(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 28/1
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
  • № 24/1
  • № 24
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/16
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Серпень , 2016/№ 29

Продовжуємо зближуватися з новим Законом про публічні закупівлі: відповіді на актуальні запитання

Нещодавно на сторінках нашої газети у матеріалі «Йдемо на зближення з новим Законом про публічні закупівлі: відповіді на актуальні запитання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 27) ми відповідали на запитання щодо застосування бюджетними установами Закону України «Про публічні закупівлі». У цьому матеріалі ми продовжимо відповідати на запитання наших читачів. Цього разу вони стосуються особливостей здійснення допорогових закупівель бюджетними установами.

Особа, відповідальна за проведення допорогових закупівель

Чи обов’язково установа повинна затверджувати Положення про відповідальну особу? Може, достатньо лише видати розпорядження про покладення на певну особу обов’язків щодо здійснення допорогових закупівель?

Положення про відповідальну особу по допорогових закупівлях затверджувати не обов’язково. Можна обмежитися розпорядженням про покладення на певну особу обов’язків щодо здійснення таких закупівель.

Разом з тим усе ж рекомендуємо прописати механізм здійснення таких закупівель (права та обов’язки особи) у Положенні, Порядку тощо щодо здійснення допорогових закупівель.

Чи можна в установі призначити двох осіб, відповідальних за проведення закупівель? Наприклад, одну — щодо допорогових закупівель, а другу — щодо понадпорогових? Якщо так не можна, то як правильно зробити?

Це питання правильно вирішити так:

— для організації та проведення допорогових торгів призначити відповідальну особу;

— для організації та проведення понадпорогових торгів утворити тендерний комітет або визначити уповноважену особу згідно з вимогами, передбаченими Законом № 922.

Яка відповідальність передбачена для особи, яку призначено відповідальною за проведення допорогових закупівель?

Законодавством у сфері публічних закупівель, а саме Законом № 922, не передбачено прямої відповідальності для осіб, відповідальних за допорогові закупівлі.

Замовник на свій розсуд може прописати у своєму внутрішньому документі відповідні положення щодо відповідальності такої особи. Наприклад, це може бути дисциплінарна відповідальність. У разі якщо в діях такої особи будуть наявні ознаки адміністративних правопорушень або кримінально караних діянь, то тоді можна вести мову про можливість адміністративної/кримінальної відповідальності, наприклад, за підроблення документів, отримання хабара тощо.

Чи може відділ освіти РДА залучати відповідальну особу для проведення допорогових закупівель за цивільно-правовим договором?

Так, замовник може залучити особу для проведення допорогових закупівель за цивільно-правовим договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону № 922, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі — ЕСЗ) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Проте обов’язок дотримання вищезазначених принципів законодавець прописав у Законі № 922 для замовника. Отже, залучена особа відповідатиме в межах відповідальності, передбаченої в умовах цивільно-правового договору.

Щодо організації допорогових закупівель

На початку 2016 року органом місцевого самоврядування було затверджено Положення про порядок придбання товарів в рамках пілотного проекту щодо впровадження ЕСЗ відповідно до розпорядження КМУ «Про реалізацію пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів» від 20.05.2015 р. № 501-р. Цим Положенням встановлено загальний порядок придбання товарів, очікувана вартість закупівлі яких не перевищує суми, визначені в ч. 1 ст. 2 Закону № 1197, в рамках пілотного проекту щодо впровадження системи електронних закупівель.

Чи необхідно у зв’язку з набранням чинності з 01.08.2016 р. Законом № 922 затверджувати нове Положення, керуючись при цьому Порядком № 35?

Дійсно, абз. 5 п. 2 розпорядження КМУ «Про реалізацію пілотного проекту щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів» від 20.05.2015 р. № 501-р передбачено, що реалізація пілотного проекту здійснюється до 31 грудня 2016 року. При цьому в п. 2 цього розпорядження зазначено, що реалізація пілотного проекту здійснюється:

— по-перше, тільки щодо впровадження процедури електронних закупівель товарів (без послуг і робіт);

— по-друге, містить посилання на Закон № 1197, який відповідно до розд. IX «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 922 втратить чинність з 01.08.2016 р.

Отже, радимо замовнику затвердити нове положення про допорогові закупівлі. При цьому таке положення не обов’язково має повністю узгоджуватися з Порядком № 35, оскільки цей документ не є нормативно-правовим актом, обов’язковим для застосування замовниками. Але оскільки алгоритм дій замовників і учасників при проведенні допорогових торгів прописаний в ЕСЗ з урахуванням зазначеного Порядку, то визначення процесуальних дій замовника в цій системі краще узгодити з цим документом.

Водночас зауважимо, що недотримання замовником Порядку № 35 не може вважатися порушенням.

Чи може замовник під час розроблення Положення про допорогові закупівлі сам визначити перелік товарів, робіт та послуг, на які не поширюється процедура допорогової закупівлі? Наприклад: продукти харчування для дошкільних навчальних закладів, послуги з водопостачання та водовідведення, вивіз твердих побутових відходів тощо?

Так, замовник може визначити перелік товарів, робіт та послуг, на які не поширюється процедура допорогової закупівлі.

Хто повинен розробити та затвердити для органу місцевого самоврядування Примірне положення про порядок придбання товарів через ЕСЗ для допорогових закупівель?

Чи може районна або обласна адміністрація встановити межу для допорогових закупівель нижчу за 50 тис. грн.?

Якщо встановлювати межу для допорогових закупівель від 3 тис. грн., то на яку статтю Закону № 922 робити посилання при розробці Положення про допорогові закупівлі?

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 280 органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

При цьому органам місцевого самоврядування виключно законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

З огляду на зазначене, орган місцевого самоврядування сам для себе розробляє Положення про порядок придбання товарів через ЕСЗ для допорогових закупівель.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону № 280 місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань.

Отже, районна чи обласна адміністрація може встановити межі для допорогових закупівель, зокрема й межу, яка нижча 50 тис. грн.

Водночас зауважимо, що нижньої межі для проведення допорогових закупівель в ЕСЗ Законом № 922 не передбачено. Разом з тим п. 6.4 Порядку № 35 зазначено: при визначенні умов закупівлі замовник має визначити, зокрема, такі параметри закупівлі, як очікувана вартість закупівлі, яка не може бути меншою ніж 3 тис. грн.

І хоча Порядок № 35 не є обов’язковим для виконання замовником, проте ЕСЗ побудована таким чином, що в разі, якщо замовник визначить очікувану вартість допорогової закупівлі меншу ніж 3 тис. грн., система не прийме оголошення для оприлюднення. Тож радимо замовникам ураховувати зазначене при затвердженні Положення про допорогові закупівлі.

Чи необхідно розпоряднику бюджетних коштів затверджувати власне Положення по допорогових закупівлях? Чи можна в ньому передбачити випадки, коли замовники можуть обійтися без електронних закупівель? Наприклад, визначити, що дія такого Положення не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі, зокрема, є:

1) товари та послуги, визначені ч. 3 ст. 2 Закону № 922;

2) виробництво, передача та постачання електричної енергії до електричних мереж;

3) виробництво, передача та постачання питної води;

4) послуги зв’язку Інтернет дротовими мережами;

5) послуги щодо підготування телепрограм і телемовлення.

Зазначимо, що обов’язку затверджувати Положення по допорогових закупівлях ані в Законі № 922, ані в Порядку № 35 немає. Проте ми радимо затвердити таке положення з метою регламентування порядку дій працівників замовника, які займаються такими закупівлями.

При цьому не радимо зазначати в такому Положенні, що його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари та послуги, визначені ч. 3 ст. 2 Закону № 922 (ср. 025069200). Причина — такі закупівлі замовники не планують ані в річному плані, ані в додатку до нього, їх не проводять в Prozorro, по них не звітують, оскільки на них не поширюється Закон № 922.

Що стосується інших закупівель товарів та послуг, зазначених у запитанні, то можна записати в такому Положенні, що його дія не поширюється на такі закупівлі.

У Законі № 922 визначено, що замовник може використовувати ЕСЗ при допорогових закупівлях. Чи правомірна вимога депутатів районної у місті ради щодо обов’язковості застосування ЕСЗ головними розпорядниками коштів районного у місті бюджету? Адже ані в Законі № 922, ані в Порядку № 35 такої вимоги немає.

Дійсно, Закон № 922 не містить вимоги щодо обов’язку для замовника проводити допорогові закупівлі через ЕСЗ, а положення Порядку № 35 не мають обов’язкового характеру для замовників.

Поряд з цим, якщо вимога депутатів районної у місті ради щодо обов’язковості застосування ЕСЗ головними розпорядниками коштів районного у місті бюджету оформлена у формі відповідного рішення для підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, є підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними органам місцевого самоврядування, то таке рішення є обов’язковим для виконання, поки воно не скасовано чи не визнано недійсним.

Особливості проведення допорогових закупівель

Які документи необхідні від учасника під час проведення допорогових закупівель? Які вимоги до кваліфікації учасника? Чи необхідно вимагати статути, довідки ЄДРПОУ, платника ПДВ, банку, протоколи, накази тощо, які потрібні при понадпорогових закупівлях?

Закон № 922 таких вимог не встановлює.

При цьому, як передбачено п. 6.3 Порядку № 35, під час оголошення закупівлі замовник розміщує в ЕСЗ інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.

Отже, замовник самостійно встановлює кваліфікаційні вимоги до учасника та визначає, які документи має надати учасник для підтвердження своєї відповідності таким кваліфікаційним вимогам. Те ж саме стосується й інших документів — замовник сам вирішує, які документи вимагати від учасника (зокрема, статути, довідки ЄДРПОУ, платника ПДВ, банку, протоколи, накази тощо).

На початку 2016 року установою було укладено прямий договір на закупівлю паливно-мастильних матеріалів (ПММ) на суму 199 тис. грн. Але після 01.08.2016 р. нам додатково виділять ще асигнування на закупівлю ПММ у розмірі 100 тис. грн. Отже, загальна річна сума на закупівлю ПММ буде складати 300 тис. грн.

Як нам провести закупівлю на ці додаткові 100 тис. грн.: за однією з процедур, передбачених Законом № 922, чи як допорогову?

Така закупівля з очікуваною вартістю 100 тис грн. розглядається як нова. А отже, замовнику необхідно орієнтуватися на вартісні межі, встановлені ч. 1 ст. 2 Закону № 922. Оскільки цей Закон застосовується починаючи від 200 тис. грн. для товарів та послуг, то для замовника це буде допорогова закупівля.

Зауважимо також, що у замовника мають бути документальні підтвердження того, що потреба в такій закупівлі на суму 100 тис. грн. виникла пізніше, а на момент укладання першого договору на 199 тис. грн. її не було. Інакше контролюючий орган може підняти питання про уникнення застосування Закону № 922 (непроведення закупівлі на всю існуючу потребу виходячи з очікуваної річної вартості такого предмета закупівлі).

У цій ситуації нагадаємо замовнику: відповідно до ч. 1 ст. 48 БКУ розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. При цьому згідно з ч. 3 ст. 48 БКУ розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.

Чи потрібно використовувати систему Prozorro, якщо за одним договором здійснюється закупівля різного пожежно-технічного обладнання (бойовки, рукава, каски тощо) на загальну суму 200 тис. грн.? Як правильно оголосити закупівлю: розбити все на лоти чи на різні предмети закупівлі?

Якщо це різне пожежно-технічне обладнання не є одним предметом закупівлі у розумінні Закону № 922 і Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454, то замовник за власним бажанням може або провести таку закупівлю через ЕСЗ Prozorro, або ж укласти прямий договір без застосування системи.

Що стосується розбиття на лоти або проведення торгів за різними предметами закупівлі — це право замовника.

У сільській раді розроблено та проведено експертну оцінку кошторисної частини чотирьох проектів реконструкції вуличного електроосвітлення, вартість яких становить 250006 грн., 144347 грн., 209788 грн. та 99077 грн. відповідно. Договір з підрядною організацією укладено 01.06.2016 р.

Чи потрібно проводити ці проекти через Prozorro?

Відразу зауважимо, що спочатку проводять процедуру закупівлі через Prozorro, а потім укладають договір. Оскільки сільською радою вже укладено договір з підрядною організацією 01.06.2016 р., то торги у цьому випадку вже не проводять.

Поряд з цим візьміть до уваги: оскільки договір укладено без застосування ЕСЗ, а вартість предмета закупівлі перевищує 50 тис. грн., то замовнику варто було оприлюднити на Prozorro звіт про укладені договори, форма якого затверджена наказом № 490.

Чи потрібно реєструватись в системі Prozorro, якщо установа зареєстрована на e-tender і нею укладено договір з ТОВ «Е-тендер»?

Чи всі документи оформлюються тільки в електронному форматі при закупівлях? Які документи треба зберігати (роздруковувати) замовнику в паперовому вигляді після проведення допорогової електронної закупівлі?

Ні, реєструватись у системі Prozorro не потрібно. Замовник для проведення електронних закупівель реєструється на електронному майданчику. Вся інформація щодо закупівлі відображається як на цьому майданчику, так і на Prozorro.

Законодавством, яке було б обов’язковим для виконання замовником, не передбачено, які документи в паперовому варіанті треба зберігати (роздруковувати) замовнику після проведення допорогової електронної закупівлі. Вважаємо, замовнику правильно мати паперовий варіант тих документів по допороговій електронній закупівлі, які містять рішення або відповідальної особи, або комісії тощо, що проводять такі закупівлі, зокрема щодо затвердження документації для торгів, розгляду пропозицій учасників, вибору переможця.

Поряд з цим у п. 15 Порядку № 35 передбачено, що усі документи, відомості, інформація, пов’язані з організацією та проведенням закупівель за цим Порядком, зберігаються Адміністратором (тобто ДП «Зовнішторгвидав України») з урахуванням таких вимог:
— документи, відомості, інформація мають зберігатися на електронних носіях інформації у такій формі, яка дає змогу перевірити їхню цілісність на цих носіях;

— інформація, що міститься в документах, має бути доступною для її подальшого використання;

— має бути забезпечена можливість відновлення документа в тому форматі, в якому він був створений в ЕСЗ.

Які документи потрібно оформляти та оприлюднювати в Prozorro для того, щоб правильно завершити допорогову закупівлю? Яку документацію оформлювати при проведенні допорогових закупівель?

Закон № 922 не регламентує процедуру проведення допорогових закупівель.

Як передбачено у п. 5 Порядку № 35, допорогова закупівля передбачає такі етапи:

1. Оголошення закупівлі.

2. Період уточнень.

3. Подання пропозицій.

4. Аукціон.

5. Кваліфікація, визначення переможця та завершення закупівлі.

Водночас алгоритм проведення допорогової закупівлі у Prozorro наведено в додатку 1 до зазначеного Порядку.

Разом з тим, як передбачено Порядком № 35, у разі, якщо пропозиція учасника відповідає умовам закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем і публікує в системі скан-копію документа з відповідним рішенням.

Наступним етапом є підписання договору. За результатами проведення закупівлі замовник та переможець підписують договір поза системою не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення зазначеного рішення. При цьому договір має бути підписаний на суму, що не перевищує ціну останньої пропозиції, поданої переможцем в аукціоні.

Замовник розміщує договір у системі протягом двох робочих днів з дня його укладання, де він перебуває у вільному доступі для перегляду користувачами. Але майте на увазі: замовник зобов’язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Такі вимоги визначені в п. 9.5 Порядку № 35.

Чи встановлена гранична сума закупівель без проведення тендера для закупівлі поштових послуг в Укрпошти?

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону № 922, цей Закон застосовується:

— до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.;

— до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.

Отже, вартісні межі проведення публічних закупівель без проведення тендера встановлені Законом № 922.

При цьому ч. 5 ст. 2 цього Закону передбачено, що особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, установлюються окремими законами, зокрема для таких товарів, робіт і послуг, як послуги поштового зв’язку, поштові марки та марковані конверти.

Особливості здійснення закупівлі поштових послуг установлено Законом України «Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів» від 21.06.2012 р. № 4997-VI. Але поки що до нього не внесено зміни щодо узгодження із Законом № 922.

Який пакет документів потрібен для оголошення переможця при проведенні допорогових закупівель?

Якщо пропозиція учасника торгів, який запропонував найнижчу ціну за результатами аукціону, у випадку участі декількох учасників (або пропозиція одного учасника у випадку участі в тендері тільки цього одного учасника) відповідає умовам (вимогам) закупівлі, які оголосив замовник, то замовник визначає такого учасника переможцем і оприлюднює в ЕСЗ через електронний майданчик скан-копію документа з відповідним рішенням про визначення переможця допорогової закупівлі.

Учасник став переможцем торгів, зменшивши суму закупівлі менше ніж на крок аукціону. Але при аналізі наданих ним пропозицій ми з’ясували, що вони не відповідають вимогам замовника за двома пунктами. Чи маємо ми підстави для відхилення цього учасника?

Якщо пропозиція учасника не відповідає вимогам замовника, її відхиляють.

Зверніть увагу: при понадпорогових торгах за Законом № 922 учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну / наведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни / наведеної ціни. Розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях зазначають в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів.

Разом з тим у допорогових торгах, як зазначено в Порядку № 35, при визначенні умов закупівлі замовник має визначити такий параметр закупівлі, зокрема, як крок аукціону, який зазначається у гривнях і вираховується як відсоткове відношення до очікуваної вартості закупівлі, та має знаходитись у діапазоні від 0,5 до 3 % від очікуваної вартості закупівлі. У ході аукціону учасникам надається можливість подавати свої цінові пропозиції відповідно до встановлених правил роботи ЕСЗ. Учасник може протягом одного раунду аукціону один раз понизити ціну / наведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни / наведеної ціни.

Як бачимо, як у допорогових, так і в надпорогових електронних закупівлях учасник в ході аукціону може понизити ціну своєї пропозиції не менше ніж на крок аукціону, визначений замовником.

Установа подала оголошення про проведення закупівлі. Але з трьох лотів аукціон відбувся лише за двома. Як бути з такою закупівлею?

У такому випадку замовник визнає переможців (або переможця), якщо пропозиція відповідатиме усім умовам закупівлі, лише за двома із трьох оголошених лотів. При цьому договір укладають за результатами закупівлі та зазначають предмет закупівлі за двома із трьох лотів.

Чи можна укласти додаткову угоду до договору, укладеного за результатами допорогової електронної закупівлі, на суму економії, що виникла в ході перебігу аукціону, збільшивши обсяг закупленого товару?

Так, у такому випадку можна укласти додаткову угоду.

Установа проводить допорогові закупівлі. Чи потрібно для таких закупівель оприлюднювати тендерну документацію?

Під час оголошення закупівлі замовник розміщує в ЕСЗ інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.

Отже, замовник може оформити таку інформацію у формі документа, назвавши його тендерною чи закупівельною документацією або вимогами до закупівлі тощо.

Які подальші кроки замовника, якщо допорогова закупівля не відбулась у зв’язку з відсутністю пропозицій?

Скасувати допорогову електронну закупівлю може виключно замовник із зазначенням аргументованих підстав прийняття такого рішення. При цьому, якщо в момент закінчення прийому пропозицій жоден учасник не зареєстрував пропозицію, система автоматично присвоює такій закупівлі статус «Закупівля не відбулася».

Чи може замовник відмовитися від оголошення допорогової закупівлі? Як це правильно зробити?

Так, може шляхом скасування закупівлі із зазначенням в ЕСЗ аргументованих підстав прийняття такого рішення.

Чи можна дискваліфікувати учасника в допорогових закупівлях лише за те, що він один відгукнувся на пропозицію (немає конкуренції), а його ціна більша за запропонований крок зменшення ціни (наприклад, ціна закупівлі — 6000 грн., крок зниження — 1 %, ціна учасника — 5985 грн.)?

Якщо в допорогових закупівлях в ЕСЗ зареєстрований один учасник, то система автоматично переходить до процесу «Оцінка», а закупівлі присвоює статус «Кваліфікація». Замовник розглядає пропозицію учасника та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним замовником в оголошенні та документації. У разі дискваліфікації учасника замовник публікує в системі скан-копію документа з відповідним аргументованим рішенням.

Як передбачає Порядок № 35, виключними підставами дискваліфікації є такі:

— пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі;

— учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.

Зазначимо, що Порядок № 35 є наказом ДП «Зовнішторгвидав України» як адміністратора ЕСЗ. Цей Порядок не був зареєстрований у Мін’юсті, оскільки такі документи у ньому не реєструють.

Тому можна дійти висновку, що Порядок № 35 є локальним нормативним актом, який діє в межах ДП «Зовнішторгвидав України». Дійсно, замовники керуються Порядком № 35 при здійсненні допорогових закупівель, оскільки механізм роботи в ЕСЗ реалізовано згідно із вимогами зазначеного Порядку. Разом з тим недотримання замовниками вимог Порядку № 35 не може бути підставою для притягнення його працівників до відповідальності.

Що робити, якщо закупівля була оголошена на один і той же товар на суму 3400 грн. два рази підряд і двічі було присвоєно статус «Закупівля не відбулась»?

Якщо є потреба в закупівлі товару, то замовник може ще раз оголосити таку закупівлю. Але є й інший варіант — укласти прямий договір на таку закупівлю.

У такій ситуації все залежить від того, як механізм допорогових закупівель прописано в локальних нормативних актах замовника (положення, порядок тощо).

Установа передплачує періодичні видання на суму 20 тис. грн. через місцеве відділення Укрпошти. Чи потрібно таку операцію проводити через Prozorro?

Закон № 922 не містить обов’язку для замовника проводити допорогові закупівлі через Prozorro.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 922 під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати ЕСЗ з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання ЕСЗ за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі ЕСЗ відповідно до ст. 10 цього Закону.

Як проводити допорогові закупівлі на послуги стаціонарного зв’язку, якщо в місті такі послуги надає тільки Укртелеком?

У такому випадку слід розглянути питання про укладення прямого договору.

Скільки разів можна оголошувати закупівлю, якщо попередня закупівля не відбулася у зв’язку з відсутністю учасників?

Зазначене питання не врегульовано в Законі № 922. Тож за потреби замовник може повторно оголосити такі закупівлі в Prozorro. Разом з тим радимо замовнику прописати відповідний механізм у локальних нормативних актах замовника щодо здійснення допорогових закупівель (положення, порядок тощо).

Чи можна збільшити кількість обсягу закупівлі (дозамовити товар), якщо вже визначено переможця?

При здійсненні допорогових закупівель замовник може діяти таким чином. Але майте на увазі: в цілому річна вартість такого предмета закупівлі не повинна перевищувати вартісні межі застосування Закону № 922, оскільки замовника можуть звинуватити в уникненні проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону № 922.

Після завершення допорогової процедури закупівлі (підписано договір, поставлено продукцію) кількість придбаного товару виявилась недостатньою. Що робити у цьому випадку: оголошувати нову допорогову закупівлю на необхідний товар чи заключити додаткову угоду на збільшення обсягів предмета закупівлі?

Можна оголосити нову допорогову закупівлю, а можна й укласти прямий договір.

Як правильно визначити переможця? Яким вимогам він повинен відповідати та де такі вимоги має прописати замовник?

Переможець у допороговій електронній закупівлі — це учасник, що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі.

Під час оголошення торгів в ЕСЗ замовник передбачає в документації умови щодо закупівлі та учасника, яким він має відповідати. Під час перевірки замовником пропозиції учасника на етапі кваліфікації замовник аналізує, чи відповідає цей учасник усім оголошеним вимогам замовника.

Зауважте: замовник може вимагати на етапі кваліфікації від учасника копії документів у паперовому вигляді, що були надані ним попередньо в електронному вигляді.

Оголошена допорогова закупівля на суму 10 тис. грн. Пропозицію надав тільки 1 учасник.

Чи не буде порушенням, якщо відразу укласти прямий договір з таким учасником?

Ні, порушення в такому разі не буде. Але якщо в замовника немає форс-мажору, то радимо вам все ж таки завершити таку закупівлю за Порядком № 35, аби потiм не відстоювати свою правоту.

Особливості оприлюднення звіту про укладені договори

Розкажіть про порядок розміщення (оприлюднення) на сайті Prozorro звітів про укладені договори без проведення торгів?

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону № 922, в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання ЕСЗ за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в ЕСЗ відповідно до ст. 10 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, установленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про укладені договори (протягом одного календарного дня з дня укладення договору).

Наказом № 490 затверджено форму звіту про укладені договори. Форма звіту містить обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в ЕСЗ через електронний майданчик. Після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою звіту, на неї накладається електронний цифровий підпис. Детальніше порядок заповнення такого звіту розписано в інструкції для замовників, з яким можна ознайомитися на електронному майданчику.

Які звіти необхідно складати по допорогових та понадпорогових закупівлях?

По допорогових електронних закупівлях замовник складає звіт про укладені договори, якщо не закуповує через ЕСЗ.

Що стосується понадпорогових електронних торгів, то ЕСЗ сама формує звіт про результати проведення процедури закупівлі. При цьому по понадпорогових закупівлях замовник оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.

Форми зазначених документів затверджені наказом № 490. Вимоги до строків оприлюднення передбачені ч. 1 ст. 10 Закону № 922.

Нормативні документи

БКУБюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 20.04.2014 р. № 1197-VII.

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII.

Закон № 280 — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Порядок № 35Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35.

Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.

публічні закупівлі додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті