Виділено додаткові асигнування: чи проводити процедури закупівлі
На початку року ми не можемо передбачити річну потребу в коштах на закупівлі, оскільки протягом року проходять сесії місцевої ради, рішеннями яких приймаються зміни до бюджету та здійснюється розподіл коштів у зв’язку з надходженням їх до місцевого бюджету. На підставі таких рішень установи планують нові закупівлі з тих самих предметів закупівель, що і в додатку до річного плану на початку року.
Наприклад, на початку цього року було виділено 150 тис. грн. на асфальт, договір виконано. А у вересні чергова сесія затвердила нові призначення на придбання асфальту на суму 90 тис. грн. Чи маємо ми право укладати прямий договір на 90 тис. грн., хоча за рік призначення перевищують 200 тис. грн.? Маємо документ, який підтверджує той факт, що ми не могли передбачити кошти в сумі 240 тис. грн. на початку року. Чи дає рішення сесії право на такі дії? Якщо так, то чи необхідно закупівлю на 90 тис. грн. зазначати не в річному плані закупівель, а в його додатку?
Згідно з абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII (далі — Закон № 922) цей Закон застосовується:
— до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.;
— до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.
Таким чином, якщо замовник на початку року на момент планування першої закупівлі (асфальту) на суму 150 тис. грн. об’єктивно не мiг передбачити потребу в закупівлі по цьому ж предмету ще на суму 90 тис. грн., то друга закупівля буде вважатися новим предметом закупівлі.
Отже, рiшення про застосування Закону № 922 замовник приймає виходячи з очікуваної вартості предмета другої закупівлі, а саме 90 тис. грн. А оскільки ця сума менша за вартісний порiг у 200 тис. грн., то цей Закон замовник не застосовує та укладає прямий договір.
Водночас бюджетникам необхідно враховувати норми бюджетного законодавства України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
При цьому п. 7 ч. 1 ст. 2 БКУ передбачено, що бюджетне зобов’язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 48 БКУ розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.
З огляду на зазначене, навiть якщо б замовник — бюджетна установа і міг би на початку року при плануванні закупівлі об’єктивно передбачити потребу за цим предметом закупівлі на всю суму в розмірі 240 тис. грн. (150 тис. грн. + 90 тис. грн.), то укладанню договору про закупівлю без наявних затверджених асигнувань на всю заплановану суму стали б на завадi норми БКУ.
Тож вiдсутнi пiдстави стверджувати, що непроведення процедури закупівлі на 90 тис. грн. можна вважати подiлом предмета закупівлі на частини з метою уникнення застосування Закону № 922.
Водночас не забуваймо, що згідно з ч. 7 ст. 2 Закону № 922 забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Слiд зазначити, що Уповноважений орган з питань закупівель — Мінекономрозвитку на окремі запитання щодо планування закупівель на так званi «додаткові» кошти надав відповідi в листi від 14.09.2016 р. № 3302-06/29640-06 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 40).
З огляду на це, інформацію про додаткову закупівлю на суму 90 тис. грн. необхідно зазначити у додатку до річного плану закупівель.
Щодо закупівлі послуг з благоустрою території
Установою визначено, що предметом закупівлі є послуги з благоустрою. При складанні калькуляції до переліку послуг було включено вартість тротуарної плитки, послуги з її доставки, укладання, а також переміщення піску, прибирання сміття з об’єкта. Також до цього предмета закупівлі було включено послуги з утримання територій парків, кладовищ тощо.
Зазначені послуги були надані відповідно до договору, який укладено з одним постачальником послуг (комунальне підприємство).
Чи необхідно було розбивати предмет закупівлі (послуги з благоустрою території) на різні предмети закупівлі. Наприклад, 1 — плитка тротуарна; 2 — послуги з укладання плитки на тротуарі; 3 — послуги з доставки плитки; 4 — утримання парків, кладовищ тощо?
Якщо необхідно було розбивати, то як це правильно зробити? Справа у тому, що загальна вартість за договором не перевищує 200 тис. грн., але з урахуванням додаткових коштів на такі послуги (які передбачено в кошторисі) їх загальна вартість буде перевищувати таку межу.
Можливо, установі необхідно було самостійно придбати тротуарну плитку, аби постачальник не включав її вартість до вартості послуг? Чи взагалі правильно зробив постачальник?
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповує замовник у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
При цьому послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
А товари — це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Зазначимо, що предмет закупівлі замовник визначає у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, згідно з абз. 1 п. 1 розд. ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454 (далі — Порядок № 454), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пп. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Держкомспоживполітики від 11.10.2010 р. № 457 (далі — ДК 016:2010), за показником п’ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої — п’ятої цифр основного словника Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749 (далі — ДК 021:2015), а також конкретної назви товару чи послуги.
Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону № 922 заборонено придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Одночасно варто зазначити, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону № 922.
Отже, замовник повинен залежно від потреби в закупівлі (тобто від того, що саме йому необхідно закупити: певний(i) товар(и), послугу(и), а також від їх очікуваної вартості) правильно визначити предмет закупівлі та конкретну його назву. Тому далі проаналізуємо категорії товарів/послуг, які містить ДК 016:2010, адже саме цей Класифікатор на сьогодні (а саме до кінця 2016 року) є основним при визначенні предмета закупівель товарів і послуг.
Так, згідно з ДК 016:2010 послуги щодо благоустрою території наведено в категорії з числовим визначенням 81.30.1. При цьому і в підкатегорії, і в позиції, і в типі, і в підтипі немає інших назв предмета закупівлі. Так, за десятизначним кодом ДК 016:2010 маємо таке цифрове визначення: 81.30.10-00.00 з тією ж назвою предмета закупівлі.
Разом з тим за ДК 021:2015 послуги з утримання територій мають цифровий показник 77314000-4.
Тому для визначення того, що собою являє благоустрій територій, звернемось до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV (далі — Закон № 2807).
Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону благоустрій населених пунктів — це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму тощо, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
При цьому як передбачено абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2807, заходи з благоустрою населених пунктів — це роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об’єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Територія — це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об’єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об’єктів, об’єктів промисловості, комунально-складських та інших об’єктів у межах населеного пункту (абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2807).
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду.
З огляду на зазначене, до предмета закупівлі послуг щодо благоустрою території можна віднести послуги з укладання плитки на тротуарі, які включають за калькуляцією послуги з доставки цієї плитки, її укладання, переміщення піску та прибирання сміття з об’єкта після виконання робіт з укладання плитки.
При цьому виходячи з комплексного аналізу таких понять, як «предмет закупівлі», «послуги», «товари», випливає, що вартість тротуарної плитки може бути включена до вартості послуг з її укладання, якщо вартість самої плитки не перевищує вартості таких послуг. В іншому випадку предметом закупівлі будуть не послуги (з укладання плитки), а товар (тротуарна плитка + послуги з її укладання). Разом з тим замовник може окремо закупити тротуарну плитку та передати її фірмі для укладання.
Водночас з огляду на зазначені вище визначення у Законі № 2807 вбачається таке: до предмета закупівлі послуг щодо благоустрою території можна також віднести й послуги з утримання територій парків, кладовищ.
Отже, очікувана вартість предмета закупівлі послуг щодо благоустрою території включатиме в себе вартість послуг як з укладання плитки на тротуарі (разом з вартістю самої плитки, послуг з її доставки, укладання, переміщення піску та прибирання сміття після укладання плитки), так і вартість послуг з утримання парків та кладовищ.
Стосовно ж закупівлі послуг з благоустрою території за додаткові кошти, які замовнику буде виділено, то це може вважатися новим предметом закупівлі.
Разом з тим замовнику варто зважати на те, чи правильно він спланував свої закупівлі, чи міг передбачити наявність річної потреби в закупівлі таких послуг.
З питання планування та закупівель на додаткові кошти рекомендуємо ознайомитись з листом Мінекономрозвитку від 14.09.2016 р. № 3302-06/29640-06 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2016, № 40).
Відсутні пропозиції учасників: як діяти замовнику
Через електронний майданчик була оголошена закупівля на 3,5 тис. грн., але вона не відбулася через відсутність пропозицій від учасників.
Якими повинні бути наступні дії замовника?
У такому випадку замовник може скасувати допорогову електронну закупівлю, зазначивши в електронній системі закупівель аргументованi підстави прийняття такого рішення.
Водночас звертаємо увагу, що в разі, якщо в момент закінчення прийому пропозицій жоден учасник не зареєстрував пропозицію, система автоматично присвоює такій закупівлі статус «Закупівля не відбулася».
Кого можна призначити уповноваженою особою
У нашій установі створено тендерний комітет, який відповідає за проведення понадпорогових закупівель. Питаннями щодо планування та проведення тендерних процедур фактично займається секретар тендерного комітету.
Плануємо прийняти на роботу нового працівника для того, щоб призначити його уповноваженою особою та зняти з секретаря тендерного комітету обов’язки щодо проведення закупівель.
Чи можна призначити таку особу уповноваженою, якщо тендерний комітет ще діє? А чи можливий такий варіант: не призначати уповноважену особу, а просто замінити секретаря тендерного комітету? Таким чином, понадпороговими закупівлями буде і далі займатися секретар тендерного комітету, тільки замінено працівника?
Чи можна призначити уповноважену особу або людину, що виконує функції секретаря тендерного комітету, відповідальною за допорогові закупівлі? У результаті в організації буде працювати одна людина з усіма закупівлями, адже їх не дуже багато.
Для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). При цьому відповідальними за проведення однієї й тієї ж процедури закупівлі не можуть бути одночасно визначені і тендерний комітет, і уповноважена особа.
При цьому склад тендерного комітету затверджують рішенням замовника. У свою чергу, уповноважена особа здійснює діяльність на підставі рішення (наказу) замовника або трудового договору (контракту) відповідно до норм трудового законодавства. Водночас в установі необхідно затвердити Положення про уповноважену особу, а про виконання таких обов’язків варто внести зміни до посадової інструкції такої особи. Якщо ж у замовника проводитиме закупівлі і тендерний комітет, то про його роботу також необхідно затвердити відповідне положення.
Тож нового працівника можна призначати уповноваженою особою, якщо діє тендерний комітет. Водночас зауважте, що не можна, щоб одну й ту ж процедуру закупівлі проводили спiльно і уповноважена особа, і тендерний комітет. Разом з тим до складу тендерного комітету можна вносити зміни, зокрема, замінити секретаря комітету.
При цьому члени тендерного комітету можуть займатися як допороговими, так і понадпороговими процедурами закупівель. Але в першому випадку вони будуть проводити допорогові торги не як члени тендерного комітету, а наприклад, як члени комісії з допорогових закупівель або як особи, відповідальні за допорогові закупівлі, а в другому випадку — як члени тендерного комітету.
Так само й уповноважена особа як працівник замовника може займатися і допороговими, і понадпороговими процедурами закупівель. Але в першому випадку цей працівник проводитиме допорогові закупівлі не як призначена уповноважена особа, а як вiдповiдальний за допорогові закупівлі працівник, а в другому випадку — як призначена уповноважена особа для організації та проведення процедур публічних закупівель згідно із Законом № 922.
Тож один і той самий працівник замовника може одночасно займатися допороговими закупівлями (за умови, що є наказ керівника замовника про призначення його відповідальною особою) і входити до складу тендерного комітету та приймати рішення як член цього комітету або ж бути уповноваженою особою по «пiсляпорогах». Таким чином, одна людина може працювати з усіма закупівлями організації, якщо їх не дуже багато.
