(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/10
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Червень , 2015/№ 23

Викрадено автомобіль: оформляємо списання

На позабалансовому обліку бюджетної установи обліковується раніше викрадений легковий автомобіль. Кримінальне провадження з цього приводу поки що не закрите. Яким буде порядок списання автомобіля з балансу установи, якщо кримінальне провадження буде закрито без установлення винних осіб?

Викрадення автомобіля — біда, яка може спіткати будь-якого власника залізного коня. А якщо автівку поцупили в бюджетній установі, то це загрожує неабияким головним болем для її бухгалтера. Адже перед ним постає ряд запитань: куди звертатися з цього приводу? Які документи оформляти? Як правильно відобразити цю подію в бухгалтерському обліку? До того ж всі ці питання потребують якнайшвидшого вирішення. Тому для початку давайте пригадаємо алгоритм дій при викраденні автомобіля. Зокрема, у такій ситуації бухгалтер та керівництво установи повинні:

1) звернутися із заявою про викрадення авто до правоохоронних органів;

2) провести інвентаризацію майна установи;

3) підготувати та подати документи для отримання дозволу на списання автомобіля;

4) провести списання автомобіля з балансу установи;

5) у разі встановлення винної особи (винних осіб) — подбати про стягнення відшкодування завданих установі збитків (за необхідності подати цивільний позов до суду);

у разі невстановлення винної особи (винних осіб) — списати автомобіль з позабалансового обліку (після закриття кримінального провадження);

6) зняти транспортний засіб з обліку в ДАІ (після закриття кримінального провадження).

Звісно, цей перелік заходів може бути доповнений іншими пунктами. Наприклад, якщо авто було застраховане від викрадення, треба звернутися до страховика з приводу виплати компенсації. Але про це поговоримо пізніше. А поки з’ясуємо, які конкретно дії необхідно виконати на кожному етапі оформлення викрадення автомобіля.

Так, передусім про факт крадіжки авто слід повідомити правоохоронні органи. Для цього подають заяву про викрадення автомобіля до органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення. Саме заява є підставою для відкриття кримінального провадження. Початковою стадією останнього є досудове розслідування. Порядок його проведення визначено розд. III гл. 19 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 р. № 4651-VI (далі — КПКУ). Зокрема, слідчий/прокурор згідно зі ст. 214 КПКУ зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. З моменту внесення відомостей до цього Реєстру досудове розслідування вважається розпочатим.

Майте на увазі: під час досудового розслідування потерпілий має право отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (п. 2 ч. 2 ст. 56 КПКУ). Тобто ви можете подати запит щодо кримінального провадження, відкритого з приводу крадіжки. І відповідний орган внутрішніх справ повинен надати офіційну відповідь із зазначенням дати реєстрації заяви і дати порушення кримінального провадження за цим фактом.

У свою чергу бухгалтеру слід підготувати документи, які підтверджують право власності установи на викрадене авто (договір купівлі, акт приймання-передачі, техпаспорт, довідку про балансову вартість тощо). Ці документи знадобляться правоохоронцям під час проведення розслідування.

Увага! Вилучення первинних документів, облікових регістрів та бухгалтерських звітів установи здійснюється тільки за постановою органів дізнання, досудового слідства і суду.

Факт вилучення документів відображається у протоколі слідчої дії. Протокол оформляється у двох примірниках і підписується особою, яка проводила вилучення, понятими та відповідною посадовою особою установи. Копія протоколу обов’язково вручається особі, у якої проведено вилучення. За клопотанням власника, а також інших осіб, які мають право користуватися цими документами, копії вилучених документів можуть бути надані таким особам в порядку, передбаченому ст. 160 КПКУ. Раніше вилучені документи повертаються під розписку відповідної посадової особи установи. Такі правила вилучення речових доказів (у тому числі й документів) у ході кримінального провадження встановлені Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генпрокурора, ДПАУ, Верховного Суду, МВС, СБУ та Держсудадміністрації від 27.08.2010 р. № 51/401/649/471/23/125.

Практично одночасно з повідомленням правоохоронних органів про викрадення автомобіля слід розпочати інвентаризацію майна в установі. Адже у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань згідно з абз. 5 п. «г» розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (далі — Положення № 879), проведення інвентаризації є обов’язковим. Причому інвентаризацію слід здійснювати в день установлення таких фактів. Межі такої інвентаризації визначає керівник установи (інвентаризація всіх необоротних активів установи, або основних засобів, або лише транспортних засобів тощо).

Наявність, стан та оцінка активів установи та активів, які належать іншим установам (організаціям, підприємствам) і обліковуються поза балансом, фіксують в Інвентаризаційних описах. У них відображають кількість активів кожного найменування у розрізі місць їх зберігання та матеріально відповідальних осіб (далі — МВО). Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та МВО. Останні також дають розписку, якою підтверджують проведення перевірки в їх присутності та відсутність будь-яких претензій до членів комісії. Водночас цією розпискою МВО засвідчують, що приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. На це вказує п. 18 розд. ІІ Положення № 879.

Належним чином оформлені інвентаризаційні описи передають до бухгалтерії установи для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. Виявлені помилки у цінах, таксуванні та підрахунках повинні бути виправлені й завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії і МВО. Всі розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів бухгалтерська служба фіксує у Звіряльних відомостях (п. 20 розд. ІІ Положення № 879).

Після закінчення інвентаризації інвентаризаційна комісія складає і передає на розгляд та затвердження керівнику установи Протокол інвентаризаційної комісії. В протоколі відображають висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку, наведеними у звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання. Протягом п’яти робочих днів після завершення інвентаризації керівник установи має затвердити протокол інвентаризаційної комісії. Така вимога передбачена п. 2 розд. IV Положення № 879.

Важливо! У разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, бюджетні установи повинні передати відповідні матеріали правоохоронним органам протягом 5 днів після виявлення нестач.

Слід також мати на увазі, що на підставі протоколу інвентаризаційної комісії результати інвентаризації слід відобразити у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація (п. 3 розд. IV Положення № 879). Так, відомості про дебіторську заборгованість за сумами недостач і крадіжок та сумами збитків від псування цінностей, віднесеними на рахунок винних осіб, відповідно до Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44 (далі — Порядок № 44) мають знайти своє відображення у рядку 184 Балансу (форма № 1) (додаток 1 до Порядку № 44). Сума коштів, списана розпорядниками бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, виявлених при недостачі матеріалів, наводиться у рядку 030 Звіту про результати фінансової діяльності (форма № 9д, № 9м) (додаток 2 до Порядку № 44). Окрім того, недостачі та крадіжки грошей і матеріальних цінностей в розрізі заходів, що були проведені для їх усунення, розпорядники бюджетних коштів повинні відображати у Звіті про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей (форма № 15) (додаток 17 до Порядку № 44). Вказівку на це містить п. 4.5 Порядку № 44.

Порядок врегулювання розбіжностей між фактичною наявністю активів та обліковими даними, виявленими під час інвентаризації, визначено в п. 4 розд. IV Положення № 879. Зокрема, нестачу цінностей понад норми природного убутку списують з балансу та відносять на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному чинним законодавством. У разі якщо винуватці не встановлені, сума нестач зараховується на позабалансовий рахунок до моменту їх встановлення або закриття справи згідно із законодавством.

Підставою для списання викрадених матеріальних цінностей з балансу і взяття їх на позабалансовий облік є протокол інвентаризаційної комісії із зазначенням в ньому виду, кількості та вартості таких цінностей. Списати активи, яких не вистачає, з балансу бюджетної установи можна тільки після ретельної перевірки відсутності винних осіб та вжиття заходів, необхідних для запобігання фактів розкрадання у подальшому.

Нагадаємо, що механізм списання об’єктів незавершеного будівництва, основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, у тому числі виявлених у результаті інвентаризації як нестача, які перебувають у державній власності, визначений Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі — Порядок № 1314). Відповідно до п. 5 цього Порядку списання майна проводять на підставі прийнятого суб’єктом управління* рішення про надання згоди на його списання. Тож для списання викраденого автомобіля, який є об’єктом державної власності, насамперед необхідно отримати дозвіл (згоду) на списання такого майна від вищої за рівнем організації.

* Перелік суб’єктів управління державним майном визначений у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V.

Для отримання згоди на списання з балансу транспортного засобу бюджетна установа має подати суб’єкту управління такі документи (п. 6 Порядку № 1314):

1) звернення про списання майна, підписане керівником бюджетної установи;

2) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), а також напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання;

3) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об’єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1 до Порядку № 1314;

4) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, згідно з додатком 2 до Порядку № 1314;

5) акт технічного стану майна, затверджений керівником установи;

6) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами).

Однак цей перелік не є вичерпним. У разі потреби суб’єкт управління може вимагати подати й інші документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна. Вичерпний перелік додаткових документів повідомляється у 10-денний строк з дати надходження зазначених вище документів.

Для прийняття рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна суб’єкт управління має у своєму розпорядженні 30 днів з дати надходження всіх необхідних документів. При цьому рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди — у формі листа (п. 7 Порядку № 1314).

Такі вимоги щодо списання стосуються майна, яке перебуває у державній власності. Якщо ж ваша установа фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, тоді при списанні автомобіля вам слід керуватися рішенням (положенням) про порядок списання комунального майна відповідної територіальної громади.

Безпосередньо списання автомобіля оформляється Актом про списання автотранспортних засобів за типовою формою № ОЗ-4 (бюджет), затвердженою спільним наказом Головного управління Держказначейства і Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70 (ср. 025069200). Акт складають у двох примірниках, один з яких передають у бухгалтерію, а другий залишається у матеріально відповідальної особи. В акті вказують найменування транспортного засобу, який підлягає списанню, причини списання, первісну вартість, строк служби, кількість капітальних ремонтів та їх суму, пов’язані з його ліквідацією (демонтаж об’єкта та розібрання) витрати та отримані матеріальні цінності.

Поряд із цим запис про вибуття транспортного засобу потрібно зробити до Інвентарної картки обліку основних засобів в бюджетних установах (типова форма № ОЗ-6 (бюджет)), Опису інвентарних карток з обліку основних засобів (типова форма № ОЗ-10 (бюджет)), а також до Інвентарного списку основних засобів (типова форма № ОЗ-11 (бюджет)). Типові форми цих документів затверджено спільним наказом Головного управління Держказначейства і Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70.

До речі, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття автомобіля (списання з балансу установи) слід припинити нарахування на нього амортизації. На це вказує п. 5 розд. IV Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Для узагальнення інформації про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей (у тому числі про вартість списаних з балансу викрадених матеріальних цінностей, щодо яких не встановлені винні особи) Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, призначений позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на цьому субрахунку відображається після вирішення питання про винуватців.

Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій зі списання та зарахування на позабалансовий облік викрадених матеріальних цінностей розглянемо на умовному прикладі.

Приклад. У міській клінічні лікарні виявлено факт крадіжки службового легкового автомобіля ВАЗ-2107 2009 року випуску. Згідно з даними бухгалтерського обліку первісна вартість викраденого авто становить 48000 грн., сума нарахованої амортизації на момент викрадення — 43200 грн. За фактом крадіжки проведено інвентаризацію, результати якої відображено в протоколі інвентаризаційної комісії. Інвентаризаційною комісією прийнято рішення про списання викраденого транспортного засобу з балансу установи та зарахування його на позабалансовий облік до моменту встановлення винних осіб. Списання викраденого автомобіля оформлено Актом про списання автотранспортних засобів за типовою формою № ОЗ-4 (бюджет).

Керівництво лікарні подало заяву про викрадення автомобіля до правоохоронних органів, на підставі якої відкрито кримінальне провадження.

До облікових регістрів зроблено такі записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Списано викрадений автомобіль:

— на суму первісної вартості

401

113

48000

— на суму нарахованого зносу

131

401

43200

2

Одночасно відображено суму нестачі в позабалансовому обліку

072

4800

Далі розглянемо порядок стягнення відшкодування завданих збитків. Очевидно, що це питання актуальне, якщо є з кого стягувати, тобто за умови встановлення під час розслідування винуватців. Слід зазначити, що деколи винна особа добровільно відшкодовує збиток, заподіяний власними діями. Проте таке трапляється вкрай рідко, тож не варто зволікати: з метою стягнення збитку з винної особи необхідно (керуючись ч. 1 ст. 128 КПКУ) під час кримінального провадження і до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до такої особи. За результатами розгляду позову в кримінальному провадженні суд приймає рішення про відшкодування збитків. Утім, якщо ви не встигли подати цивільний позов у межах кримінального провадження, його можна подати і окремо у порядку цивільного судочинства. Така можливість передбачена ч. 7 ст. 128 КПКУ.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116 (далі — Порядок № 116). Зокрема, п. 2 цього Порядку передбачено, що розмір збитків від розкрадання матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі ж визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, слід керуватися Методикою оцінки майна, затвердженою постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891 (далі — Методика № 1891).

Варто зауважити, що із загального правила проведення оцінки незалежним оцінювачем є кілька винятків. А конкретно, замість проведення такої оцінки допускається здійснення стандартизованої оцінки самостійно державними органами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном) з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних.

Отже, стандартизована оцінка збитків проводиться у випадках (п. 110 Методики № 1891):

1) відсутності вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання (нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку;

2) неможливості особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання (нестачі, знищення, псування);

3) завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з коштами.

Підкреслюємо: у цих випадках запрошувати професійного оцінювача немає потреби. Збиток оцінює комісія, утворена в установі. На це вказує абз. 10 п. 110 Методики № 1891. Рішення комісії оформляється Актом оцінки збитків (за формою згідно з додатком 20 до Методики № 1891). На цей Акт слід отримати позитивний висновок рецензента, після чого його затверджує керівник установи. Таким чином, оформлений Акт є документом, який визначає розмір збитку, що пред’являється для відшкодування винній особі.

Увага! Із сум, стягнутих із винних осіб, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів необхідно перераховувати до державного бюджету. Така вимога встановлена п. 10 Порядку № 116.

Однак винуватці далеко не завжди стають відомими. Якщо особу, яка скоїла злочин (у нашому випадку — крадіжку автомобіля) не встановлено, то слідчий зупиняє досудове розслідування з дотриманням вимог ст. 280 КПКУ. Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором. Відомості про це вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копію постанови обов’язково надсилають стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді (ч. 4 ст. 280 КПКУ).

Зверніть увагу: факт зупинення досудового розслідування — це зовсім не підстава для списання викрадених матеріальних цінностей з позабалансового рахунка. У цьому випадку необхідно мати документ, який підтверджує завершення кримінального провадження — постанову прокурора або слідчого про закриття кримінального провадження. Так, кримінальне провадження, за яким розслідування було зупинено, згідно з ч. 4 ст. 515 КПКУ підлягає закриттю після закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Ці строки визначено ст. 49 і 106 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III і залежно від ступеня тяжкості скоєного злочину вони становлять від 2 до 15 років.

Отже, установа має право списати суми недостач з позабалансового субрахунку 072 тільки за наявності документа, що підтверджує закриття кримінального провадження.

Якщо кримінальне провадження офіційно закрите, а автомобіль не повернуто його законному власнику, такий транспортний засіб слід зняти з обліку в підрозділі ДАІ (МРЕВ). Цю процедуру врегульовано Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388, а також Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою наказом МВС від 11.08.2010 р. № 379.

І декілька слів про отримання страхового відшкодування, звісно, якщо автомобіль вашої установи було застраховано від викрадення. В такому разі після встановлення факту крадіжки автомобіля слід звернутися до страхової компанії у строки, визначені умовами договору страхування. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР є такі документи, як:

— заява страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування);

— страховий акт (аварійний сертифікат), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Варто пам’ятати, що при отриманні повного відшкодування збитків від винної особи у страховій виплаті установі буде відмовлено (п. 4 ч. 1 ст. 26 цього Закону).

А на завершення згадаємо про нюанси оподаткування описаних вище операцій. Зокрема, операції з ліквідації основних засобів у зв’язку з їх викраденням не оподатковуються ПДВ за умови, що факт їх крадіжки належним чином підтверджено. Ця норма зафіксована в абз. 2 п. 189.9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Причому для звільнення від оподаткування необхідно подати до органу Державної фіскальної служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Відтак разом із декларацією з ПДВ за той період, в якому відбулася ліквідація викраденого автомобіля, вам слід подати Акт про списання автотранспортних засобів за типовою формою № ОЗ-4 (бюджет). Корисно також знати, що сума компенсації, отримана від страхової компанії, не є об’єктом обкладення ПДВ ( п.п. 196.1.3 ПКУ).

Зрештою це все, що треба знати бухгалтеру бюджетної установи при оформленні викрадення автомобіля.

автомобіль, списання додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті