Питання щодо класифікації ремонтних робіт не нове. Воно постає перед бухгалтерами бюджетних установ щоразу при плануванні ремонту. І не дарма, оскільки від виду ремонту (капітальний чи поточний) напряму залежить порядок застосування КЕКВ при оплаті ремонтних робіт.
Нагадаємо: свого часу Держкомбудархітектури у листі від 30.04.2003 р. № 7/7-401 надав роз’яснення щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів. До речі, попри те, що цьому листу вже понад десять років, своєї актуальності він не втратив і понині. Так, у ньому зазначено, що під капітальним ремонтом будівлі слід розуміти комплекс робіт, спрямованих на заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю. Метою проведення таких робіт також може бути поліпшення експлуатаційних показників будівлі, покращання її планування та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Капремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності). У свою чергу, проведення поточного ремонту передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.
Щоб визначитися, які роботи відносяться до поточного ремонту, а які до капітального, необхідно звернутися до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 р. № 150 (далі — Перелік № 150).
Відкривши цей нормативний документ, бачимо, що всі указані у запитанні види робіт належать до поточного ремонту будівлі (пп. 1.2.9.1, 1.2.9.3, 1.2.9.6 та 1.2.12.12 Переліку № 150). Але в цьому Переліку чітко не визначено, що слід розуміти під частковим штукатуренням стін та стелі. Водночас якщо обсяг таких робіт перевищує 1м2, то згідно з п.п. 2.9.1 Переліку № 150 їх уже слід класифікувати як капремонт будівлі. Отже, у межах запланованого ремонту будуть виконуватися роботи, які належать як до поточного ремонту, так і ті, що відносяться до капремонту будівлі. Як же діяти в такій ситуації? Чинне законодавство конкретної і обґрунтованої відповіді на це запитання не дає.
Разом із тим у листі від 30.04.2003 р. № 7/7-401 Держкомбудархітектури вказує на такий важливий момент. Зокрема, якщо будівля в цілому не підлягає капремонту, то комплекс робіт з поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як капітальний ремонт. Виняток становлять роботи, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі. Це означає, якщо більшість запланованих ремонтних робіт належить до поточного ремонту, за винятком одного-двох видів робіт, які можна віднести до капремонту, то весь комплекс робіт слід розглядати як поточний ремонт будівлі. І навпаки, у разі якщо серед таких робіт буде більше тих, що класифікуються як капремонт, тоді ремонт в цілому варто вважати капітальним. Звісно, у кожному конкретному випадку передусім необхідно ретельно проаналізувати перелік запланованих робіт на предмет того, до якого виду ремонту вони належать. І тільки після цього можна зробити висновок щодо віднесення всього комплексу робіт до капітального чи поточного ремонту.
Очевидно, у вищеописаній ситуації йдеться про поточний ремонт будівлі. Чому? Насамперед тому, що всі види зазначених робіт, окрім одного, належать до поточного ремонту. Ще одним аргументом є те, що ремонту підлягає лише одне приміщення (санвузол), а не вся будівля. До того ж метою такого ремонту є не відновлення чи заміна конструкцій, а лише підтримання їх експлуатаційних якостей.
Що стосується застосування КЕКВ, то відповідно до п.п. 5 п.п. 2.2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (далі — Інструкція № 333), видатки на придбання будівельних матеріалів для поточного ремонту будівлі та благоустрою території необхідно проводити за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Здебільшого, цей КЕКВ застосовують, коли будівлю (приміщення) ремонтують власними силами. Якщо ж ви вирішили для виконання робіт з поточного ремонту звернутися до сторонньої організації, то витрати на оплату цих послуг слід здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п.п. 8 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333). А от видатки на капітальний ремонт будівлі бюджетної установи (у тому числі на оплату будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та обладнання, виготовлення проектно-кошторисної документації) треба планувати за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів». Такою є вимога п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333.
І насамкінець згадаємо про особливості фінансування ремонту, а точніше про обмеження витрачання бюджетних коштів на такі цілі. Наразі існує заборона проведення ремонтів приміщень бюджетних установ за рахунок коштів держбюджету. Вказівку на це містить п. 1 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 01.03.2014 р. № 65 (ср. ). Така заборона не стосується ремонту приміщень, що перебувають у аварійному стані, а також приміщень навчальних закладів, ремонт яких здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду з метою дотримання вимог санітарних норм та норм пожежної безпеки.
Окрім того, бюджетні установи можуть відремонтувати будівлю (приміщення), що перебуває у їх власності, тимчасовому користуванні, за рахунок коштів спецфонду. Але це мають бути не аби-які кошти спеціального фонду, а отримані на конкретно вказану мету як гранти, міжнародна технічна допомога чи благодійні внески.
