Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту» та частини восьмої статті 55 Закону України «Про вищу освіту» Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників;
Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 632 «Про реалізацію статті 54 Закону України «Про освіту» та статті 48 Закону України «Про вищу освіту».
Прем’єр-міністр України А. Яценюк
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109
Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників
Кваліфікаційні категорії
Спеціаліст вищої категорії
Спеціаліст першої категорії
Спеціаліст другої категорії
Спеціаліст
Педагогічні звання
Викладач-методист
Учитель-методист
Вихователь-методист
Педагог-організатор — методист
Практичний психолог — методист
Керівник гуртка — методист
Старший вожатий — методист
Старший викладач
Старший учитель
Старший вихователь
Майстер виробничого навчання I категорії
Майстер виробничого навчання II категорії
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109
Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників
1. Цей Порядок регулює питання присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників.
2. Кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» присвоюються педагогічним працівникам з освітнім ступенем магістра, які займають такі посади:
вчитель;
викладач;
вихователь;
соціальний педагог по роботі з дітьми-інвалідами; соціальний педагог;
логопед закладу охорони здоров’я та соціального забезпечення; завідувач логопедичного пункту;
методист;
педагог-організатор;
практичний психолог;
концертмейстер;
художній керівник;
вихователь-методист;
музичний керівник;
інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету.
3. Педагогічним працівникам присвоюються такі педагогічні звання:
викладач-методист — викладачам усіх спеціальностей; педагогам професійного навчання;
учитель-методист — учителям усіх спеціальностей;
вихователь-методист — вихователям; музичним керівникам, інструкторам з фізкультури;
педагог-організатор-методист — педагогам-організаторам;
практичний психолог — методист — практичним психологам;
керівник гуртка — методист — керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи;
старший вожатий — методист — старшим вожатим;
старший викладач — викладачам усіх спеціальностей;
старший учитель — учителям усіх спеціальностей;
старший вихователь — вихователям-методистам;
майстер виробничого навчання I (II) категорії — майстрам виробничого навчання.
4. Кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» присвоюються атестаційною комісією навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники.
Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» та педагогічні звання присвоюються атестаційною комісією відповідного органу управління освітою.
5. Кваліфікаційна категорія присвоюється у разі призначення на посаду педагогічного працівника, на якій передбачено її присвоєння:
особі з освітнім ступенем магістра, яка вперше призначається на таку посаду, — «спеціаліст»;
особі, яка має науковий ступінь, — «спеціаліст вищої категорії».
6. Кваліфікаційні категорії і педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам за результатами атестації, що проводиться у порядку, встановленому МОН.
Коментар редакції
Вивчаємо урядовий регламент про присвоєння педагогам кваліфкатегорій і педзвань
Присвоєна кваліфікаційна категорія та педагогічне звання — це не лише «авторитет» педагога. Вони також впливають і на зарплату педпрацівників: чим вище статус зазначених регалій, тим вище зарплата. Як бачимо, тут все взаємопов’язано. Саме тому присвоєння кваліфікаційної категорії і педзвань прописано на нормативно-правовому рівні. Своє слово щодо цього процесу висловив і КМУ.
Так, постановою, що коментується, затверджені:
— Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (далі — Перелік);
— Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (далі — Порядок).
Далі поговоримо про норми зазначених документів, на які слід звернути увагу.
Кваліфкатегорії та педзвання:
усе спокійно
Самим Переліком нікого не здивуєш, оскільки він прийшов на зміну своєму попереднику — Переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженому постановою КМУ від 26.04.2003 р. № 632 (втратив чинність 12.01.2016 р.).
Увага! Список кваліфікаційних категорій і педагогічних звань згідно з новим і старим переліками є ідентичним, тобто залишився без змін.
Більше того, озвучені кваліфікаційні категорії та педагогічні звання згадуються в інших нормативно-правових актах, що регулюють оплатні аспекти, — наказі МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557 (далі — наказ № 557) та Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженій наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102).
Фігурують вони і в Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників, затвердженому наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення № 930). Однак тут слід звернути увагу на один нюанс. Річ у тім, що новим Переліком (як, утім, і його попередником) передбачено таке педагогічне звання, як «старший вожатий — методист». Але це педзвання відсутнє в Типовому положенні № 930.
Водночас посада «старший вожатий» є педагогічною посадою (див. Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963) і зазначена, наприклад, у Типових штатних нормативах позашкільних навчальних закладів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 31.10.2012 р. № 1230. Для такої посади в позашкільному навчальному закладі передбачено встановлення посадового окладу на рівні 8 — 10-го тарифного розряду (додаток 8 до наказу № 557) + за такою посадою передбачено підвищення окладу за наявність педзвання «старший вожатий — методист» на 10 % (п.п. «д» п. 24 Інструкції № 102). Отже, така посада існує і оплатні нюанси відносно неї врегульовані.
Звісно, старший вожатий може претендувати на присвоєння йому педзвання «старший вожатий — методист» і, як наслідок, розраховувати на підвищення окладу. Проте педагогічні звання надаються за результатами атестації згідно з Типовим положенням № 930, яким педзвання «старший вожатий — методист» не передбачено. Так от, можна все ж таки атестуватися для отримання педзвання «старший вожатий – методист» і згодом розраховувати на підвищення окладу за наявність такого педзвання? Ці питання нам роз’яснив фахівець МОН (див. с. 24 цього номера).
Тут ми наведемо коротке резюме. Так, фахівець МОН констатує, що посада старшого вожатого більше не вводиться у загальноосвітніх навчальних закладах. Це і не дивно, адже зазначена посада не передбачена Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 06.12.2010 р. № 1205. При цьому МОН не рекомендує вводити посаду старшого вожатого навіть у тих навчальних закладах, для яких вона передбачена типовими штатами. Річ у тім, що на сьогодні для працівників, які обіймають ці посади, існують неврегульованості в області надання їм гарантій як педагогам.
Разом із тим фахівець МОН не бачить протирічь між Порядком і Типовим положенням № 930 у відношенні присвоєння педзвання «старший вожатий – методист». Адже п. 6 Порядку передбачено, що педзвання, зазначені у Переліку, присвоюють за результатами атестації, яку проводять згідно з Типовим положенням № 930. Відповідно за необхідності педпрацівник може атестуватися для присвоєння йому педзвання «старший вожатий – методист» і згодом претендувати на підвищення окладу за наявність такого звання (при виконанні інших умов для призначення такого підвищення).
Присвоєння кваліфкатегорій і педзвань
Ми вже говорили, що присвоєння кваліфікаційних категорій і педзвань здійснюється за результатами атестації, яка проводиться на підставі Типового положення № 930. І ось несподівано своє слово в цьому питанні сказав і КМУ в Порядку, затвердженому постановою, що коментується. Порядок не містить як такого механізму присвоєння кваліфікаційних категорій і педзвань. Більше того, п. 6 Порядку також посилається на необхідність проведення атестації для присвоєння кваліфікаційних категорій і педзвань за механізмом МОН (тобто знову ж таки не обійтися без Типового положення № 930).
Тоді що ж містить у собі Порядок? У п. 2 Порядку наведені посади, за якими може бути присвоєна кваліфікаційна категорія. У ньому на відміну від п. 4.1 Типового положення № 930 наведена окремо посада соціального педагога по роботі з дітьми-інвалідами, але не виділені посади учителя-дефектолога і учителя-логопеда. У п. 3 Порядку наведено відповідність між посадами та педзваннями, а в п. 4 вказано посилання на атестаційні комісії, які можуть присвоювати кваліфікаційні категорії і педзвання. Зауважимо, що така інформація (іноді у більшому обсязі) міститься і в Типовому положенні № 930.
Дійсно цінна інформація наведена в п. 5 Порядку. Розглянемо його детально.
Кваліфкатегорія педагогам-початківцям. Якщо особу з освітнім ступенем магістра вперше призначають на посаду педпрацівника, то їй присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст» (абз. 2 п. 5 Порядку). Зауважимо, що до таких осіб також відносять осіб з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста. Це пов’язано з особливими приписами п.п. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.
Пояснимо: без атестації кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється особам, які уперше призначаються на педпосади та мають диплом «магістра» або «спеціаліста». Уже після присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст» при першому прийнятті на педпосаду (без атестації) педагог може атестуватися для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії». Це підтверджує і фахівець МОН (див. с. 25 цього номера).
Такий підхід погоджений з п. 4.3 Типового положення № 930. Раніше МОН у своєму листі від 22.02.2011 р. № 1/9-118 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 11, с. 13) уже викладало аналогічну позицію з цього приводу.
Кваліфкатегорія педагогу з «багажем» знань. На практиці непоодинокими є випадки, коли особа з науковим ступенем доктора або кандидата наук працевлаштується на посаду педагога, не маючи заслуг за самою педпосадою. Яку кваліфікаційну категорію їй присвоїти? В абз. 3 п. 5 Порядку зазначено: особі, яка має науковий ступінь (доктора або кандидата наук), при прийнятті на педпосаду присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».
Такий підхід є цілком справедливим, але на жаль, не зовсім узгоджується з Типовим положенням № 930. Спочатку ми натикаємося на першу перешкоду. Річ у тім, що кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» може бути присвоєна атестаційною комісією II і III рівнів (пп. 2.13 і 2.14 Типового положення № 930). Педагоги ж, як правило, приймаються до загальноосвітніх навчальних закладів, на базі яких функціонують атестаційні комісії I рівня, які не мають повноважень з присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії». Тоді як виконати припис абз. 3 п. 5 Порядку безпосередньо при прийнятті на роботу особи, яка має науковий ступінь? А саме: чи повинна виконуватися у такому разі умова про атестацію? Фахівець МОН вважає, що кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» без атестації присвоюють при прийнятті на педпосаду особі, яка має науковий ступінь (див. с. 26 цього номера). У подальшому вже за результатами атестації вища кваліфікаційна категорія може бути понижена (див. с. 27).
Ідемо далі. Дійсно, п. 4.7 Типового положення № 930 передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій без дотримання послідовності в їх присвоєнні, зокрема, педпрацівникам, які мають науковий ступінь. Проте для цього має бути виконана умова: за педпосадою діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем.
Водночас абз. 3 п. 5 Порядку такої умови не містить. Тоді виникає запитання: чи можна застосовувати зазначену норму Порядку навіть у разі, коли умова п. 4.7 Типового положення № 930 не виконується? Фахівець МОН уже надав відповідь на це запитання (див. с. 27 цього номера). На його думку, застосування абз. 3 п. 5 Порядку можливо і без наявності відповідності між займаною педпосадою і науковим ступенем. Для повного узгодження нормативних актів мають бути внесені зміни в п. 4.7 Типового положення № 930.
Зверніть увагу! Припис п. 5 Порядку може застосовуватися лише стосовно посад, за якими передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій. На цьому МОН акцентує увагу в листі від 30.12.2015 р. № 1/9-632.
На закінчення відмітимо: постанова, що коментується, набула чинності 12.01.2016 р. Вона не містить особливих приписів щодо застосування її окремих норм. Це означає: вимоги п. 5 Порядку слід застосовувати відносно осіб, які приймаються на педпосади з 12.01.2016 р. Це твердження повністю підтримує фахівець МОН (див. с. 28 цього номера).
Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці
