Розпочнемо з того, що роботодавець не має права направляти на підвищення кваліфікації працівника, який перебуває на лікарняному. Річ у тім, що на період тимчасової непрацездатності працівникові надається листок непрацездатності, який є підставою для звільнення від виконання виробничих завдань і доручень у зв’язку з непрацездатністю. Отже, направлення працівника на навчання для підвищення кваліфікації в період хвороби є протизаконним (див. лист Мінфіну від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854).
У цій ситуації роботодавцю необхідно було з урахуванням тимчасової непрацездатності працівника:
— домовитися з навчальним закладом про перенесення початку проходження підвищення кваліфікації на інший період;
— унести зміни до наказу про направлення на навчання для підвищення кваліфікації.
За такого розвитку подій дні тимчасової непрацездатності працівника, посвідчені лікарняним листом, підлягали б оплаті в загальному порядку.
Але якщо хворого працівника всупереч вимогам законодавства все ж направляють на підвищення кваліфікації з відривом від виробництва? У цьому випадку в табелі обліку робочого часу робочі дні, пропущені у зв’язку з проходженням підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, відображайте з кодом «ІН» (цифровий код «22»).
За працівником-держслужбовцем, направленим на курси підвищення кваліфікації, зберігається середня зарплата за основним місцем роботи (див. ст. 122 КЗпП, постанову КМУ «Про гарантії та компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695). Її розраховуйте шляхом множення середньоденної зарплати працівника, розрахованої згідно з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, на кількість робочих днів, пропущених ним у зв’язку з проходженням підвищення кваліфікації. Графік проведення занять на курсах підвищення кваліфікації при цьому не має значення.
Що стосується допомоги по тимчасовій непрацездатності, то вона надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати за період хвороби (див. п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV). Оскільки працівник не скористався своїм правом перебування на лікарняному, а став до роботи, допомога по тимчасовій непрацездатності має бути виплачена тільки за дні фактичного перебування на лікарняному. За дні хвороби, що припали на період підвищення кваліфікації, лікарняні працівнику не виплачуються. На це, зокрема, звертав увагу Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в листі від 14.05.2015 р. № 5.2-32-846.
