ГБО на авто: обліковуємо правильно

В Україні протягом останніх років чітко простежується тенденція до зменшення споживання бензину. Це обумовлено постійним зростанням ціни на нього. Як наслідок — власники автомобілів у пошуках альтернативи звичному виду пального все частіше переходять на газ. Не є винятком і бюджетні установи. Тим паче, що сучасні технології дозволяють переобладнати для роботи на газі практично будь-який автомобіль з бензиновим двигуном. Ціна питання залежить від типу ГБО та авто, на яке його встановлюють. Однак з огляду на значне перевищення ціни бензину порівняно з ціною на газ (залежно від марки бензину приблизно у 2 рази), таке переобладнання автомобіля досить швидко окупить себе.

Нагадаємо: процедура переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива визначена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою КМУ від 21.07.2010 р. № 607.

Що стосується конкретно ваших запитань, відповідаємо по черзі.

1. Вважаємо, що установлення ГБО на автомобіль слід розглядати як його модернізацію, адже таке переобладнання авто, окрім очевидної економії коштів (за рахунок зменшення витрат на пальне), має ряд інших переваг. Приміром, у зв’язку з високим октановим числом газу (близько 100 і навіть вище залежно від складу) значно знижується ймовірність детонаційних пошкоджень двигуна автівки. Також при роботі автомобіля на газі значно зменшується знос циліндро-поршневої групи. Усе це, безумовно, збільшує потенціал корисності автомобіля. А роботи, виконання яких приводить до збільшення економічних вигод від використання об’єкта основних засобів у майбутньому та/або збільшення потенціалу його корисності, і є модернізацією такого об’єкта. Останнє випливає з п. 1 розд. ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202 (далі — НП(С)БО 121).

Водночас варто враховувати, що рішення щодо характеру й ознаки здійснюваних робіт приймає керівних установи. Саме він вирішує, чи спрямовані роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що приведе до збільшення економічних вигод, чи передбачають лише підтримання об’єкта в придатному для використання стані. На це вказує п. 2 розд. VI Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11 (далі — Методрекомендації).

Після вирішення питання щодо визнання робіт з установлення ГБО модернізацією автомобіля слід збільшити його первісну вартість на суму дообладнання. Цього вимагає п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121.

Причому на збільшення первісної вартості модернізованого об’єкта необхідно відносити всі витрати, пов’язані з проведенням таких робіт. Таким чином, у вашому випадку первісну вартість автомобіля слід збільшити не лише на вартість придбаного ГБО та вартість робіт із його установки, а й на суму послуг ДАІ з перереєстрації такої автівки. Адже без перереєстрації їздити на такому авто заборонено. Чітку вказівку на це містить абз. 2 п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388 (далі — Порядок № 1388), а також п. 30.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.

Чинним законодавством для перереєстрації автомобіля відведено десять діб після здійснення його переобладнання (абз. 1 п. 7 Порядку № 1388). Протягом цих десяти діб слід підготувати і подати до підрозділу ДАІ за місцезнаходженням юридичної особи (вашої установи) пакет таких документів (п. 8 Порядку № 1388):

— заява власника автомобіля про перереєстрацію;

— свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (на виконання п. 3 Порядку про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2010 р. № 607);

— акт технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху (додаток 5 до Порядку № 1388);

— акт приймання-передачі транспортного засобу, переобладнаного для роботи на стисненому природному газі за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 1388;

— свідоцтво по державну реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт).

Окрім того, доведеться заплатити за огляд автомобіля експертом, послуги ДАІ з перереєстрації автомобіля, а також за сам бланк нового техпаспорта (абз. 13 п. 8 Порядку № 1388). До слова, розмір плати за послуги підрозділів ДАІ визначено Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженим постановою КМУ від 04.06.2007 р. № 795 (у редакції постанови КМУ від 26.10.2011 р. № 1098).

Результатом ваших зусиль буде техпаспорт установленого зразка з відміткою про те, що на автомобілі встановлено ГБО.

Усі витрати на модернізацію об’єкта основних засобів слід накопичувати на субрахунку 141 «Капітальні інвестиції в основні засоби». Після завершення робіт з модернізації (дообладнання) відповідного об’єкта ці витрати слід списати з указаного субрахунку і віднести на збільшення первісної вартості основного засобу.

Приклад 1. З метою економії бюджетних коштів бюджетною установою було прийнято рішення про переобладнання службового легкового автомобіля ВАЗ-2109 для роботи на зрідженому газі. Роботи з установлення ГБО виконала стороння організація. Вартість ГБО та робіт з установки згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт становить 5100 грн. (у тому числі ПДВ — 850 грн.).

Згідно з рахунком-фактурою вартість послуг МРЕВ з перереєстрації автомобіля становить 600 грн.

Керівником установи прийнято рішення про визнання робіт з переобладнання автомобіля для роботи на газі його модернізацією. Факт модернізації авто відобразили в Акті прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів типової форми № ОЗ-2 (бюджет), а також у відповідній Інвентарній картці обліку основних засобів в бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет).

У бухгалтерському обліку ці операції слід відображати так:

2. Оплату послуг з установлення ГБО на автомобіль слід проводити за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Чому? Бо роботи з поліпшення об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) слід здійснювати за рахунок капітальних витрат, передбачених у кошторисах на виконання вказаних робіт. Вказівку на це містить п. 2 розд. VI Методрекомендацій. А конкретний код, за яким необхідно планувати та проводити такі видатки, визначено у п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (далі — Інструкція № 333).

Натомість оплату послуг з перереєстрації автомобіля необхідно проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п.п. 5 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333).

3. У кошторисі за загальним та спеціальним фондами видатки на пальне (у тому числі й на газ) слід планувати за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Це передбачено п. 15 п.п. 2.2.1 Інструкції № 333.

До речі, якщо очікувана сума витрат на пальне на наступний рік перевищує 100 тис. грн., (без урахування ПДВ), такі видатки слід обов’язково включити до річного плану закупівель. Підставою для цього є ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII (ср. ). За таких умов договір купівлі-продажу пального відповідного виду буде укладений з переможцем конкурсних торгів.

І ще кілька слів про порядок розрахунків з постачальником за пальне. У цьому плані існують певні обмеження для розпорядників бюджетних коштів. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI бюджетні установи проводять розрахунки за товари, роботи, послуги згідно з умовами взятих зобов’язань після їх фактичного надходження. Тоді як реалії сьогодення диктують дещо інші умови співпраці. Більшість контрагентів воліють працювати на умовах «вранці гроші — ввечері стільці». Звісно, бюджетні установи можуть прописати у договорі про закупівлю товарів їх попередню оплату, але лише з дозволу головного розпорядника бюджетних коштів. На це вказує п. 1 постанови КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 р. № 117 (далі — постанова № 117).

Важливо! Ви маєте право здійснювати попередню оплату за пальне на строк до одного місяця, якщо його вартість згідно з умовами договору не перевищує 100 тис. грн. (абз. 12 п.п. 1 п. 1 постанови № 117).

Тепер про документальне оформлення оприбуткування газу, заправленого в автомобіль. Заправка автомобіля газом у цьому плані не має жодних відмінностей від заправки будь-яким іншим видом пального. Так, установа може отримувати пальне (у тому числі й газ) на підставі накладних, відомостей, талонів та паливних карток (смарт-карток). Про застосування талонів при придбанні пального детально читайте у попередніх номерах нашої газети (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 5; 2015, № 13).

Єдине, що в силу об’єктивних причин не можна зробити, — це організувати зберігання закупленого газового пального в установі. Проте й інші види пального (у рідкому стані), придбані на умовах попередньої оплати, установи досить рідко зберігають на власній території. В окремих випадках це питання вирішують укладенням договору про відповідальне зберігання з постачальником пального за окрему плату. Однак здебільшого пальне зберігається у постачальника «за замовчуванням» без жодної додаткової плати. Більше того, цей момент не завжди прописують окремо у договорі купівлі-продажу пального. Хоча ми все ж таки радимо це зробити.

На практиці у додатку до договору купівлі-продажу пального визначають розміри добових та місячних лімітів отримання пального конкретного виду. Перелік АЗС, на яких покупець може отримати пальне, також наводять у додатку до договору. Для заправки автомобілів водії установи-покупця пред’являють на АЗС бланк-дозвіл або смарт-картку залежно від умов конкретного договору. Підтвердженням отримання пального є фіскальний чек АЗС, підписаний водієм службового автомобіля. Результати місячного обороту пального та грошових коштів, як правило, відображають в акті приймання-передачі пального із зазначенням асортименту, кількості та вартості отриманого протягом місяця пального. Акт складають в останній робочий день поточного місяця і підписують обидві сторони договору (покупець і постачальник).

Щоб остаточно розібратися у питаннях оформлення та відображення в обліку операцій із заправки службових авто газовим паливом, пропонуємо вашій увазі умовний приклад.

Приклад 2. Бюджетна установа уклала договір купівлі-продажу газового палива з використанням пластикових смарт-карток на загальну суму 10000 грн. Згідно з умовами договору смарт-картка є власністю постачальника і передається установі у користування на платній основі. Заставна вартість картки (плата за користування) становить 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн.). В останній день дії договору установа-покупець зобов’язана повернути смарт-картку постачальнику палива. Заставна вартість не повертається. Смарт-картка була передана представнику бюджетної установи (водію) на підставі акта приймання-передачі смарт-картки.

Розрахунки з постачальником за пальне та користування старт-карткою було проведено на умовах 100-відсоткової передоплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно з чеками термінала АЗС протягом поточного місяця водій бюджетної установи заправив 150 л зрідженого газу на суму 1275 грн. (у тому числі ПДВ — 212,50 грн.). В останній робочий день місяця бюджетна установа та постачальник підписали акт приймання-передачі палива за поточний місяць на суму 1275 грн.

Вартість фактично витраченого газу на роботу службового автомобіля відповідно до подорожніх листів ставить 1020 грн.

У бухгалтерському обліку ці операції відображають так:

4. Для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами призначені Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43 (далі — наказ № 43). Тож при списанні пального на роботу автотранспорту слід керуватися саме цими нормами. Натомість списувати пальне за контрольними витратами, указаними заводами — виробниками автомобілів у технічній документації, не можна. Це обумовлено тим, що такі показники не є базовими лінійними нормами. Слід також зазначити, що визначені наказом № 43 норми поширюються лише на моделі автомобілів із зазначеними технічними даними та особливостями конструктивного виконання.

Норма витрати газового палива визначається шляхом коригування розрахованої лінійної норми витрати рідкого палива для відповідної моделі автомобіля (або норми рідкого палива на виконання транспортної роботи) із застосуванням перевідних коефіцієнтів (п. 2 п.п. 2.1.4 наказу № 43):

— бензин — стиснений природний газ (СПГ) — 1:1;

— бензин — зріджений нафтовий газ (ЗНГ) — 1:1,25 (для автомобілів із системою впорскування ЗНГ рекомендовано застосовувати менші значення перевідного коефіцієнта відповідно до фактичних потреб);

— у разі газодизельного живлення: дизпаливо (дизель) — СПГ 1:0,92.

Важливо! Установам надано право самостійно встановлювати лінійні норми для газобалонних, спеціальних автомобілів і для нових модифікацій автомобілів (якщо існує норма для базового автомобіля). У цьому випадку лінійні норми встановлюються на підставі розрахунків.

Це право підтверджується п.п. 11.11.3 Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України, затверджених наказом Держфінінспекції від 14.12.2011 р. № 90.

Отже, щоб визначити норму витрати газового палива, ви маєте базову лінійну норму витрати рідкого палива (бензину), установлену наказом № 43 для відповідної моделі (модифікації) автомобіля, помножити на перевідний коефіцієнт. І не хвилюйтеся: жодних претензій з боку контролюючих органів щодо використання самостійно розрахованих норм не буде. Однак застосовувати при списанні палива на роботу службового автомобіля визначену в такий спосіб норму можна тільки після її затвердження наказом керівника установи.

Приклад 3. Бюджетна установа переобладнала службовий легковий автомобіль ВАЗ-2109 для роботи на зрідженому газі. Згідно з таблицею А.21 (додаток А до наказу № 43) базова лінійна норма витрати бензину для автомобіля цієї моделі становить 7,8 л/100 км. Для встановлення норми витрати газового палива на виконання транспортних робіт згаданим автомобілем було проведено коригування базової лінійної норми за допомогою перевідного коефіцієнта 1,25.

У результаті розрахунків визначено, що норма витати газу для службового автомобіля указаної моделі дорівнює 9,8 л/100 км (7,8 л/100 км х 1,25).

І на завершення нагадаємо: для нових моделей (модифікацій) автомобілів та автомобілів оригінальної конструкції, що не увійшли до наказу № 43, їх власники повинні замовляти розробку тимчасових норм витрати палива у ДержавтотрансНДІпроекті (п.п. 2.1.5 наказу № 43).