(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/8
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Вересень , 2015/№ 34

Про затвердження Змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

Наказ від 04.08.2015 р. № 694
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.08.2015 р. за № 1010/27455
(витяг)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» наказую:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362), що додаються.

<…>

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

<…>

Міністр Н. Яресько

Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 04.08.2015 р. № 694
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.08.2015 р. за № 1010/27455

Зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон

1. У розділі I:

пункт 4 виключити.

У зв’язку з цим пункти 5 — 16 вважати відповідно пунктами 4 — 15;

пункт 7 доповнити новими абзацами такого змісту:

«Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98.

За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).».

2. У розділі II:

пункт 7 викласти в такій редакції:

«7. Керівники підприємств (крім міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади) особисто вирішують питання відшкодування своїх витрат на найм житлових приміщень, що перевищують граничні суми, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98, на проїзд у м’якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу, а також витрат на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка.

Дозволи міністрам та керівникам інших центральних органів виконавчої влади на відшкодування зазначених витрат надаються Першим віце-прем’єр-міністром, а також віце-прем’єр-міністрами згідно з розподілом функціональних повноважень.».

3. У розділі III:

в абзаці восьмому пункту 9 та абзаці другому пункту 13 слова та цифри «крім осіб керівного складу, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.92 № 698» замінити словами «крім міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади»;

пункт 14 викласти в такій редакції:

«14. Дозволи міністрам та керівникам інших центральних органів виконавчої влади на відшкодування витрат на проїзд у м’якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу, на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка, а також витрат на найм житлових приміщень, що перевищують граничні суми, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98, надаються Першим віце-прем’єр-міністром, а також віце-прем’єр-міністрами згідно з розподілом функціональних повноважень.».

4. Додаток до Інструкції виключити.

Директор Департаменту видатків бюджету органів влади Л. Рожкова

Коментар редакції

Інструкція про відрядження: що нового

Давно вже нормотворці не зазіхали на Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59). Однак усе тече, все міняється! І ось сьогодні ми обговорюємо свіжі зміни до цієї Інструкції, унесені наказом*, що коментується. Нововведення не є революційними, однак звернути увагу є на що.

* Наказ набув чинності 11.09.2015 р.

Скасовано Журнал реєстрації відряджень

Раніше п. 4 розд. I Інструкції № 59 вимагав зареєструвати працівника, що відряджався, у спеціальному Журналі реєстрації відряджень. Форма такого Журналу наводилася в додатку до Інструкції № 59.

Наказом, що коментується, цей пункт і додаток до Інструкції № 59 виключені. Що це означає? З 11.09.2015 р. заповнювати Журнал реєстрації відряджень не потрібно. Проте якщо вам в роботі такий Журнал потрібен (як у випадку з посвідченнями про відрядження), ви, як і раніше, можете його вести і заповнювати. Тільки ось свій обов’язковий статус він уже втратив.

Якщо працівник затримався у відрядженні на вихідні та святкові дні

Саме таку ситуацію покликані врегулювати нові абзаци п. 7 розд. I Інструкції № 59. З 11.09.2015 р. керівник установи (за його рішенням) може «заплющити очі» на ситуацію, коли дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження. Керівник у такому разі має право «дати добро» на відшкодування витрат на проїзд у зворотному напрямку при одночасному дотриманні двох умов:

— затримка повернення з відрядження припала на вихідні та святкові (неробочі) дні;

— строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи (тривалість фактичного відрядження + час затримки) не перевищує граничного строку відрядження, установленого п. 6 постанови КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98 (далі — постанова № 98). Нагадаємо: у загальному випадку граничний строк відрядження в межах України становить 30 календарних днів, а за кордон — 60 календарних днів.

Від себе додамо: також важливо, щоб працівник приступив до виконання своїх посадових обов’язків за місцем роботи в день, попередньо запланований при його направленні у відрядження. У такому разі пазл складеться: адже, по суті, працівник вийде на роботу своєчасно — просто він проведе свої вихідні (святкові, неробочі) дні в населеному пункті (місці), куди відряджався.

На що може розраховувати працівник у разі такої затримки повернення з відрядження? Тільки на компенсацію витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи (як правило, витрати на транспортний квиток на зворотну дорогу). А ось за дні такої затримки працівнику не виплатять добові і не компенсують витрати на найм житла та інші витрати, понесені ним під час такої затримки.

В інших ситуаціях затримки повернення працівника з відрядження, як і раніше, використовуйте п. 10 розд. II Інструкції № 59, якщо йдеться про відрядження в межах України, і п. 4 розд. III Інструкції № 59 — у разі відрядження за кордон.

«Елітні» витрати керівника установи під час відрядження

Як і раніше, керівники установ особисто приймають рішення про компенсацію своїх витрат на найм житла, що перевищують граничні розміри витрат згідно з додатком 1 до постанови № 98, витрат на проїзд у м’якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу і бізнес-класу ( п. 7 розд. II Інструкції № 59). З 11.09.2015 р. список таких преміум-витрат поповнився витратами на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до вартості квитка.

Однак розширення списку вказаних витрат не є єдиним нововведенням п. 7 розд. II Інструкції № 59. З 11.09.2015 р. міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади не можуть самостійно приймати рішення про компенсацію понесених ними витрат преміум-класу (перелік наведений вище). За них таке рішення приймають Перший віце-прем’єр-міністр і віце-прем’єр-міністри згідно з розподілом функціональних повноважень. Таке правило стосується не лише відряджень у межах України, а й відряджень за кордон (див. змінені абз. 8 п. 9 і абз. 2 п. 13 розд. III Інструкції № 59, а також викладений у новій редакції п. 14 розд. III Інструкції № 59).

При прийнятті рішення про закордонні відрядження пам’ятайте про обмеження, які прописані у пп. 22 — 24 (з урахуванням приміток до них) Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, наведених у додатку до постанови КМУ від 01.03.2014 р. № 65.

Олександра ОЛЬХОВСЬКА, економіст-аналітик

службове відрядження додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті