Теми статей
Обрати теми

Молоко «за шкідливість» працівникам рентген-кабінету

Тетяна СТАНКУС, заступник головного редактора газети «Бюджетна бухгалтерія»
Чи мають право працівники рентген-кабінету отримувати молоко у зв’язку з роботою у шкідливих умовах праці? Адже працівники в рентген- кабінеті застосовують свинцеві захисні фартухи. Крім того, рентгенолаборанти застосовують у роботі проявники на основі гідрохінону. (м. Київ)

Безоплатна видача молока працівникам, які зайняті на шкідливих роботах, здійснюється відповідно до Порядку безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Президії Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 16.12.87 р. № 731/П13.

Так, згідно з п.п. «а» п. 1 цього Порядку молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних із виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених у Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими у профілактичних цілях рекомендоване вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженому Міністерством охорони здоров’я СРСР від 04.11.87 р. № 4430-87 (далі — Перелік хімічних речовин).

Відповідно до п. 44 цього Переліку оловоорганічні, борорганічні та кремнійорганічні сполуки належать до хімічних речовин, під час роботи з якими рекомендоване вживання молока.

При цьому працівникам, які контактують з неорганічними сполуками свинцю, необхідно додатково до молока видавати 2 г пектину у вигляді збагачених ним консервованих рослинних харчових продуктів, фруктових соків, напоїв (фактичний зміст пектину зазначається заводом-виробником). Допускається заміна цих продуктів натуральними фруктовими соками з м’якоттю в кількості 250 — 300 мг.

При постійному контакті з неорганічними сполуками свинцю рекомендується замість молока вживання кисломолочних продуктів. Видача збагачених пектином харчових продуктів, фруктових соків, напоїв, а також натуральних фруктових соків з м’якоттю повинна бути організована перед початком роботи, а кисломолочних продуктів — протягом робочого дня.

Але в той же час свинець є ефективним захистом проти радіації.

Саме в цьому випадку свинцеві фартухи призначені для захисту персоналу і пацієнтів рентгенівських кабінетів від розсіяного рентгенівського випромінювання. Такі фартухи виготовляють за спеціальною технологією із просвинцьованої гуми або багатошарового високоякісного поліхлорвінілу.

Тож у цьому випадку свинцеві фартухи не є шкідливим чинником. У зв’язку з цим працівники рентген-кабінетів, які застосовують свинцеві захисні фартухи, не мають права на отримання молока «за шкідливість».

Тепер що стосується застосування в роботі проявників на основі гідрохінону.

У п. 6 Переліку хімічних речовин така речовина, як гідрохінон, передбачена.

Але при цьому рентгенолаборанти можуть скористатися правом на безоплатне отримання молока лише за результатами атестації робочих місць, якщо умови праці рентгенолаборантів на відповідному робочому місці віднесуть до категорії шкідливих.

Нагадаємо: атестація робочих місць проводиться відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць передбачає:

— установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

— санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

— комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

— установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

— обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

— визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;

— складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

— аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованих органами Держстандарту і МОЗ за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

При цьому зазначимо, що Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом МОЗ від 08.04.2014 р. № 248, передбачено, що шкідливі умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих чинників, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його потомство.

Іншими словами, лише наявність шкідливого чинника ще не свідчить про шкідливість праці. Тому умови і характер праці, за яких рівень шкідливих виробничих чинників не перевищує гігієнічних нормативів, вважають допустимими. І, звичайно, пільги та компенсації, передбачені законодавством за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, працівникам, умови праці яких віднесено до допустимих, не надаються.

Тож, якщо концентрація гідрохінону на робочому місці не перевищує гранично допустимих концентрацій, умови праці вважаються допустимими і, відповідно, безоплатна видача молока або інших рівноцінних харчових продуктів не передбачена.

Таким чином, рентгенолаборанти у дні фактичної зайнятості на роботах із проявниками на основі гідрохінона та за умови підтвердження за результатами атестації робочих місць перевищення гранично допустимого рівня цієї речовини мають право на безплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів.

Теги пільги
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі