Звіт про суми податкових пільг: як визначити код податкової пільги

Для того щоб відповісти на запитання читача, варто визначитися, що таке податкові пільги та які пільги з податку на прибуток мають бюджетні установи.

Взагалі, під податковою пільгою розуміється передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності певних підстав.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), рішеннями Верховної Ради АР Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

При цьому сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не мають права встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Форми надання податкових пільг перелічено в п. 30.9 ПКУ. Так, податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування для нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;

в) установлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

У свою чергу платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам інформацію про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг — пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Згідно з п. 30.6 ПКУ суб’єкти господарювання — платники податків, які не сплачують до бюджету суми податків і зборів у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані вести облік сум таких пільг. Такий облік платники податків (у тому числі й бюджетні установи) здійснюють відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233 (далі — Порядок № 1233), та складають Звіт про суми податкових пільг за формою, що наведена в додатку до цього Порядку.

Інформація про пільги зі сплати податків і зборів, передбачені чинним законодавством, міститься в Довіднику податкових пільг (далі — Довідник пільг), який регулярно оновлюється та доводиться до відома платників податків відповідними листами ДФСУ. Зокрема, перелік податкових пільг станом на 01.01.2016 р. наведено в Довіднику пільг № 77, з яким можна ознайомитися на сайті ДФСУ (www.sts.gov.ua) у розділі «Довідники».

Відповідно до п.п. 17.1.4 ПКУ платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому у ПКУ встановлений вичерпний перелік видів податкових пільг, а також містяться інші випадки звільнення від сплати певних податків у певних випадках, якими за наявності підстав та у порядку, встановленому цим Кодексом, користуються всі платники податків.

Для бюджетних установ податкові пільги надаються шляхом звільнення від сплати податків та зборів.

Тож давайте поглянемо, яке визначення неприбуткових організацій (до яких, зокрема, відносяться й бюджетні установи) наведено в ПКУ, а також які пільги для бюджетних установ передбачено цим Кодексом щодо податку на прибуток.

Так, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями є неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ.

У свою чергу, в цьому пункті визначено, що не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом. Також в п.п. 133.4.6 ПКУ наведено перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку.

Як бачимо, визначення неприбуткових організацій базується, по-перше, на тому, що такі установи та організації не є платниками податку на прибуток. А по-друге, такі установи та організації повинні відповідати вимогам, які визначено для категорії неприбуткових організацій.

При цьому критерії для організацій, які відповідають статусу неприбуткових, викладено в окремому п.п. 133.4.1 ПКУ.

Так, неприбутковою організацією є організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

1) утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

2) установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

3) установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

4) внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Також обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

З огляду на це, наразі визначення неприбуткових організацій та вимоги для віднесення установ та організацій до категорії неприбуткових базуються перш за все на тому, що такі організації не є платниками податку на прибуток. Нагадаємо, що такі новації для неприбуткових організацій були унесені до ПКУ згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015 р. № 652-VIII. Цей Закон та коментар до нього були опубліковані в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 32, с. 4.

Також однією з новацій, унесених вищезазначеним Законом до ПКУ є те, що в п. 133.4 цього Кодексу відсутній перелік доходів неприбуткових установ, які звільнено від оподаткування. Що це взагалі означає? До речі, фіскали у своїх листах від 06.10.2015 р. № 21151/6/99-95-42-03-15 та від 19.10.2015 р. № 21970/6/99-99-19-02-0-02-15 з цього питання нічого не згадували.

Напевно, багато хто з вас пам’ятає, що перелік доходів неприбуткових установ, які звільнені від оподаткування, завжди було закріплено в ПКУ. Для цього в спеціальній ст. 157 «Оподаткування неприбуткових установ та організацій»* ПКУ для кожного виду неприбуткових організацій був наведений відповідний перелік звільнених доходів. При цьому в Довідниках пільг з посиланням на відповідний пункт (підпункт) ст. 157 ПКУ для кожного виду неприбуткових організацій (у тому числі й для бюджетних установ) був наведений код пільги з податку на прибуток.

* Стаття 157 виключена з ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 р. (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 7).

Разом з тим фіскали у вищезазначених листах дійшли наступних висновків: якщо неприбуткова організація отримує доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною, та не використовує їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то така неприбуткова організація відповідно до п.п. 133.4.3 ПКУ зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. При цьому податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції з нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З огляду на це вважаємо: оскільки у розумінні ПКУ неприбуткові організації взагалі не є платниками податку на прибуток ( п.п. 14.1.121 та п. 133.4), то для них і не повинно бути встановлено в ПКУ пільги зі сплати цього податку. Адже бути неплатником податку на прибуток та мати пільги з податку на прибуток — це різні речі.

Саме з цієї причини в ПКУ відсутній перелік доходів неприбуткових установ, які звільнено від оподаткування, та відповідно в Довіднику пільг відсутні коди пільг з податку на прибуток для неприбуткових організацій. Лише у разі, якщо неприбуткова організація порушує вимоги, визначені п. 133.4 ПКУ, то вона самостійно нараховує податкові зобов’язання з податку на прибуток.

Враховуючи зазначене, бюджетні установи як неплатники податку на прибуток не зазначені в довідниках пільг, і тому у Звіті суми пільг за податку на прибуток не показують.

Зазначимо, що у разі якщо суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається. Про це сказано в п. 2 Порядку № 1233.

Таким чином, в нашій ситуації бюджетна установа не складає та не подає Звіт.

Але варто також нагадати, що бюджетні установи звільнені від сплати деяких податків та зборів (наприклад, земельного податку, ПДВ).

Тож у разі, якщо бюджетна установа звільнена від сплати земельного податку ( п.п. 282.1.4 ПКУ) чи здійснює постачання товарів та/або послуг, звільнених від оподаткування ( ст. 197 ПКУ), то інформацію про суми таких податкових пільг необхідно зазначити в Звіті. Нагадаємо, що Звіт за 2015 рік подають не пізніше 9 лютого 2016 року.

Для того щоб бюджетним установам було простіше визначити, чи мають вони пільги із земельного податку та ПДВ, наведемо витяг із Довідника пільг.

Водночас варто звернути увагу на те, що не можна вважати наданням податкової пільги виключення бюджетних установ з числа платників рентної плати за спеціальне використання води ( п. 255.1 ПКУ). Хоча дійсно бюджетні установи не є платниками рентної плати за спеціальне використання води на підставі п. 255.2 ПКУ у разі, якщо вони використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку.

Також не вважаються податковою пільгою операції, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі п.п. 266.2.2 ПКУ. Так, зокрема, до цього підпункту Кодексу включено об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (перебувають у їх спільній власності).

З огляду на це інформацію про рентну плату за спеціальне використання води та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у Звіті не відображають.