Національні стандарти бухгалтерського обліку: шпаргалка до НП(С)БО 121 «Основні засоби» (ч. 3)

Процедури переоцінки

Під переоцінкою розуміють дві різні процедури:

1 — дооцінка (збільшення вартості активів);

2 — уцінка (зменшення вартості активів).

Процедури переоцінки

Порядок проведення дооцінки і уцінки практично однаковий, різниця лише у відображенні результатів в обліку. Деякі особливості має порядок проведення дооцінки після уцінки та уцінки після дооцінки (див. далі табл. 11)

Підстави для проведення

Для прийняття рішення про переоцінку організація самостійно визначає критерії суттєвості, при перевищенні яких і слід проводити переоцінку. Критерії суттєвості господарських операцій обов’язково відображають у наказі про облікову політику організації шляхом установлення порога суттєвості.

Порогом суттєвості для проведення переоцінки основних засобів приймається величина, що дорівнює 10 % відхилення залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості (див. листи Мінфіну від 29.07.2003 р. № 04230-04108 і від 28.03.2014 р. № 31-08420-07/23-639/1/1084).

Цей критерій є єдиним для прийняття рішення про проведення переоцінки.

У разі переоцінки має проводитися одночасна переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до яких належить цей об’єкт. Під групою основних засобів необхідно розуміти сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів основних засобів

Об’єкти, що не підлягають переоцінці

Це: — малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 113); — бібліотечні фонди (субрахунок 112),

за умови застосування методу нарахування амортизації 50 на 50 . Його суть полягає в тому, що в першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів нараховують амортизацію у розмірі 50 % первісної вартості, а решту 50 % первісної вартості — у місяці їх виключення з активів (списання з балансу)

Хто приймає рішення про проведення переоцінки

Рішення приймає керівник бюджетної організації.

Дане рішення погоджують з органом, уповноваженим управляти об’єктами держвласності, комунальної власності (якщо такий визначений).

Для військових частин це може бути головний розпорядник грошових коштів, а також служби постачання за видами матеріальних засобів, якими вони управляють. На нашу думку, ці органи повинні надавати дані про справедливу вартість активів (особливо спеціального призначення), а також встановлювати методи визначення справедливої вартості.

Якщо бюджетна організація має подвійне підпорядкування, то погодження слід проводити з вищою за рівнем організацією, яка затверджує кошторис

Строк проведення переоцінки

Регулярність проведення переоцінки тієї групи основних засобів, об’єкти якої вже піддавалися переоцінці, надалі має бути такою, щоб їх залишкова вартість на дату балансу істотно не відрізнялася від справедливої вартості.

НП(С)БО 121 конкретних строків проведення переоцінок не встановлює. Водночас Мінфін у листі від 07.04.2015 р. № 31-11420-07-5/12145 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 15) вважає, що установа може прийняти рішення про проведення переоцінки об’єкта основних засобів на річну дату балансу

Правила відображення результатів переоцінки

Правило 1

Переоцінену первісну вартість і суму зносу об’єкта основних засобів визначають шляхом множення первісної вартості і суми зносу такого об’єкта на індекс переоцінки, який розраховують шляхом ділення справедливої вартості об’єкта на його залишкову вартість

Правила відображення результатів переоцінки

Правило 2

При нульовій залишковій вартості об’єкта основних засобів переоцінену залишкову вартість визначають шляхом додавання справедливої вартості до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу. Обов’язковою умовою для таких об’єктів є визначення ліквідаційної вартості

Правило 3

Суму дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів зараховують у капітал в дооцінках, а суму уцінки — до складу витрат звітного періоду, окрім випадків, передбачених п. 8 розд . III НП(С)БО 121 (див. правила 4 і 5)

Правило 4

Якщо до проведення дооцінки сталася уцінка об’єкта основних засобів, то суму його дооцінки визнають доходом бюджетної організації в сумі, що не перевищує суми такої уцінки, а суму перевищення зараховують у капітал в дооцінках звітного року

Правило 5

Якщо у звітному році до проведення уцінки сталася дооцінка об’єкта основних засобів, то суму його уцінки зараховують у зменшення капіталу в оцінці, але не більше суми дооцінки, а різницю включають до складу витрат звітного періоду

Правило 6

Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта основних засобів над сумою попередніх знижень ціни залишкової вартості цього об’єкта відносять до накопиченого фінансового результату виконання кошторису з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках: — щорічно — у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації; — при вибутті об’єкта — на всю суму залишку перевищення сум попередніх дооцінок даного об’єкта над сумою попередніх оцінок

Де відображають результати переоцінки

Відомості про зміни первісної вартості і зносу об’єктів основних засобів відображають у регістрах аналітичного обліку (Інвентарних картках обліку основних засобів форми № ОЗ-6 (бюджет)).

Крім того! Враховуючи особливості проведення переоцінки основних засобів, пов’язані з попередніми дооцінками і зниженнями ціни, а також необхідність регулярного проведення переоцінки всіх основних засобів, що відносяться до даної групи, доцільно вести окрему аналітичну відомість, куди заносити всі дані про проведені переоцінки основних засобів. Форму такої відомості бюджетна організація може розробити самостійно

Крок 1

Проводимо порівняння справедливої вартості із залишковою на дату балансу і встановленим у бюджетній організації порогом суттєвості для проведення переоцінки

Крок 2

Визначаємо індекс переоцінки за формулою:

Індекс переоцінки = Справедлива вартість : Залишкова вартість.

Якщо залишкова вартість активу дорівнює нулю, то визначаємо переоцінену залишкову вартість шляхом додавання справедливої вартості до первісної (переоціненої) вартості. При цьому сума зносу залишається без змін.

Увага! Для активів з нульовою залишковою вартістю обов’язково потрібно визначити ліквідаційну вартість.

Оскільки справедлива та залишкова вартість кожного активу основних засобів відрізняються, то індекс переоцінки для кожного активу буде свій

Крок 3

При перевищенні порога суттєвості для проведення переоцінки основних засобів керівник приймає рішення про проведення переоцінки (складає проект наказу). Такий документ направляють на погодження до органу, уповноваженого управляти об’єктами держвласності (якщо такий визначений). Після погодження керівник видає наказ, в якому визначає склад комісії з переоцінки, групи активів, які підлягають переоцінці, та терміни її проведення

Крок 4

Комісія (за обов’язкової участі в її складі працівників бухгалтерії) проводить переоцінку та за її результатами складає Акт переоцінки щодо кожного переоціненого активу.

Переоцінку проводять шляхом множення первісної (переоціненої) вартості та нарахованого зносу на індекс переоцінки.

Акт передають на затвердження керівнику. Після цього керівник видає наказ про внесення змін до регістрів бухгалтерського обліку організації

Крок 5

На підставі наказу і Акта переоцінки бухгалтерська служба вносить зміни до регістрів бухгалтерського обліку основних засобів, а також відображає результати переоцінки в бюджетній, фінансовій та іншій звітності організації за відповідний період

1

Строк проведення оцінки щодо зменшення корисності активу

Один раз на рік на дату річної фінансової звітності

2

Обов’язковість проведення оцінки

Проведення оцінки щодо встановлення зменшення або відновлення корисності активу є обов’язковим

3

Відмінність переоцінки (уцінки) активу від проведення оцінки корисності активу

При переоцінці насамперед визначають кількісні зміни активу стосовно залишкової вартості такого активу.

Тоді як оцінка зміни корисності активу передбачає насамперед зміну якісних показників, а потім вже кількісних

4

Відмінності за процедурою проведення переоцінки та оцінки корисності активу

При переоцінці первісна вартість активу може як збільшуватися, так і зменшуватися.

При відновленні корисності активу організація не може показати вартість, яка перевищуватиме балансову (залишкову) вартість такого основного засобу. Ця вартість визначається на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності

5

Ознаки, що зменшують корисність активу

Зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на істотно більшу величину, ніж очікувалося

Відсутність потреби в послугах, надання яких пов’язане з використанням активу

Істотні негативні зміни в технологічних, правових і політичних умовах, за яких діє бюджетна організація, і зміна рівня, способу використання активу, які відбулися протягом звітного періоду або очікуються найближчим часом

Застаріння, фізичне пошкодження активу

Рішення про припинення будівництва активу до його завершення або доведення до робочого стану

Інше свідоцтво того, що ефективність активу є або буде значно менше очікуваної

У військових частинах для визначення таких ознак можна використовувати якісні критерії оцінки стану майна

Якщо на дату річної фінансової звітності ознаки зменшення корисності основного засобу перестали існувати, то бюджетна організація визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності

6

Ознаки відновлення корисності активу

Істотне збільшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду

Істотні позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному і правовому середовищі, в якому діє бюджетна організація, що відбулися протягом звітного періоду

Зменшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, які можуть істотно збільшити суму очікуваного відшкодування активу

Істотні зміни активу та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які позитивно вплинуть на діяльність суб’єкта держсектору

Інші свідоцтва того, що ефективність активу є або буде кращою, ніж очікувалося

Якщо ознаки зменшення корисності основного засобу перестали існувати, то вигоди від відновлення корисності основного засобу визнаються іншим доходом, а стосовно основних засобів, відображених в обліку за первісною (переоціненою) вартістю, — з одночасним збільшенням його балансової (залишкової) вартості.

Важливо! Після відновлення корисності основного засобу, що амортизується, нарахування амортизації здійснюється виходячи з нової балансової (залишкової) вартості основного засобу і переглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання (експлуатації).

Зміну строків корисного використання основного засобу має бути узаконено шляхом унесення змін до наказу про облікову політику

7

Зменшення корисності та проведення переоцінки

Зменшення корисності активу не виключає проведення його переоцінки. На дату балансу може виникнути ситуація, коли потрібно зменшити корисність активу та провести його переоцінку одночасно. У такій ситуації потрібно: — спочатку зменшити корисність активу; — потім провести переоцінку (якщо є така можливість)

Для автомобільної техніки та інших транспортних засобів

Показники зносу на 1000 км пробігу залежно від марки автомобіля та показника середньорічного пробігу автомобіля на рік

Для обчислювальної та іншої техніки, інших необоротних активів

Можна визначити на кінець звітного періоду зменшення корисності через коефіцієнт технічного стану.

Цей коефіцієнт визначають виходячи з таких показників, як строк експлуатації, використання ресурсу, коефіцієнт технічного (фізичного) зносу, умови зберігання та експлуатації. Сумарний коефіцієнт визначають на початок і кінець звітного року.

Припустимо, при порівнянні таких коефіцієнтів отримаємо, що на початок року значення коефіцієнта перевищило його значення на кінець року. У результаті корисність використання основних засобів зменшилася, і на підставі різниці коефіцієнтів можна визначити вартісний показник зменшення корисності активів.

І навпаки: якщо на кінець року значення коефіцієнта перевищило його значення на початок року, то можна говорити про збільшення корисності активу (через відновлення ресурсу, проведення ремонту, після якого актив переведений до вищої категорії якісного (технічного) стану). Також на підставі різниці коефіцієнтів можна визначити вартісний показник збільшення корисності активів

1

Відображено дооцінку необоротних активів на суму:

— дооцінки первісної вартості

101 — 119

441

— коригування суми зносу

441

131, 132

2

Відображено результати уцінки необоротних активів, які раніше не дооцінювалися, на суму:

— коригування суми зносу

131, 132

101 — 119

— різниці залишкової вартості

831

101 — 119

3

Відображено результати уцінки необоротних активів, раніше дооцінених, на суму:

— коригування суми зносу

131, 132

101 — 119

— уцінки залишкової вартості в межах суми попередніх дооцінок

441

101 — 119

— перевищення уцінки залишкової вартості об’єкта над попередніми дооцінками цього об’єкта

831

101 — 119

4

Відображено результати дооцінки необоротних активів, раніше уцінених, на суму:

— коригування суми зносу

101 — 119

131, 132

— дооцінки залишкової вартості в межах попередніх уцінок, які були включені до складу витрат

101 — 119

741

— перевищення дооцінки залишкової вартості над сумою попередніх уцінок, які були включені до складу витрат

101 — 119

441

5

Відображено результати зменшення/відновлення корисності активу:

— суми втрат від зменшення корисності необоротних активів (зменшення суми зносу основних засобів і витрат)

831

131, 132

— суми вигод від відновлення корисності необоротних активів (визнання доходу з одночасним зменшенням суми зносу основних засобів)

131, 132

741