Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, який отримує від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. ( п. 169.1 ПКУ). У 2015 році граничний розмір доходу складає 1710 грн.
Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) ( п.п. 169.2.1 ПКУ). Згідно з п.п. 169.3.4 цього Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платника податку звільнили з місця роботи.
Якщо фізична особа припиняє трудові відносини, роботодавець зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням положень абз. 2 п. 167.1 ПКУ перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП ( п.п. 169.4.2 цього Кодексу).
Отже, при звільненні працівника роботодавець проводить перерахунок, і за умови, якщо загальний місячний дохід у формі заробітної плати та прирівняних до неї виплат не перевищує у 2015 році 1710 грн., до такого доходу застосовується ПСП.
Водночас, якщо працівника в місяці звільнення знову прийнято на роботу до того ж працедавця, такий працедавець як податковий агент повинен за підсумками місяця зробити перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого податку. Ці дії необхідні, щоб визначити, чи дійсно платник податку має право на застосування ПСП.
Таким чином, якщо загальний місячний оподатковуваний дохід перевищує 1710 грн. (загальна сума зарплати, нарахованої до звільнення, та зарплати, нарахованої після прийняття на роботу), то працівник у цьому місяці втрачає право на ПСП. А ось якщо граничний розмір доходу не перевищено, то право на ПСП залишається.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати ( п.п. 169.4.4 ПКУ). Тобто у ситуації, що розглядається, недоплату можна утримати із зарплати, нарахованої за період із дня прийняття на роботу, а якщо її недостатньо — за рахунок доходів працівника за наступні місяці.
При утриманні недоплати з податку необхідно враховувати обмеження, установлене ст. 128 КЗпП: ця сума не повинна перевищувати 20 % суми зарплати, належної до виплати на руки.
Натомість, можливо, до звільнення працівник не користувався ПСП, а після прийняття хоче реалізувати своє право на пільгу. У такому разі він може отримати право на ПСП у місяці «звільнення-прийняття» за умови, що його загальний місячний оподатковуваний дохід не перевищує 1710 грн. Крім того, йому необхідно подати роботодавцю заяву на отримання ПСП.
Роботодавець як податковий агент повинен відобразити інформацію про працівника у формі № 1ДФ ( п. 176.2 ПКУ). Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.
Пунктом 3.7 цього Порядку передбачено заповнення граф 6 та 7 для фізичних осіб, яких приймали на роботу у звітному періоді (графа 6), яких звільнили у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнили до початку звітного періоду, але вони отримували доходи у звітному періоді (графа 7). У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі на таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну нею місця роботи зустрічається у звітному кварталі.
Графа 8 заповнюється тільки на фізичних осіб, які мали ПСП у звітному періоді. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк.
Таким чином, у формі № 1ДФ на працівника необхідно заповнити два рядки (перший — з датою звільнення, другий — з датою прийняття на роботу). При цьому якщо:
1) працівник користувався ПСП до звільнення (або не користувався, а після прийняття подав заяву про застосування цієї пільги), і у місяці, у якому відбулося звільнення і прийняття, загальна сума зарплати не перевищила 1710 грн., то графа 8 заповнюється як у першому, так і в другому рядку;
2) у місяці, у якому відбулося і звільнення, і прийняття, загальна сума зарплати перевищила 1710 грн., але ПСП застосовувалася до зарплати працівника в інших місяцях звітного кварталу (до звільнення), то графа 8 заповнюється тільки в першому рядку, у другому ж рядку проставляється прочерк;
3) до звільнення працівник не користувався ПСП, а після прийняття подав заяву про її застосування, але загальна зарплата у місяці звільнення-прийняття перевищила 1710 грн., то графа 8 першого й другого рядків не заповнюється, якщо такий місяць є останнім місяцем кварталу, або заповнюється тільки у другому рядку, якщо в інших місяцях звітного кварталу (після прийняття на роботу) застосовувалася ПСП.
