передано з Держбюджету плату за надання адміністративних послуг, окрім адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб. Ці збори у рівних розмірах, тобто по 50 %, зараховуються до загального та спеціального фондів Держбюджету відповідно.

Крім того, звернемо увагу, що до доходів загального фонду Держбюджету належать:

15 % плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

15 % плати за одержання інформації з інших державних реєстрів, держателем яких є центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Решта 85 % належить до доходів спеціального фонду Держбюджету. При цьому ці кошти направляються на фінансове забезпечення діяльності органів, які проводять зазначені дії.

Зупинимось докладніше на новій структурі доходів місцевих бюджетів (ст. 64 БКУ). Відтепер доходи обласних бюджетів та АР Крим відокремлені від бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Тут зазначимо одразу, що на сьогодні ще об’єднані територіальні громади не створені і Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» на момент написання цієї статті не прий­нятий. Зазначимо, що у 2015 році вводиться збір з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродуки) та розширюється база податку на нерухомість.

Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зараховується до бюджетів об’єднаних територіальних громад, міських бюджетів.

Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що сплачується платниками, які зареєстровані в АР Крим, зараховується до доходів бюджету АР Крим.

Також акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зараховується до бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів.

Податок на майно зараховується до бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Також до доходів бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів зараховують податок на нерухоме майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

До складу доходів спеціального фонду місцевих бюджетів, окрім раніше визначених, тепер також відносяться надходження в рамках програм допомоги і грантів міжнародних фінансових організацій та Європейського Союзу. Виключено зі складу збір за першу реєстрацію транспортних засобів, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності та субвенція з держбюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

Також відмітимо, що єдиний податок, який раніше відносився до бюджету розвитку, тепер зараховується до складу доходів бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів.

 

Склад видатків Держбюджету та місцевих бюджетів

 

Склад видатків як Держбюджету, так і місцевих бюджетів, зазнав значних змін. Розглянемо їх.

Зокрема, тепер з Держбюджету будуть здійснюватись видатки на оплату послуг з підготовки наукових кадрів у наукових установах на умовах державного замовлення.

Також з Держбюджету будуть здійснюватись видатки на забезпечення функціонування установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності.

Змінився склад видатків на загальну середню освіту, які будуть здійснюватись з Держбюджету.

Так, окрім загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації, видатки на утримання яких і раніше здійснювались із Держбюджету, будуть здійснюватись видатки на мистецькі загальноосвітні школи та школи-інтернати державної власності, такі як художні, музичні та хореографічні, а також на ліцеї (гімназії)-інтернати з посиленою військово-фізичною підготовкою державної власності.

Що стосується фінансування профтехосвіти, то якщо раніше видатки з Держбюджету здійснювались на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у всіх професійно-технічних навчальних закладах державної власності, то тепер лише у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації державної власності.

Що стосується видатків на охорону здоров’я, то тепер з Держбюджету не будуть здійснюватись видатки на спеціалізовані медико-санітарні частини.

Також відмітимо, що перестануть фінансуватись з Держбюджету громадські об’єднання різної направленості.

Щодо видатків місцевих бюджетів, то насамперед зазначимо, що видатки на освіту та культуру виключено з переліку видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення. Відтепер такого роду видатки будуть здійснюватись з бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Зокрема, із зазначених бюджетів тепер здійснюються видатки на сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади і бібліотеки та зоопарки комунальної власності.

Важливою новиною є те, що видатки на дошкільну освіту здійснюються повністю з бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.

З бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад тепер будуть здійснюватись видатки на допомогу по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, які раніше здійснювались з бюджету АР Крим та обласних бюджетів.

Щодо державних програм соціального захисту, то тепер з бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад серед інших видатків будуть здійснюватись виплати особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали інвалідами під час виконання службових обов’язків.

Цікавим фактом є те, що спеціалізовані школи (у тому числі школи-інтернати) державної власності тепер передані на фінансування до бюджету АР Крим та обласних бюджетів.

Також зазначимо, що саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на фінансову підтримку місцевих осередків всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості.

З бюджету АР Крим та обласних бюджетів тепер також здійснюватимуться видатки на програми природоохоронних заходів місцевого значення, заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт бюджетними установами ветеринарної медицини, співфінансування (50 %) проектів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі, проекти реструктуризації та ліквідації об’єктів підприємств гірничої хімії, підземного видобутку залізної руди, консервації ртутного виробництва, утримання водовідливних комплексів.

