Адміністрування податків
Починаючи з 2015 року скорочена кількість податків та зборів. У ст. 9 та 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) закріплено 9 податків (7 державних податків та 2 місцевих) та 2 види місцевих зборів.
Зазначимо, що до державних податків належать: податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата та мито. До місцевих податків віднесено: податок на майно, єдиний податок. А ось до місцевих зборів потрапили такі: збір за місце для паркування транспортних засобів та туристичний збір.
З одного боку, якщо порівняти нині діючу та попередню редакції ст. 9 та 10 ПКУ, то дійсно деякі види податків виключено з цього Кодексу.
Разом з тим варто зазначити, що певні колишні податки укрупнені та сгруповані, а до 2015 року вони були визначені як самостійні податки чи збори.
Податкові декларації
Законом № 71 унесено певні зміни до порядку подання податкових декларацій:
1) платник зобов’язаний подавати податкові декларації за кожен звітний період:
— в якому виникають об’єкти оподаткування;
— за наявності показників, що підлягають декларуванню (п. 49.2 ПКУ).
Майте на увазі: якщо в контролерів з’явиться інформація про те, що платник, який не відзвітував, здійснював діяльність, котра призвела до виникнення об’єктів оподаткування і показників до декларування, це стане приводом для документальної позапланової перевірки (п.п. 78.1.2 ПКУ);
2) установлено, що абсолютно всі платники ПДВ мають подавати ПДВ-звітність в електронній формі з дотриманням реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, установленому законодавством (п. 49.4 ПКУ).
Податок на прибуток
Цікаві зміни відбулися щодо сплати податку на прибуток. Бюджетні установи виключено з кола платників податку на прибуток, які тепер перелічені в п. 133.1 ПКУ.
Визначено, що з метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у пп. 1 та 2 згадано пункту ПКУ.
Також сказано про те, що такі установи та організації не є платниками податку на прибуток лише після внесення їх до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі — Реєстр) контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Фактично це означає, що з 2015 року бюджетні установи не є платниками податку на прибуток за умови, якщо вони зареєстровані в Реєстрі. Нагадаємо, що порядок отримання неприбуткового статусу визначено у Положенні про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженому наказом Мінфіну від 24.01.2013 р. № 37.
Тобто бюджетні установи, які включені до Реєстру та мають ознаки неприбутковості 0001 — 0004, з 2015 року стали неплатниками податку на прибуток. Сподіваємось, що Міндоходів не буде наполягати на повторному присвоєнні ознаки неприбутковості для бюджетних установ.
Таким чином, з 2015 року всі кошти, отримані бюджетними установами (незалежно від виду отриманих доходів), звільнені від оподаткування.
З огляду на такі зміни, виникає питання: а як бути тепер з Податковим звітом про використання коштів неприбуткових установ та організацій, порядок складання якого та форму затверджено наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. № 85. Чи необхідно його подавати бюджетним установам? Поки що з цього питання немає ніяких офіційних роз’яснень. На нашу думку, за 2014 рік бюджетним установам його все ж таки необхідно подати не пізніше 02.03.2015 р.
ПДВ
Взагалі можна сказати, що найбільш суттєві зміни, унесені Законом № 71 до ПКУ, стосуються ПДВ. Далі коротенько розкажемо про найбільш цікаві новини для бюджетних установ — платників ПДВ.
Поріг ПДВ-реєстрації — 1 млн грн.
З 01.01.2015 р. поріг для обов’язкової реєстрації складає 1 млн грн. Так, обов’язкова реєстрація платниками ПДВ стосується осіб, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ).
До 01.01.2015 р. ця межа складала 300 тис. грн. Таким чином, ті бюджетні установи — платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 р. обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн грн., мають право анулювати реєстрацію платника ПДВ.
До речі, про таку можливість ми попереджали наших читачів ще у минулому році (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 31, с. 17).
Електронне адміністрування
У 2015 році поетапно запроваджується система електронного адміністрування:
— з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради про скорочення терміну перехідного періоду) — у тестовому режимі;
— з 1 липня 2015 року — на постійній основі.
Для кожного платника ПДВ Казначейство відкриває один електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ. Казначейство відкриває та обслуговує електронні рахунки на безоплатній основі.
Датою початку використання електронного рахунку є 01.02.2015 р. — для суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ до 01.02.2015 р., а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані як платники ПДВ у будь-який період після 01.02.2015 р., — дата їх реєстрації платниками ПДВ.
Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.
З 1 липня 2015 року (або з дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення перехідного періоду) на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти з метою виконання вимог п. 2001.3 ПКУ.
Детальні роз’яснення фахівців ДФС щодо запровадження системи електронного адміністрування ПДВ надані у листі від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
Електронні податкові накладні
Починаючи з 1 січня 2015 року всі податкові накладні (далі — ПН) та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — РК) необхідно складати в електронній формі (п. 201.1 ПКУ). Нагадаємо, що з 01.01.2015 р. діє нова форма ПН, затверджена наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1129.
До 1 лютого 2015 року платникам ПДВ надано право реєструвати ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) незалежно від суми ПДВ. А ось з 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягатимуть всі ПН та РК (у тому числі ті, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК (п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). РК до таких ПН також обов’язково реєструють в ЄРПН.
Якщо ПН/РК підлягає реєстрації в ЄРПН, то отримати таку ПН покупець зможе безпосередньо з ЄРПН. Для цього покупець має направити відповідний запит. У відповідь він отримає повідомлення про реєстрацію в ЄРПН та ПН/РК в електронному вигляді. Це означає, що отримувати такі ПН/РК від постачальника не потрібно.
Реєстр виданих та отриманих ПН
Із ПКУ вилучено норму, яка зобов’язувала платників ПДВ вести Реєстр виданих та отриманих ПН (п. 201.6 ПКУ).
Тобто з 01.01.2015 р. платникам ПДВ не потрібно вести такий Реєстр. Водночас ПН все одно необхідно нумерувати, щоб не задвоїлись номери ПН, складених в один день. Тому аналог Реєстру вести прийдеться, але у довільній формі (п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957). При цьому електронні копії Реєстру вже починаючи зі звітності за січень 2015 року не потрібно направляти податківцям.
Також зверніть увагу: платникам ПДВ обов’язково потрібно вести окремий реєстр «замінників» ПН. Зокрема, маються на увазі такі документи: транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, касові чеки та бухгалтерські довідки (п. 201.111 ПКУ). Однак форма такого реєстру поки ще не затверджена. Скоріше за все, для цього можна буде скористатись старою формою Реєстру виданих та отриманих ПН.
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН
За несвоєчасну реєстрацію ПН у ЄРПН встановлено спеціальні штрафні санкції. Нагадаємо, що термін реєстрації ПН, як і раніше, складає 15 календарних днів, наступних за датою її складання. Такі штрафи передбачені ст. 1201 ПКУ, яка вже запрацювала з 1 січня 2015 року.
Зверніть увагу: розмір штрафу диференційований та розраховується від суми ПДВ, зазначеної в ПН чи РК. Він залежить від кількості днів порушення терміну реєстрації:
— 10 % від суми ПДВ — у разі затримки до 15 календарних днів;
— 20 % від суми ПДВ — у разі затримки від 16 до 30 календарних днів;
— 30 % від суми ПДВ — у разі затримки від 31 до 60 календарних днів;
— 40 % від суми ПДВ — у разі затримки на 61 календарний день і більше.
У разі якщо з вини платника ПДВ ПН чи РК, які потрібно видавати покупцю, не будуть зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, то штраф складе 50 % від суми ПДВ (п. 1201.2 ПКУ).
Але є гарна новина: штрафи за незначну затримку (до 15 календарних днів) не будуть застосовувати протягом перехідного періоду: з 1 лютого до 1 липня 2015 року. Про це чітко зазначено у листі ДФС від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
Право на податковий кредит
Суттєвих змін зазнав п. 198.6 ПКУ, який забороняє включати до податкового кредиту (далі — ПК) суми ПДВ, які не підтверджені ПН. З огляду на це, зверніть увагу на такі моменти:
1. Право на ПК дає лише ПН, яка зареєстрована в ЄРПН.
Як і раніше, в загальному випадку право на ПК виникає за першою з подій:
— списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
— отримання товарів/послуг.
Однак щоб скористатись цим правом, потрібно отримати ПН. При цьому дата її отримання не впливає на дату виникнення права на ПК.
2. У ПКУ збережено право покупця товарів/послуг подати скаргу на постачальника у разі відмови надати ПН або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). Звісно, поскаржитися на постачальника установа має право, але у 2015 році така скарга не дає права покупцю на ПК.
Як і раніше, така заява із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.
3. Зникла заборона включати до ПК ПН, які складені з порушенням вимог ст. 201 ПКУ. Отже, якщо огріхи, які допущені продавцем у ПН, не є перешкодою для реєстрації такої ПН у ЄРПН, то вони не повинні бути перешкодою для формування ПК у покупця.
4. Встановлено граничні строки відображення ПК на підставі ПН, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН. Суми ПДВ за такими ПН відносяться до ПК у звітному періоді, в якому ПН зареєстрована в ЄРПН, але не пізніше ніж через:
— 180 календарних днів з дати складення ПН;
— 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка (для платників, що застосовують касовий метод).
5. З 1 липня 2015 року платник ПДВ формує ПК без жодних умов про наміри щодо подальшого використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Такі зміни передбачено у новій редакції п. 198.3 ПКУ, яка набере чинності з 01.07.2015 р.
Нагадаємо: нині цим пунктом ПКУ передбачено, що платник ПДВ має право включити до ПК суму «вхідного» ПДВ за умови, що товари/послуги придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Крім того, з 01.07.2015 р. буде вилучено п. 198.4 ПКУ. Саме цим пунктом заборонено включати до ПК суми «вхідного» ПДВ, якщо товари/послуги придбані з метою використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування.
Звісно, це не означає, що платник ПДВ «безкарно» збільшить ПК за такими операціями. Справа у тому, що зміни, які будуть внесені до п. 198.5 ПКУ (теж з 01.07.2015 р.), запустять спеціальний механізм компенсації.
6. У зв’язку із запровадженням з 01.07.2015 р. правил про включення до ПК усіх сум «вхідного» ПДВ (незалежно від того, в яких операціях будуть задіяні придбані активи) зміниться порядок розподілу «вхідного» ПДВ (п. 199.1 ПКУ). Ці зміни теж запрацюють з 1 липня 2015 року.
Пільгові та звільнені операції
1. Перелік операцій, які звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ), та операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), залишено без змін. Це означає, що ті платні послуги, які бюджетні установи надавали у минулому 2014 році та які були звільнені від оподаткування ПДВ, у 2015 році також не оподатковуються ПДВ.
2. Також незмінною залишився п. 188.1 ПКУ, яким користувались бюджетні установи-орендодавці при отриманні відшкодування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії. Такі суми не включаються до бази оподаткування ПДВ.
3. Продовжено до 1 січня 2017 року дію «металобрухтової» пільги з ПДВ, а саме звільнення від оподаткування операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Важливо! Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, які звільняються від ПДВ, має затвердити Кабмін. Постанова КМУ від 12.01.2011 р. № 15 визначає переліки металевих відходів, які звільнені від ПДВ лише до 01.01.2015 р.
Тому поки Кабмін не затвердить нові переліки чи не продовжить дію цієї постанови, користуватись такою пільгою дуже небезпечно.
Плата за землю
Як ми вже зазначали, з 2015 року плата за землю виключена з переліку загальнодержавних податків та зборів. З цього року така плата є обов’язковим платежем у складі податку на майно та включена до переліку місцевих податків.
З 2015 року суттєво скорочено перелік пільговиків з плати за землю. Для наочності такі зміни покажемо в таблиці.
| До 2015 року | З 2015 року |
| 1 | 2 |
| Стаття 282. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб 282.1. Від сплати податку звільняються: | Стаття 282. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб 282.1. Від сплати податку звільняються: |
| 282.1.1. заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва | 282.1.1. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів |
| 282.1.1. заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва | 282.1.2. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці. |
| 282.1.2. дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ | |
| 282.1.3. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів | Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством |
| 282.1.4. дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій | |
| 282.1.5. релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків | 282.1.3. бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України
|
| 282.1.6. санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів | |
| 282.1.7. громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». | |
| У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством | |
| 282.1.8. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів | |
| 282.1.9. підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, — за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України |
Як бачимо, новою редакцією ст. 282 ПКУ бюджетні установи позбавлені пільг щодо сплати податку на землю. Але панікувати не варто!
Справа у тому, що органам місцевого самоврядування надано право встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п. 284.1 ПКУ).
До речі, деякі органи місцевого самоврядування вже затвердили своїми рішеннями переліки пільг щодо сплати земельного податку. При цьому у багатьох із них збережено для бюджетних установ пільги щодо сплати податку на землю.
Отже, щоб пересвідчитися, чи дійсно ваша бюджетна установа звільнена від сплати податку на землю, необхідно звернутися до вашого органу місцевого самоврядування з проханням надати таку інформацію або самостійно знайти відповідне рішення свого органу в мережі Інтернет.
Увага! Як і раніше, у разі якщо бюджетна установа-пільговик надає в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Така вимога передбачена п. 284.3 ПКУ.
Пільга щодо сплати податку на землю зберігається тільки у разі, якщо бюджетні установи надають будівлі, споруди (їх частини) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Податок на майно
З 2015 року запроваджено новий податок — податок на майно. Це місцевий податок, який складається з 3 складових:
1) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 266 ПКУ);
2) транспортного податку (ст. 267 ПКУ);
3) плати за землю (ст. 269-289 ПКУ).
Розкажемо стисло, як ці податки стосуються бюджетних установ.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Варто звернути увагу на п.п. 266.2.2 ПКУ, у якому наведено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування цим податком.
Зокрема, до таких віднесено об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).
Таким чином, з об’єктів нерухомого майна, які є на балансі бюджетних установ, сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не потрібно.
Транспортний податок
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Ставка податку встановлена єдина для всіх платників. Вона обчислюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль (п. 267.4 ПКУ).
При цьому платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року. А ось до 20 лютого цього ж року повинні подати контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Сплачують податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларацію необхідно подати протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачувати — починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року, податок обчислюється так:
— попередній власник — за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування;
— новий власник — починаючи з місяця, в якому він набув права власності на цей об’єкт.
За такі об’єкти оподаткування податок сплачують пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6 ПКУ).
Оскільки ніяких пільг щодо сплати транспортного податку бюджетним установам ст. 267 ПКУ не передбачено, то при придбанні транспортного засобу, який є об’єктом оподаткування, податок сплачується на загальних підставах.
Рентна плата
Однією з новацій, унесених до ПКУ, є об’єднання ресурсних платежів в один — рентна плата. До цього податку включено ренту плату за:
— користування надрами для видобування корисних копалин (ст. 252 ПКУ);
— користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (ст. 253 ПКУ);
— користування радіочастотним ресурсом України (ст. 254 ПКУ);
— спеціальне використання води (ст. 255 ПКУ);
— спеціальне використання лісових ресурсів (ст. 256 ПКУ);
— транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України (ст. 2561 ПКУ).
Деякі з цих податків вже добре знайомі бюджетним установам, а саме: рента плата за користування надрами, за користування радіочастотним ресурсом та за спеціальне використання води.
З огляду на це далі розглянемо, які зміни відбулися щодо обчислення та сплати таких платежів для бюджетних установ.
Рента за спецводокористування
До цього виду ренти перекочував спецводозбір. Змін щодо сплати за водокористування не відбулося: колишніми залишилися платники (у тому числі звільнення для використання води в цілях задоволення особистих питних і санітарно-гігієнічних потреб юросіб), об’єкт, ставки, дозволи на спецводокористування, ліміти використання води та покарання за їх перевищення і відсутність дозволу.
Оскільки загальний звітний період — квартал, то для платників спецводозбору і тут нічого не змінилося.
Рента за користування надрами
Правила розрахунку ренти за користування надрами (як для видобування корисних копалин, так і без такої мети) не змінилися.
А значить, все по-старому і в частині розрахунку ренти за видобування води, яку сплачують платники ренти за спецводокористування, котрі видобувають воду (ставки залишилися колишніми, їх наведено в п.п. 255.5.2 ПКУ).
Важливо! Як і раніше, не є об’єктом оподаткування прісні підземні води, видобуті зі свердловини завглибшки до 20 метрів.
Про особливості розрахунку ренти за видобування води ми розповідали у статті «Свердловина на балансі установи: скільки коштує таке задоволення» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 34).
Радіочастотна рента
Цей вид рентної плати є нічим іншим, як колишнім радіочастотним збором. Як і в інших видах ренти, колишніми залишилися платники, ставки, ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України.
Увага! Місячний звітний період замінили на загальний квартальний. Тобто звітувати і сплачувати радіочастотну ренту тепер потрібно не щомісяця, а щокварталу.
Суму задекларованої ренти потрібно буде сплатити протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації.
Ставки
За правилами ПКУ ставки податків, виражені в абсолютних величинах, потрібно проіндексувати (підвищити). До таких податків належить і рентна плата. Однак поки залишено колишні ставки всіх ресурсних платежів, об’єднаних у ренту. Єдине, що виросло, — це ставки ренти за користування надрами для видобування нафти і конденсату. Очевидно, законодавці в запалі податкових пристрастей просто забули про щорічну індексацію ставок. Як тільки будуть унесені відповідні зміни до ПКУ, ми обов’язково повідомимо вас на сторінках нашої газети.
Екоподаток
У 2015 році, як і раніше, серед платників екологічного податку є суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Нагадаємо, що стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 ПКУср. ).
Отже, до стаціонарних джерел забруднення можна також віднести генератори, міні-електростанції, газозварювальне обладнання (установки), що працюють на пальному, при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин.
Тому бюджетні установи, які мають такі об’єкти, і у 2015 році, є платниками екоподатку. При цьому об’єктом та базою оподаткування цим податком є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарним джерелом.
Як бачимо, законодавці підготували багато змін з 2015 року для бюджетних установ. До речі, про новації 2015 року у обкладенні ПДФО, ЄСВ та військом збором ми розповідали у матеріалі «Оплата праці та соціальна сфера: що підготував 2015 рік» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 4).
