Кабінет Міністрів України постановляє:
Установити, що на період проведення антитерористичної операції положення пунктів 2 — 4 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» щодо тривалості роботи за сумісництвом, порядку надання відпустки та заборони роботи за сумісництвом (крім заборони, встановленої законом) не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції.
Прем’єр-міністр України А. Яценюк
Коментар редакції
Працевлаштування громадян із зони АТО: Кабмін врегулював проблемні моменти
У зв’язку із ситуацією, що склалася у Луганській і Донецькій областях, багато працівників, які залишили цей регіон, звертаються з проханням про працевлаштування в інших регіонах країни. Однак проблема в тому, що більшість з них не мають на руках трудових книжок (інших документів, необхідних для працевлаштування: диплома про освіту, атестаційного листа тощо), або звільнилися і не мали можливості забрати трудові книжки та інші документи.
Що стосується самої можливості працевлаштування без необхідних документів, то свого часу стосовно педагогічних і медичних працівників проблему пробували вирішити відповідні міністерства.
Так, Мінсоцполітики та Міносвіти у спільному листі від 15.08.2014 р. № 9209/0/14-14/21, № 1/12-5698 рекомендували центрам зайнятості інформувати претендентів — педагогічних працівників, які не мають документів, про можливість підтвердження страхового стажу та отримання індивідуальних відомостей про застраховану особу в органах ПФУ.
Місцеві органи управління освіти повинні безперешкодно приймати на роботу таких осіб на заявлені вакансії за направленням центру зайнятості на підставі:
— індивідуальних відомостей про застраховану особу;
— документів, що підтверджують фактичне місце проживання;
— документів, що підтверджують проходження особою повного медичного обстеження.
У свою чергу, МОЗ у листі від 20.08.2014 р. № 11-02-09/10-65/24419 стверджував: у разі відсутності у медичних працівників окремих документів, необхідних для працевлаштування, ними може бути використана інформація з Автоматизованої бази даних медичних, фармацевтичних і науково-педагогічних працівників (зокрема, для підтвердження факту роботи в закладах охорони здоров’я, наявності відповідної освіти, атестації та підвищення кваліфікації за певною спеціальністю (спеціальностями)). Відповідну інформацію видає МОЗ. Для її отримання медпрацівнику необхідно звернутися з відповідною заявою на держпідприємство «Укрмедрєєстр» за адресою: Київ, вул. Грушевського, 7 і пред’явити документ, що посвідчує особу.
З часом до міністерств у вирішенні проблеми оформлення працевлаштування переселенців підключився і законодавець. Так, 04.11.2014 р. набрав чинності спільний наказ Мінсоцполітики і Мін’юсту «Про внесення зміни до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» від 06.10.2014 р. № 720/1642/5. Цим документом були внесені зміни в Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджену спільним наказом Мін’юсту, Мінпраці і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція № 58).
У новому п. 5.6 цієї Інструкції зазначено: за відсутності доступу до трудової книжки працівника в результаті надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 540З-VІ, або в разі проведення АТО на території, де працював працівник, йому може бути виданий дублікат трудової книжки.
Дублікат видається за новим місцем роботи на підставі заяви працівника та отриманої ним письмової інформації зі Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де він працював. Така інформація надається в довільній формі.
У разі поновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносять до трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката робиться запис: «Дублiкат анульовано», який посвідчується печаткою роботодавця за останнім місцем роботи працівника. Дублікат повертається його власнику.
Навіщо ж така паперова тяганина з видачею дубліката? Річ у тім, що трудову книжку ведуть лише за місцем основної роботи (п. 1.1 Інструкції № 58). Тому якщо працівник працевлаштується у іншого роботодавця, то він не повинен надавати трудову книжку. При прийнятті особи, яка працює за основним місцем роботи на іншому підприємстві (в установі), укладають трудовий договір на умовах сумісництва.
Ситуація ускладнюється тим, що в деяких випадках немає можливості зв’язатися з кадровими службами підприємств (установ) у Луганській і Донецькій областях і підтвердити як факт роботи, так і факт звільнення працівників. Оскільки у працівника не може бути двох основних місць роботи, то нові роботодавці приймають осіб із зони АТО, які не звільнені на колишньому місці роботи, виключно як сумісників.
Тут слід нагадати, що законодавством установлені обмеження для роботи за сумісництвом. Так, згідно з п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі — постанова № 245) тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, тобто йдеться про роботу на 0,5 ставки.
Крім того, не можуть працювати за сумісництвом керівники установ, їх заступники, керівники структурних підрозділів установ та їх заступники (п. 4 постанови № 245), а також держслужбовці. Виняток становить зайняття такими працівниками науковою, викладацькою, творчою діяльністю або медичною практикою.
Тому формально переселенці не могли працевлаштуватися на повний робочий час та отримувати зарплату за повний робочий місяць, що й підкреслив Мінфін у листі від 01.09.2014 р. № 31-08040-06-3/22381 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 34). У ньому ж головне фінансове відомство звернулося до Мінсоцполітики із закликом врегулювати питання працевлаштування переселенців на законодавчому рівні.
На жаль, у відповідь кроків довелося чекати довго, але все ж таки постановою, що коментується, Кабмін врегулював проблемні моменти працевлаштування переселенців.
Тепер установлено, що на період АТО для працівників, які переміщуються із зони проведення такої операції, не діють:
а) п. 2 постанови № 245 щодо тривалості роботи за сумісництвом. Інакше кажучи, як і раніше, переселенців слід приймати на роботу сумісниками. При цьому оформити їх можна як на 0,5 ставки, так і на повну ставку;
б) п. 3 постанови № 245 щодо обов’язку роботодавця надавати суміснику щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Отже, надати працівнику відпустку роботодавець може у будь-який час згідно із затвердженим графіком відпусток;
в) п. 4 постанови № 245 щодо заборони роботи за сумісництвом (крім заборони, установленої законом).
Постанова, що коментується, набуде чинності з дня її опублікування.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик
