На численні звернення учасників будівництва щодо визначення вартості поточного ремонту існуючих об’єктів будівництва Мінрегіон повідомляє.
Відповідно до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво — це нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення, капітальний ремонт.
Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт не відноситься до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві.
Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін.
В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням може поширити дію окремих положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» на поточний ремонт.
У разі прийняття рішення щодо поширення дії ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо. При цьому враховуючи, що роботи з поточного ремонту здійснюються в існуючих будівлях, при складанні інвесторської кошторисної документації на поточний ремонт кошти на титульні тимчасові будівлі і споруди та сезонні подорожчання, як правило, не враховуються. В окремих обґрунтованих випадках виходячи зі способу, умов виконання ремонтних робіт (господарський, підрядний) та структури організації — виконавця поточного ремонту показники для обчислення загальновиробничих та адміністративних витрат, а також прибутку можуть розраховуватись відповідно до ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 та ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 як для капітального ремонту. При цьому прибуток враховується при складанні кошторисної документації на поточний ремонт лише у випадку здійснення його підрядним способом.
Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами.
Заступник Міністра Д. Ісаєнко
Коментар редакції
Застосовувати будівельні норми при проведенні поточного ремонту не обов’язково
У листі, що коментується, Мінрегіонрозвитку надало відповідь на запитання: чи потрібно дотримуватись норм будівництва під час проведення робіт з поточного ремонту?
Пропонуємо спочатку трохи зануритись в історію цього питання і розглянути думки офіційних органів.
Так, у ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 р. № 1704-VI зазначено, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.
На сьогодні будівельні норми визначені Правилами визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затвердженими наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293 (далі — ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).
Як зазначено у розд. 1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, цей стандарт установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування.
Цей стандарт має обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організації, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Свого часу Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики у листі від 06.06.2001 р. № 7/7-540 зазначав таке: вартість ремонту житла, об’єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, що здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, визначається відповідно до Державних будівельних норм «Правила визначення вартості будівництва» (ДБН Д.1.1-1-2000). На сьогодні замість них, як ми вже зазначали вище, діють ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
При цьому Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) є обов’язковим при виконанні робіт підрядним та господарським способом з капітального та поточного ремонтів, які здійснюються із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.
Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи усіх форм власності, що виконують роботи підрядним та господарським способами з капітального і поточного ремонту, незалежно від джерел фінансування.
При виконанні господарським способом робіт з поточного ремонту, які не потребують розробки креслень, можливо визначення вартості ремонту на основі дефектних актів і розцінених описів робіт.
Потім Держказначейська служба в листі від 25.04.2003 р. № 07-06/872-3814 зазначала, що проведення поточного і капітального ремонтів власними силами установи здійснюється лише за умови затвердження кошторису на виконання вказаних робіт з урахуванням чинних державних будівельних норм.
І ось у листі, що коментується, Мінрегіонрозвитку визначило, що виходячи з положень законодавчих та нормативних документів поточний ремонт не відноситься до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві.
Дійсно, як ми вже зазначили, дія ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 поширюється на роботи з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення.
Вартість же поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих трудових і матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін.
І лише в окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням може поширити дію окремих положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 на поточний ремонт.
Тому, на думку Мінрегіонрозвитку, при проведенні капітального ремонту слід дотримуватись ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, а при проведенні поточного ремонту — не обов’язково.
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик
