Теми статей
Обрати теми

Учні профтехучилища надають перукарські послуги: чи застосовувати РРО

Станкус Тетяна, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Вище професійне училище технології і дизайну займається підготовкою кваліфікованих та висококваліфікованих робітників професій легкої промисловості та сфери послуг. Заклад має навчальні перукарні (навчальні майстерні), які знаходяться за різними адресами міста. Учні, які навчаються за професією «перукар (перукар-модельєр)», проходять виробниче навчання у формі стажування в цих навчальних перукарнях.
Громадяни, які залучаються до навчального процесу в якості моделей, надають добровільну благодійну допомогу. При цьому її розмір кожного разу різний. Надходження цієї допомоги оформляється квитанційними книжками форми № ПО-Д2. Один екземпляр надається клієнту, другий — завідувачу приймального пункту, який є матеріально відповідальною особою. У кінці дня цей документ разом із готівкою здається касиру.
У нашому закладі орган Держфіскальної служби провів перевірку. За її результатами був складений протокол про адміністративне правопорушення в частині порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР. В акті було зазначено, що заклад повинен оформляти послуги прибутковими та видатковими ордерами і обліковувати їх у касових книгах або застосовувати РРО. Ми інспектору пояснювали, що не надаємо послуги, оскільки відсутні тарифи. Фактично відбувається стажування, бо учні ще не кваліфіковані робітники, і ми отримуємо не плату, а благодійну допомогу. Чи мають рацію перевіряючі у цьому випадку?

Проходження професійно-практичної підготовки є невід’ємною частиною процесу підготовки фахівців до майбутньої трудової діяльності.

Як визначено у ст. 25 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР, професійно-технічна освіта може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку.

Професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг у таких формах:

— урок виробничого навчання в навчальному закладі;

урок виробничого навчання на виробництві чи у сфері послуг;

виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг;

— переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи у сфері послуг;

— інші форми професійної практичної підготовки.

Згідно з Державним стандартом професійно-технічної освіти, затвердженим постановою КМУ від 17.08.2002 р. № 1135, виробниче навчання та виробнича практика проводяться наприкінці кожного етапу підготовки і передбачають отримання необхідного обсягу практичних знань та вмінь відповідно до кваліфікаційного рівня працівника.

Організаційно-правові заходи, спрямовані на забезпечення робочими місцями учнів, слухачів для проходження ними виробничого навчання та виробничої практики на виробництві чи у сфері послуг, визначені Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим постановою КМУ від 07.06.99 р. № 992.

Згідно із п. 2 цього Порядку підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.

Крім того, учням дозволено самостійно вибирати для себе місце проходження виробничої практики за погодженням з навчальним закладом.

Виробниче навчання та виробнича практика учнів, слухачів можуть проводитися як виняток з дозволу Міносвіти АР Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у навчально-виробничих майстернях, на дільницях, полігонах, будівельних об’єктах, полях, фермах, навчальних господарствах, ділянках та інших підрозділах професійно-технічних навчальних закладів (в тому числі у формі стажування на виробництві, у сфері послуг) за умови забезпечення ними виконання у повному обсязі робочих навчальних планів і програм.

Саме такі бази практики — навчально-виробничі підрозділи професійно-технічного закладу — було обрано в описаному у запитанні випадку. Але це не означає, що надання послуг учнями та слухачами, а не досвідченими фахівцями, не може бути платним.

Навпаки, в описаному випадку надання перукарських послуг є платною послугою.

Так, п.п. 8 п. 5 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796, передбачено надання закладами освіти перукарських послуг.

Розрахунок вартості такої послуги має проводитись відповідно до вимог Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом МОН, Мінекономіки та Мінфіну від 23.07.2010 р. № 736/902/758, та включати в себе всі затрати, пов’язані з її наданням.

Згідно з п. 2.1 цього Порядку встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням.

Розмір плати за надання конкретної послуги визначається на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання та у повному обсязі.

Навчальний заклад самостійно визначає калькуляційну одиницю за кожною платною послугою, щодо якої здійснюється розрахунок вартості.

До вартості перукарських послуг доречно включити вартість використаної води, електроенергії, тепла, витратних матеріалів, таких як фарби, лаки, муси для волосся, інші засоби для волосся тощо.

До речі, згідно із п. 13.4 Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України, затверджених наказом Держфінінспекції від 14.12.2011 р. № 90 (далі — Методичні рекомендації № 90), під час проведення ревізій фінансово-господарської діяльності фахівці Держфінінспекцій перевіряють правильність встановлених цін (тарифів), звертаючи особливу увагу на те, щоб усі необхідні види видатків у відповідних розмірах були включені до собівартості продукції (робіт, послуг).

Крім того, вони обов’язково з’ясовують, чи не занижується розмір дохідної частини кошторису через необґрунтоване заниження цін (тарифів) порівняно із собівартістю продукції (робіт, послуг), встановлення не передбачених законодавством пільг або безоплатного надання послуг (виконання робіт, відвантаження товарів), які повинні надаватися виключно на платній основі.

Отже, плата за перукарські послуги має справлятись згідно з прейскурантом.

Важливо! Благодійні внески не можуть замінити плату за послуги.

Так, у п. 13.7 Методичних рекомендацій № 90 чітко зазначено, що кошти благодійних внесків не повинні заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку.

Тож у вашому випадку взагалі неправильно справляється плата за перукарські послуги.

Тепер щодо надходження такої плати.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

До внесення змін до цього Закону, які почали діяти з 01.01.2015 р., було право використовувати РРО або прибуткові касові ордери щодо надходження плати за послуги. У новій же редакції Закону № 265 таке право залишилось лише щодо продукції, а на послуги вже не розповсюджується.

Отже, з 01.01.2015 р. приймати гроші в касу можна лише за продукцію власного виробництва підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності (крім підприємств торгівлі і громадського харчування).

Водночас п. 9 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 звільняє до 1 липня 2015 року від санкцій за незастосування РРО при наданні послуг за готівку, але з проведенням розрахунків у касі з оформленням прибуткових касових ордерів.

Але ж у вашому випадку не оформлялись і прибуткові касові ордери, тому санкцій не оминути.

Тож у вашому випадку використання РРО є обов’язковим. Про всі нюанси застосування РРО ви можете дізнатися із консультації «Шпаргалка по РРО для початківців», яка опублікована в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 22.

На жаль, доведеться вас засмутити, адже інспектори у цьому випадку мають рацію.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі