(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 21
  • № 20/1
  • № 20
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16/1
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/13
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Червень , 2015/№ 22

Шпаргалка по РРО для початківців. 6. Як правильно проводити розрахунки через РРО

Тепер поговоримо про те, як правильно проводити розрахунки через РРО, про дії касира до початку роботи і після закінчення робочого дня. Також ви дізнаєтеся, що робити, якщо касир вибив помилковий чек, відключили електроенергію, РРО вийшов з ладу і багато інших нюансів, пов’язаних із застосуванням касових апаратів.

6.1. Проводимо розрахунки через РРО: головні правила

Після того, як РРО придбаний, зареєстрований і запрограмований, його можна сміливо використовувати. Працювати на РРО при здійсненні касових операцій в установі буде спеціальна особа — касир.

Роботу касира на РРО впродовж дня можна розбити на три основні етапи.

Перший етап: підготовка до зміни. На цьому етапі касир виконує такі дії:

1) включає РРО;

2) перевіряє правильність установлених дати і часу, наявність підключення до мережі Інтернет;

3) перевіряє наявність чекової і контрольної (для РРО, що друкують контрольну стрічку) стрічок, за потреби ставить нову стрічку;

4) перевіряє справність блокувальних пристроїв, пробиває «нульовий» (пробний) чек з метою перевірки чіткості і правильності реквізитів на чеку;

5) вводить суму розмінної монети, отриману з каси установи, або суму коштів, залишену з попереднього дня (зміни), за допомогою операції «службове внесення».

Операція «службове внесення» потрібна для забезпечення відповідності суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті РРО (X-звіті).

Другий етап: операції впродовж дня (зміни). Упродовж дня у касира є певний набір постійних операцій і операцій, які він робить за потреби.

Так, постійні операції впродовж дня такі:

1) проводить через РРО розрахункові операції на повну суму купівлі (надання послуги) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (чеків);

2) особі, що одержує товар (послуги), видає розрахунковий документ на повну суму проведеної операції.

Увага! Видати такий документ треба не пізніше закінчення розрахункової операції (одночасно з видачею здачі або до її видачі).

У разі потреби касир:

1) формує денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті (так званий X-звіт), який дає можливість контролювати і звіряти наявну кількість грошей в РРО з проведеними документами. Пам’ятайте: цей звіт може формуватися тільки до створення Z-звіту;

2) упродовж зміни поповнює запас розмінної монети. У цьому випадку внесення грошей у РРО реєструють за допомогою операції «службове внесення»;

3) здійснює виїмку грошей з ящика РРО для інкасації з оформленням операції «службова видача» і здає виручку в касу установи або інкасаторові.

Третій етап: закінчення зміни. Після закінчення зміни касир:

1) роздруковує щоденний фіскальний звітний чек (Z-звіт) з обнуленням інформації в оперативній пам’яті і внесенням її у фіскальну пам’ять РРО (детальніше про Z-звіт див. наступний підрозділ);

2) підклеює Z-звіт у розділ 1 КОРО.

Врахуйте: друкувати Z-звіти потрібно щодня. Виняток — дні, впродовж яких не було розрахункових операцій;

3) на підставі даних фіскального звітного чека (Z-звіту) заповнює розділ 2 КОРО.

Зверніть увагу: фіскали наполягають, що готівка вважається своєчасно оприбуткованою тільки тоді, коли дані із Z-звіту записані в КОРО в день його роздрукування;

4) вимикає РРО.

6.2. Формуємо X- і Z-звіти

Кожен РРО повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів (п. 11 Вимог № 199):

— Х-звіту;

— Z-звіту;

— звіту про реалізовані товари (надані послуги);

— періодичних звітів.

Усі наведені звіти повинні мати такі обов’язкові реквізити:

— назву й адресу господарської одиниці;

— індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед яким друкують великі літери «ПН». Якщо суб’єкт господарювання — неплатник ПДВ, наводять ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для ФОП), перед яким друкують літери «ІД»;

— фіскальний номер РРО, перед яким друкують великі літери «ФН»;

— заводський номер РРО;

— логотип виробника.

Крім того, кожен із звітів містить властиві тільки йому показники. Зупинимося детально на призначенні і формі службових Х- і Z-звітів.

Х-звіт

Це денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті. Він містить такі дані з початку зміни до моменту його роздрукування (п. 15 Вимог № 199):

1) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

2) літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках;

3) суми ПДВ за кожною ставкою;

4) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж (надання) яких не підлягає обкладенню ПДВ;

5) загальні підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

6) підсумки розрахункових операцій та суми ПДВ (відповідно до пп. 1, 3, 4 і 5) за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

7) суми готівки за операціями «службове внесення» та «службова видача»;

8) дату і час друкування звіту.

Врахуйте: X-звіт може бути сформований тільки до формування Z-звіту.

Оскільки бюджетні установи формують Z-звіт один раз на добу, то Х-звіт роздруковують при здачі виручки кожним касиром, що працює на РРО.

Z-звіт

Усі суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції, зобов’язані щодня друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки (Z-звіти), а також забезпечувати їх зберігання в КОРО. Не друкувати Z-звіт можна тільки в ті дні, коли розрахункові операції не проводилися (п. 9 ст. 3 Закону про РРО).

Фіскальний звітний чек є документом встановленої форми, надрукованим РРО, який містить дані денного звіту. Під час його друкування інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься у фіскальну пам’ять. Як випливає з Порядку № 417-1, Z-звіт — це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті і занесенням її у фіскальну пам’ять РРО.

Основна відмінність Z-звіту від Х-звіту полягає в тому, що при роздрукуванні Х-звіту оперативна пам’ять не обнуляється і дані не заносяться у фіскальну пам’ять.

Таким чином, основне призначення Z-звіту — обнулити оперативну пам’ять РРО і забезпечити фіксацію підсумку розрахунків за певний період роботи у фіскальній пам’яті РРО. Унаслідок того, що при роздрукуванні Z-звіту відбувається обнулення оперативної пам’яті, фіскали зазначають: роздрукування дубліката Z-звіту у разі втрати оригіналу законодавством не передбачено (див. роз’яснення в категорії 109.10 Бази знань ДФС).

Z-звіт формують у такій послідовності:

— друкування Z-звіту і занесення інформації у фіскальну пам’ять;

— обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;


— друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті і дійсність Z-звіту.

Окрім спільних для усіх звітних чеків обов’язкових реквізитів, у Z-звіті обов’язково мають бути наявними (п. 17 Вимог № 199):

1) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

2) літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо воно проводилося у день друкування Z-звіту);

3) суми ПДВ за кожною ставкою;

4) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

5) загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

6) підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ (відповідно до пп. 1, 3, 4 і 5) за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

7) сума готівки за операціями «службове внесення» і «службова видача»;

8) кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) і виданими коштами;

9) номер, дата і час друкування Z-звіту;

10) повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність Z-звіту.

Увага! Відсутність будь-якого з обов’язкових реквізитів може бути кваліфікована перевіряючими як підстава для невизнання Z-звіту, що прирівнюється до його відсутності.

При формуванні Z- і Х-звітів виникають різні запитання. Розглянемо найпопулярніші.

Як часто треба роздруковувати Z-звіт?

Як ми зазначали раніше, Z-звіт необхідно роздруковувати щодня за ті дні, коли здійснювалися розрахункові операції (п. 9 ст. 3 Закону про РРО).

Чи дозволено друкування Z-звіту частіше ніж один раз на день?

У п. 8 гл. 4 розд. II Порядку № 417-2 спеціально оговорено ситуацію, коли впродовж робочого дня на РРО було роздруковано декілька фіскальних звітних чеків. Визнають можливість друкування декількох Z-звітів, посилаючись на відсутність у законодавстві відповідних обмежень, і фіскали. Вони вказують, що в цьому випадку усі Z-звіти підклеюють у відповідній КОРО, а записи в розділі 2 цієї Книги роблять за кожним фіскальним звітним чеком окремо. В окремих випадках друкування декількох Z-звітів на день може бути обумовлене необхідністю виконання законодавчих вимог.

Так, п. 9 розд. III Порядку № 417-1 передбачає алгоритм дій, якщо на період виходу з ладу РРО або у разі відключення електроенергії розрахункові операції проводилися з використанням КОРО і РК. У цьому випадку після встановлення відремонтованого (або резервного) РРО чи відновлення енергопостачання необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ. Після цього слід зробити Z-звіт.

Крім того, може статися так, що вже після друкування Z-звіту за день виникла необхідність провести ще одну або декілька розрахункових операцій.

У цьому випадку також слід роздрукувати ще один Z-звіт і підклеїти його в КОРО.

Чи можна виправити помилки в Z-звіті?

Вносити виправлення в Z-звіт не можна. І навіть не тому, що це не передбачено чинним законодавством, а у зв’язку з тим, що інакше нівелювалося б саме призначення Z-звіту: підбити підсумок роботи РРО за зміну і обнулити оперативну пам’ять.

Оскільки Z-звіт лише відображає помилки, допущені за зміну, виправляти слід саме ці помилки, а не сам Z-звіт.

Чи можна замінити Z-звіт Х-звітом?

Замінити Z-звіт Х-звітом не можна. Це пояснюється тим, що підсумок розрахунків вноситься у фіскальну пам’ять саме при формуванні Z-звіту. Х-звіт функції внесення у фіскальну пам’ять не виконує. Крім того, Х-звіт взагалі не підпадає під визначення фіскального звітного чека в розумінні Закону про РРО, а це означає, що він за визначенням не може замінити собою Z-звіт.

Передача зміни від одного касира іншому: чи робити Z-звіти? Поняття зміни для цілей застосування законодавства про РРО і зміни при визначенні режиму роботи не повинні розглядатися як тотожні. Нагадаємо, що згідно з п. 2 Вимог № 199 зміна при застосуванні РРО — це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Якихось застережень, що стосуються режиму роботи касира, для цілей визначення зміни щодо РРО немає.

Таким чином, робити Z-звіт при передачі зміни від одного касира іншому необов’язково. У той же час, як вже було зазначено вище, законодавство не забороняє роздруковувати більше одного Z-звіту впродовж 24 годин. Тому якщо установа визнає це доцільним, вона може внутрішніми документами зобов’язати своїх працівників роздруковувати Z-звіт при передачі зміни від одного касира іншому з обов’язковим підклеюванням кожного Z-звіту в КОРО.

Тимчасово відсутня діяльність: чи друкувати Z-звіт?

У п. 9 ст. 3 Закону про РРО чітко вказано, що фіскальні звітні чеки друкуються тільки у разі здійснення розрахункових операцій. Таким чином, роздруковувати Z-звіт за ті дні, коли розрахункові операції не проводилися, немає ніякої потреби.

У касовому апараті закінчилася стрічка, і Z-звіт був роздрукований не повністю. Чи припустимо це?

Органи ДФС у цьому випадку наполягають на фінансових санкціях, посилаючись на те, що Z-звіт повинен містити усі передбачені законодавством реквізити. Відсутність хоч б одного з них — основа для застосування штрафу у розмірі 340 грн. (п. 4 ст. 17 Закону про РРО). Тому щоб уникнути такого правопорушення, касир повинен контролювати наявність достатньої кількості стрічки в гнізді касового апарату для роздрукування фіскального звітного чека і своєчасно її міняти на нову стрічку.

6.3. Як виправити операцію, помилково проведену через РРО

Касир, який припустився помилки при реєстрації операції через РРО, має право скористатися п. 7 розд. III Порядку № 417-1 і скасувати помилково проведену суму розрахунку. Зробити це можна таким чином:

— якщо РРО, що використовується, має можливість окремо накопичувати у фіскальній пам’яті від’ємні суми розрахунків, то помилково проведена сума скасовується шляхом реєстрації від’ємної суми;

— якщо ж РРО не забезпечує накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум, дозволяється скасування помилкової суми за допомогою операції «службова видача».

Врахуйте: скасувати помилкову суму, використовуючи операцію «сторно», забороняється. У надрукованому чеку у разі скасування операції перед скасованою сумою може друкуватися знак «-» (мінус).

Після того, як помилка буде виправлена, необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказати дані про помилкову суму і реквізити розрахункового документа (п. 8 розд. III Порядку № 417-1).

Акт передають у бухгалтерію установи, де він зберігається впродовж 3 років.

Важливо! Виправити помилку слід до закінчення робочого дня, оскільки чинне законодавство не передбачає механізму виправлення помилково проведеної через РРО суми наступного дня.

Зауважимо також, що при скасуванні помилково проведеної через РРО розрахункової операції така сума в графах 5 — 8 КОРО не відображається.

6.4. Що робити, якщо РРО не працює

Іноді з не залежних від установи причин (форс-мажор) доводиться здійснювати розрахунки без використання РРО. Йдеться про такі три випадки:

1) відключення електроенергії;

2) поломка РРО;

3) відключення Інтернету.

При настанні першої форс-мажорної ситуації проводити розрахунки треба з використанням КОРО і РК. У другому випадку альтернативою КОРО і РК може служити зареєстрований в установленому порядку резервний РРО.

Про те, які нюанси треба враховувати при виникненні перелічених форс-мажорних обставин, поговоримо далі.

Ситуація 1. Відключення електроенергії

При відключенні електроенергії користуватися КОРО і РК можна не більше 72 годин або 7 робочих днів (ст. 5 Закону про РРО). Це обмеження треба розуміти так: використати КОРО і РК при відключенні електроенергії можна сумарно не більше 72 годин, але якщо ці 72 години «розтягуються» більш ніж на 7 робочих днів, то не більше 7 днів.

У випадку якщо електроенергію відключили більш ніж на 72 години або 7 днів, необхідно припинити продаж товарів (надання послуг) за готівку до відновлення електропостачання. У такому разі реалізовувати товари (надавати послуги) можна тільки за безготівковим розрахунком.

Тому рекомендуємо запастися документами, що підтверджують період відсутності електроенергії. Якщо ж такої підтверджувальної «первинки» не буде, це може стати причиною застосування штрафу за непроведення розрахункових операцій через РРО, передбаченого п. 1 ст. 17 Закону про РРО (див. лист ДПАУ від 05.10.2010 р. № 20886/7/10-2017).

На період тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії розрахунки здійснюються тільки з використанням КОРО і РК. Подивимося, як у цьому випадку повинен діяти касир (див. табл. 6).

Таблиця 6

Алгоритм роботи при відключенні електроенергії

Етапи

Послідовність дій касира

1

2

Етап 1.

Підготовка до здійснення розрахункових операцій

1. Після відключення електроенергії касир підраховує суму виручки, що знаходиться в ящику РРО, і записує її в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення»

2. Касир заповнює графи 1 — 5 розділу 3 КОРО, а саме:

— в графі 1 відображає номер першого на початок робочого дня фіскального чека;

— в графі 2 вказує номер останнього фіскального чека, виконаного перед відключенням електроенергії;

— в графі 3 проставляє номер РК, яка використовуватиметься в період відсутності електроенергії;

— в графі 4 вказує дату і час початку використання РК;

— в графі 5 наводить серію і номер першої розрахункової квитанції (у корінці цієї квитанції був зроблений запис «Службове внесення»)

Увага! Якщо світло відключили більш ніж на один робочий день, то в розділі 3 КОРО графи 1 і 2 заповнюють тільки в перший день роботи без РРО (у день відключення електроенергії), а графу 8 — тільки в останній день використання РК.

Усі інші графи заповнюють щодня (п. 10 підрозд. 4 розд. ІІ Порядку № 417-2)

Етап 2.

Оформлення розрахункових операцій

1. Заповнюють розрахункові квитанції (корінець і відривну частину) на кожну розрахункову операцію

2. У розділ 2 КОРО вносять дані за кожен день розрахунків з використанням РК. При цьому в записах за перший день враховують інформацію про суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до відключення електроенергії (на підставі контрольної стрічки РРО)

3. За кожен робочий день в розділ 3 КОРО вносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до і після закінчення використання РК в межах робочого дня або зміни. Причому щодня заповнюють тільки:

— графи 3 — 5, де вказують номер використовуваної РК, час і дату першої розрахункової квитанції, а також її серію і номер. Ці графи заповнюють на початку кожного робочого дня (зміни);

— графи 6 і 7, в яких проставляють час і дату останньої виписаної за робочий день (зміну) розрахункової квитанції, а також її серію і номер

Етап 3.

Відновлено постачання електроенергії

1. Проводять через РРО суми розрахунків за час роботи до відключення електроенергії, якщо інформація про ці суми не збереглася в РРО (у разі обнулення оперативної пам’яті). Вказані суми вводять у РРО окремо за кожною ставкою ПДВ. Роблять це на підставі контрольної стрічки. У разі потреби може бути виконана операція «службове внесення» готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (розмінної монети)

2. Підраховують суму розрахунків, оформлених за допомогою РК, за корінцями розрахункових квитанцій і записують цю суму в корінець останньої розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача» (сюди буде включена і сума, що знаходилася в ящику РРО на момент відключення електроенергії, — етап 1)

3. Проводять через РРО суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями за період відключення електроенергії, за кожною ставкою ПДВ окремо.

З метою перевірки правильності внесених сум рекомендуємо роздрукувати Х-звіт

4. Роздруковують Z-звіт і на його підставі заповнюють розділ 2 КОРО. Важливо! Якщо РРО не працював декілька днів, в розділі 2 КОРО слід вказати, за які дати підсумовані дані у Z-звіті

5. Заповнюють графи 6 — 8 розділу 3 КОРО, а саме:

— в графі 6 вказують дату і час закінчення використання РК;

— в графі 7 відображають серію і номер останньої використаної розрахункової квитанції;

— в графі 8 проставляють номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в дію

Ситуація 2. Вихід з ладу РРО (поломка)

При виході з ладу РРО граничний термін, на який слід орієнтуватися для використання РК і КОРО (резервного РРО), не встановлений. Тому, на перший погляд, в цьому випадку можна використовувати КОРО і РК до тих пір, поки такий РРО не відремонтують.

У той же час для ЦСО такий термін встановлений ст. 14 Закону про РРО і п. 18 розд. II Порядку опломбування РРО. Так, сервісний центр зобов’язаний забезпечувати відновлення роботи РРО, що вийшло з ладу, впродовж 72 годин. Ґрунтуючись на вказаній нормі, фіскали наполягають, що і на цей випадок для суб’єкта господарювання поширюється 72-годинне обмеження (див. лист ДПАУ від 26.11.2004 р. № 10726/6/23-2119, консультацію в категорії 109.20 Бази знань ДФС). Таким чином, після закінчення цього часу безпечніше буде припинити реалізацію товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти.

При виході з ладу РРО можна здійснювати розрахунки двома способами.

Спосіб 1. Використати КОРО і РК.

Порядок проведення розрахунків з використанням КОРО і РК при виході з ладу РРО подібний до порядку дій при відключенні електроенергії, але має свої особливості.

Таблиця 7

Алгоритм дій касира при виході РРО з ладу

Етапи

Послідовність дій касира

Етап 1. Підготовка до здійснення розрахункових операцій

1. Повідомляємо ЦСО про вихід з ладу РРО.

2. Заповнюємо графи 1 і 2 розділу 4 КОРО, яка зареєстрована на РРО, що вийшов з ладу.

Увага! Цей розділ при звичайній роботі РРО не заповнюється

3. Підраховуємо суму виручки, що знаходиться в ящику РРО, який вийшов з ладу, і записуємо її в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення»

4. Заповнюємо графи 1 — 5 розділу 3 КОРО

Етап 2. Оформлення розрахункових операцій

1. Здійснюємо розрахункові операції, що оформляються за допомогою розрахункових квитанцій

2. Щодня заповнюємо розділи 2 і 3 КОРО так само, як при відключенні електроенергії (див. табл. 6)

Етап 3.

Відновлення роботи РРО

1. Дозаповнюється разом з працівником ЦСО розділ 4 КОРО.

Працівник ЦСО заповнює:

— графу 3, в якій вказує причину несправності;

— графу 4, де проставляє дату і час відновлення роботи РРО;

— графу 5, в якій ставить свій підпис й індивідуальне клеймо після передачі відремонтованого РРО.

Касир заповнює:

— графу 6 — вказує, як проводилися розрахунки в період ремонту РРО (за допомогою РК і КОРО або через резервний РРО);

— графу 7 — записує номер першого Z-звіту, виконаного після відновлення роботи відремонтованого РРО

2. Якщо сталося обнулення оперативної пам’яті, проведіть через РРО суми розрахунків за час роботи до поломки РРО окремо за кожною ставкою ПДВ (на підставі контрольної стрічки). За потреби може бути виконана операція «службове внесення» готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (розмінної монети)

3. Підрахуйте суму розрахунків, оформлених за допомогою РК, за корінцями розрахункових квитанцій і запишіть її в корінець останньої розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача» (сюди буде включена і сума, що знаходилася в ящику РРО на момент його поломки, — етап 1)

4. Проведіть через РРО суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями за період ремонту РРО, за кожною ставкою ПДВ окремо. Щоб перевірити правильність введених сум, рекомендуємо зробити Х-звіт

5. Роздрукуйте Z-звіт і на його підставі заповніть розділ 2 КОРО.

Якщо РРО не працював декілька днів, в розділі 2 КОРО слід вказати, за які дати підсумовані дані в Z-звіті

6. Заповнюєте графи 6 — 8 розділу 3 КОРО

Спосіб 2. Використати резервний РРО і КОРО на нього. Застосування резервного РРО при виході з ладу основного дуже зручно, оскільки не вимагає від касира використання ручних засобів розрахунку (розрахункових квитанцій). Справа в тому, що розрахунки з покупцями відбуваються у звичайному порядку через резервний РРО. Проте все одно є деякі особливості. У цьому випадку касир діє так:

1. Після поломки РРО до початку розрахункових операцій слід підрахувати суму коштів, що знаходиться в ящику РРО (суму виручки, отриманої за день до поломки РРО і відображеної в контрольній стрічці, і суму розмінної монети).

2. Включити резервний РРО (він має бути належним чином зареєстрований).

3. Операцією «службове внесення» внести суму готівки, яка переноситься в ящик резервного РРО з ящика поламаного РРО.

4. Розрахункові операції через резервний РРО проводяться у звичному режимі. Дані з роздрукованого Z-звіту вносять в КОРО, зареєстровану на резервний РРО.

5. Після відновлення роботи основного РРО потрібно підрахувати суму готівки в ящику резервного РРО і з використанням операції «службова видача» передати її в ящик відремонтованого РРО або в касу установи.

6. Роздрукувати Z-звіт на резервному РРО, на підставі якого заповнити розділ 2 КОРО, зареєстрованої на такий резервний РРО.

7. Розібратися з виручкою, отриманою в день поломки основного РРО. Якщо сталося обнулення оперативної пам’яті, треба провести через відремонтований РРО суми розрахунків за час роботи до його поломки окремо за кожною ставкою ПДВ (на підставі контрольної стрічки). У разі потреби виконують операції «службове внесення» або «службова видача» (зокрема, на суму коштів, перенесених у день поломки в резервний РРО). Для контролю правильності внесених сум роздрукуйте Х-звіт.

8. Роздрукувати Z-звіт і відобразити його в розділі 2 КОРО, зареєстрованої на основний РРО.

9. Операцією «службове внесення» внести суму готівки, переміщувану з ящика резервного РРО в ящик відремонтованого РРО.

10. Далі проводити розрахункові операції через відремонтований РРО в загальному порядку. Z-звіт друкувати у звичайному режимі (у день відновлення роботи — за період з початку проведення першої розрахункової операції).

11. Розділ 4 КОРО заповнюють так само, як і при використанні РК (див. вище).

Ситуація 3. Відключення Інтернету

Якщо йдеться про відключення Інтернету, то спочатку (впродовж 72 годин або до переповнення пам’яті модему) ніяких особливостей при проведенні розрахунків не виникає. Таким чином, при зникненні з’єднання з Інтернетом ви, як і раніше, продовжуєте використовувати свій РРО у звичайному режимі.

А ось якщо з’єднання з Інтернетом відсутнє більше 72 годин, проведення розрахунків доведеться призупинити. Те ж доведеться зробити у момент переповнювання пам’яті модему контрольно-звітною інформацією (тільки для РРО, що друкують паперову контрольну стрічку). Справа в тому, що в цих ситуаціях робота РРО буде заблокована (п.п. 3.1.2 Вимог № 1057).

Таке блокування станеться у зв’язку з тим, що РРО не матиме можливості автоматично передати інформацію про роботу РРО в контролюючі органи. А якщо інформацію передати не вдається, то і розрахунки здійснювати не можна. Коли з’єднання відновиться і звітні дані будуть передані, РРО розблоковується.

Зауважимо, що ніякої необхідності в поданні паперової РРО-звітності про роботу в «проблемний» період не виникає, оскільки після відновлення нормальної роботи РРО звітні дані будуть передані в органи ДФС в електронному вигляді.

6.5. Електронна РРО-звітність

Суб’єкти господарювання повинні подавати в органи ДФС електронну звітність про роботу РРО. Відбуватися це має шляхом передачі контрольно-звітної інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку. Причому за невиконання вказаної норми застосовуються штрафні санкції на підставі п. 9 ст. 17 Закону про РРО.

Пропонуємо вам розібратися, які ж вимоги щодо надання електронної звітності з РРО висуває законодавство зараз.

З 01.01.2015 р. усі РРО (окрім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) і РРО з інвалюти) повинні забезпечувати передачу податківцям електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці. Більш того, з цієї дати первинній реєстрації підлягають тільки ті РРО, які створюють контрольну стрічку в електронному вигляді.

Зверніть увагу: передача інформації про роботу РРО в електронному вигляді відбувається без участі суб’єкта господарювання. Усі операції сучасний касовий апарат здійснює самостійно.

Для того щоб РРО самостійно звітував за проведені на ньому розрахунки, суб’єкт господарювання повинен не лише легалізувати свій РРО (зареєструвати), але і підключити РРО (його модем) через Інтернет до еквайєра (природно, на підставі укладеного зі своїм провайдером договору).

Спрощено надання органам ДФС контрольно-звітної інформації в електронному вигляді виглядає так:

1. Передачу чергової порції звітної інформації ініціює сам РРО.

2. Набір даних за допомогою модуля безпеки SAM захищається від підміни, модифікації і перегляду.

3. Модем забезпечує з’єднання РРО з еквайєром і передає захищений набір даних.

4. Еквайєр після необхідних перевірок передає інформацію в систему обліку даних РРО (далі — СОД). Інформація зберігається у базі даних еквайєра до отримання підтвердження від СОД про успішний прийом даних.

5. Еквайєр направляє РРО (чи модему) підтвердження про отримання й успішне збереження набору даних.

6. РРО приймає підтвердження і зберігає його.

7. Якщо процес передачі успішно завершений, то в СОД формується набір команд, які передаються по усьому ланцюжку назад на РРО (модем).

При виникненні збою на будь-якій ділянці шляху «скривджений» елемент системи, що не отримав достовірну порцію звітної інформації (наприклад, еквайєр), дає команду попередньому елементу повторити операцію — аж до її успішного завершення. РРО забезпечує індикацію стану процесу передачі. Якщо в певний момент передача неможлива внаслідок завантаженості каналу, система вибере для цього інший час.

РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті