(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/11
Бюджетна бухгалтерія
Бюджетна бухгалтерія
Травень , 2016/№ 19

Проведення акредитації у вищих навчальних закладах

До редакції газети «Бюджетна бухгалтерія» надійшли запитання щодо проведення видатків, пов’язаних з акредитацією вищих навчальних закладів. А саме: які видатки має провести навчальний заклад за свій рахунок; за якими КЕКВ провести оплату праці членів акредитаційної комісії та видатки, пов’язані з їх перебуванням у на- селеному пункті, де знаходиться навчальний заклад тощо. У цій статті відповімо на ці та інші запитання, пов’язані з акредитацією вищих навчальних закладів.

Засади проведення акредитації

Перш за все зазначимо, що новий закон про вищу освіту (Закон № 1556) передбачає проведення лише одного виду акредитації, а саме акредитацію освітньої програми.

Акредитація освітньої програми — це оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет:

— відповідності стандарту вищої освіти;

— спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання;

— досягнення заявлених у програмі результатів навчання.

Важливо! Акредитація проводиться з ініціативи навчального закладу.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону № 1556 вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітню програму, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність його освітньої діяльності стандарту вищої освіти за відповідною спеціальністю.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти протягом двох місяців з дня подання заяви за результатами акредитаційної експертизи приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації відповідної освітньої програми.

Рішення щодо акредитації освітньої програми приймається на підставі експертного висновку відповідної галузевої експертної ради, який представляє голова цієї експертної ради.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про акредитацію освітньої програми Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти видає вищому навчальному закладу відповідний сертифікат.

У сертифікаті про акредитацію зазначаються:

1) найменування та адреса вищого навчального закладу;

2) спеціальність і рівень вищої освіти, за якими акредитована освітня програма;

3) дата видачі сертифіката.

Сертифікат про акредитацію вперше видається за кожною акредитованою освітньою програмою строком на п’ять років, а при другій та наступних акредитаціях — строком на 10 років. Інформація про видачу сертифіката вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Форма сертифіката про акредитацію, порядок його оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабміном.

Підставами для переоформлення сертифіката про акредитацію є:

1) зміна найменування чи місцезнаходження вищого навчального закладу;

2) реорганізація юридичних осіб, що мають сертифікати про акредитацію, шляхом злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;

3) ліквідація або реорганізація, а також зміна найменування (місцезнаходження) структурного підрозділу вищого навчального закладу, що провадить освітню діяльність за відповідною спеціальністю (галуззю) та рівнем вищої освіти.

Сертифікат підтверджує відповідність освітньої програми вищого навчального закладу за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти стандарту вищої освіти і дає право на видачу диплома державного зразка за цією спеціальністю.

У той же час інший «освітній» закон, а саме, Закон № 1060, передбачає такі види акредитації, як акредитація вищого навчального закладу та акредитація напряму підготовки (спеціальності).

Такі ж самі види акредитації передбачає і єдиний нормативний документ, який визначає на сьогодні порядок проведення акредитації — Положення № 978.

Тож, як бачимо, з цього питання існує явне неузгодження норм законодавства.

Нашою редакцією направлено запит до Міносвіти щодо роз’яснення того, які саме види акредитації проводяться на сьогоднішній день та якими нормативними документами керуватися при визначенні порядку проведення акредитації.

Як тільки ми отримаємо відповідь на нього, одразу проінформуємо вас.

Витрати на проведення акредитації

Витрати на проведення акредитації можна умовно поділити на три напрями:

— витрати на оплату праці членів експертної комісії;

— витрати, пов’язані з перебуванням членів експертної комісії у населеному пункті, де знаходиться ВНЗ;

— оплата послуг організаційного характеру.

Усі ці витрати мають бути здійснені за рахунок навчального закладу, який заявив про свою акредитацію (п. 20 Положення № 978).

Розглянемо докладніше усі види витрат, пов’язані з проходженням акредитації.

Витрати на оплату праці експертів

Відповідно до абз. 2 п. 20 Положення № 978 оплата праці експертів проводиться з розрахунку 6 годин на день, але не більш як 14 годин (голови експертної комісії — 8 годин на день, але не більш як 18 годин), за період проведення акредитаційної експертизи з розрахунку ставки погодинної оплати праці професорів, які проводять заняття із студентами вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації.

І хоча для вищих навчальних закладів Законом № 1556 вже не передбачені рівні акредитації, іншого нормативу визначення погодинної оплати праці професорів чинним законодавством не передбачено.

Зазначимо, що в той же час згідно з п. 1.14 Положення № 16 оплата праці експертів здійснюється за ставками погодинної оплати праці, передбаченими для працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять зі студентами, учнями у відповідних типах навчальних закладів, з розрахунку 5 годин на день, але не більше 15 годин за термін проведення акредитаційної експертизи, керівнику експертної комісії — 6 годин на день, але не більше 18 годин за термін проведення акредитаційної експертизи.

Зважаючи на розбіжність між нормами, що визначені у абз. 2 п. 20 Положення № 978 та п. 1.14 Положення № 16, вважаємо за доцільне в першу чергу дотримуватися саме вимог п. 20 Положення № 978, яке затверджене постановою КМУ.

Така доцільність, зокрема, підтверджується і листом МОН від 21.10.2013 р. № 1/9-733.

Тож як голові комісії, так і її членам використовують ставки погодинної оплати праці професорів, які проводять заняття із студентами вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації.

Такі ставки можна знайти у додатку 16 до наказу № 557. Так, згідно з цим додатком ставка погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення професорами навчальних занять студентів вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації становить 9,35 грн.

Видатки на оплату праці експертів слід проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Деякі наші читачі цікавляться: чому не за КЕКВ 2110 «Оплата праці»? За цим КЕКВ проводяться видатки на оплату праці штатних працівників або позаштатних працівників, з якими укладені договори цивільно-правового характеру.

Відповідь така: у цьому випадку експерти не є штатними працівниками ВНЗ, та договори цивільно-правового характеру з ними не укладаються.

Більш того, як зазначено у п. 1.7 Положення № 16 до складу експертної комісії не можуть входити експерти, місцем роботи яких є навчальний заклад, в якому проводиться акредитаційна експертиза.

Враховуючи той факт, що до складу експертної комісії відповідно до п. 1.2 Положення № 16 можуть входити провідні фахівці навчальних закладів та наукових установ незалежно від форм власності та підпорядкування, спеціалісти підприємств, установ та організацій, ВНЗ, який замовив проведення акредитації, може здійснювати відшкодування витрат на оплату праці експертів та єдиного соціального внеску на підставі поданих з їх основних місць роботи обґрунтованих розрахунків у межах, визначених абз. 2 п. 20 Положення № 978 з урахуванням запланованого терміну перебування експертів у закладі.

Вважаємо, що саме таким чином ВНЗ може дотриматись принципів бюджетної системи і виконати вимоги абз. 5 п. 20 Положення № 978 щодо перерахування коштів безпосередньо експертові.

Витрати, пов’язані з перебуванням експертів у населеному пункті, де знаходиться ВНЗ

Відповідно до абз. 3 п. 20 Положення № 978 оплата витрат, пов’язаних з перебуванням у навчальному закладі для проведення акредитаційної експертизи іногородніх експертів проводиться у розмірах, визначених додатком 1 до постанови № 98, а також витрат на проїзд таких експертів до навчального закладу та у зворотному напрямку — у розмірі, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Нагадаємо, що згідно з додатком 1 до постанови № 98 сума добових витрат по Україні складає 30 грн., а гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу (не більш як) — 250 грн.

І тут є цікавий момент.

Відповідно до п. 2.2 Положення № 16 акредитаційна експертиза проводиться за попереднім відшкодуванням витрат, пов’язаних з проведенням акредитації, за рахунок навчальних закладів, які заявили про свою акредитацію.

Дотриматися цих вимог можливо лише у випадку, якщо за основним місцем роботи експертів складено і подано до ВНЗ, що акредитується, відповідний розрахунок із зазначенням вартості квитків в обидва напрямки, вартості витрат з найму житла на період відрядження та кількості днів такого відрядження.

У разі відсутності відповідного розрахунку попереднє перерахування коштів неможливо провести з дотриманням обачності, як одного з основних принципів бухгалтерського обліку.

Однак з метою мінімізації для експертів негативних наслідків від перебування у населеному пункті, де знаходиться ВНЗ, вважаємо за можливе оплатити їх проживання на підставі договору, укладеного між ВНЗ та організацією, що надає відповідні послуги (гуртожиток, готель тощо).

Витрати, пов’язані з перебуванням експертів у населеному пункті, де знаходиться ВНЗ, слід проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

І знову запитання: чому не за КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження»?

Тому, що за цим КЕКВ проводяться видатки на відрядження штатних працівників, якими експерти не можуть бути з огляду на вимоги п. 1.7 Положення № 16.

До речі, у випадку наявності у ВНЗ, що проводить акредитацію, житлових приміщень (гуртожитки, квартири тощо), їх також можна використовувати для проживання експертів.

Оплата послуг організаційного характеру

Відповідно до абз. 4 п. 20 Положення № 978 оплата послуг організаційного характеру, пов’язаних з проведенням акредитації закладу (напряму підготовки, спеціальності) та оформленням сертифіката про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності), проводиться у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а з переоформленням, видачею копії, дубліката сертифіката про акредитацію закладу (напряму підготовки, спеціальності), — у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі видатки слід здійснювати за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за яким згідно з Інструкцією № 333 проводиться плата за акредитацію відповідно до законодавства.

Як зазначено у п. 2.1 Положення № 16, кошти на організаційне забезпечення проведення акредитації перераховуються на рахунок Державної акредитаційної комісії відповідно до нормативу, установленого МОН за погодженням з Мінфіном.

При цьому згідно з п. 9 Положення № 1380 організація роботи Акредитаційної комісії забезпечується Державною освітньою установою «Навчально-методичний центр з питань якості освіти» (далі — Центр) шляхом надання послуг організаційного характеру, пов’язаних з проведенням ліцензування, атестації та акредитації.

Кошти, отримані Центром як плата за послуги організаційного характеру, пов’язані з проведенням акредитації, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету як власні надходження бюджетної установи на рахунок Центру, відкритий в територіальному органі Казначейства.

За результатами діяльності Центру за 11 місяців поточного бюджетного періоду МОН подає до 10 грудня Мінфіну інформацію про обсяг коштів, отриманих від навчальних закладів за надання послуг організаційного характеру для оплати витрат, необхідних для забезпечення проведення акредитації, та фактичний обсяг коштів, які повинні спрямовуватися на здійснення Центром зазначених витрат до кінця поточного бюджетного періоду, а також у разі потреби — пропозиції щодо перерахування в дохід державного бюджету різниці між обсягом отриманих та використаних коштів.

Зазначена різниця перераховується Центром у дохід державного бюджету не пізніше ніж за 10 днів до завершення поточного бюджетного періоду, що підтверджується територіальним органом Казначейства.

Нормативні документи

Закон № 1556 — Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.

Закон № 1060 — Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.

Постанова № 98 — постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.

Положення № 978 — Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, затверджене постановою КМУ від 09.08.2001 р. № 978.

Положення № 16 — Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи, затверджене наказом МОН від 14.01.2002 р. № 16.

Положення № 1380 — Положення про Акредитаційну комісію, затверджене постановою КМУ від 29.08.2003 р. № 1380.

Наказ № 557 — наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.

Інструкція № 333 — Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

акредитація, вищі навчальні заклади додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті