(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 36/1
  • № 36
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32/1
  • № 32
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/12
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Жовтень , 2015/№ 37

В автобусному квитку ціну вписано від руки: чи відшкодовувати витрати на проїзд

Працівників установи відряджають до населених пунктів, де відсутні автостанції для придбання квитків на приміський автобус, тому вони купують квиток уже в салоні автобуса — безпосередньо у водія. При цьому водій вручну заносить відомості до квитка: вартість проїзду, час відправлення, пункти відправлення та прибуття. У цілому квиток відповідає офіційно затвердженій формі. Однак бентежить, що вартість проїзду не надрукована у квитку, а ставиться у ньому від руки. Чи можемо ми компенсувати відрядженим працівникам витрати на проїзд на підставі таких квитків?

Розбиратися з відповіддю почнемо з положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59). Чим працівнику, який відряджається, підтвердити витрати на проїзд? За місцем роботи він повинен надати документи в оригіналі, що підтверджують вартість таких витрат: транспортні квитки або транспортні рахунки ( п. 12 розд. II Інструкції № 59).

Однак тільки наявністю квитка тут не обійтися. Річ у тім, що п. 14 розд. I Інструкції № 59 висуває вимоги до документів, які підтверджують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, а саме: усі вони мають бути розрахунковими документами в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР і Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Зауважимо, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) і розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів, зокрема, на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкованим способом серією, номером, номінальною вартістю (п. 4 ст. 9 вищезгаданого Закону).

Тобто квиток на приміський автомаршрут може вважатися розрахунковим документом, якщо містить усі необхідні реквізити для визнання його таким. Документ не є розрахунковим, якщо відсутній хоча б один з обов’язкових реквізитів ( п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614, далі — Положення № 614).

Про вимоги до квитка на приміський маршрут як до розрахункового документа йдеться у пп. 6.1 — 6.3 цього Положення. По-перше, він повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені формами типу ПА-I (для приміських автобусів) або ПА-II (для приміських маршрутних таксі). Ці форми наведені в додатку 2 до наказу Мінтрансзв’язку від 25.05.2006 р. № 503 (далі — наказ № 503).

По-друге, усі реквізити квитків наносяться друкованим способом при їх виготовленні. Більше того, в наказі № 503 також передбачено, що вартість проїзду, інформація про перевізника, страховика та страхові суми заносяться до квитка тільки друкованим способом.

Увага! Квиток на приміський маршрут може вважатися розрахунковим документом, якщо він містить обов’язкові реквізити, передбачені наказом № 503, + інформацію про серію, номер і номінальну вартість (ціну квитка), нанесену друкованим способом*.

* На перший погляд, проігнорувати такий висновок можна на підставі п. 2.5 Положення № 614. Однак це не так. Дійсно, у цьому пункті зазначено: форма та зміст розрахункових документів повинні відповідати наказу № 503, крім квитків на приміські маршрути (типу ПА-I і ПА-II). Однак, на нашу думку, тут ідеться про те, що самі форми квитків на приміські маршрути можуть відрізнятися від форм, затверджених наказом № 503. При цьому вони все одно повинні містити обов’язкові реквізити як для квитка згідно з наказом № 503 та обов’язкові реквізити для визнання їх розрахунковими документами. Таким чином, норму п. 2.5 Положення № 614 не вдасться використати як підставу для визнання квитка з нанесеною вручну вартістю проїзду розрахунковим документом.

У випадку, наведеному в запитанні, водій уносить до квитка відомості про вартість проїзду від руки, тобто первісно така вартість у квитку не віддрукована. Отже, такий квиток не є розрахунковим документом. Таким чином, відшкодовувати витрати на проїзд працівнику, що відряджався, на підставі такого квитка не можна.

У цій ситуації автомобільний перевізник повинен був застосувати РРО в загальному випадку*. Тоді саме чек РРО слід було б розглядати як документ, що підтверджує вартість понесених витрат на проїзд під час відрядження. Звичайно ж, за наявності чека РРО витрати на проїзд компенсуються.

* Аналогічний висновок наведено у листі ДПАУ від 12.01.2004 р. № 287/7/23-2117. Незважаючи на давність роз’яснення, у цій частині воно не втратило своєї актуальності.

автобусний квиток, витрати, відшкодування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті