Насамперед розберемося, чи може вищий навчальний заклад надавати платні послуги з виконання науково-дослідних робіт. Для цього звернемось до Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796.
Так, згідно з п.п. 1 п. 2 цього Переліку навчальні заклади, інші установи та заклади системи освіти мають право проводити за плату науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи.
Зазначимо, що вартість платних послуг бюджетні установи встановлюють самостійно. Це обумовлено п. 1 ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI (ср. ). У ньому встановлено, що вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
При цьому базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов’язаних з безпосереднім наданням послуги.
Раніше склад витрат, які включались до собівартості, визначався відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Із цього року вказану статтю цього Кодексу скасовано, тому як орієнтир із цього питання можна використовувати Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.
Так, згідно з п. 11 цього Положення до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
— прямі матеріальні витрати;
— прямі витрати на оплату праці;
— інші прямі витрати;
— змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Саме до змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат входять накладні видатки.
Єдині методичні засади визначення собівартості науково-дослідних робіт в організаціях, які їх виконують, незалежно від форм власності й господарювання встановлює Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затверджене постановою КМУ від 20.07.96 р. № 830 (далі — Типове положення № 830).
Так, згідно із п. 5 цього Типового положення до витрат, що включаються у собівартість науково-дослідних робіт, належать витрати:
— на теоретичні (пошукові) дослідження, розроблення технічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів;
— пов’язані з добором та вивченням науково-технічної літератури, інформаційних матеріалів вітчизняних і зарубіжних видань, проведенням досліджень на патентну чистоту, складанням аналітичних оглядів із досліджуваних проблем, вибором напряму досліджень, складанням методики виконання робіт, розробленням техніко-економічного обґрунтування, технічного завдання і планової документації;
— на проектування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів для їх випробування, монтаж та налагодження, а також роботи, пов’язані з підготовкою експерименту;
— на дослідні роботи і випробування, узагальнення і аналіз результатів досліджень і розроблень пропозицій щодо впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або обґрунтування доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт;
— на винахідництво і раціоналізацію;
— на розроблення дослідно-технологічного регламенту, дослідно-промислового регламенту, положень технології серійного виробництва створених зразків виробів, на здійснення авторського нагляду;
— на передачу підприємствам, установам і організаціям своїх науково-технічних досягнень і надання допомоги щодо впровадження та використання ними передового досвіду.
При цьому згідно з п. 16 Типового положення № 830 витрати, пов’язані з розробленням науково-дослідних робіт, створенням дослідного зразка і проведенням виробничих випробувань під час планування, обліку і калькулювання собівартості, групуються за статтями:
— витрати на оплату праці;
— відрахування на соціальні заходи;
— матеріали;
— паливо та енергія для науково-виробничих цілей;
— витрати на службові відрядження;
— спецустаткування для наукових (експериментальних) робіт;
— витрати на роботи, які виконують сторонні підприємства, установи і організації;
— інші витрати;
— накладні витрати.
Не слід забувати і про загальний порядок визначення вартості платних послуг, які надають навчальні заклади та інші заклади системи освіти, а саме Порядок надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затверджений спільним наказом Міносвіти, Мінекономіки та Мінфіну від 23.07.2010 р. № 736/902/758.
Як визначено у п. 2.2 цього Порядку, складовими витрат є:
— витрати на оплату праці працівників;
— нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;
— безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;
— капітальні витрати;
— індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.
Нагадаємо: накладні видатки являють собою додаткові видатки до основних видатків на управління, організацію та обслуговування виробництва. Накладні видатки не пов’язані безпосередньо з основним виробництвом товарів або наданням послуг і не входять у вартість матеріалів та оплату праці.
Накладні видатки обов’язково враховуються в собівартості, але не прямо, а опосередковано, пропорційно вартості матеріалів та сировини, суми заробітної плати тощо.
Так, накладні видатки включають в себе, зокрема, витрати на поточний ремонт будівель, споруд, обладнання, витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, витрати на обслуговування транспортних засобів, витрати на послуги зв’язку тощо.
Як правило, накладні видатки включаються до вартості платних послуг у відсотковому відношенні до заробітної плати основного персоналу.
Тож, як бачимо, включення накладних видатків до вартості платних послуг, зокрема до вартості виконання науково-дослідних робіт, є обов’язковим.
У зв’язку з цим цілком можливо трактувати відсутність накладних видатків у розрахунку вартості науково-дослідних робіт як недоотримання доходів закладом.
Але навіть не це є найгіршим порушенням у цьому випадку. У випадку, якщо накладні видатки не включені до вартості платних послуг, їх покриття при наданні цих послуг фактично здійснюється за рахунок загального фонду кошторису. Тому в такому випадку має місце порушення в частині покриття коштами загального фонду кошторису видатків, які мають бути покриті за рахунок спеціального фонду кошторису.
Тож радимо вам включати до вартості виконання науково-дослідних робіт абсолютно всі видатки, пов’язані з наданням такої послуги прямо чи опосередковано, в тому числі і накладні видатки.