Також зазначимо, що БКУ тепер містить і склад видатків, які можуть здійснюватись з усіх рівнів місцевих бюджетів, які наведені у ст. 91 цього Кодексу. До таких видатків, зокрема, віднесли видатки на муніципальні формування з охорони громадського порядку, на культурно-мистецькі програми місцевого значення, програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації, типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури, природоохоронні програми, реалізацію програм допомоги і грантів міжнародних фінансових організацій та Європейського Союзу, програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян тощо.

Проаналізувавши новий склад доходів та видатків місцевих бюджетів, можна зробити висновок, що в невигідному становищі опинились бюджети сіл, селищ та міст районного значення, яким тепер напевно доведеться ходити «на поклони» до бюджетів вищих рівнів та просити субвенцій.

Звернемо увагу: в розд. VI БКУ зазначено, що у 2015 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення, як і раніше, можуть здійснюватися витрати на утримання навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад», на утримання сільських, селищних і міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек.

 

Міжбюджетні відносини

 

Статтею 93 БКУ передбачена можливість передачі коштів між різними рівнями місцевих бюджетів.

При цьому тепер міжбюджетні трансферти поділяються на:

— базову дотацію (трансферт, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

— субвенції;

— реверсну дотацію (кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій);

— додаткові дотації.

З Держбюджету тепер можуть надаватись місцевим бюджетам такі види трансфертів:

1) базова дотація;

2) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;

3) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів);

5) освітня субвенція;

6) субвенція на підготовку робітничих кадрів;

7) медична субвенція;

8) субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру;

9) субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;

10) субвенція на проекти ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 %);

11) інші додаткові дотації та інші субвенції.

Так, наприклад, поточні витрати на утримання установ освіти будуть забезпечуватися за рахунок цільових субвенцій з державного бюджету — освітньої субвенції. Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам уже затвердив Кабмін своєю постановою від 14.01.2015 р. № 6.

Оплата поточних видатків закладів охорони здоров’я та програм у сфері охорони здоров’я, визначених у ст. 1034 БКУ, здійснюватиметься відповідно до Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою КМУ від 23.01.2015 р. № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам».

До речі, Кабмін також встиг затвердити постановою від 14.01.2015 р. № 7 Порядок та умови надання субвенції на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету місцевим бюджетам .

Також в оновленому БКУ передбачена можливість надання дотацій в межах горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів.

Звернемо увагу на те, що протягом трьох років після набрання чинності Законом № 79 у законі про Держбюджет буде передбачена стабілізаційна дотація в обсязі не менше 1 % обсягу надходжень податків та зборів до місцевих бюджетів для покриття можливих фактичних диспропорцій при запровадженні нової моделі взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами. Про це зазначено у п. 19 розд. VI БКУ.

 

Призначення та звільнення головних бухгалтерів

 

Оновленим БКУ передбачено, що Уряд визначає лише завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах — головного бухгалтера.

Отже, тепер Уряд не визначає вимоги відносно професійно-кваліфікаційного рівня головного бухгалтера.

Призначення та звільнення головного бухгалтера бюджетної установи здійснюються відповідно до законодавства про працю.

Таким чином, тепер узгоджувати призначення та звільнення головного бухгалтера з органом Держказначейства не потрібно.

Наприкінці відзначимо, що Кабмін має до 1 березня в 2015 року забезпечити інвентаризацію нормативних актів та приведення їх у відповідність до нових норм БКУ. Також має бути забезпечена передача з державної власності у комунальну відповідних установ, закладів та організацій, включаючи структурні підрозділи, заборонивши відчуження майна професійно-технічних та вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації, з урахуванням передачі повноважень та змін, внесених до БКУ.

За результатами першого кварталу 2015 року влада планує підбити перші підсумки роботи за оновленим БКУ та за необхідності внести зміни до нього.

 

Нормативні документи

 

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 79 — Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 р. № 79-VIII.

Порядок № 998 — Порядок обслуговування Державним казначейством установ України, які функціонують за кордоном, затверджений постановою КМУ від 03.11.2010 р. № 998.

Положення № 122 — Положення про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 р. № 122.

Бюджетний кодекс додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті