(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 30
  • № 29
  • № 28/1
  • № 28
  • № 27
  • № 26
  • № 25
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/16
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Серпень , 2016/№ 31

Місцева пожежна охорона

На прохання наших читачів ми вирішили висвітлити тему відкриття підрозділу місцевої пожежної охорони. Як правильно створити такий підрозділ? Скільки осіб має входити до складу пожежної команди? Чим керуватися при виплаті заробітної плати працівникам? Чи можна фінансувати місцеву пожежну охорону як за кошти місцевого бюджету, так і за добровільні внески громадян? На ці та інші запитання ви знайдете відповіді в цій статті.

Засади функціонування

Загальнодержавний аналіз стану протипожежної безпеки свідчить про те, що значна кількість пожеж припадає на сільську місцевість. При цьому стан протипожежного захисту об’єктів та населених пунктів у сільській місцевості ускладнюється значною відстанню від підрозділу державної пожежно-рятувальної частини до найбільш віддалених населених пунктів та станом сільських доріг.

З метою посилення протипожежного захисту сільських та селищних населених пунктів у сільській місцевості створюються підрозділи місцевої пожежної охорони.

Право місцевих органів самоврядування створювати підрозділи місцевої пожежної охорони випливає із ст. 26 Закону № 280.

Питання створення місцевих пожежно-рятувальних підрозділів регламентовано ст. 62 Кодексу цивільного захисту.

Так, у селах, селищах, де немає пожежно-рятувальних підрозділів, сільські та селищні ради за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, утворюють пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення місцевої пожежної охорони.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Зокрема, іншими джерелами можуть бути добровільні внески мешканців, які проживають на території, де буде забезпечувати протипожежний нагляд місцева пожежна охорона.

У разі якщо в населеному пункті, розташованому на відповідній території та з’єднаному з іншими населеними пунктами під’їзними шляхами загального користування, утворено пожежно-рятувальний підрозділ для забезпечення місцевої пожежної охорони, який здатний виконувати завдання за призначенням на території населених пунктів, де немає таких підрозділів, у відповідних місцевих бюджетах можуть передбачатися видатки на матеріально-технічне забезпечення таких підрозділів.

Порядок забезпечення місцевої пожежної охорони, права та обов’язки працівників пожежно-рятувальних підрозділів визначаються положенням про місцеву пожежну охорону, яке затверджується органом, що її утворив, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Раніше існувала типова форма такого положення — Положення № 202.

Але 15.01.2016 р. це Положення втратило чинність, тож тепер кожен орган місцевого самоврядування сам вирішує, як буде виглядати їхнє положення про місцеву пожежну охорону.

Наведемо умовний приклад такого положення.

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням N-ської

сільської ради

від 16 червня 2016 року № 26-2/VII

Голова N-ської

сільської ради

Кошовий О. Б. Кошовий


ПОЛОЖЕННЯ ПРО МІСЦЕВУ ПОЖЕЖНУ КОМАНДУ МІСЦЕВОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ
N
-ської СІЛЬСЬКОЇ РАДИ


Правове підґрунтя

1. У своїй діяльності Місцева пожежна команда N-ської сільської ради (далі — МПК) керується Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI, іншими законами України, постановами Кабінету Міністрів України, указами і розпорядженнями Президента України та цим Положенням.

1.1. Засновником МПК є N-ська сільська рада.

1.2. МПК підзвітна та підконтрольна N-ській сільській раді.

1.3. Підготовка та внесення в установленому порядку на розгляд N-ської сільської ради пропозицій народних депутатів щодо утворення, реорганізації або ліквідації МПК здійснюються за погодженням з МНС України в N-ській області.

1.4. МПК є юридичною особою, має свій самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки та печатку із зображенням своєї назви.


Мета

2. МПК створено з метою реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення захисту населення і території, матеріальних і культурних цінностей та навколишнього середовища від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час і в особливий період.

Крім того, метою створення МПК є захист життя і здоров’я громадян, приватної власності, колективних та державних цінностей від пожеж, аварій, катастроф, стихійного лиха, підтримання належного рівня пожежної безпеки та запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного, природного характеру, пов’язаним із реагуванням на інші надзвичайні ситуації, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і території від їх негативного впливу.


Завдання МПК

3. МПК у межах своєї компетенції вирішує завдання мобілізаційної підготовки:

— запобігання пожежам і нещасним випадкам на них, захист населення і території села N від їх негативного впливу;

— гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

— вирішення окремих завдань мобілізаційної підготовки;

— розроблення і здійснення заходів запобігання пожежам, аваріям, катастрофам та нещасним випадкам на них;

— ведення роз’яснювальної роботи серед населення по дотриманню правил пожежної безпеки, правил поведінки на воді, правил поведінки при аваріях тощо;

— контроль за дотриманням та виконанням керівниками об’єктів (власниками) та громадянами вимог правил пожежної безпеки, окремих розпоряджень, приписів органів державного пожежного нагляду;

— забезпечення постійної готовності сил і засобів для гасіння пожеж та ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха.


Функції МПК

4. МПК відповідно до покладених на неї завдань:

— проводить невідкладні роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та життєзабезпечення постраждалого населення;

— бере участь у вирішенні питань організації пожежно-рятувальної служби;

— здійснює нагляд за виконанням організаціями, підприємствами, установами, а також посадовими особами і громадянами законодавства з питань пожежної безпеки, протипожежних вимог, стандартів, норм і правил;

— організовує і здійснює гасіння пожеж, рятування людей, надає допомогу в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

— проводить на договірній основі заняття із фахівцями підприємств, установ і організацій з правил пожежної безпеки, правил поведінки на воді та під час ліквідації аварій і стихійного лиха;

— використовує безкоштовно державні засоби масової інформації для оперативного доведення до відома населення інформації про виникнення або можливу загрозу виникнення надзвичайних ситуацій через системи централізованого оповіщення;

— веде облік пожеж, аварій, катастроф, надзвичайних подій та їх наслідків на підконтрольних їй об’єктах;

— призупиняє подальшу експлуатацію приладів, обладнання, які знаходяться у пожежонебезпечному стані, а також надає ліцензовані послуги протипожежного призначення, якщо вони не відповідають вимогам стандартів;

— складає протоколи про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, бере участь у розслідуванні пожеж та їх наслідків;

— забороняє продаж (поставку) юридичним особам і громадянам пожежної техніки і протипожежного устаткування, які не пройшли сертифікаційних випробувань і не відповідають вимогам стандартів;

— укладає договори з фізичними та юридичними особами про надання платних послуг протипожежного призначення. Кошти, одержані від надання зазначених послуг, використовує в установленому законом порядку.


Організація несення служби та гасіння пожеж

5. Основним бойовим завданням особового складу МПК під час пожежі, нещасного випадку, стихійного лиха, аварій та катастроф є рятування людей у разі загрози їх життю, ліквідація пожежі, стихійного лиха, аварії в тому обсязі, якого вона набула до моменту прибуття особового складу чергової варти МПК.

6. У МПК організовано цілодобове несення служби, порядок якої встановлюється бойовим Статутом. Особовий склад чергової варти МПК виїжджає для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха на всі об’єкти незалежно від форми власності.

7. Під час гасіння пожежі, ліквідації наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха працівник МПК має право на безперешкодний доступ у всі житлові, виробничі та інші приміщення, а також вживати будь-яких заходів, спрямованих на рятування людей, запобігання поширенню надзвичайної ситуації.

8. Особовий склад МПК, що залучається до ліквідації надзвичайної ситуації, підпорядковується керівникові обласного відділу МНС в N-ській області. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб МПК та їх прямих начальників в МНС області, не має права втручатися в його дії. Він приймає в межах своєї компетенції під час ліквідації надзвичайної ситуації рішення, обов’язкові для виконання підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

9. Для участі у гасінні пожежі, ліквідації аварій, катастроф, стихійного лиха виконкоми місцевих рад, підприємства, установи і організації на вимогу керівника ліквідації надзвичайної ситуації зобов’язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв’язку тощо, а у разі коли надзвичайна ситуація триває понад три години — продукти харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації особового складу МПК та осіб, залучених до ліквідації надзвичайної ситуації.

10. Матеріальні збитки, пов’язані з пошкодженням майна під час ліквідації надзвичайних ситуацій, МПК не відшкодовує.


Служба в МПК

11. На службу до МПК приймаються громадяни, які досягли вісімнадцятирічного віку і здатні за своїми здібностями, освітою та станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки.

12. Усі штатні працівники МПК проходять початкову та подальшу підготовку в навчальних підрозділах державної пожежної охорони відповідно до порядку, встановленого для особового складу Державної пожежної охорони.

13. Трудові відносини особового складу МПК регулюються законодавством про працю. Чергові зміни несуть службу цілодобово. Після доби чергування — три доби відпочинку.

14. Працівники МПК забезпечуються форменим одягом та спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту за нормами, передбаченими для особового складу МНС України.

15. Працівники МПК під час виконання покладених на них обов’язків керуються цим Положенням і підпорядковуються тільки своїм безпосереднім начальникам.


Фінансове забезпечення діяльності МПК та утримання її працівників

16. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності МПК здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та надходжень від надання платних послуг, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб та інших джерел, не заборонених законодавством.

17. Кошторис витрат на утримання МПК розглядається і затверджується рішенням сільської ради і включає:

— будівництво пожежного депо, благоустрій його території;

— утримання пожежного депо (поточний ремонт, опалення, освітлення, телефонний і радіозв’язок тощо);

— придбання та експлуатацію пожежної техніки та обладнання (ремонт, технічне обслуговування, придбання паливо-мастильних матеріалів тощо);

— заробітну плату працівників МПК, їх грошові винагороди, оплату праці в нічний час, вихідні та святкові дні, матеріальну допомогу, а також інші доплати, передбачені діючим законодавством, нарахування на зарплату;

— придбання обмундирування, спецодягу;

— витрати на навчання та перепідготовку;

— страхування працівників МПК;

— інші необхідні витрати.

18. Розміри грошового утримання працівників місцевої пожежної охорони встановлюються місцевими органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування відповідно до ст. 126 Кодексу цивільного захисту.

19. Державна пожежна охорона надає практичну допомогу місцевій пожежній охороні у придбанні та ремонті пожежної техніки, пожежно-технічного обладнання, форменого та спеціального одягу, у підготовці особового складу.


Соціальний захист працівників МПК

20. Працівники МПК підлягають обов’язковому страхуванню на випадок загибелі, поранення, захворювання, одержаних під час ліквідації пожеж або наслідків аварій.

21. Страхування працівників МПК здійснюється за рахунок юридичних чи фізичних осіб, які утримують підрозділи цієї охорони, або за рахунок місцевого бюджету.

22. За сім’єю загиблого (померлого) зберігається право на пільги, якими він користувався за місцем роботи.


Начальник МПК Маслій М. І. Маслій


ПОГОДЖЕНО


Начальник

відділу ДСНС України

в N-ській області Загорулько полковник О. М. Загорулько

Зауважимо, що критерії утворення місцевих пожежно-рятувальних підрозділів (частин, команд) місцевої пожежної охорони законодавством не встановлені.

Але вважаємо, що за основу можна взяти Критерії утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях, затверджені постановою № 874.

Так, критеріями, за якими утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях, є:

1) кількість жителів населеного пункту*;

* З урахуванням кількості жителів у населеному пункті визначаються згідно з вимогами державних будівельних норм кількість та тип пожежних автомобілів.

2) радіус обслуговування одним державним пожежно-рятувальним підрозділом (частиною)**;

** Визначається державними будівельними нормами. По дорогах загального користування радіус обслуговування не повинен перевищувати 3 кілометри. Якщо в зоні виїзду підрозділу (частини) розміщуються промислові підприємства, радіус обслуговування залежно від категорії виробництва становить до 2 або 4 кілометрів.

3) нормативи прибуття державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) до місця виклику***.

*** Застосовуються для визначення місць розташування пожежних депо. Нормативи прибуття державних пожежно-рятувальних підрозділів до місця виклику не повинні перевищувати: на території міст — 10 хвилин; у населених пунктах за межами міста — 20 хвилин. З урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей та стану доріг нормативи прибуття можуть бути перевищені, але не більше ніж на 5 хвилин.

Страхування членів місцевої пожежної охорони

Страхування членів місцевої пожежної охорони є обов’язковим.

Зокрема, у п. 3 ст. 7 Закону про страхування передбачено, що до обов’язкових видів страхування належить особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд).

Давайте розглянемо порядок проведення такого страхування.

Так, згідно з п. 1 Положення № 232 страхування працівників відомчої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) здійснюється з метою захисту їхнього життя та здоров’я під час виконання своїх обов’язків за рахунок коштів, передбачених у кошторисах на їх утримання, підприємств, установ та організацій, де вони створені, а працівників місцевої пожежної охорониза рахунок юридичних осіб, які утримують підрозділи цієї охорони, або за рахунок місцевого бюджету.

Страхувальниками є підприємство, установа, організація (юридична особа), які утримують підрозділи відомчої та місцевої пожежної охорони і добровільні пожежні дружини (команди), та виконавчий комітет відповідної ради, за рахунок бюджету якої утримується підрозділ місцевої пожежної охорони.

Застрахований — це працівник відомчої та місцевої пожежної охорони, член добровільної пожежної дружини (команди), який виконує згідно з чинним законодавством функції з гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварії.

Страховиком є страхова організація, яка одержала відповідну ліцензію у Нацкомфінпослуг.

Страховим випадком вважається загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, одержані під час ліквідації пожежі або наслідків аварії застрахованим, який виконував свої обов’язки згідно з наказом або дорученням.

Максимальний обсяг відповідальності страховика встановлюється у розмірі десятирічної заробітної плати застрахованого за його посадою на день страхування.

Максимальний страховий тариф становить 2 % страхової суми за кожного застрахованого.

Облік надходжень страхових платежів і виплат страхових сум повинен вестися по кожному страхувальнику окремо від надходжень і виплат за іншими видами страхування.

Термін страхування складає один рік.

Зазначимо, що страховик має право відмовити у виплаті страхової суми, якщо:

а) застрахований надав страховику свідомо неправдиву інформацію;

б) страховий випадок стався, коли застрахований перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, що документально підтверджено у встановленому порядку;

в) страховий випадок стався внаслідок дій, не пов’язаних із гасінням пожеж чи ліквідацією наслідків аварії.

Оскільки страхування здійснюється за рахунок бюджетних коштів, важливим стає запитання: за яким КЕКВ проводити видатки на страхування членів місцевої пожежної охорони?

Як ми вже зазначали вище, цей вид страхування є обов’язковим. При цьому відповідно до п. 21 п.п. 2.5.3 Інструкції № 333 оплата видатків на державне обов’язкове особисте страхування відповідно до законодавства здійснюється за КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню».

Штат та оплата праці членів підрозділів місцевої пожежної охорони

Місцеву пожежну охорону, як ми вже зазначали, створює орган місцевого самоврядування. Логічним є те, що цей же орган і визначає та затверджує штат підрозділів місцевої пожежної охорони.

Як правило, до штату команди місцевої пожежної охорони входять: начальник, пожежні та водії.

Склад та кількість штатних одиниць команди визначає орган місцевого самоврядування з урахуванням наявних можливостей фінансування фонду оплати праці з місцевого бюджету та об’єктивної потреби в них з урахуванням території обслуговування.

Стосовно оплати праці зазначимо таке.

Як визначено у п. 1 ст. 126 Кодексу цивільного захисту, оплата праці працівників, які забезпечують відомчу та місцеву пожежну охорону, здійснюється відповідно до законодавства.

Досить складно зрозуміти, що під цим мав на увазі законодавець, адже ніякого спеціального нормативного документа щодо встановлення посадових окладів працівникам підрозділів місцевої пожежної охорони немає.

Тому за цих умов у якості відправного пункту під час встановлення посадових окладів вважаємо за доцільне орієнтуватися на Умови № 975.

Крім посадових окладів, звичайно, можна встановлювати доплати, надбавки та інші заохочувальні виплати, передбачені цими Умовами, — за високі досягнення у праці та за виконання особливо важливої роботи, за роботу у нічний час, за вислугу років тощо. Також, якщо дозволяє наявний фонд оплати праці, можна виплачувати працівникам премії та матеріальну допомогу.

Оскільки часто-густо буває, що чисельність працівників місцевої пожежної охорони невелика, читачі в нас запитують: чи може водій бути одночасно і пожежним?

Із цього приводу зазначимо таке.

Кваліфікаційні вимоги до посади пожежного-рятувальника визначені Довідником № 808.

Так, пожежний-рятувальник здійснює гасіння пожеж та розшук постраждалих у зоні надзвичайної ситуації, їх транспортування, евакуацію з небезпечної зони та надання їм долікарської допомоги, підготовку та застосування протипожежної техніки, пожежного устаткування, аварійно-рятувального інструменту та спорядження для виконання робіт під час гасіння пожеж, участі в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Бере участь у розбиранні конструкцій, завалів, природних перешкод, укріпленні або руйнуванні нестійких будівельних конструкцій тощо, у санітарній обробці техніки, будівель, споруд, технологічного обладнання тощо. Проводить технічне обслуговування та дрібний ремонт пожежно-технічного оснащення, аварійно-рятувального інструменту та спорядження. Застосовує засоби захисту органів дихання та спеціальне спорядження в умовах задимленого, загазованого та забрудненого повітря, засоби оперативного зв’язку.

Як бачимо, посадовими обов’язками пожежного-рятувальника керування пожежним авто не передбачено.

Не передбачені посадові обов’язки пожежного-рятувальника і в кваліфікаційних вимогах до посади водія автотранспортного засобу, які визначені Довідником № 136.

Тож бути одночасно водієм та пожежним можливо лише на умовах внутрішнього суміщення професій.

Нагадаємо: суміщенням професій є виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).

За суміщення професій відповідно до п. 1 розд. 3 Умов № 975 передбачена доплата у розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки).

Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки

За порушення вимог пожежної безпеки діючим законодавством передбачена відповідальність. Про що ж тут мова?

Як зазначено у ст. 140 Кодексу цивільного захисту, особи, винні у порушенні законодавства у сфері цивільного захисту, несуть відповідальність відповідно до закону.

Так, адміністративна відповідальність установлена КУпАП.

Відповідно до ст. 175 цього Кодексу порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до ст. 1888 КУпАП невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, або створення перешкод для їх діяльності тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки передбачена ст. 270 ККУ.

Так, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, карається штрафом від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

При цьому майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах — якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, за порушення правил пожежної безпеки настає адміністративна відповідальність за умови, що таке порушення не призвело до виникнення пожежі.

У випадку ж, якщо порушення правил безпеки призвело до виникнення пожежі, передбачена кримінальна відповідальність.

Нормативні документи

Кодекс цивільного захисту — Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ.

Закон № 280 — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон про страхування — Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.

Постанова № 874 — постанова КМУ «Про затвердження критеріїв утворення державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту в адміністративно-територіальних одиницях та переліку суб’єктів господарювання, де утворюються такі підрозділи (частини)» від 27.11.2013 р. № 874.

Положення № 202 — Положення про місцеву пожежну охорону, затверджене постановою КМУ від 24.02.2003 р. № 202.

Положення № 232 — Положення про порядок і умови обов’язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), затверджене постановою КМУ від 03.04.95 р. № 232.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

Довідник № 808 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників МНС України, затверджений наказом МНСУ від 01.12.2009 р. № 808.

Довідник № 136 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 69 «Автомобільний транспорт»), затверджений наказом Мінтрансу та зв’язку від 14.02.2006 р. № 136.

Умови № 975 — Умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затверджені наказом МВСУ від 14.08.2015 р. № 975.

пожежники додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті