Лікарняні та декретні в цифрах

* Див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 27, с. 26.

Спочатку хочемо звернути вашу увагу на наказ № 1022. Цим документом затверджені приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. У розд. III наказу № 1022 наведені приклади обчислення середньої зарплати для розрахунку лікарняних і декретних. У своїй роботі бухгалтери повинні користуватися цими рекомендаціями. Тому вони будуть враховані в наших відповідях на ваші запитання.

Отже, почнемо розгляд практичних ситуацій.

Розраховуємо суму лікарняних з урахуванням загального/спеціального обмеження

Приклад 1. У 2014 році працівник працював у нашій установі та звільнився 31 грудня 2014 року. 02.03.2015 р. його знову прийнято до нас на 0,5 ставки. З 19.10.2015 р. працівник перебуває на лікарняному. Загальний страховий стаж становить 3 роки і 5 місяців. Як визначити страховий стаж перед настанням страхового випадку?

Середньоденна зарплата для оплати лікарняного листка була розрахована так: 7334,37 грн. : 214 дн. = 34,27 грн. Сума денної виплати становила: 34,27 грн. x 60 % = = 20,56 грн.

Чи має бути врахована при розрахунку лікарняних гранична межа в розмірі мінімальної зарплати на момент настання страхового випадку (1378 грн.) і чи правильно її розрахувати так: 1378 : 30,44 = 45,27 x 0,5 ставки = 22,64 х 60 %?

Наведене запитання стосується відразу декількох нюансів розрахунку лікарняних.

Розпочнемо з того, що для суми лікарняних існує загальне обмеження та спеціальне обмеження.

Загальне обмеження призначене для тих застрахованих осіб, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку становить 6 місяців і більше.

Суть загального обмеження: сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), з якої сплачувалися страхові внески (абз. 3 п. 5 Порядку № 440, п. 2 ст. 24 Закону № 1105).

Спеціальне обмеження передбачене для тих застрахованих осіб, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців.

Суть спеціального обмеження: сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленого в місяці настання страхового випадку.

Те, що в нашому випадку загальне обмеження буде дотримано, видно неозброєним оком. Зарплата працівника значно менше розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду.

Тому слід визначитися: чи потрібно виконувати спеціальне обмеження щодо суми лікарняних? Для цього розрахуємо страховий стаж протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, а саме з 19.10.2014 р. по 18.10.2015 р. включно.

Зауважимо, що до страхового стажу потрапить період (строк), протягом якого особа підлягала соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, тобто за працівника та ним сплачувався ЄСВ (ст. 21 Закону № 1105).

Увага! Повний місяць зараховується до страхового стажу, якщо ЄСВ сплачений в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Нагадаємо: мінімальний страховий внесок визначається як добуток МЗП і відповідної ставки ЄСВ (у частині нарахувань і в частині утримань).

Розмір мінімального страхового внеску в місяцях 2014 року та в місяцях 2015 року (до вересня 2015 року) для звичайних бюджетників становить:

1218 x 36,3 % + 1218 x 3,6 % = 485,98 (грн.).

Розмір мінімального страхового внеску в місяцях 2015 року, починаючи з вересня 2015 року, для звичайних бюджетників становить:

1378 x 36,3 % + 1378 x 3,6 % = 549,82 (грн.).

Слід мати на увазі, що з 1 січня 2015 року роботодавці зобов’язані доплачувати ЄСВ до рівня мінімального страхового внеску у частині нарахувань. Однак, на думку фіскалів (див. лист ДФСУ від 23.10.2015 р. № 22347/6/99-99-17-03-03-15), а також фахівців ПФУ (див. с. 28), страховий стаж у розмірі повного місяця зараховується тільки при нарахуванні страхувальником заробітної плати не менше мінімальної і, відповідно, сплати ЄСВ у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Інакше кажучи, при визначенні страхового стажу після 01.01.2015 р. сплата роботодавцем ЄСВ до рівня мінімального страхового внеску у частині нарахування не впливає на розмір страхового стажу працівника, якому нарахована зарплата менше МЗП.

Наприклад, працівник працює на умовах неповного робочого часу (півставки). Його зарплата за травень 2015 р. становить 847,55 грн. Сума мінімального страхового внеску дорівнює 485,98 грн. Сума ЄСВ, сплачена з нарахованої зарплати працівника, становить:

847,55 x 36,3 % + 847,55 x 3,6 % = 338,17 (грн.).

Сума ЄСВ з додаткової бази, сплачена роботодавцем ((1218 - 847,55) x 36,3 % = 134,47 (грн.)), при розрахунку страхового стажу працівника за травень 2015 року не бере участі.

Страховий стаж за травень 2015 року розраховуємо так:

338,17 грн. : 485,98 грн. = 0,7 міс.

Аналогічним чином необхідно визначити страховий стаж за кожний місяць перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Майте на увазі, що так само слід підрахувати страховий стаж за жовтень 2014 року (з 19 по 31 жовтня 2014 року), листопад 2014 року і грудень 2014 року, коли працівник був у трудових відносинах з цією установою.

У разі, якщо працівник протягом січня — березня 2015 року ніде не працював, такий період випаде з його страхового стажу. Але може бути така ситуація, коли працівник у цей період працював у іншого роботодавця. Тоді для підтвердження його страхового стажу протягом цих трьох місяців йому необхідно надати до установи довідку з ПФУ за формою ОК-5 або ОК-7. Якщо таку довідку працівник не надасть, три місяці (січень — березень 2015 року) не будуть зараховані до його страхового стажу.

Що стосується включення до страхового стажу періоду з 1 по 18 жовтня 2015 року, то тут усе залежить від суми та дати виплати зарплати за першу половину місяця. Як було зазначено вище, страховий стаж потрібно визначати на момент настання страхового випадку. Тому важливо, чи виплатили до початку хвороби працівника аванс. Якщо виплатили, то в якій сумі.

Якщо до моменту настання страхового випадку при виплаті авансу ви сплатили ЄСВ, то слід визначити, в якій сумі зарахувати страховий стаж з 1 по 18 жовтня 2015 року.

Однак на дату страхового випадку ЄСВ із суми авансу може бути не сплачений. Наприклад, якщо аванс сплачують після 21-го числа. У такому разі жовтень не можна зараховувати до страхового стажу, оскільки згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 1105 до страхового стажу можна зарахувати тільки той місяць, за який сплачено ЄСВ.

Обчисливши суму страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку, ви визначите, потрібно щодо суми лікарняних виконувати спеціальне обмеження чи ні. До речі, сума страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку повинна вплинути на загальну суму страхового стажу. А як вам відомо, від загальної суми страхового стажу залежить відсоток оплати лікарняного листка (50, 60, 70 або 100 %).

Припустимо, що у працівника страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців. Тоді при розрахунку лікарняних необхідно виконати спеціальну вимогу. Як ми вже відмічали, суть її така: сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру МЗП, встановленого в місяці настання страхового випадку.

Для її виконання спочатку необхідно розрахувати фактичну середньоденну зарплату.

Звертаємо вашу увагу, що в цьому випадку працівника знову прийнято на роботу до тієї самої установи з 2 березня 2015 року. До розрахункового періоду березень не включатиметься, оскільки працівник прийнятий не з першого календарного дня місяця (див. п. 26 Порядку № 1266). Тому розрахунковим періодом буде квітень — вересень 2015 року.

Припустимо, зарплата за розрахунковий період (за квітень — вересень 2015 року) складає 6294,37 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 183. Тоді середньоденна зарплата становитиме:

6294,37 : 183 = 34,40 (грн.).

Денна виплата розраховується з урахуванням відсотка оплати лікарняних. У разі якщо загальний страховий стаж був визначений правильно і він таки становить на момент настання страхового випадку 3 роки і 5 місяців, то відсоток оплати лікарняних дорівнює 60-ти.

Денну виплату визначаємо так:

34,40 грн. x 60 % = 20,64 грн.

А як же визначити суму обмеження щодо лікарняних? Для цього суму МЗП на момент настання страхового випадку (1378 грн.) потрібно розділити на 30,44 (див. п. 4 Порядку № 1266).

Увага! Режим роботи працівника і відсоток оплати його лікарняного листка залежно від загального страхового стажу не впливають на показник граничного розміру середньоденної зарплати (див. лист ФСС ТВП від 02.10.2015 р. № 5.2-32-1565).

Граничний розмір середньоденної зарплати виходячи з МЗП на момент настання страхового випадку розраховується так:

1378 : 30,44 = 45,27 (грн.).

У результаті виходить, що фактична денна виплата (20,64 грн.) менше граничної середньоденної зарплати, розрахованої виходячи з МЗП на момент настання страхового випадку. Отже, дотримується граничне обмеження і лікарняні ми повинні розрахувати виходячи з фактичної денної виплати (20,64 грн.).

Наприклад, якщо працівник хворів 9 календарних днів, то сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності становитиме:

20,64 x 5 = 103,20 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій втраті працездатності дорівнюватиме:

20,64 x 4 = 82,56 грн.

У цьому випадку виходить, що навіть якщо протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник мав страховий стаж 6 місяців і більше, то лікарняні потрібно буде розраховувати виходячи з фактичної денної виплати (20,64 грн.).

Інакше кажучи, у наведеній у запитанні ситуації незалежно від наявності страхового стажу протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку лікарняні потрібно розрахувати виходячи з фактичної денної виплати (20,64 грн.).

Розраховуємо лікарняні працівниці після виходу з відпустки для догляду за дитиною до 6 років

Приклад. Працівниця вийшла на роботу з 2 листопада 2015 року після відпустки для догляду за дитиною до 6 років. З 6 листопада 2015 року вона пішла на лікарняний по догляду за хворою дитиною. Загальний страховий стаж — 7 років і 8 місяців.

Важливо! Період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до 6 років не зараховується до страхового стажу (ні до загального, ні до спеціального).

У цій ситуації працівниця не має страхового стажу в розмірі 6 місяців протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку. Тому при розрахунку лікарняних потрібно виконати спеціальну вимогу: сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру МЗП, встановленого в місяці настання страхового випадку.

Спочатку розрахуємо суму фактичної середньоденної зарплати.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок ( п. 25 Порядку № 1266).

Якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважної причини не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на момент настання страхового випадку.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком є поважною причиною ( п. 3 Порядку № 1266). Тому в нашій ситуації середньоденну зарплату потрібно розрахувати виходячи з посадового окладу працівниці, встановленого на момент настання страхового випадку. Припустимо, посадовий оклад працівниці на момент настання страхового випадку (листопад 2015 року) становить 2145 грн.

Розраховуємо середньоденну зарплату ( п. 5 Порядку № 1266):

2145 : 30,44 = 70,47 (грн.).

Денну виплату розраховуємо так:

70,47 x 70 % = 49,33 (грн.).

Тепер нам потрібно виконати спеціальну вимогу щодо суми лікарняних. Сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку.

Для цього розрахуємо середньоденну зарплату виходячи з МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку:

1378 : 30,44 = 45,27 (грн.).

Ще раз зауважимо, що відсоток оплати лікарняного, а також режим зайнятості працівника не впливає на розрахунок граничного розміру середньоденної зарплати.

Нам потрібно порівняти денну виплату (49,33 грн.) і граничний розмір середньоденної зарплати (45,27 грн.). Оскільки денна виплата перевищує граничний розмір середньоденної зарплати, суму лікарняних потрібно розрахувати виходячи з граничного розміру середньоденної зарплати (45,27 грн.).

Припустимо, працівниця перебувала на лікарняному у зв’язку з доглядом за хворою дитиною з 6 по 13 листопада 2015 року. Нагадаємо, що всі дні тимчасової непрацездатності у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною мають бути сплачені за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Суму допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховуємо так:

45,27 x 8 = 362,16 (грн.).

Розраховуємо лікарняні працівниці після виходу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років

Приклад 3. Працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною до трьох років 01.10.2015 р. З 09.10.2015 р. по 16.10.2015 р. вона перебувала на лікарняному. Розрахунковий період — з 01.10.2014 р. по 30.09.2015 р. За цей період працівниця була на лікарняному по вагітності та пологах і у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, тобто зарплати за розрахунковий період вона не має. Її посадовий оклад на момент настання страхового випадку 1842 грн.

Як правильно розрахувати лікарняні?

Важливо! Періоди перебування працівниці у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включаються до страхового стажу як періоди, за які сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

У випадку, що розглядається, у працівниці протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж перевищує 6 місяців. Отже, при розрахунку лікарняних ми не повинні виконувати спеціальне обмеження, а повинні виконати загальне обмеження.

Загальне обмеження щодо лікарняних: сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установленої в останньому місяці розрахункового періоду. Нема сумнівів, що загальне обмеження щодо сум лікарняних буде виконано, оскільки оклад працівниці значно менше вказаного вище розміру.

Розрахунковим періодом для визначення суми лікарняних у цій ситуації є жовтень 2014 року — вересень 2015 року. У розрахунковому періоді з поважних причин (декретна відпустка та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) немає жодного відпрацьованого дня. Отже, розраховувати середньоденну зарплату потрібно згідно з п. 28 Порядку № 1266. Так, відповідно до цього пункту середньоденна зарплата визначається виходячи з посадового окладу, встановленого на день настання страхового випадку.

Потім суму цього посадового окладу ви повинні розділити на 30,44 ( п. 5 Порядку № 1266).

Розрахуємо середньоденну зарплату:

1842 : 30,44 = 60,51 (грн.).

Потім необхідно визначити загальний страховий стаж працівниці. При цьому, як ми зазначали вище, місяці перебування її у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до трьох років уключаються до страхового стажу як період, за який сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Припустимо, що загальний страховий стаж працівниці склав 4 роки і 6 місяців. Відсоток оплати лікарняного листка становить 60 %.

Розрахуємо суму денної виплати:

60,51 грн. x 60 % = 36,31 грн.

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності становитиме:

36,31 x 5 = 181,55 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнюватиме:

36,31 x 3 = 108,93 (грн.).

Розраховуємо декретні новій працівниці

Приклад 4. Жінка працює в установі з 07.09.2015 р. З 16.09.2015 р. у неї відкритий лікарняний листок по вагітності та пологах. З попереднього місця роботи її звільнено 31.08.2015 р. На цьому попередньому місці роботи вона працювала протягом 2 років. Як розрахувати декретні?

У загальному випадку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Якщо працівник перебував у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

У разі коли працівник перебував у трудових відносинах менше календарного місяця за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Виходячи з даних нашого прикладу, фактичну середньоденну зарплату працівниці необхідно розрахувати виходячи із заробітної плати, нарахованої їй за відпрацьовані дні вересня (з 7 по 15 вересня включно).

Припустимо, що сума нарахованої зарплати за відпрацьовані 7 днів вересня становить 795,45 грн. (2500 грн. : 22 роб. дн. х 7 роб. дн.) Середньоденна зарплата становитиме:

795,45 : 9 = 88,38 (грн.).

Для підтвердження наявності страхового стажу більше 6 місяців протягом останніх 12 місяців перед настанням права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами працівниця повинна надати до установи довідку з ПФУ за формою ОК-5 або ОК-7. У разі якщо працівниця не надасть такої довідки, бухгалтер установи зобов’язаний нарахувати працівниці допомогу по вагітності та пологах з урахуванням спеціальних обмежень.

Так, згідно з цими обмеженнями допомога по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути менше МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку, і не може бути більше подвійного розміру МЗП, встановленого на момент настання страхового випадку.

Для того щоб виконати зазначену вимогу, потрібно розрахувати «верхній» і «нижній» середньоденний обмежувачі.

«Верхній» обмежувач становить:

2 x 1378 : 30,44 = 90,54 (грн.).

«Нижній» дорівнює:

1378 : 30,44 = 45,27 грн.

Як бачимо, середньоденна зарплата саме менше «верхнього» обмежувача і більше «нижнього». Виходить, що допомогу по вагітності та пологах потрібно розрахувати виходячи з фактичної середньоденної зарплати (88,38 грн.).

Увага! Допомога по вагітності та пологах розраховується виходячи зі 100 % середньоденної зарплати і не залежить від страхового стажу працівниці.

Допомога по вагітності та пологах становитиме:

88,38 грн. x 126 к. дн. = 11135,88 грн.

Після того як працівниця надасть вам довідку ОК-7 або ОК-5, з якої буде видно, що вона має страховий стаж не менше 6 місяців протягом останніх 12 місяців перед настанням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, вам нічого перераховувати не доведеться. Річ у тім, що за загальними обмеженнями сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути нижче МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку, і не може перевищувати максимальну базу нарахування ЄСВ, встановлену в останньому місяці розрахункового періоду. Зарплата нашої працівниці явно менше суми максимальної бази нарахування ЄСВ, установленої в останньому місяці розрахункового періоду. Але вона також і більше МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку.

У результаті виходить таке: незалежно від того, надасть вам працівниця довідку ОК-5 або ОК-7 з ПФУ, розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах потрібно провести виходячи з фактичної середньоденної зарплати.

Розраховуємо декретні працівниці, яка працює на неповну ставку

Приклад 5. Викладач працює 3 роки на неповну ставку. Його зарплата менше мінімальної. Виходячи з фактичної зарплати за 12 місяців його середньоденна зарплата становить 36,84 грн.

Як розрахувати допомогу по вагітності та пологах такому викладачеві, якщо її декретна відпустка розпочинається з 9 листопада 2015 року?

Якщо поєднати норми за загальним обмеженням і за спеціальним обмеженням для суми декретних, виходить, що незалежно від страхового стажу протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку допомога по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має бути менше МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку.

Ураховуючи, що в розрахунковому періоді зарплата працівниці була менше мінімальної, можна стверджувати, що декретні їй необхідно розрахувати виходячи із середньоденної зарплати, яка визначена виходячи з МЗП, установленої на момент настання страхового випадку. Як це зробити? Розповідаємо.

Розрахуйте середню зарплату виходячи з МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку.

Середньоденна МЗП становитиме:

1378 : 30,44 = 45,27 (грн.).

Оскільки фактична середньоденна зарплата менше середньоденної МЗП, то й допомогу по вагітності та пологах потрібно розрахувати виходячи з середньоденної МЗП.

Однак розрахувати допомогу по вагітності та пологах шляхом множення 45,27 грн. на 126 календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не вдасться. Річ у тім, що в Законі № 1105 чітко прописано, що допомога по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути менше МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Тому в тих повних місяцях відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, в яких кількість календарних днів 30 і менше, при розрахунку сума допомоги по вагітності та пологах виходить менше МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. Отже, суму допомоги по вагітності та пологах за ці місяці потрібно «дотягнути» до рівня МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку. До речі, на це також звертається увага в прикладі 4 розд. III наказу № 1022.

Наведемо розрахунок допомоги по вагітності та пологах з урахуванням «дотягування» її суми за лютий 2016 року до рівня МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку.

Загальна сума допомоги по вагітності та пологах, яку необхідно відобразити в обліку та звітності, становить 5769,19 грн.

Увага! Якщо надалі з 1 січня 2016 року зміниться розмір МЗП, то суму допомоги по вагітності та пологах перераховувати не потрібно. Адже за умовами Закону № 1105 суму декретних ми повинні розрахувати в цій ситуації виходячи з МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку.

Наприкінці хочемо подякувати нашим читачам за цікаві запитання. Упевнені, що наша плідна спільна праця дозволила розібратися в усіх нюансах розрахунку лікарняних і декретних!

Нормативні документи

Закон № 1105— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 440 — Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в результаті захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440.

Наказ № 1022 — наказ Мінсоцполітики «Про затвердження прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21.10.2015 р. № 1022.