Ні, таке рішення незаконне. Пояснимо чому.
По-перше, відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
По-друге, відповідно до ст. 23 БКУ будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Держбюджет.
По-третє, відповідно до ст. 48 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.
При цьому кошторис бюджетної установи — основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період установлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Також згідно з п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, під час визначення обсягів видатків бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
При цьому під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатись тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.
Таким чином, вищезазначені норми наведених документів наголошують, що в кошторисі бюджетної установи повинні бути передбачені кошти на утримання лише цієї установи.
Тому проведення оплати за комунальні послуги та енергоносії, які спожили інші юридичні особи, лише підтверджує те, що при розрахунку потреби в бюджетних асигнуваннях на оплату комунальних послуг та енергоносіїв вона була фактично завищена на вартість комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих орендарем.
У цьому випадку має місце планування та проведення видатків на утримання іншої установи.
Більш того, утримання відділів міліції відповідно до ст. 24 Закону України «Про міліцію» від 20.12.90 р. № 565-XII здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а в даному випадку йдеться про кошти місцевого бюджету.
Як визначено у п. 2 ст. 85 БКУ, забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені цим Кодексом до місцевих бюджетів, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням КМУ.
Відповідно до п.п. 38 п. 1 ст. 116 БКУ це є порушенням бюджетного законодавства, а саме: здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів усупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Що стосується плати за оренду, то відповідно до п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786 (далі — Методика № 786), розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров’я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об’єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв’язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.
Регіональні методики щодо орендної плати за комунальне майно прийняті з урахуванням норм Методики № 786.
Тобто відділ міліції підпадає під таку норму і має платити орендну плату в сумі усього лише 1 гривня на рік.
Наостанок зазначимо, що рішення сесії можуть оскаржити в суді органи прокуратури.
