(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/12
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Грудень , 2016/№ 47

Щодо закупівлі робіт

Лист від 25.11.2016 р. № 3302-01/38216-06

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо визначення предмета закупівлі робіт

Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону визначено, що роботи — проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454 (далі — Порядок).

Згідно з розділом III «Визначення предмета закупівлі робіт» Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. № 293 (далі — ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 р. № 163.

У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.

Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених у частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом.

Щодо віднесення супровідних послуг до робіт

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону до робіт належать також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Відповідно до пункту 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва — це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва складається на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Виходячи зі змісту підпункту 5.8.3 зведений кошторисний розрахунок містить, зокрема, главу 10 «Утримання служби замовника» та главу 12 «Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд». Згідно з підпунктом 5.8.13 до глави 10 «Утримання служби замовника» включаються, зокрема, кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Разом з тим відповідно до підпункту 5.8.15 до глави 12 «Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд» включаються, зокрема:

— вартість експертизи проектної документації;

— кошти на здійснення авторського нагляду проектними організаціями.

Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва включені до зведеного кошторисного розрахунку та, водночас, вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення «роботи» у розумінні Закону.

В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном «послуги» на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону.

Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі — ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 р. № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 р. № 301.

Згідно з пунктом 3 «Терміни та визначення понять» ДБН А.2.2-3:2014:

будівля — це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції;

будинок — це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей;

лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — це наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо;

споруда — це штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.

Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури. У разі якщо вартість поточного ремонту окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури є меншою вартісних меж, встановлених частиною першою статті 2 Закону, то закупівля таких послуг з поточного ремонту здійснюється замовником без проведення процедур, передбачених Законом.

Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону та виходячи з вартісних меж, передбачених частиною першою статті 2 Закону.

Так, вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно зі статтею 11 Закону.

При цьому відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі — це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Відповідно до статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

— потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;

необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.

Таким чином, у разі коли замовником було укладено договір на виконання робіт, у ході виконання яких виникла необхідність у додатковій закупівлі (проведенні додаткових будівельних робіт, що не були включені у початковий проект), вартість якої перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник може здійснити закупівлю таких робіт шляхом застосування переговорної процедури закупівлі за наявності підтверджених обставин та умов, передбачених пунктами 5 і 6 частини другої статті 35 Закону.

Одночасно зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Директор Департаменту регулювання державних закупівель О. Стародубцев

Коментар фахівця

Особливості закупівлі робіт: Мінекономрозвитку роз’яснює актуальні питання

Мінекономрозвитку у листі, що коментується, звертає увагу на окремі питання, які стосуються проведення закупівель замовниками, зокрема, щодо визначення предмета закупівлі робіт, поточного ремонту.

Варто зазначити, що питання правильного здійснення публічних закупівель у сфері будівництва — це найменш висвітлена тема з усіх інших закупівельних тем. І часто-густо замовники помиляються ще на перших етапах таких закупівель, а саме: при визначенні предмета закупівлі. Водночас іноді й контролюючі органи ставлять собі запитання: чи правильно замовник визначив предмет закупівлі робіт, наприклад, щодо проектування будівництва, проектування генерального плану населеного пункту тощо, робіт з авторського чи технічного нагляду тощо. Тож далі, зважаючи на лист, що коментується, більш детально та комплексно розглянемо актуальні питання, що виникають у замовників при закупівлі робіт.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII (далі — Закон № 922), цей Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.

При цьому згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Водночас, як передбачено розд. ІІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454 (далі — Порядок № 454), замовник визначає предмет закупівлі робіт згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятих наказом Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ від 05.07.2013 р. № 293 (далі — ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автодоріг від 23.08.2011 р. № 301 (далі — норми ГБН Г.1-218-182:2011), із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Ознайомитися з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 замовники можуть на офіційному сайті Мінрегіонрозвітку в мережі Інтернет за адресою: http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2015/12/DSTU1.1-1_z_-Zm_noyu-1.pdf.

Зауважте: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 носить обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

При цьому варто зазначити, що сам ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, на який є посилання в Порядку № 454, не містить визначення такого терміна, як «об’єкт будівництва». Так, у розд. 3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 зазначено, що в цьому держстандарті використовуються терміни відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163 (далі — ДБН А.2.2-3-2014). Тож далі звернемось саме до цього документа.

Так, згідно з п. 3.12 розд. 3 ДБН А.2.2-3-2014 об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

З ДБН А.2.2-3-2014 замовники можуть ознайомитися на офіційному сайті Мінрегіонрозвитку або на інших веб-ресурсах у мережі Інтернет, зокрема за посиланнями:

— http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/dbn_a_2_2_3_2014/1-1-0-1168;

— http://online.budstandart.com/ru/catalog/doc-page?id_doc=58105.

Для того щоб розібратися з правильністю визначення предмета закупівлі робіт за об’єктом будівництва, далі пропонуємо розглянути визначення кожного з понять, які включає в себе поняття «об’єкт будівництва». Адже це дуже важливо, оскільки саме по кожному з таких об’єктів і визначають предмет закупівлі робіт.

Так, будинок — це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей (п. 3.3 ДБН А.2.2-3-2014), а будівля — це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції (п. 3.1 ДБН А.2.2-3-2014).

При цьому споруда — це штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей (п. 3.22 ДБН А.2.2-3-2014), а комплекс (будова) — це сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об’єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією (п. 3.8 ДБН А.2.2-3-2014).

Зауважте: до визначення «об’єкт будівництва» нормотворець також відніс і частини таких об’єктів. Що ж означають такі частини об’єкта?

Так, відповідно до п. 3.25 ДБН А.2.2-3-2014 частина будинку, будівлі, споруди — це визначена проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт частина існуючого об’єкта, введеного в експлуатацію в установленому порядку.

Разом з тим об’єктом будівництва є також лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, а саме: наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (п. 3.9 ДБН А.2.2-3-2014).

При цьому зауважте, що на будівництво об’єкта має бути складено окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок). Згідно з п. 3.8 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 об’єктний кошторис — це кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість будівництва будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, лінійного об’єкта інженерно-транспортної інфраструктури у цілому і об’єднує у своєму складі підсумкові дані з локальних кошторисів на окремі види будівельних робіт. А відповідно до п. 3.9 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 об’єктний кошторисний розрахунок об’єднує у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисів і локальних кошторисних розрахунків та підлягає уточненню.

З огляду на зазначене, на окремі види робіт складають локальні кошториси або локальні кошторисні розрахунки, а дані з них об’єднують при складанні об’єктних кошторисів або об’єктних кошторисних розрахунків. Тобто на кожен з об’єктів будівництва складають окремий об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок.

При цьому на основі об’єктних кошторисів, об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат складається зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва. Це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати (п. 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013).

Як ми зазначали вище, згідно з Порядком № 454 предмет закупівлі робіт визначають за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013.

Таким чином, для правильного визначення предмета закупівлі робіт потрібно приймати до уваги наступні моменти.

1. Роботами у розумінні Закону № 922 є як безпосередньо проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація об’єктів і споруд, технічне переоснащення підприємств, так і послуги, які необхідні для супроводу цих робіт (такі послуги включають до кошторису на роботи, якщо вартість послуг не перевищує вартості самих робіт). Тобто вказані роботи, зокрема проектування, є окремим предметом закупівель.

2. Предмет закупівлі робіт визначають за об’єктом будівництва. Тобто, наприклад: окремо роботи по будинку, окремо роботи по споруді, окремо — по лінійному об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури, окремо — по частині будинку.

3. Вартісну межу для закупівлі робіт, встановлену в ч. 1 ст. 2 Закону № 922, застосовують до об’єкта будівництва в цілому щодо закупівлі тієї чи іншої роботи відповідно до загальної суми в об’єктному кошторисі (об’єктному кошторисному розрахунку), а не окремо по локальних кошторисах (локальних кошторисних розрахунках). Тобто вартість всіх видів робіт по одному різновиду роботи, що необхідно виконати по одному об’єкту будівництва, додають та у разі перевищення вартісних меж, установлених у Законі № 922, приймають рішення про проведення процедури закупівлі.

Наприклад: складають вартість робіт з капітального ремонту покрівлі будинку, вартість робіт з капітального ремонту приміщень у цьому будинку, вартість робіт з капітального ремонту підлог у будинку, вартість робіт з капітального ремонту водогону в цьому будинку. І якщо вартість усіх цих робіт з капітального ремонту менша 1,5 млн грн., то замовник може укласти прямий договір для закупівлі таких робіт з капітального ремонту.

4. Для прийняття рішення про те, до чого віднести супровідні роботам послуги: до послуг чи робіт у розумінні положень пп. 17 і 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, замовник керується ось чим: чи включені такі послуги до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, чи не перевищує вартість таких послуг вартості робіт, які вони супроводжують.

Тобто якщо, наприклад, авторський нагляд включено до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, то закупівля авторського нагляду буде роботою в розумінні Закону № 922 і в разі, якщо її очікувана вартість менша 1,5 млн грн., замовник може укласти прямий договір на авторський нагляд. А якщо замовник, наприклад, купує товар — обладнання (з послугами його монтажу) і для дотримання вимог щодо гарантійного обслуговування цього обладнання необхідно ще закупити авторський нагляд під час монтажу такого обладнання, то в цьому випадку авторський нагляд буде вважатися послугою в розумінні визначення, наведеного в п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 922.

Також у листі, що коментується, Мінекономрозвитку розглядає ще одне важливе питання: визначення предмета закупівлі з поточного ремонту. А оскільки в цьому питанні також часто-густо спостерігаємо плутанину між поточним і капітальним ремонтами і, як наслідок, неправильне визначення предмета закупівлі та ризик уникнення торгів, то далі звернемо увагу на окремі нюанси.

Так, п. 2 Порядку № 454 передбачено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією ДБН А.2.2-3:2014 та/або ГБН Г.1-218-182:2011.

Зауважте: п. 2 цього Порядку для визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту містить лише вказівку на такі об’єкти будівництва, як будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури. Що означає кожен із вказаних термінів, ми вже зазначали вище.

Разом з тим, як бачимо, на відміну від визначення предмета закупівлі робіт, при визначенні предмета закупівлі послуг з поточного ремонту у Порядку № 454 відсутня вказівка щодо можливості визначення його за частинами об’єктів будівництва. І це є дуже важливим, оскільки замовники тут можуть помилитися, якщо не зважатимуть на такий нюанс.

Одночасно варто звернути увагу, що в контексті законодавства з питань закупівель поточний ремонт відносять до послуг, тоді як капітальний ремонт — до робіт. І це ще один нюанс, коли замовник, не розібравшись, може наробити помилок.

Так, у п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 законодавець навіть підкреслив, що послуги — це також і поточний ремонт.

Зверніть увагу, що на відміну від капітального ремонту, який передбачає наявність проектно-кошторисної документації, поточний ремонт можна проводити на підставі дефектних актів. Хоча відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 при визначенні вартості окремих видів капітальних ремонтів (при поліпшенні експлуатаційних показників уведених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва) кошторисна документація укладається на підставі дефектного акта (форма дефектного акта наведена в додатку Р до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013).

При цьому Державний комітет України з будівництва та архітектури в листі від 30.04.2003 р. № 7/7-401 роз’яснив окремі питання віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального й поточного ремонту.

Як зазначив Держбуд, капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта.

Для порівняння згідно з п. 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 капітальний ремонт — це сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Щоб замовники не плутали капітальний ремонт з поточним, також зауважимо, що важлива ознака капітального ремонту — це призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Для порівняння: поточний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій та інженерного обладнання. І знову щоб замовники не заплуталися, зауважимо: у випадку, коли в цілому будівля не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт з поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікують як роботи з капітального ремонту.

При вирішенні питання з віднесенням тих чи інших робіт/послуг до капітального/поточного ремонтів також варто ознайомитись з Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Держкомітету України з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. № 150 (ср. 025069200). У цьому наказі ви знайдете перелік робіт та послуг, які відносяться до поточного чи капітального ремонту.

Слід зазначити, що однієї з визначальних ознак віднесення закупівлі до поточного чи капітального ремонту є те, що при поточному ремонті здійснюється частковий, вибірковий або ж дрібний ремонт, а також ремонт в окремих місцях, а при капітальному ремонті — повністю ремонт тієї чи іншої частини об’єкта або в цілому об’єкта будівництва.

Наприклад, до капітального ремонту відносять такі роботи, як відновлення зовнішньої штукатурки з подальшим фарбуванням фасадів будівель; ремонт облицювання перегородок плитковим матеріалом; заміна старих конструкцій даху готовими залізобетонними елементами з покриттям толем, руберойдом та іншими покрівельними матеріалами; ремонт м’якої, шиферної, металевої та інших покрівель з використанням нових матеріалів або суцільна заміна їх іншими матеріалами; заміна приладів опалення, що стали непридатними, встановлення додаткових секцій та нових приладів опалення тощо.

А до поточного ремонту відносять, наприклад, такі роботи, як усунення різних дрібних несправностей у зовнішніх та внутрішніх (капітальних) стінах, що не пов’язане з перемуруванням або кріпленням стін; ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях з відбиванням відсталої штукатурки; частковий ремонт або відновлення окремих місць облицювання фасадів будівель; частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів; вибірковий ремонт металевої покрівлі; часткове побілення та фарбування стін та стель тощо.

Таким чином, для правильного визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту потрібно зважати на такі моменти.

1. Поточний ремонт — це послуга, а капітальний ремонт — це робота. Звідси й різні вартісні межі для застосування Закону № 922.

2. Якщо по об’єкту будівництва (будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури) необхідно закупити різні послуги з поточного ремонту, зокрема, відремонтувати окремі вікна, окремі місця в облицюванні стін, частково їх пофарбувати, то необхідно вартість кожного з таких видів ремонту скласти і якщо в сумі очікувана вартість послуг з поточного ремонту по всьому об’єкту будівництва перевищуватиме 200 тис. грн., то необхідно провести процедуру закупівлі за Законом № 922.

3. Якщо ж по об’єкту будівництва замовнику необхідно здійснити закупівлю не послуг з поточного ремонту, а робіт з капітального ремонту, то замовник проводить процедуру закупівлі, якщо загальна очікувана вартість робіт з капітального ремонту по об’єкту будівництва дорівнює або перевищує 1,5 млн грн.

Ярослава ДУБРОВА, консультант з питань публічних закупівель

публічні закупівлі, закупівля робіт додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті