Для того щоб відразу стало зрозумілим, чому з 2015 року бюджетні установи при отриманні готівкових коштів за надані послуги повинні застосовувати РРО, розберемося, звідки все-таки «ростуть ноги» у такого нововведення.
Про те, кого законодавець зобов’язує використовувати у своїй діяльності РРО, зазначено у ст. 3 Закону про РРО. Так, застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, а також операції з прийняття готівки для її подальшого переказу.
Спершу подивимося, що таке розрахункові операції:
— прийняття від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);
— видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу);
— оформлення відповідного розрахункового документа про оплату в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів про перерахування коштів у банк покупця — у разі застосування банківської платіжної картки (далі — БПК).
Тобто в загальному випадку суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО як при готівкових розрахунках, так і при безготівкових розрахунках з використанням БПК.
Варто звернути увагу на те, що ці вимоги і формулювання вже декілька років залишаються незмінними. Чому ж тоді з 2015 року при проведенні розрахункових операцій з надання платних послуг бюджетним установам треба застосовувати РРО?
Уся справа в тому, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII(ср. ) були внесені зміни до ст. 9 Закону про РРО. Саме у цій статті наведено ситуації, коли РРО не застосовують. Проте на особливу увагу заслуговує саме п. 1 ст. 9 цього Закону. Давайте подивимося, як виглядали його норми до і після 01.01.2015 р. (див. табл. 1 на с. 6).
Таблиця 1
Стаття 9 Закону про РРО Реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються: | |
до 01.01.2015 р. | після 01.01.2015 р. |
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва і наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку | 1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку |
Саме на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., бюджетні установи при наданні платних послуг і проведенні розрахунків готівковими коштами такі операції оформляли прибутковими касовими ордерами і, відповідно, РРО не застосовували.
Починаючи з 1 січня 2015 року суб’єкти господарювання, які надають послуги і проводять розрахунки готівкою, повинні застосовувати РРО. Ця вимога рівною мірою поширюється і на бюджетні установи при проведенні розрахунків за надані послуги. У новій редакції Закону про РРО таке право залишилося тільки у тих суб’єктів господарювання, які реалізують продукцію власного виробництва.
Фактично це означає, що бюджетні установи, які отримують плату за послуги в готівковій формі, з 01.01.2015 р. повинні застосовувати РРО. Говорячи про плату за послуги, ми, звичайно ж, маємо на увазі власні надходження. При цьому зверніть увагу: це стосується не усіх видів власних надходжень, а тільки надходжень, які установи зараховують до складу першої групи згідно зі ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Ці види надходжень наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Надходження від плати за послуги, які бюджетні установи надають згідно із законодавством (перша група власних надходжень) | |
1 | 2 |
Підгрупа 1 | Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю |
Бюджетні установи мають право надавати платні послуги, доходи від яких зараховуються до спеціального фонду їх кошторисів. Переліки таких платних послуг затверджені для кожної бюджетної сфери окремими постановами КМУ. Так, наприклад, заклади охорони здоров’я при наданні платних послуг керуються Переліком платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженим постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138; культури — Переліком платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв , заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженим постановою КМУ від 12.12.2011 р. № 1271, тощо | |
Підгрупа 2 | Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності |
Можливість отримання таких доходів передбачена в переліках платних послуг для кожної бюджетної сфери | |
Підгрупа 3 | Плата за оренду майна бюджетних установ |
Свого часу Мін’юст у листі від 23.12.2004 р. № 8-11-19 дійшов такого висновку: предметом договору про надання послуг і договору найму є різні об’єкти громадянських прав. Так, предметом договору найму є неспоживча річ ( ст. 760 ЦКУ), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ). Ураховуючи наведене, Мін’юст вважає, що договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг. Проте хочемо попередити: податківці завжди вважали оренду послугою, а значить, при прийнятті готівки від орендарів треба застосовувати РРО. Тому, щоб уникнути суперечок при перевірках, рекомендуємо проводити розрахунки з орендарями через касу банку | |
Підгрупа 4 | Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) |
До цієї підгрупи надходжень установи відносять кошти, отримані від реалізації різного виду майна (основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, запаси тощо). При отриманні готівкових коштів від реалізації майна майте на увазі, що фіскали трактують цей момент по-різному. Так, при продажу основних засобів за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) у результаті їх продажу і в бухгалтерському обліку враховувалися на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи. Проте при продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, які були вилучені з активів (списані з балансу) і враховуються у бухобліку як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи РРО або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі | |
