Підвищення основних соцгарантій

Дата набуття чинності

Закон № 704 набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Це прямо зазначено в його п. 2.

Опубліковано Закон № 704 було 19 вересня 2015 року, але… без додатків до нього. Так чи запрацювали положення Закону, що коментується? Враховуючи роз’яснення, наведені Мін’юстом щодо аналогічної ситуації в листі від 30.09.2014 р. № 8546-0-4-14/10.2, можна дійти висновку: Закон № 704 слід вважати таким, що набув чинності з 20 вересня 2015 року, тобто з дати, наступної за датою його опублікування, навіть і без додатків до нього.

ПМ і МЗП. Навіть і не мріяли!

У 2015 році підвищення ПМ і МЗП повинно було відбутися аж у грудні. Однак, на щастя, це відбулося раніше. З 1 вересня 2015 року (тобто фактично «заднім числом») завдяки змінам, унесеним Законом № 704 до Закону про Держбюджет-2015, діють нові розміри ПМ і МЗП. Наведемо їх в табл. 1 і 2 (на с. 12) відповідно.

Таблиця 1

Таблиця 2

На що вплине така «щедрість»? Розбираємося!

Посадові оклади держслужбовців

Нагадаємо: ст. 3 Закону про оплату праці передбачає, що оплата праці за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) не може здійснюватися нижче за мінімальну зарплату. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

З метою дотримання вищезгаданої норми свого часу було прийнято постанову № 482, яка визначає, що посадові оклади працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, органів прокуратури, судів та інших органів, визначені постановою № 268, які менше МЗП, повинні встановлюватися на її рівні.

Отже, зі збільшенням МЗП посадові оклади таких працівників, які менше мінзарплати, у штатних розписах необхідно встановлювати на її рівні. Усі доплати та надбавки потрібно розраховувати вже виходячи з нового розміру окладу.

Посадові оклади робітників, які обслуговують органи виконавчої влади

Наказом Мінпраці від 31.05.2010 р. № 117 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25, с. 9) було змінено підхід до встановлення посадових окладів робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів, оплата праці яких здійснюється згідно з наказом № 77.

Так, розміри місячних окладів (тарифних ставок), зазначені в додатках 1 — 3 до цього наказу, змінюються пропорційно підвищенню посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду. При цьому посадові оклади, які менше розміру МЗП, у штатному розписі встановлюються на рівні мінзарплати.

Посадові оклади (тарифні ставки) за ЄТС

16 вересня 2015 року КМУ прийняв постанову № 731 (див. на с. 5). Вона набуває чинності одночасно із Законом № 704 і має застосовуватися з 1 вересня 2015 року.

Цією постановою розмір посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду за єдиною тарифною сіткою (далі — ЄТС) збільшено з 1 вересня 2015 року з 852,00 до 1012,00 грн. (див. п. 1 постанови № 731).

Нею же встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок) для працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Ознайомитися з розмірами посадових окладів, які мають бути встановлені у штатних розписах з 1 вересня 2015 року згідно п. 2 постанови № 731, ви можете на с. 5.

Зверніть увагу: для вересневого підвищення КМУ самостійно розрахував розміри посадових окладів (тарифних ставок) для усієї сітки розрядів (з 1-го по 25-й тарифні розряди), чим полегшив роботу кадровикам і бухгалтерам. Для вересня можете сміливо орієнтуватися на ці цифри.

Нагадаємо: підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду вплине також на виплати, які розраховуються виходячи з його розміру. Ідеться про погодинну оплату праці працівників:

— усіх галузей економіки за проведення навчальних занять, визначену додатком 5 до постанови № 1298;

— які залучаються закладами, установами та організаціями для проведення консультацій, визначену п. 2.3 Умов № 308/519.

Також зауважимо: Закон № 704 доповнив Закон про Держбюджет-2015 новою ст. 33. Вона дозволяє органам влади здійснювати підвищення заробітної плати понад розміри, визначені згідно з рішеннями КМУ, за рахунок і в межах власних коштів з урахуванням прийнятих рішень станом на 1 вересня 2015 року і можливостей, наданих ст. 101 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Але кричати «Ура!» не слід. Згідно з усними роз’ясненнями фахівців, які брали участь у розробці законопроекту, тут ідеться про можливість органів місцевого самоврядування за рахунок своїх коштів і коштів міжбюджетних трансфертів виділяти додаткові кошти на виплату всіх складових зарплати, передбачених чинним законодавством. Доведеться чекати на офіційні роз’яснення…

Індексація

Заробітну плату працівників індексують у межах ПМ, установленого для працездатних осіб (абз. 2 п. 4 Порядку № 1078). Його величина змінилася (див. табл. 1 на с. 11). Тому можливу суму поточної індексації за вересень 2015 року визначайте з урахуванням нового розміру ПМ для працездатних осіб — 1378,00 грн.

Для бюджетників, праця яких оплачується на основі ЄТС, вересень 2015 року (місяць підвищення посадових окладів) стає базовим при обчисленні індексу споживчих цін. Детальніше на с. 16.

Лікарняні, декретні

Страховий стаж. Бухгалтер, який здійснює розрахунок лікарняних, знає, що від страхового стажу працівника залежить сума оплати днів тимчасової непрацездатності. Обчислюють такий страховий стаж у місяцях. І щоб відпрацьований працівником місяць увійшов до стажу як повний, ЄСВ з його доходу має бути сплачений у сумі не менше мінімального страхового внеску (далі — МСВ). Чому дорівнює МСВ? Сумі коштів, яку визначаєте розрахунково, помноживши МЗП на ставку ЄСВ, установлені законом на місяць, за який нарахована зарплата (дохід).

З 01.09.2015 р. розмір МСВ щодо звичайного працівника-бюджетника дорівнює:

1378,00 х 36,3 : 100 + 1378,00 х 3,6 : 100 = = 549,82 (грн.).

Лікарняні. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (уключаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) із розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази справляння ЄСВ (див. табл. 3 на с. 14).

Якщо за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності за даними Держреєстру* працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, суму лікарняних визначаєте виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру МЗП, установленого законом у місяці настання страхового випадку (див. табл. 2 на с. 12). Для того щоб виконати цю вимогу, необхідно фактичну середньоденну зарплату порівняти з показником середньоденної мінімальної зарплати. Як розрахувати цей показник? Розділити МЗП, установлену в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). У вересні — грудні 2015 року цей показник дорівнюватиме:

* Тут і далі — Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.

1378,00 : 30,44 = 45,27 (грн.).

Декретні. Сума допомоги по вагітності та пологах із розрахунку на місяць не повинна:

— перевищувати розмір максимальної величини бази справляння ЄСВ (див. табл. 3 на с. 14);

— бути нижчою ніж розмір МЗП, установлений на момент настання страхового випадку (див. табл. 2 на с. 12).

Якщо за останні 12 місяців перед настанням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за даними Держреєстру працівниця заробила собі страховий стаж менше 6 місяців, суму декретних визначаєте виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць:

— не вище за двократний розмір МЗП;

— не нижче за розмір МЗП.

Для того щоб виконати вимогу стосовно працівників зі страховим стажем менше 6 місяців, необхідно фактичну середньоденну зарплату порівняти з показниками середньоденної мінімальної зарплати та середньоденної подвійної мінімальної зарплати.

Середньоденну мінзарплату визначаємо, розділивши МЗП, установлену законом у місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Якщо страховий випадок настав у вересні — грудні 2015 року, цей показник дорівнюватиме:

1378,00 : 30,44 = 45,27 (грн.).

Середньоденну подвійну мінзарплату отримаємо, розділивши двократний розмір МЗП, установлений законом у місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). За страховим випадком, який настав у вересні — грудні 2015 року, отримаємо:

1378,00 х 2 : 30,44 = 90,54 (грн.).

А що робити, якщо розрахунки обмежень здійснені виходячи з МЗП у розмірі 1218,00 грн. і декретні (лікарняні) уже виплачені працівнику? Тут доведеться перерахувати та доплатити необхідну суму допомоги.

Якщо в розрахунковому періоді не було заробітку. У такій ситуації середньоденну зарплату розраховують шляхом ділення тарифної ставки (окладу) або її частини, установленої на день настання хвороби (декретної відпустки), на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Якщо ви розрахували суму лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) виходячи зі старої тарифної ставки (окладу), оскільки не знали розмір нової, суму лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) необхідно буде перерахувати та різницю доплатити працівнику.

Витрати на відпустку, відрядження, «військові» та іже з ними

У цьому розділі ми з вами поговоримо про виплати, які розраховують згідно з Порядком № 100. А точніше, про вимоги п. 10 цього Порядку.

При підвищенні тарифних ставок і посадових окладів в установі відповідно до актів законодавства, а також на підставі рішень, застережених у колективних договорах (угодах), цим пунктом передбачено проведення коригування виплат, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати, і нарахованих до такого підвищення на коефіцієнт їх підвищення.

Якщо тарифна ставка (оклад) працівника була підвищена у вересні 2015 року, то при розрахунку виплат, що обчислюються відповідно до Порядку № 100, наприклад, відпускних, компенсації за невикористану відпустку, оплати днів відрядження, часу виконання державних або громадських обов’язків (у тому числі і днів служби «солдатів установи», коли за ними відповідно до ст. 119 КЗпП зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток), необхідно пам’ятати про коефіцієнт підвищення.

Причому, якщо тарифна ставка (оклад) підвищена:

— у розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати, — коригують заробіток за проміжок часу до підвищення (абз. 1 п. 10 Порядку № 100). Виходячи з відкоригованої зарплати визначають середньоденний (годинний) заробіток. Наприклад, працівник іде у відпустку в жовтні 2015 року. Розрахунковим періодом є жовтень 2014 року — вересень 2015 року. З 01.09.2015 р. працівнику підвищили оклад. Оскільки підвищення окладу відбулося в розрахунковому періоді, потрібно відкоригувати заробіток за місяці до підвищення, тобто за жовтень 2014 року — серпень 2015 року і розрахувати відпускні виходячи з відкоригованого заробітку;

— у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, коригують середній заробіток за період із дня підвищення тарифної ставки (окладу) (абз. 2 п. 10 Порядку № 100). Припустимо, що працівник перебував у відпустці з 25.08.2015 р. по 17.09.2015 р. З 01.09.2015 р. йому підвищують оклад. Працівнику слід відкоригувати відпускні за період з 01.09.2015 р. по 17.09.2015 р.

Більш детально про коефіціенти коригування розповімо у наступному номері нашої газети.

Працівник звільнився

Працівник звільнився у вересні 2015 року до того, як до штатного розпису установи були внесені зміни (підвищені тарифні ставки (оклади)), і всі розрахунки з ним були здійснені виходячи зі старої тарифної ставки (окладу). У цьому випадку після затвердження змін до штатного розпису необхідно провести перерахунок для вже колишнього працівника та виплатити усі належні йому суми.

А якщо працівник у встановлений день не зміг прийти за своїми грошима? Не біда — відправте їх на депонент.

Не забувайте про спеціальну норму справляння ЄСВ із сум, нарахованих звільненим працівникам у місяцях, наступних за місяцем звільнення. Якщо такі виплати є виплатами:

— за відпрацьований час (наприклад, зарплата за фактично відпрацьовані дні, премії), то з них справляють ЄСВ за «зарплатними» ставками;

— за невідпрацьований час (наприклад, компенсація за невикористану відпустку, відпускні), то ЄСВ з них справляти не потрібно.

ЄСВ і ПДФО

ЄСВ. З 1 вересня збільшився розмір максимальної величини бази справляння ЄСВ. Він дорівнює 17 розмірам ПМ для працездатних осіб (див. табл. 3).

Таблиця 3

Також збільшився мінімальний ЄСВ. Пам’ятайте: якщо база справляння ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) стосовно основного працівника менше МЗП, роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ у частині нарахувань з МЗП. У зв’язку зі зростанням МЗП з 01.09.2015 р. стосовно працівників, у яких база справляння ЄСВ нижче 1378,00 грн., суму ЄСВ у частині нарахувань визначаєте, помноживши 1378,00 грн. на ставку ЄСВ у частині нарахувань.

Зауважимо, вимога щодо сплати ЄСВ з МЗП не працює:

— при нарахуванні ЄСВ за ставкою 8,41 % на дохід інваліда;

— при нарахуванні ЄСВ на дохід працівника-сумісника;

— при визначенні розміру ЄСВ у частині утримань із зарплати всіх працівників;

— якщо база нарахування ЄСВ стосовно працівника у звітному місяці дорівнює нулю, оскільки він протягом усього місяця перебував у відпустці для догляду за дитиною; перебував у відпустці без збереження заробітної плати; прогулював роботу; був непрацездатним, однак лікарняний оплаті не підлягає;

— у місяці прийняття/звільнення працівника, якщо такий місяць не був відпрацьований ним повністю.

ПДФО. Тут усе без змін. Річ у тім, що граничний розмір, до якого застосовують ставку 15 %, прив’язаний до розміру МЗП, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Цей показник не змінився та становить 1218,00 грн. Тому, як і раніше, ставку:

— 15 % застосовуйте до бази оподаткування доходу (його частини), сума якої за місяць не перевищує 12180,00 грн.;

— 20 % — до частини бази оподаткування, що перевищує зазначену величину.

Той же «коленкор» і з податковими соціальними пільгами (далі — ПСП). Розміри ПСП залежать від розміру ПМ для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року, а граничний розмір доходу, до якого застосовують ПСП, — від МЗП, установленої законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, у 2015 році розмір:

— «звичайної» ПСП дорівнює 609,00 грн.;

— «підвищеної» ПСП — 913,50 грн.;

— «максимальної» ПСП — 1218,00 грн.

За загальним правилом, у 2015 році претендувати на ПСП можуть платники податків, заробітна плата яких не перевищує 1710,00 грн. Виняток із цього правила передбачений Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI для платників податку, які мають право на ПСП на дітей. Для таких осіб граничний розмір зарплати, що дає право на застосування ПСП, визначається кратно кількості дітей (у 2015 році — 1218,00 грн. х кількість дітей віком до 18 років). А ось для другого з батьків, який має право на ПСП на дітей, граничний розмір зарплати, що дає право на її застосування, визначається в загальному порядку (тобто у 2015 році він дорівнює 1710,00 грн.).

Як бачите, зростання МЗП і ПМ вплине на багато показників. Урахувати ці зміни вам допоможе наша стаття.

Нормативні документи

Закон № 704 — Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 17.09.2015 р. № 704-VIII.

Закон про Держбюджет-2015 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Постанова № 482 — постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету» від 20.05.2009 р. № 482.

Постанова № 268 — постанова КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.

Постанова № 731 — постанова КМУ «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 16.09.2015 р. № 731.

Постанова № 1298 — постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.

Умови № 308/519 — Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці і МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.

Наказ № 77 — наказ Мінпраці «Про умови оплати праці працівників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.