(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 30
  • № 29
  • № 28/1
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/16
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Серпень , 2016/№ 31

Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель

Лист від 02.08.2016 р. № 3302-06/24156-06

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні скарги та звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо можливих порушень під час здійснення закупівель повідомляє.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо оскарження

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону органом оскарження є Антимонопольний комітет України.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі — суб’єкт оскарження) — фізична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.

Так, відповідно до статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Скарга суб’єкта оскарження подається до органу оскарження з урахуванням вимог щодо її змісту та строків, передбачених частинами першою та другою статті 18 Закону.

Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику.

При цьому частиною четвертої статті 18 Закону передбачено, що орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі.

Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку.

Таким чином, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернення до органу оскарження або суду.

Щодо вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель

Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено наказом державного підприємства «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35 (далі — Порядок).

Порядок застосовується у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону (пункт 1.1 Порядку).

Разом з тим пунктом 13 Порядку визначено, що усі спори між учасником допорогової закупівлі та замовником, що виникли при проведенні допорогової закупівлі, вирішуються згідно з положеннями, наведеними у Порядку, або згідно з діючим законодавством України. При цьому пунктом 14 Порядку визначено порядок усунення порушень в процесі проведення допорогової закупівлі.

Водночас, оскільки Порядком встановлено, що під час здійснення закупівель замовники повинні дотримуватися таких принципів, як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням, суб’єкти, які вважають, що замовником не дотримуються указані принципи, можуть застосовувати механізми громадського контролю, користуючись правами, передбаченими законами України «Про громадські об’єднання», «Про звернення громадян», «Про інформацію» тощо.

У свою чергу, відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України, виходячи зі змісту норм якого управління бюджетними коштами передбачає сукупність дій учасника бюджетного процесу, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

При виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають дотримуватись принципу ефективності та результативності, тобто прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує, зокрема, цільове та ефективне використання бюджетних коштів.

Статтею 113 Бюджетного кодексу України встановлено, що до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудиту).

Щодо здійснення контролю та моніторингу закупівель

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

При цьому згідно із абзацом другим частини четвертої статті 7 Закону моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, у тому числі щодо допорогових закупівель, здійснення контролю у сфері публічних закупівель, а також проведення моніторингу закупівель.

Директор Департаменту регулювання державних закупівель О. Стародубцев

Коментар фахівця

Мінекономрозвитку роз’яснює нюанси оскарження закупівель

З 1 серпня цього року вся держзакупівельна спільнота перейшла на електронні рейки у проведенні закупівель. Разом з тим при застосуванні Закону України «Про здійснення публічних закупівель» від 25.12.2016 р. № 922-VIII (далі — Закон № 922) у замовників виникають чисельні запитання. На окремі з них Уповноважений орган з питань публічних закупівель — Мінекономрозвитку надав відповіді у листі, що коментується.

Так, Мінекономрозвитку розглянуло такі актуальні питання:

1) щодо оскарження публічних (післяпорогових) закупівель;

2) щодо оскарження проведення допорогових закупівель;

3) щодо здійснення контролю та моніторингу закупівель.

Далі звернемо увагу на певні моменти проаналізованих Мінекономрозвитку питань та нюанси, які залишилися поза увагою Уповноваженого органу в цьому листі.

Щодо оскарження публічних (післяпорогових) закупівель

Як передбачено п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, органом оскарження є Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ).

Для розгляду скарг в понадпорогових торгах АМКУ утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія). Зазначимо, що рішення Колегії приймаються від імені АМКУ.

Звертаємо увагу, що розпорядженням АМКУ від 05.04.2015 р. № 6-рп створено Постійно діючу адміністративну колегію АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Слід зазначити, що член Колегії, який є пов’язаною особою із суб’єктом оскарження або замовником, не може брати участі в розгляді та прийнятті рішень щодо скарги і має бути замінений на час розгляду і прийняття рішення щодо скарги іншим державним уповноваженим АМКУ, якого визначає Голова АМКУ.

Нагадаємо, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначено постановою КМУ від 23.03.2016 р. № 291 та складає:

— у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг — 5 тис. грн.;

— у разі оскарження процедури закупівлі робіт — 15 тис. грн.

Кошти за подання скарги зараховують на відповідні рахунки, які відкрито в органах Державної казначейської служби України (далі — ДКСУ), для зарахування надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 24061800 за місцем знаходження платника податків.

При цьому на офіційному сайті АМКУ в рубриці «Діяльність у сфері публічних закупівель» розміщено перелік рахунків ДКСУ, відкритих за балансовим рахунком 3111 та кодом класифікації доходів бюджету 24061800. Із зазначеною інформацією можна ознайомитися в мережі Інтернет за адресою: http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=113100&schema=main

Порядок оскарження процедур закупівель визначений у ст. 18 Закону № 922.

Відповідно до ст. 1 цього Закону суб’єкт оскарження — це фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

При цьому в публічних закупівлях скаргу до органу оскарження подають у формі електронного документа через електронну систему закупівель «Прозорро» (далі — ЕСЗ).

Скарга, розміщена суб’єктом оскарження в ЕСЗ, у день розміщення автоматично оприлюднюється на веб-порталі Мінекономрозвитку: https://prozorro.gov.ua/

Зауважте, що до скарги додають документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf-файла), які підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.

Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами ЕСЗ автоматично надсилає до органу оскарження та замовнику.

При цьому орган оскарження має розмістити в ЕСЗ рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги. Водночас ЕСЗ автоматично оприлюднює рішення, прийняті органом оскарження, на веб-порталі: https://prozorro.gov.ua/, та розсилає повідомлення суб’єкту оскарження і замовнику.

Зверніть увагу: на відміну від оскарження державних закупівель, коли на сайті АМКУ можна було знайти за пошуком скарги та рішення за результатами їх розгляду, нині в публічних закупівлях немає такої функції. Натомість для того, щоб ознайомитися з тією чи іншою скаргою, проаналізувати практику розгляду скарг АМКУ, потрібно відкривати всі закупівлі та дивитися, чи не оскаржена будь-яка з них.

Наприклад, нині подано скаргу на закупівлю послуг з абонентського обслуговування споживачів ПАТ «АК «Київводоканал» — мешканців багатоповерхових будинків. При цьому ЕСЗ заблоковано проведення закупівлі в системі. Рішення за скаргою поки що немає. Бажаючі можуть ознайомитися зі скаргою за адресою: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-06-13-000479-b/

Як раніше, так і нині в публічних закупівлях спори щодо укладених договорів розглядаються в судовому порядку.

З огляду на це, у листі, що коментується, Мінекономрозвитку звернуло увагу на те, що особа, чиє право та законний інтерес в публічних післяпорогових закупівлях порушені діями або бездіяльністю замовника, може звернуся за захистом до АМКУ або ж до суду.

Щодо оскарження проведення допорогових закупівель

Що стосується другого питання, висвітленого у листі, що коментується, Мінекономрозвитку зробив переважно посилання на норми Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, але без відповідних висновків за результатами аналізу питання.

Тож варто звернути увагу замовників на те, що органи державного фінансового контролю в Україні — Державна аудиторська служба України та її підрозділи (далі — ДАСУ), мають право проводити не лише такий контрольний захід, як перевірка державних закупівель, коли контролем охоплюють лише понадпорогові держзакупівлі (відповідно до постанови КМУ від 01.08.2013 р. № 631, в яку поки що не внесено зміни), а й державний фінансовий аудит та інспектування (ревізію), коли контролюють законність витрачання коштів і щодо інших закупівель. Отже, дієвим захистом для учасників при допорогових закупівлях може бути звернення до ДАСУ.

Разом з тим зауважте: наказ ДП «Зовнішторгвидав України» «Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель» вiд 13.04.2016 р. № 35 (далі — наказ № 35) не є нормативно-правовим актом, обов’язковим для застосування замовниками. Наказ № 35 — це локальний акт зазначеного держпідприємства, який поширюється на працівників цього підприємства. До того ж недотримання замовником вимог цього наказу не може вважатися порушенням.

Водночас не забувайте про те, що згідно із Законом № 922 при проведенні допорогових закупівель замовник має дотримуватися принципів публічних закупівель, що закріплені в цьому Законі. Так, одним із таких принципів є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.

Разом з тим у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання ЕСЗ за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 922, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в ЕСЗ відповідно до ст. 10 цього Закону. Строк для оприлюднення такого звіту згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 922 становить один календарний день з дня укладення договору. Форма звіту про укладені договори затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 р. № 490.

Також варто нагадати про те, що нині маємо оновлену ст. 16414 «Порушення законодавства про закупівлі Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 16414 цього Кодексу одним із правопорушень, зокрема, є неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства.

Зазначимо, що згідно з п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550 (нагадаємо, що ДАСУ є правонаступником Держфінінспекції України), за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, притягнення до відповідальності винних у допущенні порушень працівників об’єктів контролю.

Тож вчинення службовими (посадовими), уповноваженими особами замовника зазначених правопорушень при допорогових торгах може мати наслідки притягнення до адміністративної відповідальності таких працівників замовника.

Щодо здійснення контролю та моніторингу закупівель

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 922 моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях (ДАСУ).

При цьому відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43 (далі — Положення), ДАСУ відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення:

— державного фінансового аудиту;

— перевірки державних закупівель;

— інспектування (ревізії);

— моніторингу закупівель;

— контролю за станом внутрішнього аудиту.

Зазначимо, що на сьогодні порядок проведення моніторингу не визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (тобто Мінфіном). З огляду на це, нині відсутні підстави для проведення моніторингу закупівель ДАСУ.

Попри це зверніть увагу на те, що відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII органу державного фінансового контролю надано право одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб — підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

У свою чергу, згідно з п.п. 2 п. 6 Положення ДАСУ для виконання покладених на неї завдань має право отримувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, фізичних осіб — підприємців, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань, у тому числі відомості, необхідні для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ.

Таким чином, ДАСУ для виконання покладених на неї завдань може звертатися, в тому числі й до замовників, для отримання документів та матеріалів.

Ярослава ДУБРОВА,консультант з питань публічних закупівель

державні закупівлі додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті