Почнемо з того, що комунальне підприємство — це самостійний господарюючий статутний об’єкт, що може здійснювати виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Діяльність комунальних підприємств регулюється Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ), зокрема ст. 24, 62 — 71, 78 та іншими нормативно-правовими актами, якими унормовано питання роботи госпрозрахункових підприємств.
Статтею 65 ГКУ передбачено, що:
— управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів (п. 1);
— власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (п. 2);
— для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи (п. 3).
Отже, рішення про призначення керівника підприємства приймається в порядку, визначеному його установчими документами (статутом, положенням).
Але при цьому слід звернути увагу на п.п. 10 п. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР, в якому зазначено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Таким чином, у цьому випадку саме керівник комунального підприємства і сільський, селищний, міський голова як уповноважена особа власника виступають сторонами трудового договору (контракту).
Посада керівника підприємства передбачається у штаті такого підприємства.
Запис до трудової книжки вноситься кадровою службою підприємства на підставі наказу про призначення директора на посаду. Такий запис працівник кадрової служби робить не пізніше тижневого строку після видання наказу.
Ці питання врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.
Засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання регулюються Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Відповідно до ст. 4 цього Закону джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.
Кошти ж місцевих бюджетів можуть спрямовуватися на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, тобто бюджетних установ.
Отже, кошти бюджету об’єднаної територіальної громади не можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати керівнику комунального підприємства.
Відповідно до норм Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) з місцевих бюджетів, у тому числі бюджету об’єднаної територіальної громади, можуть виділятися кошти комунальному підприємству на фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект та інші заходи, які сприятимуть активізації роботи підприємства та покращення його фінансового стану, зокрема:
— на поповнення статутного капіталу комунального підприємства ( ст. 71 БКУ). Такі видатки відображаються за КТКВК 180409 «Внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні капітали суб’єктів підприємницької діяльності» та КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», оскільки за рахунок таких коштів можуть здійснюватися лише капітальні видатки;
— на надання фінансової допомоги в рамках реалізації програм, затверджених відповідною місцевою радою ( ст. 91 БКУ). У цих випадках видатки відображаються з урахуванням галузевої ознаки та основних груп видатків, визначених бюджетною класифікацією, затвердженою наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11. Наприклад, за КТКВК 100103 «Дотація житлово-комунальному господарству», 100201 «Теплові мережі», 100202 «Водопровідно-каналізаційне господарство» тощо. Якщо це поточні видатки, то застосовується КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», якщо капітальні видатки — КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».
