Державна казначейська служба України (далі — Казначейство України) <…> у межах компетенції повідомляє.
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011, Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Статтею 2 Бюджетного кодексу України (далі — Кодекс) визначено, що бюджетне призначення — це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), що має кількісні, тимчасові та цільові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, ураховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань попередніх років, узятих на облік органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (стаття 48 Кодексу).
Згідно з пунктом 1.11 Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та отримувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 р. № 44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2012 р. за № 196/20509, кошти, які протягом звітного періоду надходять на ім’я розпорядників та отримувачів бюджетних коштів на відновлення касових видатків відповідно до законодавства України (за телефонні переговори, помилково перераховані тощо), відображаються у відповідних формах бюджетної звітності як зменшення касових видатків за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким вони були проведені в попередніх звітних періодах у межах одного бюджетного періоду.
Відповідно до роз’яснень Міністерства фінансів України, наданих листом від 06.03.2003 р. № 021-03/60, якщо в новому бюджетному періоді на реєстраційні рахунки бюджетної установи надійшли кошти за загальним фондом за попередній бюджетний період, такі кошти повертаються до загального фонду відповідного бюджету (код доходів 24060300 «Інші надходження»).
Таким чином, сума, що утримана із заробітної плати за попередній бюджетний період та надійшла в поточному бюджетному періоді, перераховується до бюджету.
Що стосується донарахувань заробітної плати працівникам, пропонуємо звернутися до Міністерства соціальної політики України, яке є головним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань трудових відносин.
Заступник Голови Т. Грицун
Коментар редакції
Куди подіти торічну зарплату, повернуту у поточному році: роз’яснює Казначейство
На жаль, не завжди все йде гладко і в бюджетних установах можуть бути порушення як щодо переплати, так і щодо недоплати заробітної плати.
Виходячи з листа, що коментується, Держказначейській службі були поставлені такі запитання:
— на які цілі можна витратити кошти, що були повернуті установі у поточному році у зв’язку з переплатою заробітної плати у минулих роках;
— за рахунок яких коштів у поточному році донарахувати працівникам заробітну платну, яку вони недоотримали у попередніх роках?
На ці запитання вже відповідав на сторінках нашого видання фахівець Держфінінспекції у консультації «Питання утримання та донарахування заробітної плати» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 33, с. 22).
У цій консультації зазначалось, що згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до п. 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами.
При цьому бюджетне асигнування — це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
У зв’язку з цим при затвердженні кошторису на поточний рік кошти, які установа утримує у поточному році із заробітної плати працівників через зайве нарахування їм заробітної плати за попередній період, не враховуються. Тож повноваження щодо їх використання у поточному році установі не надаються.
Враховуючи зазначене, кошти, отримані установою шляхом утримання із заробітної плати працівників за попередній бюджетний період, не можуть бути відображені як відновлення касових видатків і повинні бути перераховані до бюджету (код доходів 24060300 «Інші надходження»).
Про це ж свідчить і лист Держказначейської служби, що коментується, в якому зазначено: «сума, яка утримана із заробітної плати за попередній бюджетний період та яка надійшла в поточному бюджетному періоді, перераховується до бюджету».
Звернемо увагу: це не перший лист Держказначейської служби, в якому йдеться про повернення коштів до бюджету.
Така ж позиція була викладена Держказначейською службою і в листах від 09.03.2006 р. № 3.4-22/498-2143 та від 12.02.2008 р. № 7.1-10/744, в яких зазначалося, що якщо з початком нового бюджетного періоду на реєстраційний рахунок бюджетної установи надійшли кошти, видатки за якими були проведені у минулі бюджетні періоди, то зазначені кошти не можуть бути відображені як відновлення касових видатків, а повинні бути перераховані до загального фонду бюджету.
Зі свого боку також зауважимо, що перерахуванню в бюджет підлягає як сума незаконно нарахованої заробітної плати, так і сума нарахованого на неї ЄСВ.
На жаль, на запитання щодо того, де взяти кошти, аби у поточному році донарахувати працівникам заробітну платну, яку вони недоотримали у попередніх роках, Держказначейська служба не надала відповіді.
Але, насправді, варіантів тут небагато. У зв’язку з тим, що в поточному році необхідні кошти у кошторисі установи не були заплановані, її керівництву необхідно письмово звернутись до головного розпорядника бюджетних коштів з обґрунтованим проханням виділити додаткову суму на донарахування заробітної плати.
Якщо ж у головного розпорядника немає можливості виділити необхідну додаткову суму, то установі доведеться скористатися економією фонду оплати праці або ж скоротити необов’язкові доплати, надбавки та премії працівникам. Таку думку висловив і фахівець Держфінінспекції у вищезазначеній консультації.
Тетяна СТАНКУС, економіст-аналітик