Згідно з чинним законодавством виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника може бути як без звільнення працівника від своїх основних обов’язків, так і з таким звільненням.
Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своїх основних обов’язків передбачає виконання працівником поряд з основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткових обов’язків іншого, тимчасово відсутнього працівника.
Такий спосіб виконання додаткових обов’язків застосовується, коли необхідно замінити працівника (як правило, такої самої категорії персоналу), тимчасово відсутнього у зв’язку з відрядженням, відпусткою, хворобою або з інших причин, за яким згідно з чинним законодавством зберігається місце роботи (посада).
Але у разі потреби доручити працівнику виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, що займає вищу посаду (наприклад, коли керівника установи, закладу, відділення, структурного підрозділу замінює працівник нижчої посади), застосовується тимчасове замісництво, яке є специфічним різновидом виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. У такому випадку тимчасовий замісник, на відміну від працівника, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника, на період замісництва:
по-перше, звільняється від виконання своїх обов’язків;
по-друге, виконує виключно обов’язки працівника, тимчасово відсутнього у зв’язку з відрядженням, відпусткою, хворобою або з інших причин. Призначення працівника виконувачем обов’язків за вакантною посадою не допускається (п. 2 роз’яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 30/39);
по-третє, йому виплачується різниця між його фактичним окладом та посадовим окладом відсутнього керівного працівника (штатним заступникам, помічникам відсутніх працівників (у разі відсутності посади заступника) різниця в окладах не виплачуться), на відміну від доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (у розмірі до 100 % тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника — на госпрозрахункових підприємствах та до 50 % посадового окладу за основною посадою — у бюджетних установах*).
* Що стосується оплати праці за виконання додаткових функцій працівниками бюджетної сфери, то тут необхідно керуватися галузевими нормативними документами, які регулюють умови оплати праці тієї чи іншої категорії працівників, з урахуванням вимог п. 12 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 01.03.2014 р. № 65 (далі — Заходи). Цим пунктом Заходів передбачено тимчасове припинення встановлення доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників (крім лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналів з вищою немедичною освітою та наукових працівників, що допущені до медичної діяльності, молодших медичних сестер, соціальних робітників, вихователів, помічників вихователів, учителів, майстрів виробничого навчання, викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів).
Отже, на даний час у бюджетних установах, закладах, організаціях установлення доплат (різниці в окладах) за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, у тому числі керівних, дозволяється лише вищезазначеним категоріям працівників.
Однак і в розглянутому вище випадку виконання додаткових обов’язків тимчасово відсутнього працівника, і при тимчасовому замісництві збільшення трудового навантаження працівника має відбуватися за його згодою.
