Ситуація, що склалася, виникає досить часто при підвищенні посадових окладів. І якщо не виділять додаткове фінансування, то доведеться «викручуватися».
Нагадаємо, що п. 2 постанови КМУ «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 06.04.2016 р. № 288 (далі — постанова № 288) визначено наступне: «підвищення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що передбачено підпунктом 1 цього пункту, здійснюється у межах видатків на оплату праці, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а працівників 1 — 3 тарифних розрядів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників — у тому числі за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій».
Тож «крутитися» за задумом законодавців доведеться лише в рамках уже затвердженого фонду оплату праці.
Звернемося до вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (далі — Порядок № 228).
Відповідно до п. 5 цього Порядку установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам, закладам охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, а також закладам охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.
Установи мають право брати бюджетні зобов’язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, а також заклади охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.
Це нам каже про те, що на сьогодні, до внесення відповідних змін у кошторис, бюджетні установи мають право витрачати бюджетні кошти на виплату заробітної плати тільки в рамках затвердженого фонду оплати праці.
Про це твердять і законодавці (п. 2 постанови № 288), але вони, як бачимо, можливість виділення додаткових коштів на заробітну плату у зв’язку з підвищенням посадових окладів не передбачають взагалі.
Звичайно, ніхто не забороняє вам звернутися до головного розпорядника з проханням внести зміни до кошторису та виділити додаткові кошти у зв’язку з підвищенням окладів, але навряд чи від цього буде користь. Тож доведеться підвищувати посадові оклади за рахунок премій та інших заохочувальних виплат. При цьому закладати у штатний розпис суми обов’язкових виплат, таких як нічні, про які йдеться у запитанні, у меншому розмірі не можна. Адже ці виплати є обов’язковими, тобто їх виплата має бути гарантована в будь-якому разі.
Тепер щодо витрат коштів спеціального фонду кошторису на цілі, що не забезпечені загальним фондом кошторису. Тут не все так просто.
Насамперед слід дотримуватись черговості витрачання коштів спеціального фонду кошторису, передбаченої пп. 23 та 49 Порядку № 228. Так, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються та проводяться у такій послідовності:
1) за встановленими напрямами використання;
2) на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису;
3) на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
При цьому нехватка бюджетного фінансування по загальному фонду кошторису може бути лише тоді, коли у кошторисі уся необхідна сума на заробітну плату передбачена, а виділених коштів не вистачає.
А як ми вже зазначали, навряд чи вдасться внести зміні до кошторису у цьому випадку, адже законодавець передбачив проводити підвищення посадових окладів у рамках вже затвердженого фонду оплати праці.
Тож єдиним спасінням може бути лише допомога зі сторони, тобто благодійні внески.
Благодійні внески відповідно до п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ. Витрачати кошти цієї підгрупи можна на організацію основної діяльності бюджетних установ.
Згідно з п. 2 Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженого постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222, благодійні внески можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги.
Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу — набувачів відповідно до першочергових потреб, пов’язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу.
Частина коштів, отриманих як благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб, може спрямовуватися на виплату заробітної плати працівників установ і закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання відповідно до кошторисів зазначених установ і закладів у разі, коли такий напрям видатків визначений благодійником.
