Міністерство охорони здоров’я України розглянуло звернення <…> стосовно деяких питань штатних нормативів центрів первинної медико-санітарної допомоги та матеріального забезпечення керівників інтернатури базових лікувально-профілактичних закладів для підготовки лікарів-інтернів і у межах компетенції повідомляє.
Відповідно до пункту 14 Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, первинна медична допомога — медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики — сімейним лікарем і передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів. Надання первинної медичної допомоги забезпечують центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі — ЦПМСД), які є закладами охорони здоров’я, а також лікарі загальної практики — сімейні лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи — підприємці та можуть перебувати з цими закладами охорони здоров’я у цивільно-правових відносинах.
До 31.12.2019 р. первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики — сімейні лікарі та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом таких лікарів, а також лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом лікарів-терапевтів дільничних і лікарів-педіатрів дільничних.
Примірні штатні нормативи центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його структурних підрозділів затверджені наказом МОЗ України від 21.08.2014 р. № 585 (далі — наказ № 585) і мають рекомендаційний характер.
Стосовно посади провізора клінічного / фармацевта, то відповідно до кваліфікаційних характеристик (Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я») він забезпечує хворих висококваліфікованою медичною допомогою шляхом надання рекомендацій лікарям та хворим про найбільш ефективні лікарські препарати, разом з лікарем здійснює підбір ліків та визначає їх індивідуальні дози для хворих залежно від віку, статі, основного захворювання та супутньої патології, визначає режим введення лікарських препаратів конкретним хворим тощо.
Тобто функція забезпечення якісною інформативно-консультаційною допомогою пацієнта при відпуску безрецептурних і, особливо, при призначенні рецептурних ліків у ЦПМСД покладається на клінічного провізора.
Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я затверджені наказом МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я», пунктом 1.3 якого, зокрема, для робітників встановлена норма тривалості робочого тижня у розмірі 40 годин.
Відповідно до статті 52 Кодексу законів про працю України для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.
У разі виробничої необхідності для забезпечення виконання завдань та функцій, покладених на ЦПМСД, керівники, за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів, можуть змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити не передбачені цим наказом посади (працівники діагностичних кабінетів, оператор газової котельні, опалювач, оператор комп’ютерного набору, інженер метрології, інші посади) у межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період.
При цьому не допускається введення посад таких найменувань, що не передбачені чинними штатними нормативами лікувально-профілактичних закладів, а для лікарського персоналу, крім того, діючою номенклатурою лікарських посад, яка затверджена наказом МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 р. за № 892/7180. Не допускається також використання не за призначенням посад, які вводяться залежно від обсягу робіт.
У разі організації закладів (структурних підрозділів), для яких не передбачені штатні нормативи наказом № 585, штати для них затверджуються з дозволу Міністерства охорони здоров’я України.
Однією з головних вимог є те, що штатна чисельність працівників, яка підлягає затвердженню за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, доведеним у бюджетних призначеннях на оплату праці, у порядку, встановленому пунктом 28 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», із змінами.
Статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання організації матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать територіальним громадам, віднесено до повноважень відповідних рад.
Тому наказ № 585 не обмежує ні керівника закладу охорони здоров’я, ні його власника (місцевий орган виконавчої влади) здійснювати заходи щодо оптимізації та упорядкування штатної чисельності працівників залежно від обсягу надання медичної допомоги та функціональних повноважень закладу.
Щодо організаційних питань та фінансово-матеріального забезпечення інтернатури зазначаємо, що вони врегульовані Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III — IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, яке затверджене наказом МОЗ України від 19.09.96 р. № 291 (далі — Положення № 291).
Під час стажування в базовому закладі охорони здоров’я лікар-інтерн працює під керівництвом лікаря, призначеного його безпосереднім керівником (пункт 4.2 Положення № 291).
Керівник лікарів-інтернів на базі стажування призначається наказом управління охорони здоров’я за погодженням з деканатом (відділом) інтернатури вишу з числа спеціалістів вищої або першої кваліфікаційної категорії (переважно завідувач профільного відділення) з розрахунку на одного керівника не більше 7 лікарів-інтернів (підпункт 3.8.1 Положення № 291).
Відповідно до пункту 7.7 Положення № 291 оплата за керівництво підготовкою лікарів-інтернів здійснюється їх керівникам за час роботи на базах стажування згідно з Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.93 р. № 93 (далі — Положення № 93).
Оплату праці безпосередніх керівників практики (у тому числі інтернатури) проводять згідно з діючими ставками погодинної оплати праці працівників, зайнятих в усіх галузях народного господарства, за проведення навчальних занять з розрахунку 1 година на одного студента на тиждень (пункт 5.3 Положення № 93, з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 20.12.94 р. № 351).
Розміри погодинних ставок працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять наведено у додатку 16 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (далі — наказ № 557). Вони встановлені у відсотках до окладу (ставки) працівника I тарифного розряду, розмір якого на сьогодні становить 852,00 гривень.
Оскільки керівники спеціалізації лікарів-інтернів на базах стажування перебувають у трудових відносинах із закладом охорони здоров’я — базою стажування, оплата праці цих керівників здійснюється базою стажування відповідно до наказу № 557.
Фінансування підготовки лікарів-спеціалістів (контрактників) в інтернатурі для закладів охорони здоров’я інших міністерств, відомств, організацій, підприємств, інших закладів, незалежно від форм власності, проводиться за рахунок їх коштів на договірних умовах.
Проходження інтернатури лікарями (провізорами) проводиться на умовах договорів, що укладаються між Міністерством охорони здоров’я України, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської держадміністрацій, вищим закладом освіти та юридичними і фізичними особами, які будуть фінансувати навчання в інтернатурі, якщо ці лікарі (провізори):
закінчили недержавні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III — IV рівнів акредитації, медичні факультети університетів,
або закінчили державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти III — IV рівнів акредитації, медичні факультети університетів, навчаючись в них за кошти юридичних та фізичних осіб,
або прийняті на роботу в недержавні заклади охорони здоров’я (недержавні фармацевтичні установи, підприємства),
або мають сертифікат лікаря (провізора)-спеціаліста і бажають отримати іншу спеціальність за відсутності потреби в такому спеціалісті з боку закладу (установи) охорони здоров’я.
Заступник Міністра І. Перегінець
Коментар редакції
Штатні нормативи Центрів ПМСД та оплата праці керівника інтернів: МОЗ уповноважений роз’яснити
У листі, що коментується, МОЗ дало відповідь на два різнопланові запитання, тому давайте розглянемо їх окремо.
Штатні нормативи Центрів ПМСД: нюанси введення посад
Перша частина листа, що коментується, присвячена застосуванню норм Примірних штатних нормативів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його структурних підрозділів, затверджених наказом МОЗ від 21.08.2014 р. № 585 (далі — Примірні штати № 585), які набули чинності 01.01.2015 р. (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 35).
Зокрема, цей документ передбачає наявність у штатному розписі Центру ПМСД посади провізора клінічного (фармацевта). І оскільки така посада є для Центрів новою, МОЗ попросили роз’яснити моменти, пов’язані з переліком обов’язків працівника, який обіймає посаду провізора клінічного (фармацевта), а також тривалістю його робочого тижня.
1. Що стосується переліку завдань і обов’язків, то в цьому питанні слід виходити з Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117. У листі, що коментується, МОЗ зазначило частину з них, при цьому зробивши висновок: на клінічного фармацевта покладають функцію із забезпечення якісною інформативно-консультаційною допомогою пацієнта при відпуску безрецептурних і особливо при призначенні рецептурних ліків.
Крім того, вищезгаданим документом установлені кваліфікаційні вимоги щодо обіймання цієї посади, які передбачають наявність у претендента на обіймання посади «провізор клінічний (фармацевт)» повної вищої освіти (фахівець, магістр) за напрямком підготовки «Фармація», спеціальністю «Клінічна фармація», а також наявність сертифіката провізора-фахівця.
2. Визначаючи тривалість робочого тижня медичних працівників закладів охорони здоров’я, керуються наказом МОЗ «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» від 25.05.2006 р. № 319. У листі, що коментується, МОЗ зазначило: згідно з п. 1.3 цього наказу клінічному провізору має бути встановлений 40-годинний робочий тиждень.
3. Що стосується встановлення посадового окладу такому працівнику, то цьому питанню присвячено інший лист МОЗ від 02.03.2015 р. № 19.1-07-159/6330. У ньому фахівці цього Міністерства роз’яснили таке.
Посадовий оклад провізорам клінічним визначають за п. 1 п.п. 2.2.17 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом МОЗ і Мінпраці від 05.10.2005 р. № 308/519, а саме: встановлюють 10 — 13-й тарифні розряди залежно від кваліфікаційної категорії.
Також у листі, що коментується, фахівці МОЗ зауважили, що Примірні штати № 585 мають рекомендаційний характер. Тому за необхідності для забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на Центри ПМСД, керівники за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів можуть у межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період:
— змінювати штати окремих структурних підрозділів;
— вводити не передбачені Типовими штатами № 585 посади (працівники діагностичних кабінетів, оператор газової котельні, опалювач, оператор комп’ютерного набору, інженер метрології, інші посади).
Проте при цьому чисельність адміністративно-управлінського і допоміжного персоналу не має перевищувати 20 % від загальної штатної чисельності працівників Центру ПМСД (така норма передбачена Примірними штатами № 585)(ср. ). Крім того, як підкреслює МОЗ, не допускаються:
— введення посад таких найменувань, які не передбачені штатними нормативами лікувально-профілактичних закладів, тобто наказом МОЗ «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» від 23.02.2000 р. № 33, а для лікарського персоналу, крім того, діючою номенклатурою лікарських посад, затвердженою наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385;
— використання не за призначенням посад, які вводяться залежно від обсягу робіт.
Як оплачувати керівництво інтернатурою
Нормативний документ, який визначає порядок проходження інтернатури, — це Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів III — IV рівня акредитації медичних факультетів університетів, затверджене наказом МОЗ від 19.09.96 р. № 291.
Згідно з п. 7.7 цього Положення плата за керівництво підготовкою інтернів здійснюється їх керівникам згідно з чинним законодавством. Таким документом є Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене наказом Міносвіти від 08.04.93 р. № 93 (далі — Положення № 93).
Отже, у п. 5.3 цього Положення зазначено: оплата праці безпосередніх керівників практики від бази практики здійснюється навчальним закладом на умовах погодинної оплати з розрахунку 1 година на одного студента на тиждень. Однак підкреслимо: щодо правомірності застосування цього нормативу є великі сумніви. Річ у тім, що у такому вигляді норма п. 5.3 Положення № 93, на нашу думку, є нечинною.
Норматив з розрахунку «1 година на одного студента на тиждень» з’явилася в п. 5.3 Положення № 93 завдяки наказу «Про внесення змін до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» від 20.12.94 р. № 351 (далі — наказ № 351). Раніше ця норма передбачала оплату керівникам інтернів з розрахунку 0,5 години на одного студента на тиждень.
Важливо! Наказ № 351 не був зареєстрований у Мін’юсті, отже, він не має сили нормативно-правового документа.
Тому вважаємо, що оплачувати працю керівників інтернів потрібно на умовах погодинної оплати з розрахунку 0,5 години на одного студента на тиждень. Однак, як ви помітили, у листі, що коментується, МОЗ наполягає на застосуванні саме наказу № 351. І така позиція для нас є незрозумілою, тому на сьогодні питання з оплатою праці за керівництво інтернатурою залишається невирішеним.
Крім того, є ще один спірний момент. У листі, що коментується, МОЗ говорить про те, що відповідні витрати з оплати праці керівників інтернів несе база стажування (заклад охорони здоров’я, де лікарі-інтерни стажуються). Свою думку фахівці цього Міністерства обґрунтовують тим, що керівники інтернів перебувають у трудових відносинах з базою стажування. Але річ у тім, що в п. 5.3 Положення № 93 чорним по білому написано: оплата праці безпосередніх керівників практики від бази практики здійснюється навчальним закладом (якщо йдеться про інтерна, який навчається за бюджетні кошти). Так що маємо ще одне неврегульоване питання. Сподіваємося, що законодавці незабаром звернуть увагу на ці проблеми і вирішать питання з оплатою праці керівників інтернатури.
Якщо ж ідеться про інтерна, який навчається на контрактній основі на договірних умовах, то оплачувати працю керівника інтернів також потрібно за рахунок відповідних коштів.
Надія РОМАНЕНКО, експерт з питань оплати праці
